Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / DIFFERENT / Sergeev90_u
.htmlСергєєв Володимир Григорович.НВО "Хартрон".Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi. Першi бортовi комп'ютери ракетно-космiчних комплексiв
Мапа музею
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi Русский English Газета центральних органiв виконавчої влади "Урядовий кур'єр" №51(2714), 18 березня 2004 р. Дивiденди вiд Сергєєва Володимир Фоменко для газети "Урядовий кур'єр" Нещодавно виповнилося 90 рокiв Володимиру Григоровичу Сергєєву. Вiн з плеяди тих генiальних конструкторiв i органiзаторiв виробництва, якi створили радянську космiчну технiку. Корольов, Янгель, Сергєєв, Пилюгiн...
Двiчi Герой Соцiалiстичної Працi, п'ятиразовий лауреат ордена Ленiна, володар багатьох iнших високих урядових нагород. Свого часу ЦРУ вважало Сергєєва одним з головних ворогiв США. А в СРСР навiть просто сказати "головний конструктор Сергєєв" вважалося державним злочином, настiльки був засекречений Володимир Григорович i його роботи зi створення систем управлiння космiчними об'єктами. У Харковi, в колективi, який вiн очолював, Сергєєва за очi називали "дiй". Тим самим виявляли i глибоку повагу до шефа, i рiзницю у вiцi: бiльшiсть у командi ледь розмiняла третiй десяток, а їхнiй керiвник приїхав працювати до Харкова, коли вже перетнув 40-рiчну позначку. У днi ювiлею наш кореспондент зустрiвся з Володимиром Григоровичем.
Початок шляху "Ми жили в Москвi. Батько помер, коли менi було 12 рокiв, - згадує Володимир Григорович. - Мати працювала бiлошвейкою. Жили дуже погано. Звичайна їжа - хлiб, масло, чай. i так багато рокiв, нiчого iншого, навiть коли вже до iнституту поступив. Ходив пiсля занять до "Ленiнки". Скоро мене стали називати "професором". Я тодi думав, що коли стану iнженером, буду їсти тiльки м'ясо..."
Сергєєв закiнчив Московський iнститут iнженерiв зв'язку. У 1941 роцi був мобiлiзований i вiдслужив усю вiйну у вiйськах зв'язку. Згадує, як вигадав новину - пiдiймати стовпи не вручну, для чого потрiбно було четверо солдат, а конем. Виявилося, що так швидше i легше.
Пiсля демобiлiзацiї починає працювати в Москвi пiд керiвництвом Миколи Васильовича Пилюгiна, визначного фахiвця з систем управлiння ракетами.
Незабаром Сергєєв отримує важливе завдання - розв'язати проблему точностi влучання ракети в цiль. Вже було зрозумiло, що на точнiсть впливає бiчне вiдхилення. А як ним керувати, коригуючи полiт ракети? У той час домiнувала концепцiя управлiння польотом через радiопромiнь. А найбiльш авторитетним фахiвцем з цього питання в СРСР вважався Борис Михайлович Конопльов.
I ось коли молодий конструктор Сергєєв знайшов принципово iнше рiшення, а саме необхiдно забезпечити автономне управлiння ракетою i розробити прилад для вимiрювання бiчного вiдхилення, за дозволом на випробування йому довелося йти саме до Конопльова.
"Борис Михайлович спочатку пiвгодини дуже переконливо роз'яснював менi, чому радiоуправлiння найбiльш ефективне, - згадує Сергєєв. - Потiм сказав: у тебе нiчого не вийде. Але я тобi даю право на одну спробу".
Випробування, проведенi на стендi, показали, що Сергєєв мав рацiю. Весь колектив з цiкавiстю стежив за перевiркою нової iдеї. Все, що потiм створював головний конструктор В. Сергєєв, грунтувалося на цiй головнiй першiй iдеї - автономному управлiннi польотом. Ракети летiли в цiль за програмою, вже закладеною у системi управлiння. Але про те, що створювалося потiм, Сергєєв за зрозумiлих причин не розголошує. Не будемо забувати, що створенi головним конструктором i його соратниками вироби, серед яких мiжконтинентальнi ракети з такими гучними iменами, як СС-19 "Сатана", все ще стоять на бойовому чергуваннi. I Президент РФ Володимир Путiн заявляє на весь свiт про могутню силу цiєї зброї.
