2.3 Монтаж, експлуатація

2.3.1 Монтаж асинхронного електродвигуна

2.3.1.1 Підготовка електродвигуна до монтажу

Електродвигун транспортується в зібраному вигляді. Підготовка електродвигуна до монтажу включає в себе наступні технічні операції:

1)проведення огляду електродвигуна. Огляд електродвигуна проводити на стенді в спеціально виділеному в цеху приміщенні. Про виявлені дефекти електромонтажник доводити до відома бригадира, майстра або керівника монтажу. Якщо зовнішніх пошкоджень не виявлено, електродвигун продути стисненим повітрям. При цьому спочатку перевірити подачу по трубопроводу сухого повітря, направленням струміня повітря на якусь поверхню. Під час продування повертати ротор електродвигуна вручну, перевіряючи вільне обертання валу в підшипниках. Зовні двигун витирають ганчіркою, змоченою в гасі.

2) промивання підшипників ковзання .З підшипників видалити залишки масла, відвернувши спускні пробки. Потім, знову затягнуть кришки, в підшипники залити гас і поступово обертати руками ротор. Далі викрутити спускні пробки і дати стекти всьому гасу. Після промивання підшипників гасом їх необхідно промити маслом, яке забирає з собою залишки гасу. Тільки після цього їх заповнити свіжим маслом 1/2 або 1/3 обсягу ванни. Мастило в підшипниках кочення при монтажі машин не змінюють. Заповнення мастилом підшипника не повинна перевищувати 2/3 вільного об'єму підшипника.

3)вимірювання опору ізоляції. У асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором провести вимірювання опору ізоляції тільки обмоток статора по відношенню один до одного і до корпусу. Це можна зробити за умови, що виведені всі 6 кінців обмоток. Якщо виведені тільки 3 кінця обмоток, то вимір виробляють тільки по відношенню до корпусу. Ізоляцію обмоток електродвигунів вимірюють мегомметром на 1 кВ. Якщо результати вимірювань опору ізоляції відповідають нормам то електродвигун допускається до ведення в роботу без сушіння ізоляції обмоток.

2.3.1.1 Монтаж електродвигуна

Після виконання всіх підготовчих операції електродвигун транспортувати до місця установки, де підготовити кріплення відповідно до геометричних розмірів двигуна і виконати наступні операції:

1) з’єднати електродвигун з механізмом. З'єднання електродвигуна з механізмом виконують за допомогою муфт. При даному з'єднані потрібно перевірити положення двигуна рівнем в горизонтальній площині в двох взаємно перпендикулярних напрямках. Для цього найзручніше користуватися «валових» рівнем, так як цей рівень має в підставі виїмку у вигляді «хвосту», який зручно накладати безпосередньо на вал електродвигуна.

2) центровка валів. Центровку валів, що з'єднують між собою електродвигун і механізм виконують для усунення їх бічних і кутових зсувів. Для цього рекомендується використовувати радіально - осьові скоби. Перед початком центрування напівмуфти роз’єднати, а вали розсунути, щоб скоби і напівмуфти не стикалися. Конструкції радіально осьових скоб зображено на рис. Зовнішню скобу 6 закріпити хомутом 5 на ступиці напівмуфти 3 встановленої машини, а внутрішню скобу 1 таким же хомутом закріпити на маточині напівмуфти 2 з’єднувальної машини. З'єднання хомутів зі скобами виконати болтами 4 з гайками. За допомогою вимірювальних болтів 7 встановити мінімальні зазори а й b. У процесі центрування вимірти бічні а й кутові b зазори, використовуючи щупи, індикатори або мікрометри, ставлячи місце болтів 7. При вимірі щупом його платівки вести в зазор з відчутним тертям на глибину 20 мм.

Рисунок . Центрування муфт за допомогою радіально – осьових скоб

При вимірах щупом можливі похибки, які залежать від людини, який робить ці виміри та його досвіду. Результати замірів треба контролювати. Для цього треба провертати поступово вали і повторяти виміри. При правильних вимірах сума числових значень парних вимірів повинна дорівнювати сумі числових значень непарних вимірів: a1 + a3 = a2 + a4 і b1 + b3 = b2 + b4. Виміри виконані правильно, якщо різниця між цими сумами не перевищує 0,03 - 0,04 мм. В іншому випадку, вимірювання треба повторити більш ретельно.

