3.1 Керування обміном у мережі з топологією зірка

Для топології зірка найкраще підходить централізований метод керування. Це пов'язане з тим, що всі інформаційні потоки проходять через центр, і саме цьому центру логічно довірити керування обміном у мережі. Причому не так важливо, що перебуває в центрі зірки: комп'ютер (центральний абонент), або ж спеціальний концентратор, керуючий обміном, але сам не бере участь у ньому. У цьому випадку мова йде вже не про пасивну зірку, а про якусь проміжну ситуацію, коли центр не є повноцінним абонентом, але управляє обміном. Це, приміром, реалізовано в мережі 100VG-AnyLAN.

Найпростіший централізований метод полягає в наступному.

Периферійні абоненти, що бажають передати свій пакет (або, як ще говорять, що мають заявки на передачу), посилають центру свої запити (керуючі пакети або спеціальні сигнали). Центр же надає їм право передачі пакета в порядку черговості, наприклад, по їхньому фізичному розташуванню в зірці по годинній стрілці. Після закінчення передачі пакета якимсь абонентом право передавати одержить наступний один по одному (по годинній стрілці) абонент, що має заявку на передачу ( рис. 4.8). Наприклад, якщо передає другий абонент, те після нього має право на передачу третій. Якщо ж третьому абонентові не треба передавати, то право на передачу переходить до четвертого й т.д.

Рис. 4.8. Централізований метод керування обміном у мережі з топологією зірка

У цьому випадку говорять, що абоненти мають географічні пріоритети (по їхньому фізичному розташуванню). У кожен конкретний момент найвищим пріоритетом володіє наступний один по одному абонент, але в межах повного циклу опитування жоден з абонентів не має ніяких переваг перед іншими. Нікому не прийде чекати своєї черги занадто довго. Максимальна величина часу доступу для будь-якого абонента в цьому випадку буде дорівнює сумарному часу передачі пакетів всіх абонентів мережі крім даного. Для топології, показаної на рис. 4.8, вона складе чотири тривалості пакета. Ніяких зіткнень пакетів при цьому методі в принципі бути не може, тому що всі рішення про доступ приймаються в одному місці.

Розглянутий метод керування можна назвати методом з пасивним центром, тому що центр пасивно прослуховує всіх абонентів. Можливий й інший принцип реалізації централізованого керування (його можна назвати методом з активним центром).

У цьому випадку центр посилає запити про готовність передавати (керуючі пакети або спеціальні сигнали) по черзі всім периферійним абонентам. Той периферійний абонент, що хоче передавати (перший з опитаних) посилає відповідь (або ж відразу починає свою передачу). Надалі центр проводить сеанс обміну саме з ним. Після закінчення цього сеансу центральний абонент продовжує опитування периферійних абонентів по колу (як на рис. 4.8). Якщо бажає передавати центральний абонент, він передає позачергово.

Як і у першому, так і в другому випадку ніяких конфліктів бути не може (рішення приймає єдиний центр, якому ні з ким конфликтувати). Якщо всі абоненти активні, і заявки на передачу надходять інтенсивно, то всі вони будуть передавати строго по черзі. Але центр повинен бути винятково надійний, інакше буде паралізований весь обмін. Механізм керування не занадто гнучкий, тому що центр працює по жорстко заданому алгоритмі. До того ж швидкість керування невисока. Адже навіть у випадку, коли передає тільки один абонент, йому однаково доводиться чекати після кожного переданого пакета, поки центр опитає всіх інших абонентів.

Як правило, централізовані методи керування застосовуються в невеликих мережах (із числом абонентів не більш ніж кілька десятків). У випадку більших мереж навантаження по керуванню обміном на центр істотно зростає.