Харкiв У листопадi 1960 року В. Сергєєва переводять з Москви до Харкова. Вiн стає начальником i головним конструктором КБ електроприладобудування, з 1978 року - генеральним директором i головним конструктором НВО "Електроприлад" (нинi "Хартрон").
Колишнi пiдлеглi генерального директора згадують, що "дiд" на диво вмiло поєднував найжорсткiшу вимогливiсть до працiвникiв з умiнням вникнути в їхнi проблеми, допомогти. Суворiсть i жорсткiсть диктувалися тим часом винятковою важливiстю завдань, якi стояли перед конструкторами ракетної зброї. Наприклад, у перiод Карибської кризи в конструкторському бюро побувала перша особа держави. Прозвучали тi вiдомi всiм слова: "Якщо виконаєте поставлене завдання, вiйни вдасться уникнути".
То був час, коли люди передусiм думали про Батькiвщину, а потiм про себе, про свої iнтереси. Правда, i Батькiвщина не скупилася. i не тiльки на нагороди. Молодий iнженер мiг отримувати з премiями, полiгонним коефiцiєнтом та вiдряджувальними бiльше професора звичайного вузу. За рiк роботи можна було купити автомобiль.
Тiльки часу для особистого життя не було у цих людей. Дружина Сергєєва, Марiя Василiвна, розповiдала, як родина переїжджала з Москви до Харкова. Чоловiк допомiг довезти речi до квартири, пересвiдчився, що всi коробки вивантаженi на сходах, i помчався на роботу.
Найсуворiша секретнiсть обмежувала будь-якi контакти людей у побутi. Бiльшiсть спiвробiтникiв знаходили собi пару в колективi, сiмейнiсть всiляко вiталася. Знайомилися на перiодичних святкових посиденьках, якi вдавалося влаштовувати. Трудовi перемоги було прийнято вiдзначати вечiрками в харкiвському ресторанi "Динамо". У КБ офiцiйно був встановлений 12- годинний робочий день. Хоча працювали набагато бiльше. Траплялося, до тих, хто працював пiсля опiвночi, аби вкластися в термiни, приходив Сергєєв, приносив ковбасу, хлiб, а потiм видiляв транспорт для розвезення по домiвках.
У головного конструктора був особистий службовий лiтак. iнакше вiн би не встигав, адже iнодi протягом доби треба було побувати в Днiпропетровську, Москвi, на Байконурi. Який саме лiтак, Володимир Григорович сьогоднi не пам'ятає. Та й тодi не вникав - не до того. Харькiв'яни пам'ятають, як буквально пролiтав через мiсто автомобiль головного конструктора з особливим номером "0001 ХАД". Сергєєв мчав в аеропорт.
Одного разу в аеропорту Байконуру привiлей особистого службового лiтака був зневажений самим Сергєєвим. Там зiбралося багато школярiв, дiтей працiвникiв космодрому. Вони повиннi були летiти на канiкули, однак лiтака для них не знаходилося.
"Тодi я дав команду - саджати дiтей в мiй лiтак, - розповiв Володимир Григорович. - Школярiв було багато, я навiть своїм крiслом поступився, i влаштувався у вантажному вiдсiку".
Колектив КБ зробив значний внесок в успiхи радянського ракетобудування. Створенi в Харковi системи управлiння призначалися як для мирних космiчних кораблiв, так i для найбiльш грiзної зброї - мiжконтинентальних балiстичних ракет.
Я заздалегiдь домовився з Сергєєвим, що цiєї теми торкатися в розмовi не будемо - багато що ще залишається державною таємницею.
А сам Сергєєв про десятирiччя пекельної напруженої роботи каже коротко: "Все йшло добре".
