- •§ 1. Поняття та класифікація заходів забезпечення кр и м ін а л ь н о го п р о в адж е н н я
- •4) Мають виражений примусовий характер, який залежить не від порядку реалізації цих заходів, а від їх законодавчої моделі. Навіть коли особа не заперечує проти обмеження
- •Частина 2 ст. 131 кпк містить перелік заходів забезпечення крим провадження, якими є:
- •§ 2. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального п р о в адж ен н я
- •Стаття 132 кпк передбачає загальні правила застосування заходів забезпечення
- •До загальних правил застосування цих заходів належать такі положення:
- •1) Поєднання заходів забезпечення кримінального провадження із застосуванням
- •Порядок накладення грошового стягнення включає такі етапи:
- •Таким чином, мета застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним
- •1) Тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним
- •§ 4 Гл. 24 кпк. Ухвала слідчого судді, суду має відповідати загальним вимогам
- •Порядок відсторонення від посади включає такі етапи:
- •1) Складання клопотання про відсторонення від посади: під час досудового провадження
- •2) Вимоги, що стосуються підстав застосування відсторонення від посади (виклад обставин,
- •2) Погодження клопотання слідчого із прокурором: така вимога закону обумовлена,
- •6) Постановления ухвали слідчого судді, суду: за результатами розгляду клопотання
- •Тимчасовий доступ до речей і документів може здійснюватися такими способам!
- •1) Ознайомлення з речами та документами; 2) виготовлення їх копії; 3) вилученн
- •Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
- •1) Ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів; 2) ухвалу про відмову в тимчасовому
- •3) Положень закону, на підставі якого постановлено ухвалу (у випадку надання тимчасового
- •235 Та 236 кпк може бути проведена виключно слідчим чи прокурором. Сторона захисту
- •Порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей
- •5. Тимчасове вилучення майна (статті 167-169 кпк) - захід забезпечення кримінального
- •7) Зауваження і доповн до протоколу особи, яка передала майно; 8) підпис особи, яка переда тимч вилуч майно, та слідчого, проку, іншої уповн службової особи, яка його прийняла.
- •8. Арешт майна (статті 170-175 кпк) - захід забезпечення кримінального провадження,
- •3) Подача цивільного позову у зв’язку із завданням матеріальної та (або) моральної
- •1) Правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення
§ 4 Гл. 24 кпк. Ухвала слідчого судді, суду має відповідати загальним вимогам
до судових рішень і ухвали суду, передбаченим статтями 369-372 КПК, а також вимогам,
встановленим ст. 152 КПК. Ухвала оскарженню не підлягає.
Відсторонення від посади (статті 154-158 КПК) - це захід забезпечення кримінального
провадження, сутність якого полягає у тимчасовому недопущенні підозрюваного,
обвинуваченого до виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків
протягом певного строку, який за загальним правилом здійснюється за рішенням
слідчого судді, суду з метою припинення кримінального правопорушення підозрюваного,
обвинуваченого; припинення протиправної поведінки підозрюваного, обвинуваченого;
запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який,
перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі чи документи, що мають
значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків
та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати
кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, мета відсторонення від посади полягає у: 1) припиненні кримінального
правопорушення підозрюваного, обвинуваченого; 2) припиненні його протиправної
поведінки; 3) запобіганні протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого,
який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають
значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків
та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати
кримінальному провадженню іншим чином.
Відсторонення від посади застосовується до: 1) осіб, які мають у кримінальному
провадженні процесуальний статус підозрюваного або обвинуваченого, і осіб, 2) які
підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого
чи особливо тяжкого злочину. Сукупність цих двох обставин є законною умовою застосування
відсторонення від посади. Незалежно від тяжкості злочину цей захід може
бути застосовано щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Правовою підставою застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження на досудовому розслідуванні є ухвала слідчого судді, а на судовому-ухвала суду.
Фактичною підставою застосування відсторонення від посади є наявність достатніх даних , що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебувають на посаді, знищить чи підробить речі чи документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконнми засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Порядок відсторонення від посади включає такі етапи:
1) Складання клопотання про відсторонення від посади: під час досудового провадження
його складає слідчий або прокурор (якщо йдеться про відсторонення від
посади осіб, які зазначені у ч. З ст. 154 КПК, з клопотанням може звернутися виключно
прокурор), у судовому провадженні - прокурор.
Клопотання має відповідати вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 155 КПК. Недотримання
цих вимог має своїм наслідком повернення слідчим суддею, судом клопотання
прокурору (ч. 2 ст. 156 КПК).
Клопотання складається з трьох частин - вступної, мотивувальної та заключної.
Нормативні вимоги стосовно його змісту можна поділити на такі три групи залежно від
їх інформативного навантаження: 1) вимоги, що стосуються відомостей про особу підозрюваного обвинуваченого та кримінального правопорушення, у вчиненні якого він
підозрюється, обвинувачується (прізвище, ім’я по батькові особи підозрюваного, обвинуваченого;короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким
подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням
статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад
обставин, що дають підстави підозрювати чи обвинувачувати особу у вчиненні кримінального
правопорушення, і посилання на обставини; посада, яку обіймає особа);
