Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / DIFFERENT / StoreEternally_u
.htmlМалиновський Б.М. Зберiгати довiчно Мапа музею
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi
Книги автора
Новини English Русский "Зберiгати довiчно"
Борис Малиновський К: Вид.дiм "Києво-Могилянська академiя", 2007. -176с: 100 iл. -Укр., англ. ISBN 978-966-518-436-2 Замiсть передмови Винахiд комп'ютера - цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) - став одним з основних досягнень науки i технiки. Призначенi спочатку для автоматизацiї обчислень комп'ютери дуже швидко перетворилися на незамiнних помiчникiв в iнтелектуальнiй дiяльностi людини, аж до повної замiни її в рiзних iнформацiйних процесах, пов'язаних iз вимiром, контролем, керуванням та iн.
Розвиток комп'ютерної технiки супроводжувався вдосконаленням програмного й алгоритмiчного забезпечення. У пiдсумку з'явилися iнформацiйнi технологiї, що дозволяють вирiшувати, практично, будь-якi завдання та проблеми у всiх галузях дiяльностi людини, пов'язаних з iнформацiєю.
У повоєннi десятилiття Україна була другою пiсля Росiйської Федерацiї за обсягом капiталовкладень в обчислювальну технiку, в тому числi в роботи оборонного призначення.
Публiкацiї, що з'явилися за цi роки, в основному вiдображають досить високий рiвень вiтчизняного комп'ютеробудування, проте ще не дають повного уявлення про творчий потенцiал України того часу, оскiльки не висвiтлюють дуже значущi результати, отриманi в галузi вiйськової технiки.
Автор цiєї книги, член-кореспондент НАН України Б.М.Малиновський, що вiддав понад пiвстолiття служiнню комп'ютернiй науцi та технiцi, використовуючи багатий життєвий досвiд, iнформацiю, отриману вiд iнших фахiвцiв, документи, що зберiгаються в архiвах, у тому числi про ранiше секретнi роботи, зумiв захоплююче розповiсти, як створювалися вiтчизнянi комп'ютери перших i наступних поколiнь, першi унiкальнi цифровi системи керування промислового i вiйськового призначення, як розвивалася комп'ютерна наука того часу, хто стояв бiля джерел вiтчизняного комп'ютеробудування i зробив помiтний внесок у його розвиток.
Книга узагальнює i доповнює ранiше написанi автором монографiї, видана в двох варiантах - українською й англiйською та росiйською й англiйською - i мiстить численнi фото, що iстотно доповнюють змiст видання.
Феномен описаних у книзi рокiв полягає в тому, що саме в цей час одночасно розкрилися блискучi таланти двох видатних учених - Сергiя Олексiйовича Лебедєва i Вiктора Михайловича Глушкова, а в науковi колективи i на пiдприємства прийшло поколiння молодих людей, свiтогляд i характер яких багато в чому визначила вiйна. Перебування на фронтi й важке життя в тилу змусили молодь швидко подорослiшати, зрозумiти цiну та цiлi життя, прищепили їй почуття вiдповiдальностi, самостiйностi, умiння не пасувати перед труднощами. У пiдсумку утворився дивний сплав досвiдчених учених i молодих людей, якi тiльки вступили на творчий шлях, готових вiддати новiй науцi "усе життя, що залишилося". Сприйнявши все краще вiд своїх учителiв, вони, разом з ними, продовжили естафету розвитку основних напрямiв обчислювальної технiки.
Стартовий iмпульс дав академiк С.О.Лебедєв. У жовтнi 1948 р., коли Київ ще лежав у руїнах, в АН УРСР пiд його керiвництвом почалася розробка першої в континентальнiй Європi, тодi секретної, Малої електронної лiчильної машини "МЭСМ". Незалежно i практично одночасно з захiдними вченими було розроблено основнi принципи побудови комп'ютера з програмою, яка зберiгається в пам'ятi. У 1951 р., коли "МЭСМ" було введено в експлуатацiю, вона виявилася єдиною в СРСР регулярно експлуатованою машиною. Щоб ознайомити керiвнi кола з першим уведеним у регулярну експлуатацiю вiтчизняним комп'ютером, пiд керiвництвом С.О.Лебедєва про "МЭСМ" було пiдготовлено перший у свiтi (!) сценарiй для закритого кiнофiльму. Якщо згадати короткi термiни, у якi була спроектована, змонтована i налагоджена "МЭСМ", - два роки, - i врахувати, що в її розробцi та створеннi брали участь усього 12 осiб (разом iз Лебедєвим), яким допомагали 15 технiкiв i монтажникiв, то стає зрозумiло, що С.О.Лебедєв i очолюваний ним колектив учинили подвиг! Однак подану на державну премiю роботу зi створення "МЭСМ" було вiдхилено - позначилося негативне ставлення до кiбернетики, яка тiльки-но спиналася на ноги. Проте ця i наступнi не менш значимi роботи С.О.Лебедєва обезсмертили його iм'я як основоположника радянського комп'ютеробудування.
