1. Поняття грошового потоку. Причини застосування цього поняття в інвестиційному проектування.

Під грошовим потоком розуміють різницю між кількістю отриманих і витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду.

З точки зору проектного аналізу, грошовий потік обчислюється як різниця між надходженнями грошових коштів та їх витратами, що виникають у результаті реалізації проекту.

У проектному аналізі методи аналізу та прогнозування грошових потоків використовуються при обгрунтуванні ефективності проекту та розрахунках забезпечення проекту коштами, що є центральною проблемою. Вітчизняна практика оцінки інвестиційних рішень довгий час базувалася на визначенні величини прибутку, яку можна отримати в результаті реалізації проекту. Однак було б помилкою оцінювати проекти за критерієм чистого доходу, а не грошового потоку. Використання грошового потоку дозволяє враховувати подію, яка об'єктивно відбулася — отримання або сплата грошей. Трактування деяких грошових витрат з точки зору бухгалтерського обліку не впливає на розмір прибутку і терміни його виявлення. Іноді вагомі грошові надходження не впливають на розмір доходу, і навпаки. Під грошовим потоком розуміють різницю між кількістю отриманих і витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду. З точки зору проектного аналізу, грошовий потік обчислюється як різниця між надходженнями грошових коштів та їх витратами, що виникають у результаті реалізації проекту.

2. Фінансовий аналіз, його мета і завдання.

Метою фінансового аналізу є всебічна оцінка фінансового стану підприємства, резервів його діяльності та ділової активності задля пошуку резервів підвищення рентабельності, виробництва і зміц­нення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства, а також виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами; розробки найвірогідніших передбачень і прогнозів майбутніх умов функціонування підприємства, визначення дохідності підприємства для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств або оцінка підприємства з погляду його ринкової вартості; своєчасного виявлення та усунення недоліків у господарській діяльності для визначення шляхів підвищення фінансового стану підприємства та його платоспроможності, виявлення змін у фінансовому стані в просторово-часовому розрізі та основних чинників, які впливають на фінансовий стан підприємства, прогнозування основних тенденцій у фінансовому стані. Звідси завдання фінансового аналізу полягають в інформаційному забезпеченні прийняття обґрунтованих рішень за такими напрямками діяльності підприємства:

1) фінансовою — управління пасивами; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування зі свідомим ризиком за очікувані вигоди, що пов'язаний з використанням зовнішніх позик;

2) інвестиційною — управління активами; розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів;

3) операційною — управління фінансовими результатами діяльності; прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів.

№ 28

1. Простий і складний відсоток. Визначення розміру ставки дисконту.

По окремих видах фінансових вкладень дохід нараховується за методом простих відсотків. До таких форм інвестицій відносяться депозитні сертифікати і облігації, за якими відсотки нараховуються на номінальну вартість даних фінансових інструментів. При нарахуванні простих відсотків майбутня вартість визначається за формулою

При проведенні фінансових обчислень в більшості випадків користуються не простими, а складними відсотками, що нараховуються не тільки на початкову суму, але і на суму відсотків, що накопичилися за минулий період. У цьому випадку процентний дохід не вилучається, а залишається на рахунку і додається до величина початкового внеску.

В основі методу складних відсотків лежить та ж методика нарахування щорічних простих відсотків, які нараховуються на початковий внесок і накопичену суму. Майбутню вартість за методом складних відсотків розраховують за формулою

При визначенні ставки дисконту орієнтуються на процентну ставку кредитних організацій і ставку дохідності. Дисконтну ставку визначають як рівень дохідності що можна отримати виходячи з різних інвестиційних можливостей. У фінансовому аналізі, ставку дисконту, як правило, визначають на базі того процента, під який дана фірма може позичити кошти.

Розмір процентної ставки інвестицій базується, в основному, на рівні віддачі, яку ці вкладення можуть принести інвесторам, а сама ставка визначається цілями та напрямами інвестицій. Залежність величини процентної ставки від видів і цілей інвестицій наведено у табл. 4.1.

Тут розглянуті питання дисконтування інвестиційних платежів разового характеру. У практиці ж часто зустрічаються платежі рівномірні чи нерівномірні протягом тривалого часу.

2. Інституційний аналіз, його мета і завдання.

Метою здійснення інституційного аналізу інвестиційного проекту є визначення впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціокультурних. правових та ін.) і внутрішніх (рівня кваліфікації персоналу, залученого до впровадження проекту, менеджменту організації, що забезпечує впровадження проекту тощо) факторів на успішність реалізації проекту.

 

Інституційний аналіз має вирішувати такі основні завдання:

1) аналіз політичної орієнтації і макроекономічної політики уряду, держави;

2) ідентифікація цілей проекту і напрямів розвитку, що визначені урядом як пріоритетні;

3) оцінка рівня менеджменту проекту та визначення параметрів його реалізації;

4) характеристика кадрового потенціалу організації щодо здатності виконати завдання проекту;

5) аналіз узгодженості цілей проекту з інтересами його учасників;

6) аналіз відповідності організаційної структури управління проектом: підприємством стосовно досягнення проектної мети.

№ 29

1. Поняття життєвого циклу проекту. Фази проектного циклу, стадії та етапи.

Життєвий цикл проекту — це час від першої за­трати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які провадяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить виз­начення різних стадій розробки й реалізації проекту.  пропонується роз­глядати три фази проекту — концептуальну, контрактну і фазу реалізації проекту. З огляду на запропоноване розрізнення кон­цептуальна фаза має такі стадії: розробка концепції проекту, оцінка життєздатності проекту, планування проекту, розробка вимог до проекту, вибір і придбання земельної ділянки. Кон­трактна фаза включає вироблення кваліфікаційних вимог, підго­товку попереднього завдання на проектування, заяву про наміри, добір потенційних виконавців, оформлення контракту з обра­ними виконавцями, вибір і затвердження остаточного варіанту проекту, початок реалізації проекту. Фаза реалізації проекту має дві стадії — детальне проектування та поставки; будівництво або інсталяція. Програмою промислового розвитку ООН (UNIDO) запропо­новано своє бачення проекту як циклу, що складається з трьох окремих фаз — передінвестиційної, інвестиційної та експлуа­таційної.

Передінвестиційна фаза має такі стадії: визначення інвес­тиційних можливостей, аналіз альтернативних варіантів і попе­редній вибір проекту — попереднє техніко-економічне обгрунту­вання, висновок по проекту і рішення про інвестування.

Інвестиційна фаза має такі стадії: встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту, придбання і передача технологій, детальне проектне опрацювання і укладання контрактів, придбання землі, будівельні роботи і встановлення обладнання, передвиробничий маркетинг, набір і навчання персоналу, здача в експлуатацію та запуск.

Фаза експлуатації розглядається як у довгостроковому, так і в короткостроковому планах. У короткостроковому плані вив­чається можливе виникнення проблем, пов'язаних із застосуван­ням обраної технології, функціонуванням обладнання або з кваліфікацією персоналу. У довгостроковому плані до розгляду береться обрана стратегія та сукупні витрати на виробництво і маркетинг, а також надходження від продажу.

Універсальним підходом до визначення робіт, які відно­сяться до різних фаз і стадій ЦП, є підхід Всесвітнього банку.

На рис. 1 показано шість стадій, які відіграють важливу роль у більшості проектів. Це ідентифікація, розробка, експертиза, пе­реговори, реалізація та завершальна оцінка. Ці стадії об'єднані в дві фази: фаза проектування — перші три стадії; фаза впровад­ження — останні три стадії.