- •42. Характерні риси та головні концепти постмодернізму.
- •1. Предмет курсу «іук». Еволюція поглядів та сучасна інтерпретація поняття «культура».
- •5.Зіставлення та аналіз світової, національної та етнічної культури.
- •6.Культурогенез українського народу. Витоки української культури: автохтонна та міграційна теорії походження українців.
- •12. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури східних слов’ян.
- •12. Християнський період розвитку Київської Русі. Феномен книжної культури Київської Русі.
- •23. Феномен козацької культури та самобутні риси Козацької держави.
- •26. Розвиток освіти і наукових знань в Україні другої половини 17 – початку 18 століття. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •31. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження: наука, література, архітектура, образотворче мистецтво, театр, музична культура.
- •32.Діяльність Кирило-Мефодіївського братства та громадівський рух в українській культурі хіх ст.
- •35. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури 20
- •37. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років 20 столілля та його трагічні наслідки для української культури.
- •38. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •39.Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •40.Творчість діячів української культури в еміграції
- •41.Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •43.Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі
- •44.Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
44.Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
Нові можливості відкриваються перед українською культурою в зв'язку з формуванням в Україні громадянського суспільства. Новий громадський (так званий “третій” – на відміну від перших двох – державного та комерційного, бізнесового) суспільний сектор – це сума недержавних неприбуткових організацій, які сьогодні вже здатні впливати на хід суспільних, зокрема культурних процесів. Формування нової законодавчої бази для культури, мистецтва, суміжних сфер суспiльного життя, що вiдповiдала б сучасним свiтовим вимогам та українським особливостям, зокрема, реорганiзацiя державних та регiональних інституцій та створення нових соціальних структур, незалежно вiд пiдпорядкування та форми власності. Заохочення мережi недержавних, незалежних культурно-мистецьких органiзацiй (спiлок, фундацiй, професiйних гiльдiй, творчих колективiв), якi забезпечуватимуть здоровий розвиток культури через багатоманiття творчих, господарчих, адмiнiстративно-правових форм її iснування, через множиннiсть каналiв її пiдтримки суспiльством i державою. Сфера освіти. У процесі реформування всіх ланок освіти варто зробити наголос на: деідеологізації й демократизації навчального процесу; зв'язку освіти з національною історією, культурою і традиціями; забезпеченні свободи творчості педагогам-новаторам; урізноманітненні системи навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, а також реальних потреб суспільства.Подолання актуальної проблеми внутрішнього і зовнішнього «відпливу умів», адже щороку внаслідок міграції Україна втрачає до 10 тис. дипломованих спеціалістів. Цей процес веде до катастрофічних втрат. Адже підготовка спеціаліста з вищою освітою, вченим ступенем та втрачена вигода від його використання обходиться, за розрахунками фахівців ООН, у 300 тис. дол. А процес деградації науки може стати незворотним, якщо країну залишать 10—15% найперспективніших молодих спеціалістів. Не менш загрозливий і внутрішній «відплив умів». За останні роки понад 20% науковців перейшли працювати в комерційні структури.Ознака сучасності – висока політизація суспільства. Злободенні проблеми сьогодення – перегляд, переосмислення та переоцінка пануючих донедавна поглядів; пошук нових ідеалів та орієнтирів, мовна політика держави; екологічні негаразди тощо. Ці проблеми неможливо вирішити без культурної політики держави. Перспективами розвитку літературного процесу сьогодення є утвердження світоглядно-естетичного плюралізму(багатоманітність); творчий пошук, що виявляє себе в розширенні жанрового і стильового спектра літератури; збереження і творче осмислення традицій; синхронний розвиток та взаємодія традиції, авангарду, модерну та постмодерну; осмислення місця й ролі митця в літературі та суспільному житті.Динамічні процеси відбуваються в царині популярної української музики. Молоді виконавці дедалі впевненіше заявляють про себе на фестивалях «Червона рута», «Таврійські ігри», «Доля» (Чернівці), Подолання у культурній сфері деструктивних тенденцій, зокрема: маргіналізація культури; скорочення мережі установ культури; повільне формування правових засад культури, мистецтва, які відповідали б сучасним світовим вимогам та особливостям українського культурного процесу; обмежене фінансування культури; комерціалізація культурної сфери, що за відсутності стійких традицій меценатства поставило на межу виживання значну частину творчих колективів, спричинило домінування грошей над естетичними ідеалами; прогресуюча культурна деградація населення тощо.Проникнення в духовну сферу укр.. культури елементів антикультури. Пропагуючи насилля, антигуманність, вона за відсутності стійкого культурного імунітету становить серйозну загрозу для суспільства. Це зумовлює потребу радикальних, але виважених, далекоглядних і продуманих