Наступнi двадцять п'ять рокiв пов'язанi з iм'ям Вiктора Михайловича Глушкова, майже легендарною особистiстю засновника i директора Iнституту кiбернетики АН УРСР, що названий тепер його iм'ям. Створений ним у небачено короткий термiн - усього за п'ять рокiв - Iнститут, де працював багатотисячний колектив ентузiастiв, в основному молодих учених та iнженерiв, своїми оригiнальними дослiдженнями i видатними практичними результатами здобув величезний авторитетi став "Меккою" кiбернетикiв усього свiту. В цi роки в Iнститутi та його СКБ були створенi засоби обчислювальної технiки для використання в iнтелектуальнiй сферi, у системах керування рiзними процесами й об'єктами, у системах автоматизацiї наукового i промислового експерименту, в унiкальних технiчних комплексах i складних системах вiйськового призначення й iн. Характеристики кращих з них нерiдко починалися словами: "вперше в СРСР", "на рiвнi свiтових досягнень" тощо. Близько третини обчислювальної технiки (ОТ), що випускалася серiйно у Радянському Союзi, в тi роки було розроблено саме тут. На базi ОТ в Українi та поза її межами завдяки активнiй допомозi Iнституту з'явилося багато пiонерських автоматизованих, у тому числi унiкальних iнформацiйних, керуючих, спецiальних й iнших систем. Iнститут i його лiдер В.М. Глушков, випереджаючи час, упритул пiдiйшли до наступного етапу - розвитку iнформацiйних технологiй.
Фундаментальнi дослiдження, виконанi в Iнститутi кiбернетики й iнших органiзацiях АН УРСР, сприяли розвитку комп'ютеробудування в галузевих, у тому числi закритих органiзацiях.
Зокрема, починаючи з 60-х рокiв XX ст. проектування i багатосерiйне виробництво комп'ютерiв для керування технологiчними процесами на промислових об'єктах, атомних станцiях та iнших складних об'єктах iз великим розмахом здiйснювалося в Сєвєродонецькому науково-виробничому об'єднаннi "Iмпульс" Мiнiстерства приладобудування засобiв автоматизацiї i систем керування СРСР. Досить сказати, що в понад 10 тисячах (!)
цифрових керуючих систем рiзного призначення, розроблених за участю "Iмпульсу" i багатьох проектних органiзацiй СРСР, були використанi технiчнi засоби, створенi в Сєвєродонецьку.
У Київському науково-виробничому об'єднаннi "Квант" i Київському науково-дослiдному iнститутi гiдроприладiв Мiнiстерства суднобудування СРСР, де було розроблено цiлу низку спецiальних (тодi закритих) радiоелектронних та гiдроакустичних систем в iнтересах Мiнiстерства суднобудування СРСР, було створено i випускалося унiкальне сiмейство бортових комп'ютерiв, що забезпечили високий технiчний рiвень ряду систем навiгацiї, виявлення, цiлевказiвки, керування на надводних i пiдводних, у тому числi атомних, кораблях Вiйськово-морського флоту СРСР, а також унiкальнi комп'ютернi комплекси для гiдроакустичної локацiї пiдводних човнiв.
Розробленi в роки "холодної вiйни" Харкiвським науково-виробничим об'єднанням "Хартрон", Виробничим об'єднанням "Київський радiозавод" i Днiпропетровським Пiвденним машинобудiвним заводом Мiнiстерства середнього машинобудування СРСР чотири поколiння ракетних комплексiв, що забезпечили для СРСР стратегiчний паритет iз США, керувалися бортовими комп'ютерами, створеними в Харковi та виготовленими в Києвi!
