35. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури 20

Загалом розвиток української культури XX ст. відбувався під знаком потреби її національного державного довершення. Українська культура, перебуваючи під різними державними утвореннями, зберігала єдність не завдяки політичній владі, а переважно всупереч їй. З 1904 р. у Києві М. Лисенко заснував музично-драматичну школу. її вплив був відчутний упродовж всього XX ст. У Києві з 1907 р. також діяв український театр М.СадовськогоВелика увага приділялася науковим пошукам у галузі українознавства. Безумовно, українська культура й надалі перебувала під тиском сталої русифікації. Українські сподівання знову потрапили під тиск заборони мови, арештів і заслань інтелігенції До 1917 р. в Україні не було жодного навчального закладу, де українська мова вважалася б робочою. Після повалення російського царизму розвиток української культури відбувався під знаком її національно-державного відродження.Після розвінчання культу особи Сталіна відбувався етап стихійного громадянського опору комуністичному режимові засобами культури і мистецтва (1956—1987 pp.).На осінь 1917р. було відкрито 53 українські гімназії, сотні початкових шкіл.У 20-х роках під егідою УАН плідно розвивалася наука. Особливе місце у розгортанні культурного відродження належало неформальній літературній київській групі "неокласиків", М. Хвильовий поділяв їх принципиУ Києві 1918 р. діяли три театри: Державний драматичний, Державний Народний П.Саксаганського і "Молодий театр".Біля витоків українського авангарду стояли художники О.Богомазов (1880-1930 pp.), О.Екстер (1882-1949 pp.), В.Єрмилов (1894-1967 pp.) та ін.Значний внесок у розвиток культури на західноукраїнських землях зробив художник і громадський діяч І.Труш (1869- 1941 pp.).Непересічне значення для розвитку українського монументального живопису мала творчість художника М.Бойчука (1882— 1937 pp.)Стосовно української скульптури зазначимо, що на її розвиткові негативно позначилися вимоги соціального замовленняМузична культура України розвивалася під впливом трьох основних чинників: традицій народної пісенності, музичної школи М.Лисенка і нової європейської стилістики,У 1920—1930 pp. українська музика вийшла на рівень високої професійностіНавернення народу до української мови і писемності проводилося передусім саможертовною працею членів товариства "Просвіта", що масово поширювалося в Україні від 1917 р. Зауважимо, що культурницька робота "Просвіт" проводилося за принципом демократичного самоврядування і розгорталася у роки війни і голоду 1921 — 1922 pp.У 1922 р. з "Просвітами" в Радянській Україні було майже покінчено.Закінчився швидкоплинний період національного відродження трагічно. Уже 1926 р. Сталін і його підручні в Україні почали наступ на національну культуру, що супроводжувався політичним переслідуванням, а далі й фізичним знищенням кращих інтелектуальних сил і національної інтелігенції.

36. Особливості модерні стичних пошуків в українському малярстві й архітектурі.Наприкінці XIX - на початку XX ст. стиль модерн набуває поширення і в українській архітектурі, що виявилося у геометрично чітких лініях споруд, динамічності їхніх формУ стилі модерну побудовано залізничні вокзали Львова, Києва, Жмеринки, Харкова, перший в Україні критий ринок (Бесарабський). Найяскравішими постатями архітектурного модернізму були К. Жуков, О. Вербицький, М. Верьовкін та ін. У спорудах В. Рикова і П. Альошина в Києві, А. Бекетова в Харкові, І. Бернадацці в Одесі починається переборення цього стилю: плекається архітектура в основному в стилі італійського ренесансу.Українська скульптура початку ХХ ст. теж не уникла модерністських починань. Під впливом західних мистецьких шкіл формується плеяда українських скульпторів-модерністів - М. Гаврилко, М. Паращук, В. Іщенко, П. Війтович та ін. Зірка світового масштабу О. Архипенко - "Ступаючи жінка", "Жінка, яка зачісується" та інші твори.Іван Труш (1869 - 1940) і киянин М. Бурачек (1871 - 1942) - творці нового українського пейзажу. О. Новаківський (1872 - 1935) – визначний художник.У період перед Першою світовою війною особливе значення для українського національного мистецтва мала творчість братів-малярів Василя (1872 - 1952) і Федора (1879 - 1947) Кричевських. На межі імпресіонізму стоїть декоративна творчість О. Кульчицької (1877 - 1967 та символічне малярство Ю. Михайлова (1885 – 1926).М. Пимоненко (1862 – 1912) - Видатний український художник Його картини - "Жертва фанатизму", "Конокрад", "Проводи рекрутів", "На Далекий Схід" та.Монументальне реалістичне полотно великої емоційної сили "Похорони кошового" створив у 1900 р. О. Мурашко. Чільне місце в розробці історичної тематики засобами образотворчого мистецтва на Україні належить С. Васильківському (1857 - 1917). В багатьох його картинах поетично оспівуються мужність і героїзм запорізького козацтва, яке виступало на захист українського народу ("Запорожці на розвідці", "Козаки в степу", "Козачий пікет", "Козачий табір", "Бій запорожців з татарами").Значним внеском у розвиток українського образотворчого мистецтва стали монументальні картини "Вибори полковника Пушкаря і передача йому клейнодів", "Ромоданівський чумацький шлях" та "Бій козака Голоти з татарином". Автори картин - художники С. Васильківський, М. Самокиш, М. Беркос та М. Уваров прикрасили ними у 1907 р. щойно збудований за проектом архітекторів В. Кричевського та К. Жукова будинок Полтавського земства. Значною подією в культурному житті України стала перша Всеукраїнська художня виставка, організована за ініціативою І. Труша у 1905 р. у Львові.