4. Класифікація бактерій за типом дихання

- аероби, здатні жити в присутності кисню;

- облігатні анаероби – ті, що відкрив Пастер, і що гинуть в присутності кисню. Вони можуть жити тільки в анаеробних умовах. Типовим представником є збудник ботулізму – консервного отруєння. В консервах, при недостатній термічній обробці може поселятися і розмножуватися цей збудник ботулізму і утворювати отруту, яка за своєю силою немає рівних і вважається найсильнішою отрутою з відомих на сьогодні.

- факультативні анаероби, найбільш поширена група мікробів. Можуть жити і за умов присутності кисню, так і за умов його відсутності. Їх багато, більшість мікробів – це факультативні анаероби, типовим представником є кишкова паличка – ну для неї характерний Пастерівський ефект, це вже все перекочувало сьогодні в біохімію.

- капнофільні бактерії це ті, які краще ростуть при підвищеній концентрації СО2, до 3 і більше % вуглекислоти. Ну ось серед таких є гонокок – це капнофільний мікроб.

- і є група, так званих, мікроаерофілів, які краще ростуть при концентрації кисню не такій, як в атмосфері, а при менше як 5%, при зменшеній концентрації кисню. Ось прикладом таких мікробів може буи збудник виразкової хвороби шлунку і 12-палої кишка – хелікобактер пілорі, і такі мікроаерофільні умови ми повинні створювати для цього збудника.

5. Під час культивування бактерій в замкненій системі вони весь час

перебувають в умовах, що постійно змінюються. Таке культивування дістало

назву непротокової культури. Спочатку бактерії мають у надлишку всі

поживні речовини, а далі поступово починають відчувати їхню нестачу,

одночасно відбувається отруєння клітин продуктами обміну. Все це

спричинює зниження швидкості росту мікробної популяції. Однак якщо

додавати в середовище свіжі поживні речовини і водночас видаляти

культуральну рідину, то бактерії можна утримувати в експоненціальній

фазі росту будь-який час. Такий метод покладено в основу протокового

(безперервного) культивування мікроорганізмів, яке здійснюється в

хемостатах, турбідостатах та інших спеціальних культиваторах.

6. Середовища класифікують по консистенції, складу, походженням, призначенням та забрудненості матеріалу.

При класифікації поживних середовищ по консистенції поживні середовища поділяють на щільні (тверді), напіврідкі і рідкі.

При класифікації поживних середовищ за складом виділяють білкові, безбілкові і мінеральні середовища.

При класифікації поживних середовищ за походженням середовища поділяють на штучні та природні (природні).

7. Яким чином визначають біохімічні властивості бактерій

Клітка -універсальна одиниця живої матерії. За хімічним складом істотнихвідмінностей прокаріотичних і еукаріотичних клітин немає.

Хімічніелементи, що входять до складу живої матерії, можна розділити на три основнігрупи.

1. Біогенні хімічніелементи (С, О, N, H).На їх частку припадає 95% сухого залишку, в т.ч. 50% - C,20% - O, 15% - N,10% - H).

2. Макроелементи -P, S, Cl,K, Mg,Ca, Na.На них припадає близько 5%.

3. Мікроелементи- Fe, Cu,I, Co,Mo та ін На них припадають часткивідсотка, проте вони мають важливе значення в обмінних процесах.

Хімічніелементи входять до складу різних речовин - води, білків, ліпідів, нейтральнихжирів, вуглеводів, нуклеїнових кислот. Синтез сполук контролюється генами.Багато речовин бактеріальна клітина може отримувати ззовні - з навколишнього середовищаабо організму господаря.

Вода становить від 70 до 90% біомаси. Вміст води більше у капсульнихбактерій, менше всього - в суперечках.

Білки зустрічаються у всіх структурних елементах клітини. Білки можуть бути більшпрості (протеїни) і складні (протеїди), в чистому вигляді або в комплексі зліпідами, цукрами. Виділяють структурні (структуроутворюючі) і функціональні(Регуляторні) білки, до останніх відносяться ферменти.