Київське науково-виробниче об'єднання "Кристал" Мiнiстерства електронної промисловостi СРСР у 60-70-х роках XX ст. успiшно впоралося з розробкою i серiйним випуском перших у СРСР i Європi великих iнтегральних схем для калькуляторiв, iнших технiчних засобiв i вiйськової технiки, що використовують цифрову й аналогову елементну базу. Заводи України випускали близько половини напiвпровiдникових матерiалiв, вироблених у СРСР.
Київське виробниче об'єднання "Електронмаш" i Сєвєродонецький приладобудiвний завод Мiнiстерства приладобудування засобiв автоматизацiї i систем керування СРСР стали першими пiдприємствами, що органiзували багатосерiйне виробництво керуючих машин не тiльки для України, а й для всього Радянського Союзу.
Чудовi досягнення вчених, наших землякiв, - М.О.Карцева, М.П.Брусенцова, I.Я.Акушського, - якi працювали у пiслявоєннi роки в Москвi, iстотно доповнили комп'ютерну технiку того часу. У колективах, якими вони керували, було розроблено унiкальнi суперкомп'ютери для Загальнодержавної системи спостереження за космiчним простором по периметру СРСР, першi у свiтi трiйковий комп'ютер i спецiалiзований суперкомп'ютер iз системою числення в залишках та iн. Про це також коротко згадано в книзi.
За роки, про якi розповiдається у виданнi, в Українi було створено понад пiвсотнi типiв комп'ютерiв i їхнiх модифiкацiй - унiверсальнi, спецiалiзованi (бортовi), мiнi- та мiкрокомп'ютери, якi розроблялися на основi досягнень вiтчизняної науки. Бiльшiсть iз них не поступалися закордонним i випускалися серiйно.
Україна цiлком забезпечувала себе кадрами, у тому числi в галузi розробки i використання комп'ютерної технiки, i допомогла в пiдготовцi фахiвцiв iншим республiкам Радянського Союзу i ряду закордонних країн. З цiєю метою в Київському полiтехнiчному iнститутi (нинi Нацiональний технiчний унiверситет України "Київський полiтехнiчний iнститут"), Київському унiверситетi iменi Т.Г. Шевченка (нинi Київський нацiональний унiверситет iменi Т.Г. Шевченка) i багатьох iнших навчальних закладах України були створенi вiдповiднi факультети i кафедри.
С.О.Лебедєву i В.М.Глушкову, якi стали академiками, Героями соцiалiстичної працi, кавалерами багатьох орденiв, лауреатами Державних премiй, Мiжнародне комп'ютерне товариство, вiдзначаючи видатнi результати їхньої творчостi, присудило iменнi медалi пiонерiв комп'ютерної науки i технiки (посмертно).
Спiвробiтники органiзацiй, якi самовiддано працювали разом з ними, що виросли у висококвалiфiкованих фахiвцiв, були вiдзначенi багатьма високими урядовими нагородами України та Радянського Союзу - орденами, медалями, державними премiями.
Символiчно, що ця книга присвячена 50-рiччю Iнституту кiбернетики iменi В.М. Глушкова НАН України - флагмана комп'ютерної науки i технiки в нашiй країнi.
Назва книги "Зберiгати довiчно" з'явилася не випадково. Цi слова написанi пророчою рукою на папцi, у якiй зберiгаються архiвнi документи про подвиг творцiв "МЭСМ", iз повним правом стосуються колективного подвигу творцiв вiтчизняних комп'ютерiв перших пiслявоєнних десятилiть.
Зараз, коли виникають умови для наступного етапу розвитку українського комп'ютеробудування, книга Б.М.Малиновського надихатиме їхнiх спадкоємцiв i знайде численних читачiв серед наукової й iнженерної громадськостi, студентiв вищих та середнiх навчальних закладiв.
Президент Нацiональної академiї наук України академiк Б.Є.Патон |О музее... |Карта музея|
|Знаете ли Вы ? |Мыслительная машина |Первый в континентальной Європе компьютер|
|От кибернетики к информационным технологиям|
|Управляющие компьютеры промышленного назначения |Компьютеры для подводных лодок и кораблей|
|Компьютеры для ракет и ракетных комплексов|
|Украинская леди Лавлейс |Первые шаги в микроэлектронике|
|Микроэлектронные технологии. Прошлое и будущее.|
|Хирург, кибернетик, писатель|
|Уникальные компьютеры |Первенец компьютеростроения - НПО "Электронмаш"|
|Фотогалерея |Книги|
|Хронология развития компьютерной техники в Украине |