- •§ 1. Поняття та класифікація заходів забезпечення кр и м ін а л ь н о го п р о в адж е н н я
- •4) Мають виражений примусовий характер, який залежить не від порядку реалізації цих заходів, а від їх законодавчої моделі. Навіть коли особа не заперечує проти обмеження
- •Частина 2 ст. 131 кпк містить перелік заходів забезпечення крим провадження, якими є:
- •§ 2. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального п р о в адж ен н я
- •Стаття 132 кпк передбачає загальні правила застосування заходів забезпечення
- •До загальних правил застосування цих заходів належать такі положення:
- •1) Поєднання заходів забезпечення кримінального провадження із застосуванням
- •Порядок накладення грошового стягнення включає такі етапи:
- •Таким чином, мета застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним
- •1) Тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним
- •§ 4 Гл. 24 кпк. Ухвала слідчого судді, суду має відповідати загальним вимогам
- •Порядок відсторонення від посади включає такі етапи:
- •1) Складання клопотання про відсторонення від посади: під час досудового провадження
- •2) Вимоги, що стосуються підстав застосування відсторонення від посади (виклад обставин,
- •2) Погодження клопотання слідчого із прокурором: така вимога закону обумовлена,
- •6) Постановления ухвали слідчого судді, суду: за результатами розгляду клопотання
- •Тимчасовий доступ до речей і документів може здійснюватися такими способам!
- •1) Ознайомлення з речами та документами; 2) виготовлення їх копії; 3) вилученн
- •Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
- •1) Ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів; 2) ухвалу про відмову в тимчасовому
- •3) Положень закону, на підставі якого постановлено ухвалу (у випадку надання тимчасового
- •235 Та 236 кпк може бути проведена виключно слідчим чи прокурором. Сторона захисту
- •Порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей
- •5. Тимчасове вилучення майна (статті 167-169 кпк) - захід забезпечення кримінального
- •7) Зауваження і доповн до протоколу особи, яка передала майно; 8) підпис особи, яка переда тимч вилуч майно, та слідчого, проку, іншої уповн службової особи, яка його прийняла.
- •8. Арешт майна (статті 170-175 кпк) - захід забезпечення кримінального провадження,
- •3) Подача цивільного позову у зв’язку із завданням матеріальної та (або) моральної
- •1) Правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення
6) Постановления ухвали слідчого судді, суду: за результатами розгляду клопотання
слідчий суддя, суд постановляють ухвалу про відмову у відстороненні від посади;
про відсторонення від посади, чи про повернення клопотання прокурору, якщо його
подано без додержання вимог ст. 155 КПК.
При вирішенні питання про відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади
слідчим суддею, судом мають бути враховані такі обставини: 1) правова підстава
для відсторонення від посади, під якою слід розуміти наявність у особи процесуального
статусу підозрюваного, обвинуваченого; підозра або обвинувачення особи у вчиненні
злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого (за винятком випадків,
передбачених ст. 154 КПК); звернення слідчого, прокурора із клопотанням у межах
строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК; наявність достатніх підстав
вважати, що такий захід необхідний для досягнення мети, передбаченої ч. 1 ст. 157
КПК; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб (зокрема, стосовно можливості подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності юридич особи, яка не пов’язана із вчиненим кримінальним правопорушенням, виплати зароної плати, можливості спричинення значної шкоди юридичній особі тощо).
Ухвала слідчого судді, суду про відсторонення підозрюваного, обвинуваченого посади або відмову в цьому має бути обґрунтованою та вмотивованою, що озна наведення в ній сукупності фактичних, логічних та правових аргументів (доводів підтвердження правильності висновків слідчого судді, суду, які ґрунтуються на сліджених у судовому засіданні матеріалах, доказах, а також поясненнях учасш процесу. Безпосередній зв’язок наведених у рішенні аргументів із фактичними і ставами цього процесуального рішення забезпечує належність його мотивував
Гарантією забезпечення прав і законних інтересів підозрюваного, обвинувачені
є вимога закону щодо зазначення в ухвалі строку відсторонення від посади, який
може становити більше двох місяців (але може бути продовжений в порядку і з п
став, передбачених ст. 158 КПК). Встановлення строку дії цього заходу забезпечек
кримінального провадження у межах двох місяців відповідає вимозі, вказаній у ст.
КПК, - під час кримінального провадження кожна процесуальна дія повинна бу
виконана в розумні строки.
7) виконання ухвали слідчого судді, суду: характер цього заходу забезпечен;
кримінального провадження обумовлює необхідність негайного виконання ухва.
