- •1.Підручник з історії. Навчальні посібники, робочі зошити (проаналізувати один з підручників історії)
- •Бесіда, інші види. Підготовка і проведення бесіди
- •3 Види, функції і методика роботи з історичними картами
- •Відомі Українські методисти хх ст. Та можливість застосування їхніх методик у ххі ст
- •5. Дайте оцінку способам мотивації учіння
- •6.Поняття гуманізації. Значення гуманізації в процесі навчання історії.
- •7.Джерела історичних знань, критерії їхньої класифікації
- •8.Екскурсії як форма навчально-виховної роботи з історії. Типи екскурсій, методика їх проведення.
- •9.Інтерактивні технології навчання на уроках історії
- •10.Вимоги до сучасного кабінету історії та робочого місця учителя
- •11.Класифікація методів навчання з історії.
- •12.Класифікація традиційних та нестандартних типів уроку.
- •13.Класифікація усних методів. Функції та значення усного повідомлення історичного матеріалу.
- •14.Критерії відбору засобів навчання історії. Ілюстративні засоби.
- •15.Методи і методичні прийоми засвоєння історичних понять.
- •16.Методи і методичні прийоми засвоєння історичних фактів, явищ, подій, процесів
- •17.Методика використання хронологічних, синхронічних таблиць та логічних схем на уроках історії
- •18.Методика навчання за самостійною пізнавальною діяльністю учнів
- •19.Методика роботи з історичними документами на уроці історії, значення використання історичних документів
- •20. Методичні особливості вивчення життя і діяльності історичних осіб
- •21. Методичні умови формування умінь і навичок на уроках історії
- •22. Принципи та правила навчання
- •24. Охарактеризувати основні завдання вивчення історії в школі. Сучасні концепції історичної освіти.
- •25. Нормативно-правова база сучасної історичної середньої освіти
- •26. Особливості, характерні ознаки та види групової форми роботи на уроках історії, правознавства та ін. Суспільних дисциплін
- •27. Охарактеризувати види наочного навчання. Функції наочного навчання.
- •28. Охарактеризувати загальні закономірності розвитку дитини.
- •29. Охарактеризуйте загальну методику уроку історії. Основні процедури аналізу уроку.
- •30. Пам’ятки як засіб формування навчально-пізнавальних умінь, типи пам’яток з історії
- •31.Перелічити етапи формування умінь, дати їм розгорнуту характеристику
- •32.Елементи вищої освіти в середній школі (ман та ін.)
- •33.Перелічити компоненти структури історичних знань
- •34.Підготовка учителя до уроку, план-конспект уроку та його аналіз.
- •35. Характеристика основних типів уроку
- •38.Програмоване навчання історії. Дистанційна освіта та малокомплесні школи.
- •39.Розвиток методики навчання історії в Радянському Союзі і зх. Країнах другої половини хх ст.
- •40.Роль та значення проблемного навчання історії для розумового та інтелектуального розвитку учнів
- •41.Складові елементи уроку історії. Інтерактивні технології на уроках історії
- •2. Інтерактивні технології навчання
- •42Сучасні програми з історії для загальноосвітньої школи. Їх характеристики та вимоги до уроку історії
- •43.Умови й етапи формування історичних понять у класичний спосіб (перелічити процедури). Які існують способи формування історичних понять?
- •45.Характеристика методичної літератури з історичних дисциплін середньої школи.
- •46.Характеристика методів навчання за джерелами пізнання історичної дійсності. Форми інтерактивного навчання.
- •47.Цілі і форми діяльності Ради Європи у галузі викладання історії
- •49.Шкільна історична освіта в Україні в хх-ххі ст.
- •50.Шкільна програма суспільствознавчих курсів та методика їхнього викладання.
- •52. Сучасні вітчизняні та зарубіжні вчителі-новатори їхні методики викладаня історії в новітніх геополітичних трансформаціях.
50.Шкільна програма суспільствознавчих курсів та методика їхнього викладання.
Вивчення суспільствознавства в сучасній початковій школі передбачає певний рівень підготовки учнів до вимог суспільства. До складу суспільствознавчої освіти входить формування початкових уявлень та понять про людину, навколишній світ, країну, громадянство, державу, про правила та норми життя в суспільстві, про взаємозв’язки навколишнього світу. Учні знайомляться з найважливішими фактами із історії України, з подіями сучасності. У них формуються такі уміння: визначати основний зміст та факти в навчальному історичному тексті, порівнювати окремі історичні події, наводити приклади, суттєві ознаки, складати план розповіді по ілюстраціям та інше.
