8. Які ви знаєте диференційно- діагностичні середовища з лактозою. Охарактеризуйте колоніі е. Соlі на цих середовищах.

Середовище Ендо — слабоселективне диференційно-діагностичне середовище для виділення ентеробактерій. Середовище Ендо відноситься до щільних середовищ для виділення чистих культур. Готове середовище прозоре і має блідо-рожевий колір. сновним реактивом, важливим для диференціації, є лужний фуксин, який знебарвлюється в середовищі при додаванні сульфіту натрію (Na2SO3). Крім того, присутність у середовищі цих реагентів зумовлює інгібуючу дію на грампозитивну мікрофлору.

Бактерії, здатні ферментувати лактозу, змінюють рН середовища в кислу сторону внаслідок утворення кінцевого продукту розщеплення - ацетилальдегіду. Останній, реагуючи з сульфітом натрію, сприяє появі червоного забарвлення. Тому лактозопозитивні бактерії виростають у вигляді яскраво-рожевих і червоних колоній, часто з металевим зеленуватим блиском.

Колонії бактерій, що не зброджують лактозу, безбарвні або слабкозабарвлені.

9.Антибіотики-хіміотерапевтичні препарати біологічного походження,або їхні напівсинтетичні похідні і синтетичні аналоги,які здатні в низьких концентраціях вибірково пошкоджувати або вбивати мікроби або клітини злоякісних пухлин,пригнічувати організмі хворого збудників захворювань або затримувати ріст злоякісних новоутворень.

10. Класифікація антибіотиків за молекулярним механізмом дії:

1)Інгібітори синтезу клітинної стінки мікроорганізмів: пеніциліни, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, бацитрацин.

2)Інгібітори функцій мембран та антибіотики, що мають детергентні властивості: поліміксикен, новобіоцин, полієни.

3)Інгібітори синтезу білка та функцій рибосом: тетрациклін, хлорамфенікол, аміноглікозиди, лінкоміцин.

4)Інгібітори метаболізму нуклеїнових кислот:

- інгібітори РНК – актиноміцети, антибіотики групи аурелової кислоти, антрацикліни, новобіоцин.

- інгібітори ДНК – мітаміцин С, брунеоміцин, новобіоцин, лінкоміцин.

11. Які існують методи визначення чутливості до антибіотиків.

І метод дифузії в агар із застосуванням стандартних дисків, які просочені антибіотиками. Спочатку потрібно виділити чисту культуру мікроорганізмів. Патологічний матеріал для визначення чутливості необхідно брати до початку антибіотикотерапії.

Цей метод використовують найчастіше.

ІІ метод бактеріальних агарових пластинок. Готують агарове середовище з цукром і солями, в яке в якості єдиного джерела азоту заносять суспензію патогенних бактерій і засівають грунтовою паличкою. Виростають антагоністи патогенних бактерій, яких впізнають по світлих зонах розчинних мікробних тіл, які знаходяться в агарі.

ІІІ метод популяції. Приготовляють густий засіб з грунту на звичайний м’ясопепнонний агар. При проростанні густо утвореної колонії і серед яких можна побачити колонії антиганістів, обмеженими стерильними зонами.

ІV метод зволоження грунту. В грунт вводять патогенні бактерії і тримають його в вологому стані в термостаті. В грунті накопичуються ті мікроорганізми, які можуть поглинати і лізувати даний вид патогенних бактерій.