2.2 Розробка сценаріїв для створення бази даних і базових таблиць

Першим етапом практичної реалізації бази даних є створення об'єкту «база даних». Створюють цей об'єкт і визначають його характеристики на основі інформації, зібраної при визначенні вимог до інформаційної системи, яка розроблятиметься на її основі, та деталей, визначених при концептуальному проектуванні структури даних. Характеристики об'єкту «база даних» дозволяється змінювати після його створення.

Під час створення бази даних необхідно визначити її ім'я, розмір, а також файли і групи файлів, в яких вона зберігатиметься. Але, перш ніж створювати базу даних, слід засвоїти декілька правил:

• право на створення бази даних за замовченням належить членам стандартних ролей на сервері (наприклад, у MS SQL Server це: sysadmin і dbcreator), проте це право може бути надане й іншим користувачам;

• користувач, що створив базу даних, стає її власником;

• на сервері може бути створена обмежена кількість баз даних, що залежить від версії СУБД;

• ім'я бази даних повинне відповідати правилам, визначеним для ідентифікаторів.

Як вже було зазначено, для збереження бази даних використовуються три типи файлів: основні, в яких знаходиться інформація для запуску; додаткові, в яких зберігаються всі дані, що не помістилися в основному файлі; файли журналу трансакцій, що містять дані журналу, необхідні для відновлення бази даних. Будь-яка база даних складається, принаймні, з двох файлів: основного і файлу журналу трансакцій. При створенні бази даних слід задати її максимальний розмір. Це дозволяє запобігти зростанню файлу при додаванні даних аж до вичерпання вільного місця на диску. Під час створення бази даних ті файли, що її визначають, заповнюються нульовими значеннями, щоб знищити всі дані, які могли залишитися на диску після файлів, видалених раніше.

Для того, щоб створити базу даних зі всіма її файлами використовують оператор CREATE DATABASE. Цей оператор дозволяє задати потрібну кількість параметрів, що визначають характеристики бази даних. Сценарій для створення бази даних наведений у додатку Б.

• у першому рядку вказується необхідність використання для виконання всіх наступний операцій бази даних master;

• команда GO, що знаходиться в другому рядку, використовується в тих випадках, коли необхідно виконати якийсь фрагмент коду Transact-SQL, не чекаючи на виконання всього блоку;

• рядок 3 представлений оператором мови DDL, що створює базу даних, і єдиним параметром, що передається даному оператору, є ім’я створюваної бази даних – Avtomobilniy_salon_Golub;

• у рядках 4 і 5 зазначено ім’я файлу даних, а також його місце знаходження, яке буде використовуватися MS SQL Server для звернення до файлу даних;

• рядки 6 та 7 вказують на початковий розмір створюваного основного файлу, а також параметр його приросту;

• у всіх наступних рядках, починаючи з восьмого рядку, зазначаються аналогічні параметри для журналу транзакцій, а саме його ім’я, місце знаходження, початковий розмір і крок приросту.

Для створення таблиць використовується оператор CREATE TABLE. При використовуванні цього оператора треба визначити, як мінімум, ім'я таблиці, атрибути і їхні типи даних.

Cпочатку необхідно створювати батьківські таблиці, а вже потім переходити до дочірніх. Це гарантуватиме існування всіх таблиць на етапі визначення відношень між ними. Враховуючи сказане, почнемо зі створення таблиці Человек. Код Transact-SQL наведено в додатку В.

• 1 рядок містить оператор CREATE TABLE, який вказує на необхідність створення нової базової таблиці з ім’ям Человек;

• у 2 рядку визначається перший стовпчик створюваної таблиці, який є ідентифікуючим стовпчиком типу; значення NOT NULL свідчить про те, що створюваний атрибут не може містити пустого значення;

• у рядку 3 та 4 вказується назва обмеження для даного стовпчика та тип обмеження;

• у рядку 5 вказується стовпчик Фамилия з типом даних VARCHAR довжиною 50 символів, що не може містити пустих значень;

• запис у рядку 6 створює стовпчики Имя, даний запис повністю аналогічний попередньому

• у рядку 7 створюється стовпчик Отчество, який є аналогічний попереднім, за виключенням наявності значення за замовчуванням ‘Не определено’

• рядок 8 створює запис ДатаРождения, формату DATATIME, який не може містити пустих значень.

• у рядку 9 запис створює стовпчик з ім'ям НомерТелефона і типом даних визначеним користувачем PhoneNo, який базується на встроєному типі даних MS SQL Server VARCHAR (50). Для типу PhoneNo створено стандартне значення, яке гарантує, що стовбець із даним типом не буде містити значень NULL. Також до даного типу прив’язане правило, яке не дозволяє вводити у стовбець типу PhoneNo значення, довжина яких менша, ніж 4 символів.

• рядок 10 містить оператор GO, і свідчить про необхідність виконання розміщених вище операторів.

Інші таблиці створюються аналогічно.