25. Дайте визначення вірусам. Бактеріофаги.

Віруси (Від лат. virus — отрута) — неклітинні форми живихорганізмів[1] , які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо).

Бактеріофаги (греч.(грецький) phagos — пожирач; буквально — пожирачі бактерій)- бактерійні віруси, що викликають руйнування бактерій і інших мікроорганізмів. Будова і хімічний склад. багато Б. складаються з голівки округлої гексагональної або палочковидної форми Інші Б. не мають відростка; одні з них округлі, інші — ниткоподібні. Поширення. Б. знайдені для більшості бактерій, у тому числі патогенних і сапрофітних, а також .для актиноміцетів (актінофаги) і синьо-зелених водоростей. Зустрічаються Б. у кишечнику людини і тварин, в рослинах, грунті, водоймищах, стічних водах, гної і так далі Б. грунтових мікроорганізмів впливають на перебіг мікробіологічних процесів в грунті .Розмноження. Б. прикріпляється своїм відростком до бактерійної клітки і, виділяючи фермент, розчиняє клітинну стінку; потім вміст його голівки через канадець відростка переходить всередину клітки.

26. Яку будову мають віруси?

Розміри більшості вірусів коливаються від 10 до 300 нм. У середньому віруси в 50 разів менші за бактерій. Їх неможливо побачити уоптичний мікроскоп, тому що їх розмір менший за довжину світлової хвилі.

Віруси складаються з різноманітних компонентів:

1. серцевина — генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу кодує від декількох (Вірус Тютюнової Мозаїки) до сотень генів (Вірус Віспи, більше 100 генів). Необхідний мінімум — гени, що кодують вірус-специфічну полімеразу та структурні білки.

2. білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією.

3. додаткова ліпопротеїдна оболонка. Ліпідна оболонка походить з плазматичної мембрани клітини-хазяїна та зустрічається в порівняно складних вірусів (вірус грипу, вірус герпесу). Цілком сформована інфекційна вірусна частка називається віріоном.

27. За якими властивостями класифікують віруси?

1. Віруси класифікуються на ті, що містять ДНК (вірус простогогерпесу) і ті, що містять РНК (вірус імунодефіциту людини).

2. За структурою капсомерів. Ізометричні (кубічні), спіральні, змішані.

3. За наявністю або відсутністю додаткової ліпопротеїнової оболонки (суперкапсиду) віруси поділяються на прості та складні.

4. За клітинами-хазяїнами

Таксономія вірусів в основних рисах схожа на таксономію клітинних організмів. Таксономічні категорії, що використовуються в класифікації вірусів, такі (в дужках наведені суфікси для утворення латинських назв):

• Ряд (-virales)

• Родина (-viridae)

• Підродина (-virinae)

• Рід (-virus)

• Вид

Загалом на теперішній час описано близько 80 родин, в які входять приблизно 4000 окремих видів вірусів.

28. Як культивують віруси?? Культивування вірусів тварин. У 1932 p. E. Гудпасчером зі співавторами було запропоновано метод культивування вірусів в ембріонах курчат. Цей метод економічний і зручний. Його й нині широко застосовують для культивування багатьох вірусів тварин. Матеріал, що містить вірус, вводять за допомогою шприца або іншим шляхом у курячий ембріон на 8—12-й день його розвитку Результати дослідів показали, що більшість видів вірусів добре розвивається в амніоні, жовтковому мішку, хоріоналантоїсній оболонці та інших частинах ембріона. У 50-х роках у практику було впроваджено методи культивування клітинних культур, які істотно вплинули на розвиток вірусології. Тепер віруси успішно культивуються в культурах одношарових трипсинозованих клітин, які виготовляють з ембріональних тканин курей, кроликів, морських свинок, мишей, а також нирок мавп і ембріонів людини. Широко культивуються віруси І в так званих перещеплюва них культурах клітин — штамах тканин (СОЦ-серце мавп ціномольгус, R, К-нирки кролика та ін.), злоякісних пухлин (Hela, Hep-2, KB) тощо.

