2.2.Формування екологічної свідомості за допомогою методу цільвої прогулянки.

У перебігу формуючого етапу експерименту за темою роботи в нашому ДНЗ вивчався стан сформованості екологічної свідомості старших дошкільників в процесі спілкування дітей з природою засобом цільової прогулянки.

Для розвитку у дітей спостережливості, допитливості, формування узагальнених уявлень про природу, встановлення простих зв'язків між цими явищами нами використовувались методи і прийоми ознайомлення дітей з природою. В основному це були екскурсії та прогулянки.

Головне завдання прогулянки полягає в тому, щоб показати дітям знайомий світ з новою, може бути, несподіваною для них боку. Не відразу діти в такому віці починають відчувати свою спорідненість з природою.

По дорозі до парку діти проводили спостереження. Їх увагу вихователь звертав на красу та різноманітність забарвлення весняної природи: на яскраве блакитне небо, що пливуть по ньому хмари, на яскраве сонце і строкатість листя на деревах. Малюкам відводився час для мовчазного спостереження та переживання. Після цього вихователь приступав до постановки перед ними заздалегідь продуманих питань: яка сьогодні погода? А яке сьогодні небо? і т.д.

Спостереженнями дітей намагались надавати активний характер - вчили, по можливості, не тільки дивитися, а бачити всі подробиці, зрозуміти, чому відбувається те чи інше явище. Нами пропонувалось взяти дітям по листу дуба і обвести пальцями по краях пластинки. Діти помічали великі вирізи по краях листа, що розділяють його на лопаті. Знаходили на землі жолуді, розглядають їх, дізнаються, що це плід дуба. Знайомились з органами дерева: стовбуром, гілками, пагонами, листям, корінням.

Спостереження за станом погоди, які проводилися щодня, допомогли закріпити в дітей знання про ознаки весни: стало тепліше, часто йдуть дощі, трава зеленє і т.д. Розвитку пізнавальних інтересів дітей більшою мірою допомагають дидактичні ігри. Так, в роботі використовувались такі ігри: «Знайди дерево по листочку», «Де що росте?». З їх допомогою діти вчились пізнавати окремі ознаки предметів, явищ, групувати їх за певними якостями. Широко використовувались імітаційні ігри та вправи. Так, часто пропонувалось дітям «політати», як птах, «дзьобнути» пальцем зернятка, «кукурікати» як півник,

Так як велику роль у процесі ознайомлення з навколишнім світом, формування позитивного ставлення до природи відіграють батьки, то ми намагаємося залучати до роботи і їх. Так, проводились відкриті заняття, в куточку для батьків поміщали поради, давали різні консультації, відповідали на їхні запитання.

Нами були розроблені рекомендації для батьків з питання виховання у дітей пізнавальних інтересів до природи :

1. Надайте дитині можливість самостійного пошуку відповідей - це буде вчити його думати, міркувати, намагатися вирішувати питання.

2. Відповідайте на всі дитячі питання точно і доступно.

3. Вчіть дитину не тільки поставити питання, але і самому робити спроби до знаходження відповіді на нього.

4. Заохочуйте допитливість дитини. Потреба дізнаватися нове - важлива й цінна якість.

5. Хваліть дитину за гарне питання, за прагнення до пізнання.

6. Умійте показати вашій дитині, що боятися ставити питання не потрібно, адже не знати щось не соромно, соромно не хотіти знати.

7. Не смійтеся над дитиною, якщо задали слабке запитання: вона має право на помилк