Вони вважали:

• що капіталізм, побудований на приватній власності й зіткненні інтересів економічних суб'єктів - власників факторів виробництва, є прогресивним ладом;

• що головними умовами зростання багатства суспільства є вільна конкуренція та раціональний розподіл вартості;

• що в основі ринкового саморегулювання лежить "вартість" - саме вона, її величина та рівень її відшкодування визначають дальшу долю виробництва товарів, рівень доходів власників та безпосереднього виробника;

• що розподіл раціональний, коли частка вартості, отримана у вигляді доходів, відповідає витратам праці;

• що тільки ринок визначає, скільки і чого необхідно виробляти, і держава не повинна втручатися в ринкові відносини, бо це призведе до руйнування ринкових механізмів саморегулювання.

• Економічний лібералізм – система соціально-економічних відносин, в якій домінують ринкові регулятори(попит, пропозиція, конкуренція), а роль держави зведена до мінімуму.

• Економічна людина – незалежний егоїстичний індивід, який у своїх діях є раціональним, здатним порівнювати вигоди та витрати та оцінювати наслідки своїх дій(виробник, продавець, покупець).

• Ринок - це сфера безпосереднього товарно-грошового обороту, обміну грошей на товари і товарів на гроші.

Ринкова ситуація - стан ринку в залежності від кон'юнктури. Розрізняють нормальний стан ринку, коли попит дорівнює пропозиції, і два полярних стан: попит перевищує пропозицію (ринок продавця); пропозиція вище ніж попит (ринок покупця).

• Невидима рука ринку – дбаючи про свій власний інтерес, людина може ефективно забезпечити інтереси суспільства, ніж коли вона має намір забезпечити їх насправді(конкуренція, споачування податків, забезпечення покупцями).

• Капітал – це економічний ресурс,  що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, а також людських знань та навичок, використовуваних для виробництва товарів та послуг.

• Основний капітал – це та частина капіталу, яка багаторазово бере участь у процесі виробництва та частково переносить свою вартість на новостворену продукцію.

Оборотний капітал – це та частина капіталу, яка одноразово бере участь у процесі виробництва і повністю переносить свою вартість на нову продукцію(сировина, готова, але не продана продукція, упаковка)

• Продуктивна і непродуктивна праця — праця, яка відповідно збільшує або не збільшує національне багатство країни, тобто сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, культури, виробничого досвіду та ін.

А. Сміт вважав продуктивною працю робітників у капіталістичному суспільстві, які створюють додаткову вартість, але обмежував їхнє коло лише тими категоріями працівників, які виготовляють видимі матеріальні блага, що можуть бути продані на ринку або обміняні на інші товари. Тому до непродуктивної праці він відносив працю, що створювала послуги.

• Природна ціна - це «нормальне» значення мінової цінності товару. Вона дорівнює сумі заробітної плати, прибутку і ренти, які є звичайними або середніми ( «природними») в даній місцевості і в даний час.

На думку А. Сміта, природна ціна товару є центром тяжіння ринкової (тобто фактичної) ціни.

Ринкова ціна - ціна, за якої рівні пропозиції та попиту урівноважуються.