Автор – Альтшуллер г.

Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

Теорія винахідництва

Альтшуллер поставив собі за мету дізнатися, чи можна пізнати творчість, чи має вона свої закони розвитку. В результаті досліджень та аналізу процесу творчості в технічній галузі було визнане, що цей процес відбувається за об’єктивними законами розвитку. На основі досліджень і виникла теорія розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). Основним її інструментом став алгоритм розв’язання винахідницьких завдань (АРВЗ)

Оволодіння навичками виконання розумових операцій через систему вправ, певною послідовністю виконання розумових операцій, слідування принципам та правилам творчої діяльності дозволяє успішно аналізувати і вирішувати будь-яку проблему, творчу задачу.

«На відміну від методик, які становлять сукупність окремих прийомів, ТРВЗ є цілісною, самодостатньою технологією … і суть цієї технології полягає у формуванні системного, діалектичного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької

Основні принципи ТРВЗ 1. Життя – найвища цінність. 2. Початок всього – ідея. 3. Дотримання законів діалектики і логіки, системного підходу та функціонального аналізу, розвитку систем та законів психології. 4. Свідомий відхід від стереотипів мислення, для рішення творчих задач застосовуються АРВЗ, правила, прийоми та способи вирішення протиріч. 5. Принцип «Сам»: людина повинна сама і завжди виконувати закони честі, сама собі допомагати, сама про себе непокоїтися, сама себе охороняти. Сама приймати рішення. Сама побачити, сама зробити відкриття, сама відчути, сама здогадатися, сама вибрати, сама зробити. В педагогіці принцип «сам» відповідає природному прагненню дитини до самостійності. Дитина краще усвідомлює та запам’ятовує те, що сама для себе відкрила, сама здогадалася, сама створила. 6. Кожну систему можна вдосконалити. 7. Уява та фантазування – основа будь-якої творчої діяльності. Саме з них розпочинається навчання за методикою ТРВЗ і дітей, і дорослих. 8. Немає такої шкоди, яку б , хоча б частково, не можна було б обернути на користь і навпаки. 9. Суперефекти ТРВЗ: - впевненість в тому, що можеш вирішити будь-яку задачу; - кожна дитина може вирішувати дуже складні задачі, володіючи запропонованими прийомами рішення задач. 10. Ідеологія ТРВЗ: Радість в житті можлива, кожен день може і повинен бути щасливим! Навчатися треба із задоволенням! ТРВЗ – це активна оптимістична життєва позиція, яка допомагає дати відповідь на запитання: .. 48 «Що я хочу?», «Хто я є?», «Що потрібно робити?», «Навіщо це робити?», «Як робити?», «З чого робити?».

