МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»
Кафедра водних біоресурсів та
аквакультури
ЗВІТ
З навчальної практики за фахом
Виконав : студент
2 Курсу 1 групи
Біцак Максим_____________
Перевірив: керівник практики
Професор, Шерман І.М.
______________________
Херсон-2016
ЗМІСТ
Вступ…………………….……………………………………………………………………………3
Характеристика місця практики…………………………………………………………4
1.Тепловодне і холодноводне ставове господарство. Повносистемні і неповносистемні господарства…………………………………………………6
2. Технологія вирощування посадкового матеріалу в ставах . Вимоги до вирощувальних ставів, їх підготовка до зарибнення ,зарибнення ставів личинками і підрощеною молоддю,технологія вирощування цьголіток у моно- і полікультурі. Коефіцієнт вгодованості. Фізіологічна оцінка стану цьоголіток…………………………………………………………9
Висновок………………………………………………………………………………………15
Термінологічний словник………………………………………………………………16
Список використаної літератури……………………………………………………..18
ВСТУП
Навчальна практика з дисципліни « Вступ до спеціальності» була організована на базі лабораторії кафедри водних біоресурсів та аквакультури ДВНЗ Херсонського державного аграрного університету, а також на господарствах ризничого спрямування.
Метою практики було оволодіння сучасними методами і формами організації праці , формування професійних умінь , навичок необхідних для прийняття самостійних рішень у реальних ринкових умовах , виховання у майбутніх фахівців потреби систематичного оновлення набутих знань , та їх творчого застосування .
Основними завданнями практики є детальне ознайомлення з рибогосподарськими підприємствами ( призначення , йог тип та система, відомча підпорядкованість та форма власності , організаційна структура , кількість та характеристика виробничих потужностей ,характеристика гідротехнічних споруд та систем водопостачання ), видами риб - об’єктами культивування ( рибничо - біологічна характеристика,вікові групи), основними технологічними операціями та процесами.
Характеристика місця практики
Херсонська область розташована на Півдні України, у басейні нижньої течії Дніпра, у межах Причорноморської низовини. На півдні Херсонщину омивають Чорне і Азовське моря, а також Сиваш (Гниле море). Ріка Дніпро поділяє область на дві частини – правобережну і лівобережну, яку ще називають Таврією.
Територія області становить 28,5 тис. кв. км, протяжність із півночі на південь – 180 км, із заходу на схід – 258 км.
Адміністративно-територіальний поділ
Кількість адміністративних районів Херсонської області - 18: Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Скадовський, Цюрупинський, Чаплинський.
Кордони
Херсонщина межує на сході - з Запорізькою, на північному заході - з Миколаївською, на півночі - з Дніпропетровською областями, на півдні - з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, в тому числі 350 км по Чорному і 108 км по Азовському морям. На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти міст Херсона і Скадовська.
Населення
Загальна чисельність населення регіону складає 1149,8 тис. осіб, щільність - 40 чоловіки на 1 кв. км. У регіоні розташовано 9 міст, 30 селищ міського типу, 660 сільських населених пунктів. Найбільші міста - Херсон, Нова Каховка, Каховка, Цюрупинськ. Склад населення: Міське - 693,1 тис. осіб, або 60,3% населення; сільське - 456,7 тис. осіб, або 39,7% населення; чоловіки - 565,4 тис. осіб, або 46,6% постійного населення ; жінки - 644,6 тис. осіб, 53,4% населення; кількість пенсіонерів - 312,8 тис. осіб, 271 чол. на 1 тис. населення області.
Однією з найбільших водних артерій України є Дніпро з такими великими притоками, як Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Самара та інш. Басейн р. Дніпра займає 65% площі держави. Разом з притоками на цей басейн припадає близько 60% водних ресурсів України. Життєдайна сила цієї ріки в буквальному розумінні освячена українською народною культурною традицією. Дніпро постає в ній, як Славутич, Велетень, Батько, як ріка-годувальниця, джерело життєвої снаги і творчості. І це справедливо. Води Дніпра (середньо річний стік становить 53,5 куб. км.) живлять сільське господарство і промисловість, створюють унікальні можливості для розвитку рослинного і тваринного світу, є ареалом відпочинку, оздоровлення, лікування, культурного дозвілля, туризму.
1.Тепловодне і холодноводне ставове господарство. Повносистемні
і
неповносистемні господарства
Сучасне ставкове господарство умовне можна розділити на 2 типи: тепловодне і холодноводне. В основі цього розподілу лежать біологічні особливості культивованих риб, їхнє відношення до умов зовнішнього середовища — температури, гідрохімічного режиму й інших факторів. У тепловодному господарстві основними об'єктами розведення є короп, білий товстолобик, білий і чорний амури, срібний карась, щука, судак, канальний сом, та інші. У холодноводних господарствах розводять райдужну форель, пелядь і рякушку.
У практиці ставкового рибництва при вирощуванні коропа можна виділити дві основні господарські системи: повносистемні коропові господарства та неполносістемние. Повносистемні господарства характеризуються повним циклом розведення риби, починаючи з ікринки до товарної кондиції. У неполносістемном ставковому господарстві вирощується тільки рибопосадковий матеріал (розплідник) або товарна риба (нагульні господарство). У процесі вирощування в повносистемне ставковому короповому господарстві риба робить дворічний оборот. У перше літо виростає від личинки до сеголетка, у другу - від годовікам до товарної маси. Повний виробничий цикл в повносистемне ставковому господарстві передбачає: зміст свого маточного стада виробників: самців і самок необхідних риб; отримання життєстійких личинок для забезпечення господарства власним рибопосадкового матеріалом; вирощування молоді від личинки до сеголеток протягом одного літа; проведення зимівлі риби; вирощування риби протягом другий літа до товарної кондиції. До складу повносистемне ставкових рибних господарств, де процес вирощування риби відбувається за вищевказаною схемою, повинна входити ціла система різних за розмірами і призначенням категорій ставків, відповідних стадіях розвитку та утримання різновікових поколінь риб: нерестові, Малькова, маткові, вирощувальні, зимувальні, карантинні і нагульні .
Нерестові ставки призначаються для розмноження риби. Бажано їх розташовувати на грунтах з м'якою луговою рослинністю, якомога далі від проїжджих доріг, прогонів худоби, в місцях, що добре прогріваються сонцем, захищених від північних і північно-східних вітрів. Ці умови необхідні для того, щоб забезпечити рибам спокій у період нересту. Кількість нерестових ставків визначають залежно від »площі і потужності господарства і потреби в молоди вироблених видів риб. Малькова ставки служать для підрощування мальків протягом 30-45 днів до пересадки їх в вирощувальні ставки. При відсутності вирощувальних ставків мальків поміщають в нагульні ставки. Маткові ставки використовуються для літнього та зимового утримання маточного стада та ремонтного молодняку. На кожного виробника повинно бути не менше 15 м2 площі маточного ставка і на кожну рибу молодшого віку 7,5 м2. Вирощувальному ставки необхідні для вирощування цьоголіток. Коли в нерестових ставках мальок починає підростати, йому стає там тісно. Його пересаджують в вирощувальні ставки. Ця категорія ставків розпорядженні великими площами. У Білорусії середня площа їх в середньому коливається від 7 до 30 га.
Перш ніж пересадити в вирощувальні ставки мальків, ремонтують гідротехнічні споруди, очищають осушувальні канави, вапнують ложе ставків, визначають кормові місця. Ставки повинні відрізнятися високою природною продуктивністю. Зимувальні ставки призначені для зимового утримання сеголеток коропа, пересаджених з вирощувальних ставків. Ці ставки мають потрібні глибинами, не промерзають під час зимівлі риби. На 1 га такого ставка в наших умовах садиться до 400 тис. шт. сеголеток коропа. В останні роки для зимівлі цьоголіток часто використовують нагульні і вирощувальні ставки. Карантинний ставок використовується як ізолятор для витримування риб, завезених з інших господарств. Нагульні ставки - це найбільші за площею водойми, де риба проходить останню стадію розвитку (нагул) з тим, щоб досягти своєї товарної кондиції. Сюди риба потрапляє в однорічному віці після зимівлі.
Протягом другого літа нагулюють і восени після облову надходить у торговельну мережу. Співвідношення ставків окремих категорій за системою УРХ, станом на 01.01.1983 р., таке: нерестові - 96 га, або 0,47%, летнематочние - 215 га, або 1,05%, зимувальні-218 га, або 1,07 %, вирощувальні - 3200 га, або 15,70%, нагульні-16 400 га, або 80,40%, карантинні - 270 га, або 1,31%. При проектуванні і будівництві нових господарств, незалежно від їх призначення, треба обов'язково передбачати повний спуск ставків всіх категорій.
2.Технологія вирощування посадкового матеріалу в ставах . Вимоги до вирощувальних ставів, їх підготовка до зарибнення ,зарибнення ставів личинками і підрощеною молоддю,технологія вирощування цьголіток у моно- і полікультурі. Коефіцієнт вгодованості.
Фізіологічна оцінка стану цьоголіток