3)Реформи Хрущова

Із 1957 року почали здійснюватися реформи в економіці СРСР.

У промисловості:

- ліквідовано галузеві міністерства і створено територіальні органи управління промисловістю – раднаргоспи (загалом 105);

- розширено права республіканських і місцевих органів влади щодо управління галузями легкої та переробної промисловості;

- за п’ятирічним планом і планом семирічки пріоритет відводився галузям промисловості групи «Б» (виробництво товарів широкого вжитку) зі сповільненням темпів розвитку галузей групи «А» (виробництво засобів виробництва).

У сільському господарстві:

- реорганізовано систему МТС (машино-тракторні станції) у РТС (ремонтно-тракторні станції), сільськогосподарську техніку МТС продано колгоспам;

- підвищено закупівельні ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва (особливо на зернові та продукти тваринництва);

- ліквідовано трудодні, введено грошову оплату праці;

- сільському населенню видано паспорти;

- здійснено спробу реалізації трьох «надпрограм М. Хрущова»:

а) освоєння цілинних і перелогових земель;

б) «кукурудзяна та горохова епопея»;

в) «м’ясна кампанія».

- вжито заходів по укрупненню колгоспів для створення великих колгоспних

господарств.

У соціальній сфері:

- збільшено капіталовкладення у житлове будівництво, запроваджено панельне

та блочне будівництво;

- проведено пенсійну реформу 1956 р., яка забезпечила зростання доходів

пенсіонерів у 2 рази, інвалідів – в 1,5 раза;

- скорочено робочий день до 7 годин, на підземних і шкідливих роботах – 6 год.

- підвищено заробітну платню робітникам і службовцям;

- здійснено реформу освіти в СРСР 1958 р., що супроводжувалося збільшенням

капіталовкладень у цю сферу та зростанням оплати праці вчителів;

Запроваджувалася загальна обов’язкова 8-річна освіта, створювалася єдина

мережа ПТУ з терміном навчання від 1 до 3 років.

- пенсійний вік знижено для жінок до 55 років, для чоловіків до 60 років.

- робітники дістали право звільнятися з роботи за власним бажанням,

повідомивши про своє рішення адміністрацію за 2 тижні;

- з 1964 р. колгоспники отримали право на щорічну відпустку та пенсійне

забезпечення;

- збільшено тривалість щорічної відпустки та відпустки для жінок із догляду за

дитиною та ін..

Наслідки реформ.

У промисловості призвели до розриву економічних зв’язків між підприємствами однієї галузі, зростання дефіцитів.

У с/г – покращення матеріального рівня життя колгоспників, проте хрущовські над програми зазнали краху:

а) освоєння цілинних і перелогових земель;

Цілинна програма, у ході якої намічалося освоїти понад 40 млн. га неораних земель у Казахстані, Західному Сибіру, на Уралі і за рахунок цього різко збільшити виробництво зерна, не була реалізована так як запланована. Це сталося внаслідок непродуманих методів, а також нереальних термінів і масштабів освоєння цілинних земель.

б) «кукурудзяна та горохова епопея»;

Повсюдно віддавався пріоритет вирощуванню кукурудзи і гороху, що призвело до 10-кратного розширення їхніх посівів. Політика насильницького впровадження цих культур (кукурудзу змушували вирощувати навіть в Архангельській області) не вирішила кормової проблеми, крім того знизила врожайність зернових за 5-7 років у два рази.

в) «м’ясна кампанія».

Спроби наздогнати США по виробництву м’яса, молока, олії до 1960 р. зазнали краху. Виконуючи нереальне завдання по збільшенню виробництва м’яса в 3,5 рази, під ніж пустили краще поголів’я худоби, що до того ж, незаконно вилучалося в населення.

З 1962 р. СРСР розпочав масові закупки зерна та інших видів с/г продукції за кордоном.

Найбільш позитивні наслідки мали реформи у соціальній сфері, що призвели до реального підвищення життєвого рівня трудящих, хоча гострота житлової проблеми залишалася.

3. Зміни у зовнішній політиці.

Зовнішньополітична доктрина СРСР була сформульована в 1956 р. Вона містила в собі два основних принципи:

• необхідність мирного співіснування держав з різним політичним і суспільним ладом;

- визнання багатоваріантності шляхів побудови соціалізму з одночасним підтвердженням як головного – принципу пролетарського інтернаціоналізму.

Під пролетарським інтернаціоналізмом радянське керівництво розуміло практично безоплатну допомогу міжнародному комуністичному і національно-визвольному руху, а також соціалістичним країнам – з негласним правом втручатися в їхні внутрішні справи. Йшлося про поширення контролю з боку СРСР на території величезних регіонів.

У 1955 р. СРСР установив дипломатичні відносини з ФРН, підписав державний договір з Австрією.

У 1956 р. СРСР оголосив про припинення стану війни з Японією.

Білет 12