Особливості застосування ТРВЗ в роботі з дітьми дошкільного віку Основи нестандартного, творчого мислення закладаються у дітей в дошкільному віці. Засобами оволодіння творчою діяльністю та розвитку творчих здібностей дитини може бути застосування системи творчих завдань за методом ТРВЗ. Його застосування в роботі з дітьми передбачає партнерський стиль спілкування з ними. Тільки у вільній невимушеній атмосфері дитина навчається творчо мислити, шукати, самостійно розв’язувати проблеми, фантазувати, винаходити. Педагогу необхідно дотримуватися певних принципів стимулювання творчої активності, які допомагають подолати психологічну інерцію – головного ворога творчості. Ці принципи передбачають: - створення для дитини комфортної психологічної атмосфери, в якій вона може радісно дивуватися власним відкриттям у процесі пошуків нестандартних рішень; - неприпустимість несхвальних оцінок творчих спроб (педагог повинен забути слова «невірно», «ні це не так», а створити свій власний арсенал стимулюючих до роздумів висловів на кшталт: «Давайте поміркуємо над цією пропозицією», « А яку думку мають інші» і т. п.); - терпимість до незвичних ідей і запитань, необхідність відповідати на всі запитання дітей тощо. В концепції ТРВЗ понад усе стоїть принцип природо відповідності. Завдяки цьому принципу педагог, навчаючи дитину, враховує її природні вікові особливості і закони розвитку. Важливим є також думка Л. Виготського про те, що дитина дошкільного віку приймає програму навчання тією мірою, якою ця програма стає її власною [6, с.215]. Технологія ТРВЗ для дошкільнят – це організація колективних ігор, вправ, занять. Вона має на меті не замінити основну програму, за якою працює педагог, а максимально підвищити її ефективність. Основа технології – ігри-заняття, підчас яких діти знайомляться з навколишнім світом, вчаться виявляти суперечності в предметах і явищах та розв’язувати їх. Передбачається самостійний вибір дитиною теми, матеріалу та виду діяльності. Принципи підбору ігор, задач та вправ для занять з розвитку якостей творчої особистості: - від простого до складного; - від казкового фантазування до абстрактного мислення; - від невеличких навантажень (1-2 вправи на заняття) до великих ( 4-5 і навіть 10-20 задач та вправ), тривалість від 10 хвилин до години, але закінчувати заняття завжди потрібно раніше, ніж зникне зацікавленість у дітей; - від одиничного до спільного. Від індуктивного мислення до дедукції; - від спільного до одиничного; - від поодиноких фактів до пошуку закономірностей; - від інертності до цікавості та одержимості; 49 - від інформації до знань; - від однофункціональності до багатофункціональності; - від «хочу» до «треба». Від дитячого егоїзму до відповідальності. Принципи організації заняття: - головний критерій підбору матеріалу – відповідно віку та розвитку; - на кожному занятті давати вправи для розвитку мислення, моральності, уяви, пам’яті, почуття гумору, вольових якостей; - через заняття – вправи на розвиток уваги, кмітливості, ігри «Добре – погано»; - закріплення знань на занятті в 20 хвилин: 2-3 теми, до 10 вправ; - принцип комфортності навчання, атмосфери взаєморозуміння та радості: «Ми всі розумні!» На заняттях повинно бути цікаво, таємниче, доброзичливо, морально, зрозуміло, особисто корисно зараз і потім, весело, емоційно; повинні розбиратися життєві ситуації в швидкому темпі, різнобічно, без повторів, з великою кількістю співвідношень та протиставлень, з великою повагою до особистості дитини, до її самостійності. Не повинно бути страшилок, дурниць, грубощів.

Сучасна школа покликана підготувати дитину до життя в мінливому інформаційному суспільстві .Однією з провідних технологій ,метою якої є розвиток творчого патенциалу особистості ,є технологія розв’язання винахіднецьких задач. Спочатку ця технологія була створена творчим колективом науковців який очолив відомий педагог письменник фантаст Г. Альтшулер зметою прискорити процес нових засобів праці та згодом технологія ТРВЗ була адаптована педагогами до специфіки шкільного навчання з метою розвитку творчих здібностей і нестандартного мислення у дітей. Насьогодні залишаються недостатньо розробленими рекомендаціі з часткових методик щодо використання ТРВЗ на певних уроках у початковій школі.Технологія ТРВЗ відрізняється від інших методик тим що це поєднання окремих прийомів а технологія ,завдяки якій можна вирішувати різні складні проблеми,задачі бути в постійному творчому пошуку.ТРВЗ це новий інструмент для розвитку творчого мислення дорослих і дітей.

Молодший шкільний вік це важливий етап виховання творчого мислення дитини але слід ураховувати особливість психіки , своєрідність пізновальної та емоційної сфери дитини .Для розвитку творчої активності дітей необхідно враховувати такі умови: організовувати спостереження потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому , новому потрібно допомогти зрозуміти побачене,почуте ,пережите.завдання педагога –дозволити дитині отримати почуття задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці

№ 17 Охаректерезуйте особливості технологіі розвитку особливості на прикладі сімї нікітіних

№ 18 Визначте сутність індивідуалізаціі і диференціаціі навчання дітей дошкільного віку

Індивідуалізація навчання - це взаємодія педагога з групою дітей за індивідуальною моделлю з урахуванням їх особистісних особливостей, здібностей.

Диференціація навчання - це створення умов для навчання дітей, що мають різні здібності та проблеми, шляхом їх організації в однорідні (гомогенні) групи.

Зона найближчого розвитку - різниця між тим, що дитина може виконати сама, і тим, що виконує з допомогою

Інших

Індивідуалізація навчання розглядається як суто дидактичний принцип що зумовлює бачити не тільки групу ,але й кожного вихованця

. Втілення диференційованого навчання дозволяє знизити перевантаження дитини, підвищити мотивацію навчання, надати дитині право вибору.

Диференціація навчання розглядається як урахування особливостей, притаманних тій чи іншій (умовно виділеній) підгрупі дітей та добір відповідного до цих особливостей змісту, методів навчання. Диференційоване навчання як певна форма здійснення принципу індивідуалізації можливе за умови, коли це навчання стимулює психічний розвиток дитини. Такий розвивальний вплив воно може мати в тому разі, коли буде зорієнтоване на зону найближчого розвитку. Диференційоване навчання спонукає до життя цілий ряд функцій, що знаходяться на стадії дозрівання, лежать у зоні найближчого розвитку.

№19Покажіть у чому полягає альтернативність педагогічної технології С Френе щодо традиційних форм навчання і виховання

педагога Технологія французького Селеста френч (1896-1966) "Школа успіху і радості" заснована на ідеях гуманізму і самовідданої любові до особистості дитини. Вона запропонувала оригінальне розв’язання проблеми організації життя дітей, різноманітні експерименти щодо активізації їх пізнавальної діяльності, форми і методи виховної роботи.Виховання, за твердженням С.Френе, охоплює такі етапи:

1. Виховання у сім'ї (від народження до 2 років). Вирішальне значення становлення особистості дитини протягом найперших років життя він підкреслював у книзі "Поради батькам". Від взаємодії батьків з дитиною на цьому етапі значною мірою залежить успіху виховання в індивідуальному, соціальному та загальнолюдському аспектах на наступних стадіях її розвитку.

2. "Дитячий заповідник" (від 2 до 4 років) Так С.Френе назвав дошкільні заклади, в яких має відбуватися виховання дітей від 2 років. На будь-якому етапі життя дитини справжнє виховання здійснюється на основі принципу "пізнання на дотик" – найважливішого від усіх наукових методів. Ефективною є підготовка дитини до життя в насиченому розвивальному середовищі, яке допомагає їй пізнавати світ "на дотик".

3. Дитячий садок (від 4 до 7 років). Чотирирічний малюк вже намагається підпорядкувати середовище собі. Виховання дитини до семи років має відбуватися у процесі "роботи-гри" з використанням відповідних матеріалів, знарядь, технічних засобів.

4. Початкова школа (від 7 до 14 років). На думку С.Френе, саме на цьому етапі доцільними є уроки.

Визначними засобом виховання С.Френе вважав природу. Він, як і Р.Штейнер, визнавав необхідність ранньої соціалізації дитини у відповідно організованому дошкільному закладі ("дитячому заповіднику"), який "пізнання на дотик" використовує як головний метод виховання.

Нововведення у діяльності школи Френе були уроки-прогулянки, під час яких діти спостерігали природне й людське середовище, а потім усно і письмово викладали свої враження. Будучи прихильником "нового виховання", він усвідомлював значення природи у становленні особистості дитини, тому закликав педагогів максимально розширювати виховний простір дитинства за рахунок парків, садів, сільськогосподарських угідь, "живих куточків" тощо. Вже для чотирирічних дітей, на думку С.Френе, необхідно організовувати різноманітні "ігри-роботи" і "роботи-ігри",

Педагогічна технологія С.Френе передбачає використання у навчанні методу проб і помилок ("експериментального намацування"), оскільки знання не може передаватися у готовому вигляді "вчителем, який знає, учневі, який не знає". Набагато важливіше навчити дитину мислити, до

Педагогічна система С.Френе сукупно представлена у таких його працях, як "Нова французька школа", "Моральне й громадське виховання", "Формування особистості дитини і підлітка", "Звернення до батьків" та ін. стислий усіх концептуальних положень його педагогічної технології, супроводжений текстами, у яких сформульовані певні світоглядні положення, з трьома принципово різними відповідями, містить праця "Педагогічні інваріанти" (лат. invarians (invariantis) – незмінний). Педагог повинен обрати одну з них. Зіставлення дає підстави для висновків, якої системи педагогічних поглядів він дотримується: традиційної, інноваційної чи педагогічні позиції чітко не визначені.

№20 розкрийте освітню і виховну роль ігоро і карткових завдань у педагогічній торіі Деклорі

Ж.-О.Декролі

"Школа для життя, через життя"

Бельгійській лікар, педагог і психолог Жан-Овід Дек ролі (1871-1932) є найпомітнішим представником медико-антропологіної течії реформаторської педагогіки, яка матеріалізувала в конкретній педагогічній технології ідею гуманізації навчання і виховання, методологічно зблизила педагогіку з медициною, сформувала феномен психолог-педагогічної діагностики, розробила ефективний методичний і психотехнічний інструментарій.

Основою педагогічної технології Ж.-О. Декролі є принцип антропоцентризму, який наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.. сприяв новому осмисленню поняття "виховання". Відповідно до нього виховання розглядалось як процес розвитку дитини, що враховує її індивідуальні потреби, можливості, мотиви та інтереси. Дек ролі проголосив дитину центром своєї системи навчання і виховання: "Я маю на меті створити зв'язок між всіма науками, примусити їх зійтися в одному центрі. Цей центр – дитина, до якого все сходиться, від якого все розходиться". У проголошенні цієї ідеї він не був першим, адже вся гуманістична педагогіка, започаткована Я.-А. Коменським, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, теж була зорієнтована на особистість дитини, а організаційно-педагогічне і методичне забезпечення конструювала з урахуванням її потреб і можливостей, дбаючи про максимальний розвиток творчих сил і здібностей кожної дитини.

Педагогічна система Ж.-О. Декролі постала як заперечення таких недоліків традиційної педагогіки:

– неприйняття дитинства як найважливішого етапу в розвитку особистості і розгляд його лише як підготовчого етапу до майбутнього "справжнього" дорослого життя;

– ігнорування самобутності та своєрідності психіки дитини, її прагнення до саморозкриття і творчості самореалізації;

– використання шаблонних, формалізованих методів виховання та навчання без урахування особливостей особистості дитини, її природи;

– відсутність знань про дитину як основи гуманістичних взаємин дорослих дітей.

Аналогічно формується комплекс інтересів на основі кожної потреби. Отже, центри інтересів передбачають комплексну роботу на основі врахування основних фізичних і духовних потреб дитини. В цьому процесі вибудовується цілісна система, яку Ж.-О. Декролі назвав програмою асоційованих ідей. Вона утворена з двох великих розділів:

1. Дитина та її потреби.

2. Дитина і середовище.

Другий розділ охоплює такі блоки:

а) Дитина і природне середовище:

– дитина і мінерали;

– дитина і рослини;

– дитина і тварини.

б) Дитина і соціальне середовище:

– дитина і сім'я;

– дитина і дитячий садочок (школа);

– дитина і суспільство (рідний край, Батьківщина, людство).

Освітні ігри у педагогічній системі Ж.-О. Декролі.

Гру Декролі розглядав як творчу діяльність дитини, засів збудження її рухової активності та духовного розвитку. На відміну від Ф.Фребеля і М.Монтессорі, він використовував у дидактичних іграх не геометричні тіла, а предмети навколишнього світу, що дало змогу розглядати їх одним із способів класифікації., повторення і закріплення отриманих вражень, знань, умінь, наблизити їх до життєвого досвіду дітей.

Саме Ж.-О. Декролі розробив ігри на розподіл предметів, на складання картинок з кольорових кубиків, на складання картинок за допомогою окремих фігурок. Складнішими є ігри на визначення напрямку ("Гімнасти"), часу ("Котра година?"). Розв’язання цілісного комплексу завдань передбачають математичні ігри. Вони спрямовані на розвиток асоціації між словом і предметом або ідеєю предмета. Дитина повинна навчитися бачити, порівнювати, розрізняти, аналізувати, що досягається насамперед зоровими і моторними вправами попередніх ігор.

Ігри з грамоти також розроблені на основі принципу "парності" і спрямовані на підготовку дитини до читання та письма.

Граматичні ігри спрямовані на формування у дітей умінь звукового аналізу слова, узгодження частин мови, синтактичного розбору речення.

Дидактичні ігри (лото, парні карти) Декролі вже стали традиційними у вітчизняних системах сенсорного і мовленнєвого розвитку дітей.

Набуває поширення застосування методу проектів, яким послуговувалися в 20-ті роки ХХ ст.

№21 Визначте спільні ознаки педагогічних технологій Зайцева, Ушинського,,Монтенсорі,Доклорію

№22 Охарактерізуйте розвивальне ,навчальне та виховне значення технологіі Зайцева