ВІННИЦЬКИЙ Національний медичний університет
ім. M.I. пиРОГОВА
КАФЕДРА медичної та БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
«КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФАРМАЦІЇ»
Тема:
«Інформаційно-довідкова система аптеки препаратів , які відпускаються без рецепту »
Виконав:
Студент групи 52 ІV курсу
фармацевтичного факультету
Спеней Віталій Петрович
Прийняв:
Викладач кафедри медичної та біологічної фізики
_____________________________
Прізвище, ім̓҆я, по батькові
Вінниця 2016
ВСТУП.
У світі та в Україні зокрема зростає тенденція до самолікування. Самолікування здійснюється за допомогою виключно безрецептурних препаратів.
Препарати безрецептурного відпуску або ОТС-препарати (англ. Over the Counter — без пропису) — велика група ліків, які пацієнт може купити для самолікування прямо в аптеці без рецепта лікаря. Вони потрапляють до хворого безпосередньо з рук фармацевта, минаючи лікаря. Безрецептурі препарати є невід’ємною складовою частиною й одночасно необхідною умовою успішного розвитку концепції самолікування. Вони представлені різними фармакологічними групами: анальгетики, жарознижувальні, антациди, антигістамінні, протикашльові тощо. Серед них достатня кількість ліків, здатних викликати значні побічні дії, особливо при їхньому нераціональному застосуванні. Безрецептурний препарат повинен у зв’язку з цим мати:
а) низьку загальну токсичність, не впливати на репродуктивну функцію, не виявляти генотоксичної або канцерогенної дії;
б) низький ступінь ризику виникнення виражених побічних реакцій типу А у загальній популяції;
в) дуже низький ступінь ризику виникнення виражених побічних реакцій типу В; відсутність взаємодій із широко застосовуваними ЛП, що можуть призвести до виникнення виражених побічних реакцій. Дуже важливо, щоб ризик для здоров’я споживачів був незначним, навіть якщо споживач застосовує безрецептурний не за показаннями або використовує його протягом більш тривалого періоду порівняно з рекомендованим, перевищує рекомендовану дозу тощо. Особливе значення мають докази їх безпечного застосування в тих групах хворих, які зазвичай не беруть участі у клінічних дослідженнях, наприклад у людей літнього віку, дітей, деяких етнічних груп і пацієнтів з певними патологічними станами.
Отож у зв’язку із зростанням виробництва безрецептурних препаратів, невпинно зростає пов’язана з ними інформація, що у свою чергу збільшує навантаження на фармацевтичного працівника, а отже впливає на безпечність та ефективність обслуговування.
Для оперативного та якісного обслуговування населення необхідна гнучка інформаційна система з великим обсягом даних, яка здатна швидко давати достовірну, неупереджену і правдиву інформацію про безрецептурний препарат.
1.Аналіз предметної області
Для інформаційно-довідкової системи аптеки препаратів, які відпускаються без рецепту, предметною областю є сукупність інформаційних, управлінських, технологічних та інших процесів та об'єктів, що використовуються при обслуговуванні населення.
Головним елементом в предметній області є фармацевт(провізор) який утворює взаємозв’язок між потребами хворого та можливими засобами їх задоволення.
Входячи з призначення інформаційної cистеми можна виділити такі основні її об’єкти :
1)Препарати які відпускаються без рецепта
2)Виробники (вітчизняні та зарубіжні) безрецептурних препаратів
3)Постачальники
4)Оптові ціни на дану категорію препаратів
Кожен з цих об’єктів є множиною елементів об'єднаних за спільною ознакою.
Їх можна подати за допомогою інформаційної моделі яка являє собою опис кожного окремого елемента.
Певні об’єкти та процеси можна подати об'єднанням вже існуючих об’єктів.
Так замовлення на препарат можна сформувати виходячи з даних про препарат,виробника,постачальника та оптову ціну.
Дані про запас препарату можна сформувати на основі об’єкта препарати.
Аналогічно на основі даних про препарат можна виразити об’єкт продажі за певний період.
ІДС повинна забезпечити можливість зберігання великого обсягу даних які б не суперечили один-одному, редагування застарілих і можливість внесення нових даних (зважаючи на швидкий розвиток безрецептурного відпуску), швидке отримання з множини конкретної інформації яка задовольняє користувача.
Так провізору першого столу необхідна інформація про найменування,роздрібну ціну, наявний запас,термін придатності ,роздрібну ціну,лікарську форму препарату. Для якісної фармацевтичної опіки також необхідна інформація про покази та проти покази, побічні ефекти, певні особливості застосування.
Системи керування базами даних дають широкі можливості по зберіганню, обробки і захисту даних, створенню зручного інтерфейсу для ефективної роботи з інформацією.
Вибір засобів розв’язання задачі.
