5.Класифікація страхування за формою проведення.

За формою проведення страхування буває:

— добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України " Про страхування".

— обов'язкове - це страхування, яке здійснюється відповідно до законодавчих норм, згідно з яким страховик зобов'язується страхувати відповідні об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові платежі (страхування майна сільськогосподарських підприємств, страхування пасажирів і військових).

Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін. Натомість в обов'язковому страхуванні відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи; страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. Право на здійснення обов'язкових видів страхування може отримати будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію.

6.Класифікація страхування за історичними і економічними ознаками.

Класифікація за історичною ознакою пов'язана із виділенням етапів розвитку і появи тих чи інших видів страхування.

Вона передбачає поділ страхування на:

· морське страхування (з 14 століття);

· страхування життя (з 16століття);

· страхування від вогню (з 17'століття);

· страхування від нещасних випадків (з 19 століття);

· страхування транспортних засобів (з 20 століття).

Класифікація за економічними ознаками передбачає декілька варіантів залежно від цілей класифікації:

а) за спеціалізацією страховика або сферами його діяльності страхування поділяють на: страхування життя; загальні (ризикові) види страхування.

Саме ця класифікація має важливе значення для формування та розміщення страхових резервів страховика з метою збільшення страхових сум, створюючи додатковий рівень соціального захисту суспільства та розвиваючи страхову галузь загалом.

Справа в тому, що страхові премії у страхуванні життя відіграють роль довгострокових інвестицій, і страхові компанії, які здійснюють таке страхування, по-іншому управляють ними, ніж компанії, які займаються ризиковим страхуванням. Вони, по-перше, враховують, що застрахована особа повинна одержати через певний термін внесені кошти (із визначеним рівнем відсотка), що вимагає виваженої інвестиційної політики; по-друге, є певні відмінності в системі оподаткування операцій зі страхування життя. До того ж, існують підвищені вимоги до розміру статутного фонду компаній, які здійснюють страхування життя.

б) за об'єктами страхування, на які спрямований страховий захист, виділяють: галузі; підгалузі; види страхування.