3) затягування гайок фундаментних болтів стандартними ключами без надставок рівномірно в два - три обходу в необхідній послідовності. Починають з фундаментних болтів, розташованих на осях симетрії опорної частини, після чого затягують найближчі до них болти, а потім, поступово віддаляючись від осі симетрії, інші.

4) підключення заземлення.

5) підключення силових кабелів відповідно до монтажної схеми.

2.3.2 Монтаж перетворювача частоти

2.3.2.1 Комплект поставки

Частотний перетворювач ASC 150 поставляється в упаковці, в якій знаходяться також наступні компоненти :

1)пластиковий пакет , що містить монтажну плату, монтажну плату з зажимами для кабелів введення / виведення, затискачі і гвинти; з'єднувальну планку;

2)монтажний шаблон, який потрібно вирізати з упаковки ;

3)керівництво по експлуатації.

Необхідно переконатися у відсутності зовнішніх пошкоджень. При виявленні пошкоджених елементів негайно повідомить про це перевізника. Перед початком робіт по установці перевірити дані на ідентифікаційній табличці приводу і переконатися, що тип частотного перетворювача відповідає замовленому.

2.3.1.2 Механічний монтаж

Частотний перетворювач ACS150 може монтуватися на стіні або в шафі. ASC 150 може монтуватися чотирма різними способами:

a) вертикально задньої стороною до стіни (всі типорозміри);

b) горизонтально задньою стороною до стіни (типорозміри R1 - R2);

c) вертикально бічною стороною до стіни (всі типорозміри);

d) вертикальний монтаж на DIN-рейці (всі типорозміри).

2.3.1.2.1 Вертикальний монтаж

Вертикальний монтаж виконують двома способами:

А)Кріплення гвинтами:

1)Відзназначити положення отворів, користуючись, наприклад, монтажного шаблону, вирізаним з упаковки. Число і розташування використовуваних отворів залежить від того, як встановлюється частотний пертворювач:

a) задньої стороною до стіни: чотири отвори;

b) бічний монтаж: три отвори, одне з нижніх отворів знаходиться в платі з підвісками.

2) Закріпіть гвинти або болти в розмічених положеннях.

3) Помістіть частотний перетворювач на закріплені в стіні гвинти.

4) Щільно затягніть гвинти в стіні.

Б)На DIN - рейці, шляхом замикання зажимів частотного перетворювача на рейці. Для демонтажу приводу натисніть на розчіплювати важіль нагорі частотного перетворювача.

2.3.1.2.2 Горизонтальний монтаж

Можна монтувати частотний перетворювач горизонтально за допомогою гвинтів (тільки задньою стороною до стіни, чотири гвинти). Горизонтальний монтаж допустимо тільки для типо - розмірів R1 і R2, оскільки вони забезпечені вентилятором охолодження. При встановлені частотного перетворювача горизонтально необхідно витримати відстань, необхідну для вільного руху повітря, так як положення вентилятору охолодження змінюється і приток повітря зменшується.

Розмістіть таким чином, щоб з'єднувачі знизу виявилися справа, а вентилятор - зліва. Частотний перетворювач типорозміру R0 монтувати горизонтально не слід! Не викидайте плати з зажимами, оскільки вони необхідні для належного заземлення силових кабелів і кабелів управління.

2.3.1.2.3 Монтаж плати з зажимами

Монтаж плати з зажимами виконують в два кроки:

1) Закріпити плату з зажимами в нижній частині приладу призначеними для цього гвинтами.

2) Закріпити передбаченими для цього гвинтами плату з зажимами для входів / виходів до плати з підвісками.

2.3.1.3 Вибір та прокладка кабельної продукції

2.3.1.3.1 Вибір силових кабелів

Для подачі напруги живлення допускається використовувати чотирьохжильний кабель, проте рекомендується застосовувати симетричний екранований кабель. У порівнянні з чотирижильним кабелем симетричний екранований кабель забезпечує менший рівень електромагнітного випромінювання всієї приводний системи, а також менше значення струму, що протікає через підшипники двигуна, і, відповідно, менший їх знос.

2.3.1.3.2 Вибір екрану для кабелю живлення двигуна

Для виконання функції захисного проводу перетин екрану має дорівнювати перетину фазного провідника, якщо вони виготовлені з одного і того ж металу. Для ефективного придушення випромінюваних і кондуктивних радіочастотних перешкод провідність екрану повинна становити не менше 1/10 провідності фазного провідника. Ці вимоги легко виконуються при використанні мідного або алюмінієвого екрану. Він складається з концентричного шару мідних дротів. Чим краще і щільніше екран, тим нижче рівень випромінювання і менше підшипникові струми.

Рисунок .

При відсутності металевого кабельних магістралях як кабель двигуна рекомендується використовувати кабель із суцільною гофрованої алюмінієвої бронею і симетричними провідниками заземлення або екранований силовий кабель. Силові кабелі повинні бути розраховані на температуру 75 .

2.3.1.3.3 Вибір кабелів управління

Кабель аналогового управління і кабель, який використовується для частотного входу, повинні бути екранованими. Для аналогового сигналу використовувати кабель типу "вита пара" з подвійним екраном. Для низьковольтних цифрових сигналів підходить кабель з подвійним екраном, проте можна використовувати і кабель з декількома крученими парами в одному загальному екрані або без екрану. У той же час, для частотного входу слід завжди використовувати екранований кабель.

Аналогові і цифрові сигнали слід підключати різними кабелями. Для сигналів релейних виходів (за умови, що напруга сигналу не перевищує 48 В) можна використовувати той же кабель, що і для цифрових вхідних сигналів. Для підключення релейних сигналів рекомендується застосовувати кабелі типу "вита пара". Не допускається передача сигналів 24 В = і 115/230 В ~ по одному кабелю.

Рисунок . Кабель, що містить декілька витих пар з подвійним екрануванням (а) та кабель з декількома витими парами в загальнім екрані (б)

2.3.1.3.4 Прокладка кабелів

Кабель двигуна прокладати на відстані від інших кабелів. Кабелі двигунів кількох приводів можна укладати паралельно і поруч один з одним. Рекомендується прокладати кабель двигуна, кабель живлення і кабелі управління в різних кабельних лотках. Для зниження рівня електромагнітних завад, викликаних швидкими змінами вихідного напруги приводу, не слід прокладати кабель двигуна паралельно іншим кабелям, особливо на протяжних ділянках.

Перетин кабелів управління і силових кабелів слід виконувати під кутом, як можна ближчим до 90 °. Кабельні лотки повинні мати хорошу електричну зв'язок один з одним і з провідниками заземлення. Для поліпшення вирівнювання потенціалу можна використовувати системи алюмінієвих кабельних лотків.

При з'єднанні кабельних каналів обидві сторони стику повинні бути з'єднані заземлювальним провідником методом зварювання або пайки. Крім того, кабелепровід повинен бути приєднаний до корпусу ASC 150. Для кабелів живлення, двигуна, гальмівних резисторів і ланцюгів управління слід використовувати окремі кабелепроводи. Забороняється прокладати в одному кабельних магістралях кабелі двигуна більш ніж одного приводу.

Рисунок . Схема прокладання кабелів з необхідними проміжками

2.3.1.4Електричний монтаж

До електричного монтажу належить перевірка ізоляції і сумісності з системами живлення з ізольованою нейтраллю (незаземленими) і з заземленою вершиною трикутника, а також підключення кабелів живлення і кабелів управління. При проведенні монтажних робіт переконайтеся, що частотний перетворювач відключений від електромережі. Якщо на частотний перетворювач подано напруга живлення, зачекайте не менше 5 хвилин після відключення напруги.

2.3.1.4.1 Перевірка ізоляції системи

Підчас перевірки ізоляції системи виконати перевірку наступних елементів електроприводу:

1. частотний перетворювач . Проведення випробувань на допустиме напруження або опір ізоляції (наприклад, випробувань високою напругою або з застосуванням мегомметра) для будь-якої частини частотного перетворювача заборонено, оскільки такі випробування можуть призвести до виходу приводу з ладу. Ізоляція між основною схемою і корпусом кожного частотного перетворювача вже випробувана на заводі-виробнику. Крім того, в приводі передбачені обмежують напругу ланцюга, які автоматично зрізають випробувальну напругу.

2. вхідний кабель живлення Перед підключенням кабелю живлення до приводу перевірте його ізоляцію відповідно до місцевих правил.

3. двигун і кабель живлення двигуна. Перевірка ізоляції двигуна і кабелю живлення двигуна виконується вказаним нижче способом:

   1. переконайтеся, що кабель двигуна приєднаний до двигуна і від'єднаний від вихідних контактів частотного перетворювача U2, V2 і W2.

   2. виміряти опір ізоляції між кожним фазним провідником і провідником захисного заземлення, використовуючи вимірювальне напруга 500 В. Відомості про опір ізоляції двигунів вказані в інструкціях виробників. Наявність вологи всередині корпусу двигуна знижує опір ізоляції. Якщо є підозра про наявність вологи, просушіть двигун і повторіть вимірювання.

Якщо ASC 150 з підключеним фільтром використовується в системі з незаземленою системою електроживлення або в системі з високоомним заземленням (опір більше 30 Ом), то система виявиться звязаною з потенціалом землі через конденсатори фільтра. Така ситуація становить загрозу безпеці і може привести до пошкодження частотного перетворювача. У незаземлених системах живлення і з заземленою вершиною трикутника від'єднайте внутрішній фільтр , видаливши відповідний гвинт.

2.3.1.4.2 Підключення силових кабелів

Після відповідного вибору кабельної продукції та встановленні частотного перетворювача з його електроприводом настає час підключення силових кабелів. Підключення силових кабелів до частотного перетворювача зображено на рисунку .

Рисунок . Схема підключення силових кабелів

Примітки до схеми:

1) Заземлите інший кінець захисного проводу PE на розподільному щиті.

2) Якщо в кабелі відсутня дріт заземлення симетричною конструкції і провідність екрану кабелю недостатня

3) L і N - маркування підключення для однофазного живлення.

При підключенні двигуна кабелем з провідним екраном і симетричною структурою провідника заземлення підключіть кінці провідника заземлення до заземлюючих клем з боку приводу і двигуна. У разі однофазного джерела живлення підключіть його до клем U1 / (L) і V1 / (N). Не використовувати несиметричний кабель для підключення двигуна.

Порядок підключення:

1)закріпити вхідний кабель живлення в затиску заземлення. Обіжміть кабельний наконечник на провіднику заземлення (PE) кабелю і закріпіть наконечник під затискним гвинтом заземлення.

2)підключити фазні провідники до клем U1, V1 і W1. Момент затягування має становити 0,8 Нм.

Рисунок. Підключення ввідного кабелю живлення

3) зняти оплітку на кабелі двигуна і скрутіть екран, щоб зробити косичку мінімальної довжини. Закріпити зачищений вхідний кабель живлення в затиску заземлення. Обіжміть кабельний наконечник на косичці і закріпіть наконечник під затискним гвинтом заземлення.

4) підключіть фазні провідники до клем U2, V2 і W2. Момент затягування має становити 0,8 Нм.

5) підключіть додатковий гальмівний резистор до висновків BRK + і BRK- екранованим кабелем, виконавши ті ж операції, що і з кабелем двигуна.

6) забезпечте механічне кріплення кабелів поза частотного перетворювача.

Рисунок . Підключення вихідного кабелю та гальмівного резистора

2.3.1.4.3 Підключення кабелів управління

Рисунок . Стандартне підключення входів та виходів кабелів керування

Порядок підключення:

1)Зачистити зовнішню ізоляцію кабелю аналогових сигналів по всьому колу і заземлите оголений екран за допомогою затиску.

2)Підключіть провідники до відповідних клем.

3)Скрутіть разом провідники заземлення кожної пари кабелю аналогових сигналів і з'єднайте джгут з клемою SCR.

4) Зачистити зовнішню ізоляцію кабелю цифрових сигналів по всьому колу і заземлите оголений екран за допомогою затиску.

5) Підключити провідники кабелю до відповідних клем.

6) Скрутити разом провідники заземлення кожної пари кабелю цифрових сигналів і з'єднайте джгут з клемою SCR.

Рисунок . Приклад оброблення та монтаж кабелю аналогового сигналу

7)Механічно закріпити всі кабелі аналогових і цифрових сигналів поза частотного перетворювача.

Рисунок . Монтаж кабелю цифрового сигналу