слідчого судді, суду про відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посад
Тому ч. 4 ст. 157 КПК закріплено положення про те, що ухвала підлягає негайно»
виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень;
8) оскарження ухвали слідчого судді: відповідно до п. 11 ст. 309 КПК ухвала елі
чого судді про відсторонення від посади або відмову у ньому може бути оскаржеі
в апеляційному порядку. З метою забезпечення права на апеляційне оскарження
копія надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюванол
чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного :
днем її постановления;
9) продовження строку відсторонення від посади: на відміну від порядку застое;
вання цього заходу забезпечення кримінального провадження ініціатором клопоташ про продовження його строку може бути виключно прокурор. Порядок його розгляду
слідчим суддею, судом такий само, як і порядок розгляду клопотання про відсторонення
від посади. Важливого значення при вирішенні питання про продовження строку
відсторонення від посади має обгрунтування клопотання прокурора, яке з точки зору
конкретизації підстав для його прийняття має інший рівень, ніж клопотання про застосування
такого заходу. Предмет обґрунтування клопотання прокурора про продовження
строку відсторонення від посади є значно ширшим, ніж предмет обґрунтування рішення
про застосування цього заходу. Адже, крім доведення того факту, що обставини, які
стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати, прокурор також
має довести і те, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення
цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами
протягом дії попередньої ухвали. Саме такий предмет обґрунтування клопотання прокурора
передбачено ч. 2 ст. 158 КПК. Таким чином, обґрунтування клопотання прокурора
про продовження строку дії цього заходу лише вказівкою на потребу подальшого
проведення досудового розслідування не можна визнати достатнім, у ньому мають бути
зазначені конкретні обставини, що свідчать про наявність підстав для прийняття рішення
про продовження строку відсторонення від посади.
Відповідно до ч. З ст. 3 15 КПК за відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досуд розслідування, у підготовчому судовому провадженні вважається продовженим.
Утім це правило має застосовуватися з урахуванням строку, на який було продовжено захід забезпечення кримінального провадження. Стосовно відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади слід зазначити, що закінчення його строку тягне за собою припинення дії цього заходу. Згідно із п. З Інформаційного листа ВССУ від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» такий строк може бути продовженим
за рішенням слідчого судді/суду (у визначених процес законом випадках Президентом України, Вищою кваліфікаційною комісією судців) за умови, що: а) про його продовження подано клопотання прокурором (у випадку продовження строку відсторонення
від посади судді - Генеральним прокурором України) у строк не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попереднього рішення (ухвали слідчого судді/суду, рішення Президента України тощо); б) обставини, що стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати та сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей (поставленої мети), заради яких було здійснено відсторонення
від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
За результатами судового розгляду клопотання прокурора слідчий суддя, суд постановляють
ухвалу про продовження строку відсторонення від посади або відмову у продовженні строку відсторонення від посади. Копія ухвали має бути надіслана прокурору, підозрюваному чи обвинуваченому не пізніше дня, наступного за днем її постановления;
10) скасування відсторонення від посади: сутність цього порядку полягає в тому, що прокурор або підозрюваний чи обвинувачений можуть звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування відсторонення від посади, якщо в подаль- том у застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасувані відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про з стосування цього заходу. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя, с;постановляють ухвалу про скасування відсторонення від посади або відмову у скасуванні відсторонення від посади.
Апеляційному оскарженню така ухвала слідчого судді, суду не підлягає. Водночі відмова у скасуванні відсторонення від посади, уявляється, не позбавляє підозрюваного, обвинувачено через певний проміжок часу знову звернутися з відповідни клопотанням.
4. Тимчасовий доступ до речей і документів (статті 159-166 КПК) - це зах забезпечення кримінального провадження, сутність якого полягає у наданні сторої кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться речі і документі можливості ознайомитися з ними, зробити з них копії, а у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом - вилучити їх (здійснити виїмку).
Запровадження інституту тимчасового доступу до речей і документів спрямоваь на розширення змагальності в кримінальному провадженні, надання його сторона
рівних можливостей щодо збирання доказів шляхом тимчасового доступу до прсі
метів і документів, які в подальшому можуть бути визнані доказами.
Уповноваженим суб’єктом, який може отримати тимчасовий доступ до речей і документів (за умови наявності відповідної ухвали слідчого судді, суду), є сторон кримінального провадження. Зобов’язаним суб’єктом щодо виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів може бути як фізичні так і юридична особа, у володінні якої вони перебувають.
