- •Організація праці
- •1. Історія виникнення і становлення науки про організацію праці
- •2. Сутність і значення поділу і кооперації праці.
- •3. Організація багатоверстатного обслуговування на виробництві
- •4. Сутність і переваги колективної форми організації праці
- •5. Види виробничих бригад
- •6. Класифікація й організація робочих місць
- •7. Системи обслуговування робочих місць
- •8. Атестація робочих місць за умовами праці
- •9. Класифікація трудових процесів
- •10. Структура трудової операції в трудовому і технологічному відношенні
- •11. Оптимізація фізичного і нервово-психічного навантаження, темпу і ритму роботи
- •12. Раціоналізація режиму праці та відпочинку
- •13. Санітарно-гігієнічні і естетичні умови праці.
9. Класифікація трудових процесів
У зв'язку з різноманітністю організаційно-технічних умов виробництва конкретні трудові процеси мають ті або інші особливості, тому їх можна класифікувати за багатьма ознаками.
1. За характером застосовуваної сировини: металообробні, деревообробні, хімічні, текстильні й ін.
2. За призначенням і характером продукції, що випускається, трудові процеси поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі ь управлінські. Така класифікація впливає на вибір форм організації робота працівників, норм праці, методів їхнього встановлення.
3. За типом організації виробництва трудові процеси поділяються на індивідуальні, дрібносерійні, серійні, багатосерійні, масові- Ця класифікація має значення для вибору форм організації трудових процесів, систем обслуговування робочих місць, вимог до точності нормативів і норм.
4. Залежно від організації праці: індивідуальні, групові, пр^дметно-
замкнені.
5. Залежно від періодичності і тривалості процесів: переривані, безперервні та періодичні.
6. Залежно від характеру і змісту процесів: видобувні, обробні, термічні, під високим і низьким тиском та ін.
7. Залежно від характеру участі робітників у трудовому процесі трудові процеси поділяються на:
• ручні, виконувані працівниками вручну або за допомогою немеханізованих знарядь праці (наприклад, навернути гайку на гайку на гвинт вручну або за допомогою ключа, фарбувати виріб кистю);
• ручні механізовані, виконувані працівниками з використанням механізованого інструмента (наприклад, закручування гайки за допомогою пневмогайковерта або свердління отвору електродрилем);
• машинно-ручні, виконувані машиною або механізмом за особистої участі робітника, що докладає конкретних зусиль для управління робочими органами машини;
• машинні, виконувані на верстатах або іншому устаткуванні. Участь робітника полягає в управлінні машиною;
• автоматизовані, в яких рух робочих елементів машини, а також управління ними виконуються автоматично за заздалегідь заданою програмою, за допомогою засобів обчислювальної техніки. Роль робітника зводиться до контролювання протікання процесу;
• апаратурні, що відбуваються на спеціальному устаткуванні, під впливом теплової, електричної, хімічної або іншого видів енергії, робітник ляше контролює і регулює хід процесу.
Усі перераховані різновиди трудових процесів і їхні особл ивості повинні враховуватися при вирішенні питань поділу і кооперування пр^ШЇ, організації робочих місць, вибору системи їх обслуговування, установлення норм праці. Удосконалення техніки і технології приводить до збільшення частки колективної праці, в умовах якої необхідно також враховувати внутрішні взаємозв'язки, розширення виробничого профілю працівників, сполучення основного процесу з його обслуговуванням.
10. Структура трудової операції в трудовому і технологічному відношенні
Основним елементом технологічного процесу є операція, під якою розуміється закінчена частина технологічного процесу з обробки одного або одночасно декількох предметів праці, виконувана на одному робочому місці одним або групою робітників або без їхньої участі. Операція є основним об'єктом планування, обліку, контролю виробничого процесу, а також нормування праці. Склад операцій у трудовому процесі залежить від типу виробництва, рівня застосовуваної техніки і технології, складності виробів, що випускаються, виконуваних робіт. При проектуванні й аналізі операції її розглядають у технологічному і трудовому відношеннях.
У технологічному відношенні операція поділяється на такі елементи.
1. Установлення - частина технологічної операції, яка виконується при незмінному закріпленні деталі. При токарській обробці циліндричної поверхні вала потрібна одна установка, при обробці його торців - дві установки.
2. Позиція - фіксоване положення, займане незмінно закріпленою оброблюваною заготовкою або складальною одиницею, щодо інструмента або нерухомої частини устаткування при виконанні визначеної частини операції. Зустрічається при використанні багатопозиційного устаткування (автоматичні лінії, агрегатні верстати), коли заготовка послідовно змінює своє положення в просторі.
3. Перехід - це закінчена частина технологічної операції, виконувана незмінними засобами технологічного оснащення при постійних технологічних режимах і установленні.
4. Проходом називається повторювана частина переходу, що складається з однократного переміщення інструмента щодо заготовки (або навпаки), при якому відбувається зміна форми, розмірів, чистоти поверхні або властивостей предмета праці. Наприклад, токарська операція по обробці втулки може складатися з трьох переходів: підрізування торця, розточення отвору й обточування зовнішньої поверхні. При цьому другий і третій переходи можуть кожний складатися з чорнового і чистового проходів.
Для проектування раціональної організації трудового процесу і розрахунку норм недостатньо розчленовування операції в технологічному відношенні. Знання послідовності протікання технологічного процесу і порядку виконання тих або інших переходів і проходів не дозволяє спроектувати найбільш раціональний і продуктивний спосіб виконання. Технологічне розчленовування операції повинне доповнюватися її розчленовуванням у трудовому відношенні на такі елементи (ступінь розчленовування операції до того або іншого елемента залежить від необхідної точності аналізу і проектування):
1. Трудовий рух є найбільш диференційованим елементом розчленовування операції. Він являє собою однократне переміщення робочого органа виконавця (корпуса, ніг, рук, кистей рук, пальців) з метою взяття, переміщення, сполучення, звільнення предмета або підтримання його в стані спокою. Трудові рухи класифікуються за такими ознаками:
1.1. За виглядом розрізняють хватальні рухи, спрямовані на те, щоб схопити або захопити пальцями той або інший предмет, орган управління устаткуванням; підтримуючі - збереження досягнутого в результаті інших дій положення предмета праці у просторі; перемкну вальні - переміщення предмета праці або органа управління устаткуванням після того, як був зроблений хватальний рух (перемістити взятий до рук предмет у будь-якій площині, орган управління устаткуванням); визвольні - звільнення руки від предметів або органів управління устаткуванням (розтиснути і відняти руку).
1.2. За способом виконання рухи класифікуються на рухи рук, ніг, корпуса, голови, очей.
1.3. За. рівнем точності рухи поділяються на вільні, які не потребують м'язового і розумового контролю (перемістити предмет у приблизному напрямку або до не визначеного точно місця), що після великої кількості повторень у процесі роботи виконуються механічно, і пристосовуванні, що вимагають м'язового і розумового контролю, для того щоб визначити точне місце розташування предмета, що повинен бути взятий останнім рухом (простягнути руку до дуже дрібного предмету або предмету, який необхідно акуратно взяти).
2. Трудова дія - це сукупність трудових рухів, виконуваних без перерви одним або декількома робочими органами виконавця, що плавно переходять один в інший. Наприклад, дія "взяти деталь" включає кілька рухів (простягнути руку до деталі, опустити її, захопити деталь пальцями). Трудова дія характеризується визначеним окремим цільовим призначенням і сталістю предметів і знарядь праці. Вона, як правило, не має повної технологічної закінченості та тому обов'язково повинна бути пов'язана з такими діями робітника.
3. Трудовий прийом являє собою закінчену сукупність трудових дій виконавця, об'єднаних одним цільовим призначенням і сталістю предметів і знарядь праці. Прийоми бувають.
3.1. Основними, якщо їхньою метою є безпосередній вплив на технологічний процес.
3.2. Допоміжними, здійснюваними для забезпечення виконання основних прийомів.
4. Окремі взаємозалежні трудові прийоми можуть поєднуватися в комплекси прийомів, тобто сукупність прийомів, що відповідають одній визначеній частині операції, виконуваних при одному режимі роботи незмінним інструментом.
Основними цілями розчленовування операцій на перераховані елементи є вивчення і вимір витрат робочого часу, виявлення факторів, від яких залежить тривалість виконання кожного елемента, установлення раціональної послідовності та способів виконання елементів операції, розрахунок норм часу.