Зміст сучасного навчального курсу початкової школи „Я і Україна” втілено у галузі Державного стандарту початкової освіти „Людина і світ” і реалізується варіативно: наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами. Незалежно від варіативності початкова суспільствознавча наука повинна відповідати загальним принципам визначення змісту з урахуванням соціального замовлення суспільства школі, рівня розвитку базової науки та інше. До них належить принцип інтеграції, принцип науковості, застосування дидактичних принципів, принцип практичного спрямування. Основна мета курсу – формування особистості майбутнього громадянина України - людини, здатної обрати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє рідної землі та свого народу. До галузі „Людина і світ” Державного стандарту належать такі освітні лінії суспільствознавчого спрямування: людина як особистість; людина-природа-суспільство; людина серед людей; культура; наша Батьківщина – Україна.
В змістовій лінії „Людина як особистість” передбачено формування уявлення про те, що людина – це складно-організована і самоцінна істота, яка має свою неповторність, надаються знання про цінність життя людини, про фізичне і психічне здоров’я. Важливе завдання – навчити учня зрозуміти про необхідність самоповаги і любові до себе. Формування поняття про єдність довкілля суспільного та природничого передбачено протягом всього вивчення курсу „Я і Україна”. Суспільне довкілля постає перед учнем в образі сім’ї, роду, шкільного оточення, у процесі ознайомлення з історією рідного краю, свого народу, національними рисами українців, їхніми звичаями. Поняття „людина серед людей” розкривається під час формування уявлень про поведінку людини в сім’ї, колективі, у суспільстві; під час ознайомлення учнів з правопорушеннями, з відповідальністю за них.
Форми організації навчання відповідно до галузі „Людина і світ” в початковій школі.
Організація навчального процесу здійснюється в таких формах: індивідуальна, парна, групова, фронтальна, колективна. Використання цих форм залежить від місця, часу та кількості учнів. Індивідуальна форма – самостійна навчальна діяльність учня над завданням на уроці. Парна форма дозволяє учням здійснювати взаємонавчання, взаємоперевірку результатів навчальної діяльності. Групова форма необхідна для сумісної роботи під час практичних завдань, виконання проектної діяльності. Фронтальна організація навчальної роботи – учні одночасно виконують однакове, загальне для всіх завдання. Колективна форма організації навчання – учні працюють над одною проблемою, результат роботи залежить від загальних зусиль. Між учнями розподіляються обов’язки і функції. Ці форми навчання можуть бути самостійними або вони входять у більш складну організаційну форму навчання – урок. На уроках суспільствознавства однаково працюють всі організаційні форми, бо цього вимагають методи та засоби навчання. Урок – динамічна та варіативна організаційна форма навчання. Класифікація уроків здійснюється по таким показникам: основна дидактична мета, основний спосіб проведення, основні етапи навчального процесу, зміст. Найбільш розповсюджений тип уроку з суспільствознавства – комбінований. Вимоги до уроку суспільствознавства: чітке визначення місця, мети і завдань конкретного уроку, його змісту, методів, прийомів та засобів навчання. Урок передбачає застосування міжпредметних зв’язків, виховання етичних норм та естетичного сприймання світу учнями, створення проблемних ситуацій, формування соціокультурного досвіду учнів. Уроки суспільствознавства розрізняються по типам, формам і видам. Форма уроку визначається організацією взаємодії учасників навчального процесу, а також простору. Тип уроку визначається головною дидактичною метою, яка здійснюється діями учня та вчителя. Вид уроку визначається способом досягнення дидактичної мети. Тип уроку – вивчення нового матеріалу. Його вид – словесні методи, відеоурок; ведуча організаційна форма – фронтально-індивідуальна. Тип уроку – узагальнення та систематизація знань. Його вид – бесіда, презентація, історичний портрет; форма – фронтально – індивідуальна. Типи уроків: формування навичок та умінь; урок контролю. Уроки нетрадиційні (гра, тренінг, інсценівка). Структура уроку: організаційний момент, перевірка знань та умінь попереднього уроку, перехід до вивчення нового матеріалу, вивчення нового матеріалу, повторення, завдання додому. Структура змінюється відповідно до типу уроку. Домашні завдання мають такі види: підготовка до вивчення нового матеріалу, углублення знань, формування умінь та навичок, застосування знань одержаних на уроці, творчі завдання. Домашні завдання повинні відповідати віку учня та можливостям їх виконання. Для виконання деяких завдань необхідна допомога батьків, наприклад, складання свого родоводу та інші.
51. Шкільна програма правничих курсів та методика їхнього викладання.
|
У загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів з 1995 року було запроваджене обов’язкове викладання курсу «Основи правознавства», який став фундаментом для створення системи правової освіти. Навчальний курс спрямований на формування в учнів необхідних знань і навичок для активної, свідомої участі в процесі життєдіяльності соціуму, для спілкування з різноманітними інституціями суспільства та держави. Розроблені українськими вченими програми з курсу «Основи правознавства» послідовно систематизували суму того матеріалу, який є конче необхідним для учнів. Ними була чітко обумовлена й структура навчального курсу, оскільки тематика підібрана таким чином, щоб її можна було реально опанувати протягом відведеного часу. Слід підкреслити, що основна увага була звернута не на вивчення тексту нормативно-правових документів, які з плином часу змінюються, а на опанування базових, «вічних» принципів і положень юридичної науки. Зазначений шкільний курс правознавства, що вивчається в 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів, орієнтовано на такі завдання: закласти основи системи правових поглядів і переконань учнів; ознайомити учнів з основами конституційного ладу України, дати початкові знання з цивільного, сімейного, трудового, кримінального та інших галузей права; поглибити знання учнів про походження, типи та форми держави, історію творення української державності; формувати навички правомірної поведінки, навчити учнів відповідно до норм права діяти в типових життєвих ситуаціях, виконуючи соціальну роль громадянина, глави чи члена сім’ї, робітника, фермера, підприємця, студента чи учня, власника майна тощо; виховувати в учнів переконання в необхідності суворого дотримання законів, непримиренності до протиправної поведінки; виробляти в школярів уміння аналізувати суспільно-політичні події в Україні та світі, спираючись на знання з теорії та історії держави і права, користуватися вітчизняними нормативними та міжнародно-правовими актами, різноманітними джерелами права, юридичною літературою.Набутий досвід використання програм у школах України на початку будівництва незалежної держави дав змогу у 2001 році уточнити ряд положень, насамперед у напрямку подальшої адаптації навчального курсу до вікових особливостей учнів. Пропонована програма стала вдосконаленим варіантом програми, яка була вперше опублікована 1992 року в № 15-16 «Інформаційного збірника Міністерства освіти України», а згодом виходила в 1996, 1998 роках у видавництві «Перун» окремими значно доопрацьованими виданнями. Програма розрахована на вивчення курсу предмета в 9-му класі загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв протягом 51 години (1,5 години на тиждень). Нова редакція програми врахувала зміни в освітній політиці держави, ті реформи, які відбулися в сучасній українській школі, а також розвиток державно-правових інститутів після прийняття Конституції України [7; 22].Вчені, які розробляли цю програму, виходили з того, що в більшості шкіл України правовий курс вивчався лише у 9-му класі, а тому він обов’язково повинен був мати завершений характер, забезпечити необхідний обсяг знань і навичок учнів. Відповідно до цього запропонований курс «Основи правознавства» не містив послідовного систематизованого викладу першооснов усіх головних юридичних дисциплін, а включав в себе лише ту інформацію, яка є конче необхідною для учнів. Цим була обумовлена і структура навчального курсу, яка дещо не узгоджувалася з традиційною для юристів послідовністю галузей права.Спочатку викладалися необхідні теоретичні знання про самі поняття «держава» та «право», про призначення цих інститутів у суспільстві і закономірності їх розвитку, розкривалися поняття правової держави як своєрідної загальновизначеної мети сучасного державотворення; історико-юридичні знання. На основі одержаних базових знань далі стало можливим вивчення основного змістового блоку курсу, присвяченого конституційним правам, свободам, обов’язкам людини і громадянина в Україні, знайомство з міжнародними стандартами прав людини, вивчалися конституційні засади державного ладу України, інститути безпосередньої та представницької демократії, структура, функції, форми діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади. І, нарешті, в останній частині курсу розглядаються окремі положення галузевих юридичних дисциплін, зокрема цивільного, земельного, трудового, сімейного, адміністративного і кримінального права.У ході вивчення курсу учні набувають ряд основних вмінь, зокрема: орієнтуватися в системі законодавства, користуватися джерелами права, під керівництвом учителя аналізувати зміст правових документів; володіти елементарною правовою термінологією; зв’язно і логічно викладати матеріал з морально-правових проблем; використовувати правову літературу, складати тези, конспекти, готувати короткі доповіді та виступати з ними, рецензувати, доповнювати відповіді інших учнів; брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати і відстоювати свою думку, робити висновки; застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в різних життєвих ситуаціях. З метою підвищення рівня правової культури учнівської молоді, формування поваги до права, загальнолюдських та національних правових цінностей та на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 26.11.02 р. № 674 протягом грудня 2002 р. – травня 2003 р. був проведений Всеукраїнський конкурс творчих робіт учнів 10-11 класів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів «Мої права». |
