Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
13.46 Кб
Скачать

Малиновський Б.М. Немає нiчого дорожче.Кiбернетична технiка Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi

Книги автора English    Русский "Нет ничего дороже..."

Росiйською мовою

Борис Малиновський К: Горобец, 2005. -336с: 200 iл. ISBN 966-8508-04-1 Декiлька слiв вiд автора Читати книгу  ›››     Головнi герої цiєї книги - кiбернетична технiка та її творцi.

I не випадково. Понад пiвстолiття, починаючи з 1950 року на моїх очах та за моєю участю йшло становлення i розвиток обчислювальної технiки та кiбернетики в Українi, у першу чергу в Академiї наук УРСР - спочатку в iнститутi електротехнiки, потiм в Iнститутi математики, потiм в створеному в 1957 роцi Обчислювальному центрi АН УРСР (ОЦ АН УРСР), а з 1962 року - в Iнститутi кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України. Його засновник академiк Вiктор Михайлович Глушков керував iнститутом двадцять рокiв (1962-1982 р.)1. Надалi iнститут очолював академiк Володимир Сергiйович Михалевич (1982-1994 рр.). В даний час директором iнституту та керiвником Кiбернетичного центру НАН України, до складу якого ввiйшов i Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова, став академiк Iван Васильович Сергiєнко.

У цi роки менi пощастило спiлкуватися з багатьма колегами по iнституту, у тому числi зi спiвробiтниками вiддiлення кiбернетичної технiки, яким я керував понад 20 рокiв.

Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України був i залишається унiкальною науковою установою. Запам'яталася оцiнка дiяльностi iнституту, дана делегацiєю вiдомих американських учених, що вiдвiдали АН УРСР. Пiсля розповiдi Вiктора Михайловича про проведенi в iнститутi дослiдження, один з учасникiв зустрiчi декан факультету iнформатики унiверситету в м.Берклi професор Л.Заде сказав:

- Вiктор Михайлович! Ваш iнститут широко вiдомий як в Радянському Союзi так i у нас, в Америцi. Вiн, дiйсно, унiкальний багатостороннiстю i глибиною проведених дослiджень, - i пожартував, - адже у Вас займаються усiм. Ну, може немає робiт з голковколювання!

- А пошукати по кутах, так може i є, - миттєво вiдреагував Вiктор Михайлович. i до речi, був правий!

Про наукову школу В.М.Глушкова вже багато чого написано низкою авторiв2. Її видатнi досягнення стали фундаментом для становлення наукових шкiл його учнiв i послiдовникiв, що втiлили в життя багато iдей, висловлених В.М.Глушковим про подальший розвиток рiзних напрямкiв кiбернетики.

Пропонована читачу книга коротко висвiтлює результати дослiджень в одному з таких напрямкiв, що одержав назву кiбернетичної технiки. У нiй описано багаторiчну наукову творчiсть великого колективу спiвробiтникiв технiчних вiддiлiв ОЦ АН УРСР та Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України.

Чому не написав таку книгу ранiше?

Спочатку, десять рокiв тому, пiдготував книги про вчених - пiонерiв обчислювальної технiки й iнформацiйних технологiй, приуроченi до ювiлейних дат: дев'яностолiттю вiд дня народження основоположника вiтчизняного комп'ютеробудування С.О.Лебедєва, що створив в Iнститутi електротехнiки АН УРСР першу в континентальнiй Європi Малу електронну лiчильну машину "МЭСМ", i сiмдесятирiччю вiд дня народження В.М.Глушкова, основоположника iнформацiйних технологiй в Українi i колишньому СРСР, засновника i першого директора Iнституту кiбернетики АН УРСР (тепер Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України). Потiм написав книги про внесок України в розвиток комп'ютерної технiки в галузевих (ранiше закритих) науково-конструкторських органiзацiях. Розповiсти про все це дуже хотiлося, iнакше багато значимих подiй i фактiв згине в вiчностi, i я це зробив, причому, вчасно i, думаю, не без користi. Варто сказати, що iсторiя комп'ютерної науки i технiки, у тому числi кiбернетичної технiки, в Українi довгий час була на положеннi пасинка - про неї мало що знали i майже нiчого не публiкували, аж до 90-х рокiв минулого столiття через таємнiсть багатьох робiт. Тому довелося починати майже з "чистого листа", з розкриття "бiлих плям" в iсторiї цього важливого напрямку науки i технiки. Тепер наступив час згадати i про себе, а головне - про великий i дружний колектив талановитих i працьовитих людей, що працювали в технiчних вiддiлах ОЦ АН УРСР i у вiддiленнi кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України. Про це в моїх та iнших книгах майже нiчого не говорилося.

Розповiдати про себе та багатьох спiвробiтниках, що працювали довгi роки поруч зi мною, дуже важко. Потрiбна максимальна об'єктивнiсть, точне знання того, що зроблено. Як би не хотiлося, але суб'єктивного висвiтлення досягнень i подiй, що були у вiддiленнi, не уникнути. Постараюся звести цi моменти до мiнiмуму.

"Найдорожче для людини - його спогади. i чим бiльше вони пов'язанi з якимось переломними моментами, що вимагають величезної напруги сил i нервiв, а то i трагiчними подiями, тим вони дорожчi". Цi слова належать Ф.М.Достоєвському. До такої думки вiн прийшов наприкiнцi свого життя.

Доля немов хотiла i мене переконати в справедливостi слiв великого письменника. У 1939 роцi, провчившись два мiсяцi в Ленiнградському гiрському iнститутi, мене призвали в армiю. Через два роки, коли чекав демобiлiзацiї i вже марилося повернення до iнституту, почалася Велика Вiтчизняна вiйна, що залишила менi слiди поранень i вiчний бiль про загиблих. На передовiй опинилася молодь - солдати, сержанти, лейтенанти. Саме вони були першими i понесли непоправнi втрати. Мiй старший брат-танкiст був серед тих, хто залишився лежати в тисячах братських могил на полях боїв... Ордени Вiтчизняної вiйни I i II ступеня, переданi батьку та матерi разом з похоронкою, кiлька фотографiй та його листи з фронту зберiгаються як дорогi релiквiї в моїй родинi...

Вiйськовi роки залишилися в моїй пам'ятi назавжди.

Нове життя почалося зовсiм не просто. Пiсля демобiлiзацiї з армiї в 1945 роцi я вважав, що не зумiю учитися в iнститутi, i, звичайно, не думав про наукову дiяльнiсть.

Але молодiсть узяла своє. Я зумiв закiнчити iнститут, одержав диплом з вiдзнакою. i вже понад пiвстолiття працюю в Нацiональнiй академiї наук України.

Думаю, що слова Ф.М.Достоєвського справедливi для усiх, у тому числi i для тих, про кого говориться в цiй книзi. Не випадково, вони з великим бажанням подiлилися зi мною своїми спогадами, архiвними матерiалами, фотографiями. Виражаю за це глибоку вдячнiсть.

Книга складається з трьох частин. У першiй, яка названа "Дорога в пiвстолiття", - говориться про дiяльнiсть автора i про дослiдження, виконанi у технiчних вiддiлах ОЦ АН УРСР i у вiддiленнi кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України. Вона пiдготовлена на основi моїх спогадiв i документiв з мого домашнього архiву. У нiй часто зустрiчаються iмена С.О.Лебедєва i В.М.Глушкова, оскiльки описуванi мною подiї були тiсно пов'язанi з їх дiяльнiстю. В другiй частинi книги, названiй "Соратники - ветерани кiбернетичної технiки", що доповнює першу, помiщено нариси про першотворцiв кiбернетичної технiки та кiбернетичних систем. Бiльшiсть з них - молодi сучасники С.О.Лебедєва, В.М.Глушкова й iнших пiонерiв цифрової обчислювальної технiки, активно брали участь у реалiзацiї їхнiх iдей. Молодi фахiвцi й аспiранти згодом стали маститими вченими, що зумiли гiдно закрiпити i помножити успiхи своїх учителiв, самi стали першопрохiдниками, творцями перших засобiв кiбернетичної технiки i перших кiбернетичних систем. Нариси пiдготовленi за їх участю.

На жаль, я не змiг зiбрати матерiали про усiх, про кого варто було б написати в книзi. Нариси, якi публiкуються, звичайно, не без вад. Хотiлося б сподiватися, що читачi будуть до мене поблажливi.

Третя частина книги "Очима очевидця" присвячена подiям в НАН України й в Українi в цiлому в перше десятилiття її незалежностi, про роль Б.Є.Патона в збереженнi Академiї.

1 До 1962 року один рiк завiдував лабораторiєю обчислювальної технiки Iнституту математики i чотири роки директором ОЦ АН УРСР, на основi якого було створено Iнститут кiбернетики.

2Б.М.Малиновський, Ю.В.Капiтонова, О.А.Летичевський, В.П.Деркач, I.В.Сергiєнко. Борис Малиновський "Нет ничего дороже..."

К: Горобец, 2005. -336с: 200 ил. ISBN 966-8508-04-1

© Б.Н.Малиновский, 2005 | Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї. Минуле та майбутнє |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi | 

Соседние файлы в папке DIFFERENT