Під базою даних розуміють певним способом організовану сукупність даних, які відображають стан об’єктів певної предметної області і зв’язки між ними. В основі такої організації лежить певна структура. Для того щоб декілька користувачів могли працювати з базами даних використовують СУБД. СУБД – це набір програм які забезпечують роботу з базами даних. В основі кожної СУБД лежить певна мова. Кожна СУБД повинна розв’язувати такі задачі: 1. Створення баз даних – для цього необхідно визначити які дані будуть зберігатися і якого вони типу, потрібно описати структуру бази даних, тобто зв’язки між її елементами. Все це заноситься в пам’ять і СУБД звертається до цієї інформації по мірі необхідності. 2. Ввід даних в пам’ять – здійснюється контроль за вводом СУБД, вона керує розміщенням даних у пам’яті. 3. Експлуатація бази даних – користувач може обновити базу даних, добавити чи вилучити, вибрати з бази даних необхідну інформацію. 4. Захист даних – він необхідний у випадку раптового виключення живлення і якщо декілька користувачів одночасно здійснюють доступ до даних. 5. Обробка даних – найчастіше сортування діних, математична обробка даних, об’єднання даних. 6. Вивід даних на екран або тверді копії. Розрізняють логічну і фізичну організацію даних. Фізична організація даних – це реальний спосіб збереження даних. Логічна організація даних – вказує на те як дані представляються програмісту чи користувачеві. Перетворення організацій даних здійснюється програмним забезпеченням. Фізичні організації даних можуть відповідати декільком логічним. База даних складається з даних і зв’язків між ними, тобто структури. Існують 3 типи структур даних: 1. Деревовидна (ієрархічна) – її зручно використовувати при опису даних про родовід від одного предка.
2. Мережева – використовується для задання даних про родовід від двох предків.
3. Реляційні структури – дані організовуються в двовимірних таблицях. В сучасних СУБД використовується реляційна структура. Ця конструкція була запропонована в 1970 році Коддом. Він показав що представлення даних з допомогою ієрархічної чи мережевої структури може бути зведена до реляційної структури. Реляційні структури повинні задовольняти такі вимоги: 1. Кожен елемент таблиці це один елемент даних. 2. Всі стовпці в таблиці однорідні. 3. Всім стовпцям одночасно присвоюється ім’я. 4. В таблиці нема двох однакових рядків. 5. В операціях з таблиці рядки і стовпці можуть переглядатися в довільному порядку. Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризується рядом недоліків. Характерна риса файлового підходу - вузька спеціалізація як обробних програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому що ті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керування здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити порушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів передання даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка б дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані причини обумовили появу баз даних. База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що підтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні "файл-програма", вона явним чином декларується в базі. База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб багатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібної структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою систем управління базами даних (СУБД).
MS Access належить до реляційних СУБД. В реляційних СУБД загальна структура даних подається у вигляді двохвимірної таблиці (або сукупністю взаємопов’язаних таблиць ), в якій кожний рядок значень(кортеж) відповідає логічному запису, а заголовки стовпчиків є назвами полів( елементів) у записах . Кожний кортеж містить дані, які відбирають властивості реального світу або зв’язки між двома або кількома об’єктами (атрибут).
СУБД Access є об'єктно-орієнтованою аплікацією Windows і, крім об’єктів самої ОС працює з такими об’єктами: таблиці,форми,запити,звіти,макроси,модулі.
Характерною особливістю СУБД Access є збереження і обробка кількох таблиць в одній базі даних(одному файлі).
Засоби Access забезпечують виконання таких операцій:
проектування базових об’єктів інформаційної системи - 2-вимірнихтаблиць з різними типами даних;
встановлення зв’язків між таблицями, з підтримкою цілісності даних,каскадного поновлення і видалення записів;
введення,зберігання,сортування,модифікацію ,вибірку даних з таблиць з використанням різних засобів контролю інформації,індексування таблиць і фільтрацію даних;
створення,модифікацію,використання похідних об’єктів інформаційної системи(форм,запитів і звітів).
СУБД Access як Windows- аплікація повністю відповідає стандарту Windows, крім того , будучи елементом пакету Office , використовує ряд загальних засобів цього пакету разом з іншими його елементами(редактором Word, табличним процесором Excel).
До числа стандартних рис і функціональних можливостей Access належать зокрема:
Уніфікований інтерфейс користувача Windows- аплікації, який,крім того є стандартним для аплікацій пакету Office .
Наявність механізмів вмонтування і зв'язування об’єктів (Ole);
Використання шрифтів, що входять у саму ОС Windows;
Стандартні засоби керування, які включають ієрархічну систему меню,панелі інструментів і контекстні меню, операції з якими можуть використовуватись за допомогою графічного маніпулятора або за допомогою клавіатури.
Об'єктом обробки СУБД Access є файл бази даних, який має довільне ім'я , що відповідає правилам Windows, і стандартне розширення .MDB.
Цей файл містить усі об’єкти MS Access :таблиці,форми,запити,звіти,макроси і модулі. Таким чином, інформаційна система, створена в Access- це файл бази даних .MDB і інструментальні засоби самої Access.
Розглянувши основні властивості можна зробити висновок, що для розв'язку даної задачі за доступністю та ефективністю підходить СУБД MS Access.