Про головних конструкторiв вiрогiдного противника, проти яких вiн працював, Сергєєв особливо нiчого не знав i не цiкавився цими людьми. Технiчну iнформацiю по спецiальних каналах отримував, а хто створював системи оборони проти радянських ракет, його мало цiкавило.
Проза життя Сергєєв пробув на посадi генерального директора - головного конструктора пiдприємства, яке потiм стало називатися "Хартрон", до 1986 року. Незважаючи на свої 74 роки, був повний сил, iдей i бажання працювати. Але так склалося, що довелося пiти. Ситуацiя тодi була не дуже приємна для Сергєєва, i сьогоднi вiн не горить бажанням вдаватися до подробиць.
Як би там не було, настав час пiдбивати пiдсумки трудового життя. Що головне серед зробленого i досягнутого?
"Якось вдома дивився по телевiзору концерт, i раптом прийшло усвiдомлення того, що я все життя тiльки i займався тим, що "воював"- i робив зброю. I раптом стало так тоскно. Адже можна було займатися iншим, наприклад, дарувати людям радiсть, щастя, як це роблять артисти..."
Мабуть, подiбнi сумнi думки надто рiдко вiдвiдують головного конструктора. Зрештою, комусь служити людям на сценi, iншому - на мiсцi конструктора зброї, яка потрiбна для захисту, убезпечення. Та й надто високим був завжди темп його життя, дуже велика вiдповiдальнiсть за все зроблене. Тому нема мiсця всiляким "садомазохiстським" думкам.
Сьогоднi, наприклад, по-рiзному оцiнюється гонка озброєнь, яку вели двi наддержави - СРСР i США. Але головне те, що успiхи радянських конструкторiв, що створювали грiзну ракетну зброю, дали змогу зберегти мир на землi. Потреби пiдприємств вiйськово-промислового комплексу форсували розвиток науки i виробництва в iнших сферах економiки. Вищi навчальнi заклади розгортали надто квалiфiковану пiдготовку кадрiв для пiдприємств ВПК.
Нажаль, той могутнiй потенцiал ракетно-космiчної галузi, який був створений свого часу Сергєєвим i його соратниками, Україною вже багато в чому втрачений. Але навiть залишки минулої могутностi дають пiдстави Українi на рiвних з iншими вважатися серед елiти космiчних держав, брати участь в престижних мiжнародних проектах. Президент Леонiд Кучма пiд час вiзиту до Бразилiї пiдписав угоду про участь України в одному з таких проектiв.
Свого часу В.Сергєєв i Л.Кучма взаємодiяли в роботi над космiчними програмами СРСР. Президент України пам'ятає Володимира Григоровича, надсилає йому святковi вiтання. Не забувають про колишнього генерального директора i, в АТ "Хартрон". Зараз, наприклад, допомагають ремонтувати квартиру.
Хоча Сергєєв у життi звик сам розв'язувати свої проблеми. Але нинi з'явилися такi труднощi, з якими не впоратися. У Володимира Григоровича i його дружини, Марини Павлiвни, вiдмовляють ноги. Вони не можуть самостiйно навiть добратися до магазину, щоб купити найнеобхiднiше. Тому просять сусiдiв. Так склалося: людина все життя забезпечувала космiчнi польоти з їхнiми шаленими швидкостями, а тепер не може вiльно пересуватися.
А вихiд простий: слiд забезпечити таку заслужену людину автомашиною. Своєї у головного конструктора нiколи не було. i гадки не мав про це. Україна, яка сьогоднi користується солiдними дивiдендами вiд розробок Сергєєва, могла б подарувати йому до ювiлею автомобiль.
Ось тiльки нiкому не говорить Сергєєв про цю свою проблему. Лише нам обмовився. Щоб потiм пошкодувати.
| Про музей... | Мапа музею |
| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |
| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |
| Керуючi комп'ютери промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |
| Першi бортовi комп'ютери для ракет |
| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |
| Хiрург, кiбернетик, письменник |
| Унiкальнi комп'ютери |
| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Электронмаш" |
| Фотогалерея | Книжки |
| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |