2.3Результати дослідницької роботи

На контрольному етапі дослідження ми використовували ті ж методи, що і на констатувальному етапі.

Таблиця 2.2. Результати контрольного етапу представлені

Рівень	Контрольна група	Експериментальна група
	Кількість дітей%	Кількість дітей%
Високий	3/30%	4/40%
Середній	5/50%	6/60%
Низький	2/20%	˗

В результаті проведення контрольного експерименту можемо зробити такий висновок, що у контрольній групі показники майже не змінилися. Лише у однієї дитини підвищився рівень вихованості екологічної свідомості.

Тепер з низьким рівнем залишилось 2 дитини. Це 20% від загальної кількості дітей контрольної групи;

Середній рівень мають 5 дітей. Що означає 50% від загальної кількості;

Високий рівень мають 3 дітей. Це 30% від загальної кількості дітей.

Що стосується експериментальної групи, то з таблиці ми бачимо, що результати значніше кращі, ніж на констатувальному етапі проведення дослідження.

З низьким рівнем не залишилось жодної дитини, хоча на початку експерименту її було четверо.

Середній рівень мають 6 дітей. Це 60% від загальної кількості дітей експериментальної групи.Високий рівень мають 4 дитини. Що означає 40% від загальної кількості.

Таким чином результати контрольного експерименту дають можливість зробити висновки про те, що проведена система роботи з дітьми у експериментальній групі значно покращила результати. Це свідчить, що запропонована система методів по екологічному вихованню має позитивний вплив на підвищення екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку.

Висновки

У курсовій роботі ми теоретично обґрунтувати та експериментально перевірили вплив цільових прогулянок в природу на екологічне виховання дітей дошкільного віку.

А також провели дослідження, на основі яких теоретично обгрунтували необхідність і доцільність використання цільових прогулянок як засобу організації екологічного виховання дітей дошкільного віку.

У ході роботи виконали такі поставлені завдання:

• Теоретично обґрунтували і проаналізували елементи цільових прогулянок для дітей дошкільного віку.

• З’ясували стан досліджуваної проблеми у науковій літератури та практиці роботи дошкільних закладів.

• На основі аналізу наукових досліджень розкрили сутність використання цільових прогулянок.

• Розробили приклад цільових прогулянок, як засобу організації екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Система екологічного виховання передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людини.

Зміст екологічного виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища існування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Індивід має вміти осмислювати екологічні явища і розумно взаємодіяти з природою. Естетичний підхід до природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.

Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні різнобічні, глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне); екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я; наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому рівні); безпосередня участь у природоохоронній роботі, а також здатність передбачати можливі негативні наслідки природо-перетворювальної діяльності людини.

Саме тому посилення уваги до екологічного виховання дошкільників вимагає пошуку різноманітних форм ознайомлення їх з природою. Однією з таких форм, потенціал яких ще недостатньо використовуються вихователями, є цільові прогулянки на природу, що інтегруються з пішохідними переходами, є зручною й корисною формою організації дітей, що дає можливість знайомити їх з найближчим природним оточенням.

Отже, можна сказати що, прогулянка сприяє розумовому вихованню. Під час перебування на дільниці або на вулиці діти отримують багато нових вражень і знань про навколишній світ: про працю дорослих, про транспорт, про правила вуличного руху. Із спостережень вони дізнаються про особливості сезонних змін у природі, помічають зв'язок між різними явищами, встановлюють елементарну залежність. Спостереження викликають у них інтерес, ряд питань, на які вони прагнуть знайти відповідь. Все це розвиває спостережливість, розширює уявлення про навколишній, будить думку і уяву дітей, саме тому це є дуже важливою ланкою у вихованні дітей.

Ми експериментально перевірили вплив цільової прогулянки у природу на екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку за показником сформованості екологічної свідомості.

У процесі дослідження були впровадженні наступні методи: спостереження, бесіда, педагогічний експеримент.

Оцінювання проводилось нами способом опитування дітей про природу та явища.

Така експериментальна перевірка дала нам змогу зрозуміти, що проведена система роботи з дітьми у експериментальній групі значно покращила результати. Це свідчить, що запропонована система методів, та головним чином цільова прогулянка, має позитивний вплив на підвищення екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку.