Відповіді до екзамену з історії України

1) Охарактеризуйте порядок престолонаслідування, запроваджений у Київській Ярославом Мудрим Русі..

Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.

2) Визначте причини виникнення тріумвірату Ярославичів.

Посаджений ним у Києві «на батькове місце», як пише літопис, Ізяслав Ярославович не мав ані здібностей, ані авторитету, ані сили батька, щоб зосередити загальноруську владу в своїх руках, тож увійшов у спілку з братами Святославом Чернігівським і Всеволодом Переяславським. Усі державні справи брати вирішували поспіль. Тріумвіри ухвалювали нові закони («Правда Ярославичів» 1072 року), перевели молодшого брата Ігоря з Володимира-Волинського до Смоленська, визволили свого дядька Судислава із в'язниці, куди його запроторив Ярослав, разом ходили в похід на торків. Але тріумвірат Ярославичів дбав головним чином про примноження земель.

1057 року Ізяслав заволодів Волинню, а після смерті Ігоря у Смоленську (1060) тріумвіри поділили між собою його волость, нічого не лишивши синам покійного. Тріумвірат Ярославичів загарбав також західні землі Русі (Перемишльську, Звенигородську й Теребовльську волості), що належали Ярославовому онукові Ростиславу. 1067 року вони відібрали Полоцьк у Всеслава Брячиславича.

Після невдалої для Русі битви з половцями на річці Альті 1068 року тріумвірат почав розколюватись. Ізяслав, проти якого спалахнуло повстання киян, утік до Польщі, а в Києві вокняжився Всеслав. Після появи на Русі Ізяслава навесні 1069 року тріумвірат став розпадатися. Ізяславу довелося повернути Всеславові Полоцьк. Відчувши себе послабленим, перший вступив у союз із цим недавнім ворогом проти Святослава, котрий зазіхав на Київ. За ініціативою Святослава вони із Всеволодом у березні 1073 року рушили на Київ. Ізяслав знову подався до Польщі, а в цьому місті вокняжився Святослав. Він передав Чернігів Всеволодові. Тріумвірат Ярославичів перетворився на дуумвірат Святослава і Всеволода.

3) З’ясуйте причини та наслідки повстання 1068-1069 рр. У Києві.

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних... І побігли руські князі, і перемогли половці... Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши (послів) до князя: «Осьо половці розсипались по землі. Дай-но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб'ємося з ними». Але Ізяслав цього не послухав... І сказала дружина князю: «Се лихо є велике. Пошли до Всеслава, нехай, прикликавши його обманом до віконця, просадять його мечем». Та не послухав цього князь, а люди зняли крик і пішли до поруба Всеславового. Ізяслав же, бачивши це, із Всеволодом побігли з двора. Люди ж висікли Всеслава з поруба в п'ятнадцятий день вересня і поставили його (князем) посеред княжого двора. А двір княжий розграбували — незчисленне множество золота і срібла, та кунами і хутром. Ізяслав же втік у ляхи...»

4) З’ясуйте причини загострення політичних суперечностей в суспільному житті Київської Русі в 70-х рр. Хі ст. (дуумвірати Святослав-Всеволод, Ізяслав-Всеволод, Всеволод-Володимир Мономах).

Міжусобні війни, які розгорнулися в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого, завдали величезної шкоди державі. Вони призвели до послаблення влади великого князя, посилення процесу дроблення держави на окремі князівства, занепаду господарства, послаблення авторитету держави на міжнародній арені. Також збільшилася кількість набігів половців (куманів) — нових ворогів, які на той час оселилися в причорноморських степах. Це був численний і небезпечний ворог, який завжди нападав зненацька. Нападаючи на Русь, вони палили міста й села, полонили тисячі людей. Ярославичі усвідомлювали, які наслідки можуть мати міжусобні війни між князями для держави, тому троє з братів — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали між собою в 1058 р союз для спільного управління державою, який увійшов в історію під назвою «Союз трьох Ярославичів». Цей союз тривав близько 15 років, протягом яких брати здійснили ряд заходів, зокрема, це були спільні виступи проти половців. Також вони намагалися зміцнити свій тріумвірат (особливо після повстання 1068 р.) і в 1072 р. внесли зміни й доповнення до «Руської правди» та створили новий збірник законів — «Правда Ярославичів». Цими діями князі намагалися навести лад в державі і запобігти розгортанню міжусобних війн. Зокрема, у «Правді Ярославичів» уводилися суворі покарання за будь-які порушення права власності на землю та за виступи проти представників князівської адміністрації. Проте суперечки між князями продовжували загострюватися, і в 1073 р. «Союз трьох Ярославичів» розпався. Невдоволені правлінням Ізяслава, Всеволод і Святослав виступили проти нього. Ізяслав був змушений утекти до Польщі, а київським князем став Святослав. Міжусобні війни розгорнулися з новою силою, унаслідок чого Київ по кілька разів переходив із рук у руки. Наприкінці XI ст. на політичній арені з'явився син Всеволода, переяславський князь Володимир Мономах. Разом із двоюрідним братом Святополком він зробив спробу зберегти політичну єдність Київської Русі: організував походи проти половців і виступив ініціатором скликання князівського з'їзду в Любечі з метою припинення князівських міжусобиць.