- •42. Характерні риси та головні концепти постмодернізму.
- •1. Предмет курсу «іук». Еволюція поглядів та сучасна інтерпретація поняття «культура».
- •5.Зіставлення та аналіз світової, національної та етнічної культури.
- •6.Культурогенез українського народу. Витоки української культури: автохтонна та міграційна теорії походження українців.
- •12. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури східних слов’ян.
- •12. Християнський період розвитку Київської Русі. Феномен книжної культури Київської Русі.
- •23. Феномен козацької культури та самобутні риси Козацької держави.
- •26. Розвиток освіти і наукових знань в Україні другої половини 17 – початку 18 століття. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •31. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження: наука, література, архітектура, образотворче мистецтво, театр, музична культура.
- •32.Діяльність Кирило-Мефодіївського братства та громадівський рух в українській культурі хіх ст.
- •35. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури 20
- •37. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років 20 столілля та його трагічні наслідки для української культури.
- •38. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •39.Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •40.Творчість діячів української культури в еміграції
- •41.Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •43.Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі
- •44.Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
41.Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
В умовах міжнародної інтеграції України поступово ліквідовуються бар'єри й обмеження на шляху розвитку культури. Свобода підприємницької і комерційної діяльності в сфері культури особливо виразно виявилась у розмаїтті видавничої діяльності, появі нових часописів, розширенні й насиченні радіотелевізійного ефіру конкуруючими програмами. З'явилися нові, нетрадиційні форми культурної діяльності не лише у комерційно-самодіяльній мережі, а й у державних закладах культури. Значної популярності та розвитку набула діяльність Товариства шанувальників української мови та "Просвіти" і на виконання Закону про мови, і стосовно пропаганди цінностей національної культури, організації недільних шкіл, перекладів шедеврів світової класичної літератури, для чого створено видавництво "Основи". Український читач нарешті зміг ознайомитися з усім розмаїттям світового культурного ареалу без будь-яких табу.Соціокультурний простір – це сфера, в межах якої здійснюється культуро-творча діяльність осіб як суб’єктів, а також організацій царини культури, органів її управління та системи зв’язків щодо поширення, створення та збереження культури.Основні риси:
Глобалізація, цивілізаційні зрушення
Поширення стандартів та взірців масової культури
Розмивання меж та руйнування цінностей
Техносфера стає матеріальним тілом культури
Перебування українського суспільства у періоді перелому(так званому посттоталітарному, постколоніальному )
Ліквідація командно-адміністративної вертикалі в управлінні культури(деідеологізація культури)
Плюралізм(багатоманітність)
Структурна мозаїчність
Розхитування традиційних критерій оцінювання художніх творів(втрата визначеності між еталонною культурою і звичайними здобутками)
Митець прогинається під позиціями суспільства(комерція)
Поява нових об’єктів культури
Білінгвізм(зіткнення української та російської мов)
Американізація та вестернізація(кітчева культура)
Відкритість української культури до світу
Актуалізація інтересу до “білих плям” історії України
Творчість українських модерністів, праці самвидаву, тиха література 80-х
Комерціалізація
Двохзначність цивілізаційного вибору
Заповнення культурно-світоглядного вакууму, формування нових цінносте
43.Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі
Проголошення незалежності України(24 серпня 1991 р.) і розбудова самостійної держави Україна створили принципово нові, формально цілком сприятливі умови для розвитку культури. В документах, підписаних Верховною Радою, передбачена демократизація освіти, посилення технічного забезпечення шкіл, видання підручників, створення університетських комплексів, мережі ліцеїв. Певних успіхів досягнуто у поступовому переведенні на україномовний режим середньої та вищої школи. За перші три роки незалежності кількість першокласників, які навчаються українською мовою, зросла з 43,5% до 67,7%. Відкрито значну кількість приватних гімназій, ліцеїв, навіть вузів.Однак важко судити про те, наскільки в цілому покращилася якість отримуваної в Україні освіти, а якісні показники значно важливіші від кількісних. Однак низький рівень фінансування призвів до того, що наукові установи втратили до 50% свого складу. Вже протягом цілого десятиліття спостерігається "відплив" частини інтелектуальної еліти у країни з більш сприятливими умовами життя.Взагалі фінансово-матеріальні ускладнення в усіх сферах сучасного життя досить негативно впливають на суспільні настрої широких кіл громадськості та кожного конкретного громадянина, часто породжуючи соціальний песимізм, зневіру в можливість принциповою покращення стану справ у близькому майбутньому, а відтак - і соціальну апатію, яка нерідко виливається у протиправну поведінку. Живучи за рахунок продажу природних ресурсів за кордон, що мало місце за часів "застою", ми звикли очікувати звідкись певних матеріальних благ. Неможливість постійно існувати в такому "режимі" призвела до розвалу Радянського Союзу. Незважаючи на економічні проблеми та інші негаразди, значних успіхів за роки незалежності досягли українські спортсмени. У цьому можна бачити продовження кращих традицій попереднього часу (з 639 олімпійських медалей, завойованих радянськими спортсменами, на рахунку українських - 444, в тому числі 196 золотих). Успішно виступили українські спортсмени на Олімпійських іграх в Атланті (США, 1996р.)- За підсумками змагань Україна увійшла в десятку кращих спортивних держав світу.Скромнішими є успіхи сучасного українського кіномистецтва.. На жаль, більшість талановитих українських кіноакторів сьогодні зайняті в інших сферах діяльності (театр, реклама, телебачення або й просто присадибне господарство). Позитивним моментом у роботі державного телебачення стала трансляція художніх фільмів і телесеріалів українською мовою. Суттєво змінило зміст своїх програм Українське радіо. Розвиток української популярної музики останнього десятиліття пов'язаний з іменами І.Білик, П.Зіброва, Т.Повалій, О.Пономарьова, Руслани, А.Кравчука, А. Лорак, В.Павлика, І.Сказіної та низки інших імен. Складним є розвиток літературного процесу в Україні. З одного боку продовжують творити письменники й поети старшого покоління: І.Драч, В.Дрозд, Р.Іваничук, П.Загребельний, Л.Костенко, Ю.Мушкетик, Б.Олійник, Д.Павличко. З іншого боку література відчуває на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем. Сучасні асоціації літераторів:
Тарас Федюк, Ігор Романюк, Володимир Моринець, Сергій Жадан
“Бу-ба-бу” – Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець
“Музейний провулок 8” – О.Бриганець, Віктор Жовонук
“Нова дегенерація” – І. Андрусяк, Степан Просюк
“ОЧІ(Орден чину ідіотів)” – Гончар, Костирко, А. Крамаренко
“Пропала грамота”
Інші: Шевчук, Забужко, Микола Рубчук, Павличко, Оксана Павльовська
Представники(з конспекту): Ройбут, Тригуб, Волосінь, Соломко, Чепелик, Трубіна, Гнилицький, Мазь, Іван Марчук.
