• Принципи системного підходу

Розглянемо питання системного підходу при створенні ЕОМ. Вважається, що дослідження об'єктів проектування за допомогою їхніх математичних моделей становлять основну суть системного підходу. Виділяють такі принципи системного підходу як:

• ієрархічність - кожна підсистема або елемент може розглядатися як система;

• структурність - можливість опису системи за допомогою комутаційних зв'язків між її елементами;

• взаємозалежність-прояв властивостей системи тільки при взаємодії з навколишнім середовищем;

• множинність опису - опис системи на основі безлічі математичних моделей;

• цілісність досліджуваної системи - вивчення властивостей цілої системи на основі аналізу й знань частин цього цілого.

В основі системного підходу лежить дослідження об'єкта як системи, спрямоване на пошук механізмів цілісності об'єктів і виявлення всіх його зв'язків. Системний підхід обґрунтовує загальну оптимізацію розробки, проектування, конструювання, виробництва, експлуатації об'єкта. Одне з найважливіших завдань системного підходу- вибір виду, числа, рівня складності, форми подання математичних моделей. У загальному випадку системний підхід при проектуванні - це облік всіх факторів, які впливають на процес створення об'єкта. Інакше кажучи, системний підхід - це рішення технічного завдання для частини з урахуванням цілого.

Як системні критерії при проектуванні ТО використовують такі показники, як складність, живучість, надійність, вартість, ефективність, продуктивність й ін. Використання системних критеріїв дозволяє здійснювати комплексну оптимізацію при проектуванні ТЕ.

Відомі принципи системного підходу в застосуванні до проектування ТО можна сформулювати в такий спосіб:

1. ТО, що складається із проектованих окремих частин, не є в загальному випадку оптимальним (значення оптимуму може бути тільки відносним), тому повинен оптимізуватися в цілому як єдиний об'єкт із заданим цільовим призначенням;

2. ТО повинен оптимізуватися за критерієм, що показує ціль оптимізації;

3. ТО оптимізується в умовах кількісно певних обмежень на оптимізовані параметри.

Завдання аналізу при проектуванні є завданнями дослідження моделей створюваних об'єктів. Виділяють фізичні (макети, стенди, блоки й т.п.) і математичні моделі. Математичні моделі (ММ) - це сукупність математичних об'єктів із заданими відносинами між ними. Математичні моделі бувають функціональні, структурні та комутаційні. Функціональні ММ відображають фізичні й інформаційні процеси, що відбуваються в моделюючому об'єкті; структурні ММ - геометричні властивості об'єктів; комутаційні ММ- з'єднання в моделюючих об'єктах. При проектуванні об'єкта звичайно використовують сукупність і різні модифікації описаних моделей.

Величини, що фігурують у ММ об'єктів, називають параметрами. Розрізняють параметри зовнішні, внутрішні й вихідні. Зовнішні параметри характеризують властивості зовнішнього стосовно проектованого об'єкта середовища, внутрішні параметри - властивості елементів об'єкта, а вихідні параметри - властивості самого об'єкта.