1. Розбіжності в побудові клітин прокаріот і еукаріот.

Наявність ядерної мембрани, у прокаріотів немає, у еукаріотів є.

Поділ мітозом – прокаріоти не поділяються, еукаріоти поділяються

ДНК у прокаріотів має мінусовий заряд і пов’язана з лужними поліамінами, гістонами

Кількість хромосом – одна у батерій, у еукаріотів – гаплоїдний набір

Органел (мітохондрій, лізосом) у прокаріот немає, у еукаріот є

Характеристика рибосом – у прокаріот 70с, у еукаріот 80

Наявність пептидної стінки з пептидогліканом, вона є у прокаріот, крім архебактерій, які першими з’явились в еволюціі і у еукаріот пептидоглікану немає.

2. Будова бактеріальної клітини.

Розміри-від 1 до 15 мкм. Основні форми: 1) коки (кулясті), 2) бацили (паличкоподібні), 3) вібріони (зігнуті у вигляді коми), 4) спірили і спірохети (спірально закручені).

Форми бактерій :

1-коки; 2-бацили; 3-вібріони; 4-7-спірили і спірохети.

Будова бактеріальної клітини

1-цитоплазматична мембрана; 2-клітинна стінка; 3-слизова капсула; 4-цитоплазма; 5-хромосомна ДНК; 6-рибосоми; 7-Мезосома; 8-фотосинтетичні мембрани; 9-включення; 10-джгутики; 11-пили.

Бактеріальна клітина обмежена оболонкою. Внутрішній шар оболонки представлений цитоплазматичної мембраною (1), над якою знаходиться клітинна стінка (2); над клітинною стінкою у багатьох бактерій-слизова капсула (3). Будова і функції цитоплазматичної мембрани еукаріотичної і прокаріотів клітин не відрізняються. Мембрана може утворювати складки, звані Мезосома (7). Вони можуть мати різну форму (мішковидні, трубчасті, пластинчасті і ін.)

На поверхні мезосом розташовуються ферменти. Клітинна стінка товста, щільна, жорстка, складається з муреина (головний компонент) та інших органічних речовин. Муреин являє собою правильну мережу з паралельних полісахаридних ланцюгів, зшитих один з одним короткими білковими ланцюжками. Залежно від особливостей будови клітинної стінки бактерії поділяються на грампозитивні (фарбуються за Грамом) і грамнегативні (не фарбується). У грамнегативних бактерій стінка тонше, влаштована складніше і над муреіновим шаром зовні є шар ліпідів. Внутрішній простір заповнене цитоплазмою (4).

3. Мікроскопічні методи дослідження - способи вивчення дуже дрібних, нерозрізнених неозброєним оком об'єктів за допомогою мікроскопів. Широко застосовуються в бактеріологічних, гістологічних, цитологічних, гематологічних і інших дослідженнях (бактеріологічне дослідження, гістологічні методи дослідження, цитологічна діагностика).

Звичайна світлова мікроскопія призначена для вивчення пофарбованих препаратів на предметних стеклах. За допомогою світлової мікроскопії можна досліджувати рухливість мікроорганізмів. Для цього застосовують метод висячої краплі. Невелику краплю мікробної суспензії наносять на середину покривного скла. Предметне скло з поглибленням ("лункою"), краї якого змазані вазеліном, обережно накладають на покривне скло так, щоб крапля досліджуваної рідини виявилася в центрі поглиблення, щільно притискають до скла і швидко перевертають догори. Для дослідження препарату використовують іммерсійний об'єктив, який занурюють у імерсійну олію на покривному склі. Крім світлової існують фазово-контрастна, темнопольна (ультрамікроскопія), люмінесцентна, поляризаційна, ультрафіолетова й електронна мікроскопія.