1.Предмет метод і завдання курсу макроекономіка

Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства. предмет М. включає:національну економіку як єдине ціле, тобто макроекономічну систему;окремі агрегати економіки, які охоплюють всі або великі групи однорідних або подібних індивідуальних економічних суб'єктів та їх економічні зв'язки (сфера матеріального і сфера нематеріального виробництва, державний і приватний сектори, сфера домашніх господарств тощо);сфери економічної системи (виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту);економічні зв'язки між суб'єктами економічної системи (соціально-економічні і організаційно-економічні відносини); стратегію економічної поведінки держави, тобто макроекономічне регулювання і основи економічної політики.

Центральним методом макроекономічного аналізу є метод моделювання. Модель – це один із основних способів пізнання і опи­су реального світу економіки.Побудова макроекономічних моделей дає змогу широко вико­ристовувати методи математичної формалізації. Крім того, при моде­люванні економічних процесів вдається абстрагуватися від несуттєвих деталей і виявити дійсно важливі глибинні зв’язки та залежності у сфері макроекономіки. Абстрагування вважається необхідною складо-вою процесу розробки макроекономічної моделі. Модель будується так, щоб відтворювати характеристики об’єкта, суттєві саме для обраної мети дослідження.

Основним методом макроекономічного дослідження є еко-номіко-математичне моделювання.

Спрощення економічної реальності до певного числа найсут­тєвіших взаємозв’язків полягає в основі макроекономічного моделю­вання, в результаті якого здійснюється макроекономічний аналіз.

Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, систематизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумовлюються механізмом функціонування народного господарства в цілому.

2.Механізм формування основних макроекономічних показників

Валовий випуск є вартість всіх товарів та послуг, вирощених економіці за певний проміжок часу. Валовий випуск включає у собі геть усе товари, вироблені у економіці, зокрема і призначені для інших товарів та послуг. Останні становлять проміжне споживання, на відміну кінцевого споживання.

Рівень валового випуску, що забезпечується за умов повної зайнятості, називається рівнем природного випуску.

Валовий національний продукт (ВНП) – вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вирощених економіці за певний проміжок часу. ВНП, на відміну валового випуску, очищено від проміжного споживання. На практиці уникають подвійного рахунки, буде розглянуто нижче.

Розрізняють валовий і валової внутрішній продукт (ВВП). ВНП – це ВВП мінус сума доданій вартості, створеної біля країни знайомилися з використанням іноземних факторів виробництва, плюс сума доданій вартості, створеної по закордонах з допомогою чинників, що належать громадянам цієї країни.

Чистий національний продукт (ЧНП) є ВНП за мінусом нарахування споживання капіталу (амортизації). Показник ЧНП має недолік: він городить у собі спотворення, які вносить до структури ринкових цін держава. Без втручання сума ринкових цін всіх товарів на всі сто розкладається на факторні доходи домашніх господарств. Однак держава, вводячи непрямі податки, з одного боку, і надаючи фірмам субсидії – з іншого, фактично сприяє завищення ринкових цін першому випадку і заниження – у другому.

Національний дохід (y) є чистий продукт, обмірюваний у цінах факторів виробництва. НВ є ЧНП мінус непрямі податки плюс субсидії.

Рівень національного доходу, що забезпечується за умов повної зайнятості, називається національним доходом повної зайнятості (yF).

Доход, який залишається у розпорядженні домашніх господарств, тобто дохід після сплати податків, становить располагаемый дохід (yv) домашніх господарств.

До потоковым величинам належать витрати споживання (З), заощадження (P.S), інвестиції (I), державні закупівлі (G), податки (Т), експорт (Є), імпорт (Z) та інших найважливіших показників.