Лекція № 16 (самостійно) Нормування і проектування колірного рішення

У сучасному світі, коли постійно розширюється асортимент барвних засобів, особливо необхідна єдина система, що дисциплінує важко керований кольоровий достаток. Ця система повинна гранично точно відповідати як технічним, так і естетичним вимогам.

Систематизація кольорів.

Відомо кілька кольорових систем: міжнародна колориметрична система

(МКО – міжнародна комісія з освітлення), система Рабкіна (СРСР), Рунге,

Освальда, Бауманна-Празе, TGL (Німеччина), Манселла (США), Практична колірна координатна система (Японія) та інші (мал. 20).

мал. 20

а. Схема кольорів кола. Ряд за кольоровим тоном

б. Характерні лінії в колі

1. Лінія спектральних кольорів

2. Лінія оптимальних кольорів пигментів

3. Лінії, які характеризують чистоту и насиченість кольорів в площині кола

в. Додаткові кольори. Основні та лінії змішення додаткових кольорів.

г. Лінії змішення недодаткових кольорів.

Основний елемент кожної з них – атлас кольорів – найважливіший інструмент, який вносить порядок у виготовленні пігментів і барв.

Зразок, представлений в атласах, оснащено необхідними характеристиками (довжина хвилі, відповідно до сонячного спектру, яскравість, чистота кольору)

– найменування пігменту, найменування кольору й інші показники.

З допомогою атласів легко вибирати колірні сполучення, ряди гармонії кольору і тим самим вирішувати питання архітектурної поліхромії як в інтер'єрі, так і в екстер'єрі.

Кольоровее коло, що включає різну кількість оптимальних, найбільш чистих кольорів пігменту, складовий діапазон основних кольорових тонів.

Атлас Манселла має кольорове коло з 100 колірних тонів (10 основних з

10 відтінками кожний), а всього з 379 відтінків.

Атлас Освальда – кольорове коло складається з 100 кольорових тонів, а всього з 680 відтінків.

Колірна система TGL – кольорове коло розділене на 24 ступіні добре помітних кольорових тонів.

Колориметричний атлас СРСР «вказівки по проектуванню кольорової обробки інтер'єрів виробничих будинків промислових підприємств» складав 23 пігменту з 5-6 зразками кожного пігменту (разом 127 зразків).

Основою для визначення колірних переходів є колірне коло.

Існують два колірних кола: з 8 кольорів (європейська палітра) і 15 кольорів (центральноазіатська палітра). Фрагмент колірного кола між двома кольорами є вихідним для побудови колірного ряду, існує ще колірна «підкова» (И. Ґетея) (мал. 21), в якій кольори показані перехідними від світла до мороку за насиченістю.

мал. 21

У цій «підкові» також представлена палітра з 15 кольорів. З обраного фрагмента кольорового кола або «підкови» варто побудувати кольоровий ряд з кольоровими переходами, які кількісно відповідають, наприклад, кількості будинків на проектованій вулиці: у кожного будинку буде свій кольоровий тон, насиченість і яскравість.

Колористика міста.Колір у містобудівних просторах повинний змінюватися. По-перше, відповідно до різних характеристик цих просторів і, подруге, дотримуючись закономірностей колірних переходів.