29. Яких ви знаєте збудників кишкових інфекцій?? Дайте їм характеристику. Холера. Збудниками холери є два різновиди мікроорганізмів - холерний вібріон Коха (класичний) і вібріон Ель-Тор. За основними морфологічними властивостями ці вібріони мало чим відрізняються один від одного. Проте, холера, викликана збудником Ель-Тор, має ряд епідеміологічних особливостей, пов'язаних з меншою патогенністю. Дизентерія - інфекційне захворювання бактеріальної природи. В даний час відомо багато самостійних видів дизентерійних паличок, серед яких найбільше розповсюджені збудники Григор'єва-Шига, Флекснера і 3онне та ін Починаючи з 50-х років минулого століття і досі превалює циркуляція паличок Зонне. Черевний тиф і паратифи А і В - гострі інфекційні хвороби бактеріальної природи. Збудники черевного тифу і паратифів А і В відносяться до сімейства кишкових бактерій роду сальмонели.Оптимальна температура розвитку тіфопаратіфозних бактерій 37 ° С, але вони можуть розвиватися і при 25-40 ° С. Ці бактерії витримують нагрівання до 50 ° С протягом 60 хв, до 58-60 ° С - 30 хв, до 80 ° С - 10-15 хв., При 100 ° С гинуть миттєво.З організму хворої людини збудники цих інфекцій виділяються в зовнішнє середовище разом з випорожненнями, сечею і слиною. Для цих інфекцій характерні контактно-побутовий, водний і харчової фактори передачі.Збудники черевного тифу і паратифів порівняно довго зберігають життєздатність у харчових продуктах. Ці бактерії залежно від виду продукту та умов його зберігання можуть залишатися життєздатними в ньому протягом декількох днів, місяців і навіть років. Зараження збудниками черевного тифу та паратифів вкрай небезпечно, так як в окремих продуктах ці збудники можуть не тільки довгостроково зберігатися, але й розмножуватися.Для тіфопаратіфозних захворювань характерна сезонність: найбільша кількість випадків реєструється в літньо-осінній період. Це пояснюється тим, що в цей період умови для виживання і розмноження бактерій у зовнішньому середовищі, в тому числі і в харчових продуктах, найбільш сприятливі.

30. Яких ви знаєте збудників респіраторних інфекцій?? Дайте їм характеристику. Збудники ГРВІ (гострих респіраторних інфекцій) викликається багатьма збудниками: їх близько 200. Серед них є прокаріоти: бактерії, мікоплазми, хламідії. Діагноз гострих респіраторних вірусних інфекцій ставить вже лікар. Терапевти вже диференціюють по клінічній симптоматиці, яке це ГРЗ: вірусне або бактеріальне. Серед збудників ГРВІ: віруси грипу, парагрипу, риновіруси, реовіруси і т.д. Тільки лабораторним методом можна довести що захворювання викликане вірусом грипу і т.д. Сімейство пікорнавіруси.До складу сімейства входить 4 роду. Представники пологів риновіруси і Ентеровіруси включають збудників ГРВІ. Це дрібні віруси, геном яких представлений молекулою РНК. Сімейство Аденовіруси.На відміну від попередніх груп збудників ГРВІ геном аденовірусів представлений лінійної молекулою двунітевой ДНК. Серед аденовірусів людини виявлено 47 серотипів, які об'єднані в 7 груп. Деякі серотипи аденовірусів (вказані в таблиці) здатні викликати захворювання, що характеризуються запаленням зіва, збільшенням мигдаликів, явищами лихоманки і загального нездужання. Іноді в процес втягуються нижні дихальні шляхи з розвитком пневмонії. Сімейство Коронавіруси. Сімейство включає 13 видів вірусів: респіраторні і ентеральне коронавіруси людини і тварин. Респіраторні коронавіруси людини представлені 4 серотипами, їх геном представлений одноланцюжкові РНК. При коронавирусной інфекції найчастіше розвивається гострий профузний нежить , Що триває до 7 днів без підвищення температури. Можливі головний біль, кашель, фарингіт.