Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / DIFFERENT / MalinovskyStoreEternally_u
.htmlБорис Малиновський. До iсторiї вiтчизняного комп'ютеробудування Карта музея
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi
Книги автора English Русский Зберiгати вiчно Стаття в газетi "Київський полiтехнiк" вiд 10 квiтня 2008 року
газета Нацiонального технiчного унiверситету України "Київський полiтехнiчний iнститут"
19 березня вiдбулася наукова сесiя Вченої ради НТУУ "КПI", на якiй виступав з доповiддю член-кореспондент НАН України Борис Миколайович Малиновський, який бiльше пiвстолiття працював у галузi комп'ютерної науки та технiки, а останнiми роками займається iсторiєю вiтчизняного комп'ютеробудування.
У доповiдi йшлося про унiкальне тридцятилiття, коли "з нуля з'явилася комп'ютерна наука та технiка, з нуля виросли прекраснi iнженернi кадри (в основному КПIшнi)". Було створено цiлу низку НДI та КБ, побудовано заводи, якi стали випускати комп'ютери. Цей перiод - п'ятдесятi, шiстдесятi i сiмдесятi роки - перiод бурхливого розвитку комп'ютеробудування, "героїчний час", за словами В.М.Глушкова.
Починалося все з першої в СРСР та в континентальнiй Європi цифрової лiчильної машини МЕСМ, яка була створена в АН УРСР пiд керiвництвом С.О.Лебедєва у 1951 р. i експлуатувалася до 1956 р.
У наступнi 25 рокiв в Українi розкрився талант Вiктора Михайловича Глушкова. У стислий термiн, всього за декiлька рокiв, В.М.Глушковим було створено унiкальний Iнститут кiбернетики АН УРСР, де робота велася як у напрямку розвитку фундаментальних теоретичних основ кiбернетики та обчислювальної технiки, так i прикладних розробок: розробка комп'ютерiв для використання в iнтелектуальнiй сферi (для наукових та iнженерних розрахункiв), створення систем управлiння рiзноманiтними процесами i об'єктами, систем автоматизацiї наукового i промислового експерименту, технiчних комплексiв вiйськового призначення. Третина обчислювальної технiки, яка випускалася в СРСР, була розроблена в Київському iнститутi кiбернетики АН УРСР! Своїми дослiдженнями та видатними практичними результатами iнститут здобув свiтову славу.
Важливою умовою бурхливого розвитку комп'ютеробудування в 50 - 70-тi рр. було високе матерiальне забезпечення науково-дослiдних робiт. У 70-тi роки, наприклад, бюджет АН УРСР складав близько 1 млрд карбованцiв (або 1,2 млрд доларiв). Академiя щорiчно поповнювалася майже тисячею молодих спецiалiстiв.
У шiстдесятi роки в Сєверодонецькому науково-виробничому об'єднаннi "Iмпульс" Мiнiстерства приладобудування, засобiв автоматизацiї i систем управлiння СРСР почалося проектування та серiйне виробництво комп'ютерiв для управлiння промисловими процесами. У бiльш нiж 10 тисячах управляючих систем, що розроблялися для рiзних галузей господарства Радянського Союзу, були використанi 15 типiв керуючих машин 1-3-го поколiнь, розробленi Сєверодонецьким об'єднанням. Цi прилади проектували в основному молодi спецiалiсти, серед яких майже не було докторiв i кандидатiв наук, але рiвень їхньої роботи був дуже високим.
Керуюча технiка розроблялася також у київських науково-виробничих об'єднаннях "Квант" i "Кристал", Київському науково-дослiдному iнститутi гiдроприладiв, Харкiвському науково-виробничому об'єднаннi "Хартрон", виробничому об'єднаннi "Київський радiозавод" та iн. Були розробленi бортовi комп'ютери трьох поколiнь для ракетних комплексiв, що в часи "холодної вiйни" забезпечували СРСР стратегiчний паритет з США, комп'ютери для надводних та пiдводних кораблiв Вiйськово-Морського флоту СРСР та iншi. Комп'ютери наукового та промислового призначення серiйно випускалися на заводi "Електронмаш" та Сєвєродонецькому приладобудiвному заводi.
Розвиток комп'ютеробудування був нерозривно пов'язаний з розвитком програмного й алгоритмiчного забезпечення, що дало змогу вирiшувати практично будь-якi задачi. В цiлому комп'ютеробудування значною мiрою завдячує КПI, оскiльки бiльшiсть кадрiв було пiдготовлено саме тут. Те що Україна була забезпечена блискучими iнженерними кадрами, також багато в чому визначало успiх справи. Поряд з видатними лiдерами С.О.Лебедєвим i В.М.Глушковим та головними конструкторами галузевих органiзацiй у п'ятдесятi роки працювали iнженери, бiльшiсть з яких були активними молодими людьми, що, незважаючи на свiй вiк, мали великий життєвий досвiд, адже вони пройшли вiйну i вiдновлювали країну в повоєннi роки. Вiйна виховала в них самостiйнiсть, мужнiсть та цiлеспрямованiсть. Крiм цього, молодi люди мали незгасимий ентузiазм та бажання служити новiй науцi й вiддати їй все своє життя. Завдяки цьому багато наших досягнень були на рiвнi свiтових.
Про наповнене напруженою цiкавою працею та надзвичайними досягненнями тридцятилiття розвитку обчислювальної технiки розповiдається у книзi Бориса Миколайовича Малиновського, яка називається "Зберiгати довiчно". Назва ця не випадкова: на папцi з архiвними документами, що використовувались для написання книги, було написано: "Зберiгати вiчно". I дiйсно, документальнi данi та свiдчення, якi можна знайти у книзi, безцiннi i заслуговують на те, щоб про них знали наступнi поколiння. Для написання та пiдготовки книги також були використанi унiкальнi фотографiї, розповiдi вiдомих фахiвцiв у галузi iнформацiйних технологiй, якi працювали на той час, та багатюща скарбниця спогадiв самого автора.
Прочитавши книгу, можна дiзнатися, як виникла iдея створення машин, що перебрали б на себе нетворчу розумову роботу та допомагали б управляти найрiзноманiтнiшими процесами, можна отримати уявлення про те, якi були спроби втiлення цiєї iдеї i яким був шлях вiд перших спроб створення "мислячої" машини до потужної iндустрiї iнформацiйних технологiй. Борис Миколайович Малиновський на сторiнках своєї книги тепло згадує iмена людей, чиїми руками все це було зроблено, належно оцiнюючи їх талант, цiлеспрямованiсть та вiдданiсть справi.
Книга "Зберiгати довiчно" видана українською, росiйською та англiйською мовами, що дасть змогу ознайомитись з її змiстом якомога ширшому колу читачiв.
Б.М.Малиновський вiдповiв на питання кореспондента "Київського полiтехнiка".
- Охарактеризуйте, будь ласка, сучасний стан розвитку кiбернетики.
- Якось Вiктор Михайлович Глушков, коли ми стояли бiля Iнституту кiбернетики, сказав менi, що якби Iнститут створювався зараз, йому б хотiлося назвати його Iнститутом iнформатики. Справа в тому, що кiбернетика розпалася на рiзнi самостiйнi науковi напрямки, основним з яких стала iнформатика. Тим не менш кiбернетика - це величезний пласт iсторiї, який має надзвичайне значення.
На жаль, у дев'яностих роках сталося так, що науковi установи опинилися на голодному фiнансовому пайку. Саме прикладним напрямам було дуже важко. У кращому становищi опинилися вiддiли, пов'язанi з програмуванням, оскiльки вони не потребували складного обладнання та спрощувалося втiлення їхнiх розробок.
Наприкiнцi дев'яностих рокiв я був у Лондонi на Мiжнародному симпозiумi з iнформацiйних технологiй, де представники багатьох держав розповiдали про державну полiтику в галузi iнформацiйних технологiй. Менi дуже сподобався виступ представника Iндiї. Тодi потенцiал українських та iндiйських програмiстiв був на однаковому рiвнi. Пiсля цього симпозiуму уряд Iндiї вжив ряд заходiв, зокрема, заборонив закупiвлю iмпортних персональних комп'ютерiв та надав можливiсть фахiвцям отримувати iндiйську технiку. Скоро iндiйськi програмiсти освоїли вiтчизняну технiку, а вiтчизнянi виробники стали випускати технiку, яка нiчим не поступалася iноземним аналогам. Це позбавляло Iндiю залежностi вiд iноземних корпорацiй. Уряд також просував роботи iндiйських програмiстiв на свiтовий ринок. Перевозити будь-яке зарубiжне обладнання через кордон не було проблемою. У нас же навiть переправити дискету було дуже важко. Врештi-решт Iндiя стала, як говорять, iнформацiйним гiгантом, а нашi вiтчизнянi програмiсти сьогоднi роблять значно менше того, що робиться в Iндiї.
Але оскiльки в Українi треба було автоматизувати бiзнес, пошту, пенсiйну справу, Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України отримав замовлення, а вiдтак i кошти. Справи пiшли краще. Крiм того, вiддiли, пов'язанi з програмуванням, отримали зарубiжнi гранти. Тому на сьогоднi Iнститут кiбернетики знаходиться в хорошому станi, будемо сподiватись, що з часом з'явиться-таки "вибух", як у п'ятдесятi-сiмдесятi роки. Нещодавно у нас з'явився кластерний суперкомп'ютер (аналогiчний є в КПI). Це дуже добре, оскiльки вiн надає новi можливостi для роботи. На жаль, Україна вiдстала в елементнiй базi, тому тут ми не можемо бути гiдними суперниками, але вже можемо купувати її в достатнiй кiлькостi. Так що є успiхи i зараз, але їх би не було без того героїчного тридцятилiття, про яке я розповiдаю на сторiнках своєї книги.
- Нинi iснує думка, що в Радянському Союзi були гонiння на кiбернетику. Чи насправдi це мало мiсце?
- Сучаснi журналiсти люблять подiбнi теми. Насправдi ж особливих гонiнь не було. Навпаки, держава допомагала розвиватися цiй галузi, вкладаючи величезнi кошти. Хтось у Фiлософському словнику 1955 року видання написав, що кiбернетика - буржуазна наука, та нiхто не чинив перешкод кiбернетикам. Але бюрократiї як в СРСР, так i сьогоднi в Українi дуже багато, що, звичайно, заважає роботi. Величезна робота, яка була проведена в першi десятилiття пiсля вiйни, свiдчить про те, що кiбернетика не заважала Радянськiй державi, а, навпаки, була їй потрiбна.
Марина Бурiк | Про музей... | Мапа музею |
| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |
| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |
| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |
| Першi бортовi комп'ютери для ракет |
| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї. Минуле та майбутнє |
| Хiрург, кiбернетик, письменник |
| Унiкальнi комп'ютери |
| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |
| Фотогалерея | Книжки |
| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |