Лекція 6.
Становлення і розвиток політичної думки в Україні і Росії.
План
1 .Основні політичні думки в Київській Русі.
2. Політична думка перехідного періоду.
3. Політична думка в період від Люблінської унії та козацько-гетьманську добу.
4. Українська політична думка XIX–ХХ ст.ст.
5. Особливості становлення та розвитку політичноїдумки в Россії.
1.Основні політичні думки в Київській Русі.
Процес формування соціально-політичної думки українського народу почався ще в Київській Русі в IX-XI ст.
Незважаючи на те, що вона формувалася під впливом поглядів античних й особливо візантійських авторів, вона, проте, відрізнялася самобутністю й була спрямована на рішення питань політики, релігії й моралі, усвідомлення місця людини й українського народу у світі.
У соціально-політичних поглядах мислителів Київської Русі затверджуються соціально-політичні концепції, у яких утримується головна ідея - об'єднання всього східного слов'янства в єдину державу.
Уперше її обґрунтував Київський митрополит Ілларіон. У своєму витворі "Слово про закон і благодать", він висловлює такі основні ідеї:
величі й слави давньоруського народу, що створив свою державу;
економічної, політичної й культурної незалежності Київської Русі;
рівності всіх народів, що прийняли християнство.
Питання про роль держави, про єднання всіх слов'ян, загальній основі їхнього походження ставлять автори знаменитої "Повести временных лет" - чернець Києво-Печерського монастиря Нестір.
Основна політична ідея - велич, єдність і незалежність Київської Русі.
У літописі почата спроба пояснити походження державної /князівської/ влади взаємною домовленістю /легенда про покликання варягів/. Оскільки держава має договірне походження, вона повинна;
турбуватися про чесноту, цнотливість, високу моральність своїх жителів і карати злих людей.
Князі не підкоряються народу, а повинні керуватися волею бога, оскільки держава має ще й божественне походження.
Історія зберегла ще кілька пам'ятників соціально-політичної думки Київської Русі. В "Повчанні Володимира Мономаха" викладаються правила високої особистої й суспільної моралі, проголошується ідея правосуддя великого князя.
Володимир жадає від синів завжди дотримуватися норм законодавства, справедливості й правосуддя. У праці висвітлюється ідеальний образ князя - політика, воїна, державного діяча й монарха.
Значну роль у розвитку політичної думки зіграло "Слово Данила Заточника" /початок XII в./.
У ньому сильні соціальні мотиви:
у суспільстві існує соціальна нерівність;
положення людини визначається не розумом і здатностями, а багатством.
При цьому автор висміює тупоумство й обмеженість феодалів.
Щоб ліквідувати соціальну несправедливість, потрібна сильна князівська влада.
Велике значення в розвитку державно-політичної думки Київської Русі мало "Слово о полку Ігоревом" /ХII ст./, у якому важливе місце займала ідея необхідності політичного об'єднання російських земель і припинення міжусобної боротьби.
Важливою віхою у твердженні традицій української державності була політична діяльність князя Галицько-Волинського князівства Данила Галицького /1200-1264/.
При ньому створювалася модель державного керування, що ні в чому не поступалася європейським інститутам. Було багато зроблене для обмеження сваволі світських і церковних феодалів, зміцнення верховної влади, здійснена орієнтація на Європу й початі спроби її об'єднання, для спільної боротьби проти татаро-монголів, що знайшло відбиття в "Галицько-Волинському літописі" /ХII ст./.
У цілому ж для української політичної думки епохи Київської Русі характерними рисами є:
схильність до індивідуальної волі /відсутність рабства, вільний перехід зі стану в стан,
народовладдя в публічному житті /народне віче, вибори князя, підписання договору з ним, існування самоврядування),
зачатки федералізму (питомі князівства).