Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / DIFFERENT / Essays_u
.htmlБорис Малиновський.Нариси по iсторiї комп'ютерної науки i технiки в Українi. Мапа музею
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi
Книги автора English Русский "Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине".
Борис Малиновський Вид. "Феникс". Київ. 1998. ISBN 5-87534-218-8 (книгу видано росiйською мовою) Вступ Запропонована читачу книга завершує серiю монографiй автора: "Академик Сергей Лебедев" (1992 р.), "Академик Виктор Глушков" (1993 р.), "История вычислительной техники в лицах" - про комп'ютерних пiонерiв Радянського Союзу (1995 р.).
В Українi великi та глибокi фундаментальнi дослiдження в цiй областi велися в рядi iнститутiв Нацiональної академiї наук України i багатьох вузах Мiнiстерства освiти. Важливi прикладнi дослiдження проводилися й у галузевих науково-дослiдних органiзацiях. Була створена могутня промисловiсть, що забезпечила масовий випуск електронних обчислювальних машин - ЕОМ, органiзована пiдготовка фахiвцiв усiх рiвнiв квалiфiкацiї. Iншими словами, внесок України в становлення та розвиток комп'ютерної науки i технiки важко переоцiнити. Однак про це, i в першу чергу, про багато робiт, що у роки "холодної вiйни" вважалися секретними, вiдомо лише фахiвцям
50 рокiв тому - у жовтнi 1948 р. пiд керiвництвом академiка Сергiя Олексiйовича Лебедєва почалася розробка Малої електронної лiчильної машини "МЭСМ". Незалежно й одночасно з захiдними вченими їм були розробленi основнi принципи побудови електронних обчислювальних машин - ЕОМ. У 1951 р., коли "МЭСМ" була введена в експлуатацiю, вона була єдиною на континентi Європи дiючою машиною. Цей перший основний результат доповнюється видатним досягненням вiдомого українського фiзика академiка Вадима Євгеновича Лашкарьова, який експериментально виявив у 1941 р. так званий p-n перехiд у напiвпровiдниках, фiзичне явище, покладене надалi в основу створення транзистора - базового елемента ЕОМ.
У наступнi три десятилiття основний внесок у фундаментальнi дослiдження в областi комп'ютерної науки i технiки був зроблений ученим зi свiтовим iм'ям академiком Вiктором Михайловичем Глушковим, основоположником iнформатики в Українi, i багатьма ведучими вченими заснованого їм Iнституту кiбернетики Академiї наук (АН) України. Тут же був виконаний цiлий ряд важливих прикладних дослiджень, спрямованих на створення нових ЕОМ та їхнє використання в системах керування технологiчними процесами, енергетичними й iншими об'єктами, у тому числi вiйськового призначення, для систем автоматизацiї наукового експерименту й iнше. Понад третину обчислювальної технiки, що випускалася серiйно, у Радянському Союзi було розроблено в Iнститутi кiбернетики АН України
Починаючи з 60-х рокiв проектування i багатосерiйне виробництво ЕОМ для керування технологiчними процесами й енергетичними об'єктами з великим розмахом здiйснювалося в Сєверодонецькому науково-виробничому об'єднаннi "Iмпульс". Переважна бiльшiсть керуючих систем промислового призначення в СРСР були розробленi за участю "Iмпульсу".
Менш вiдомi (чи зовсiм невiдомi) роботи зi створення ЕОМ для систем вiйськового призначення, про якi говориться в книзi.
У київському науково-виробничому об'єднаннi "Квант" i київському науково-дослiдному iнститутi "Гiдроприладiв" у 60-70-х роках був розроблений цiлий ряд унiкальних радiоелектронних, у тому числi гiдроакустичних, систем з використанням ЕОМ, що забезпечили високий технiчний рiвень засобiв навiгацiї, виявлення, цiлевказiвки, керування на надводних i пiдводних, у тому числi, атомних кораблях вiйськово-морського флоту СРСР.
Тiсне спiвробiтництво харкiвського науково-виробничого об'єднання "Хартрон", виробничого об'єднання "Київський радiозавод" i днiпропетровського Пiвденного машинобудiвного заводу дозволило розробити i здiйснити серiйний випуск чотирьох поколiнь ракетних комплексiв з бортовими ЕОМ, що склали могутнiсть Радянського Союзу та забезпечили стратегiчний паритет зi США, що багато в чому сприяв початку процесу обмеження i скорочення ракетно-ядерної зброї
Київське науково-виробниче об'єднання "Кристал" у 60-70-х роках успiшно справилося з розробкою i серiйним випуском перших у СРСР i Європi великих iнтегральних схем для калькуляторiв та iнших технiчних засобiв, що використовують цифрову елементну базу. Заводи України випускали бiля половини напiвпровiдникової продукцiї, виробленої в СРСР.
Київське виробниче об'єднання "Електронмаш" i Сєверодонецький приладобудiвний завод стали першими пiдприємствами, що органiзували багатосерiйне виробництво керуючих машин для всього Радянського Союзу.
Україна цiлком забезпечувала себе кадрами фахiвцiв в областi комп'ютерної технiки i мiкроелектронiки та допомогла в пiдготовцi фахiвцiв iншим республiкам Радянського Союзу i ряду закордонних країн. У Київському полiтехнiчному iнститутi, Київському унiверситетi та багатьох iнших навчальних закладах України були створенi факультети i кафедри по основних напрямках iнформатики.
Про все це йдеться на сторiнках книги. Поряд з описом результатiв теоретичних дослiджень i робiт зi створення технiчних засобiв, розповiдається про видатних вчених та обстановку в трудових колективах, де цi роботи виконувалися.
Наприкiнцi книги приводяться короткi вiдомостi про створення перших цифрових обчислювальних машин у країнах Захiдної Європи i США.
Чудовi досягнення вчених - наших землякiв Михайла Олександровича Карцева, Миколи Петровича Брусенцова, Iзраїля Яковича Акушського, що працювали в пiслявоєннi роки в Росiї i зробили дуже iстотний внесок у комп'ютерну науку i технiку (ЕОМ для системи спостереження за космiчним простором, перша у свiтi трiйкова ЕОМ, ЕОМ iз системою числення в залишках), описанi в ранiше виданiй книзi автора "История вычислительной техники в лицах".
Нариси висвiтлюють лише найбiльш значнi досягнення в областi комп'ютерної науки та технiки i стосуються творчостi тiльки частини багатьох чудових вчених України, що працювали в цiй областi. Автор не претендує на всебiчне i детальне iсторичне дослiдження даної проблеми. Його цiль - розповiсти про вiдомi йому прiоритетнi досягнення комп'ютерної науки i технiки в Українi i про вчених, до них причетних.
Ми вправi пишатися тим, що було зроблено в роки становлення i першi десятилiття розвитку комп'ютерної науки i технiки. Про це варто пам'ятати, думаючи про майбутнє України.
"На заходi про нас думають гiрше, нiж ми є. Це треба виправляти!" - говорив ще в 50-х роках академiк С.О.Лебедєв, маючи на увазi роботи в областi обчислювальної технiки, виконанi в тi роки в колишньому Радянському Союзi. Цi слова повною мiрою вiдносяться до нашого часу.
Автор сподiвається, що книга буде сприяти об'єктивнiй оцiнцi внеску України у свiтову iсторiю розвитку обчислювальної технiки, у тому числi значної ролi Нацiональної академiї наук України, що вiдзначає в 1998 р. своє 80-рiччя.
Автор сердечно дякує усiх, хто допомiг йому своїми спогадами й архiвними матерiалами.
Київ, "Феникс", 1998, -450с., ISBN 5-87534-218-8
© Б.М.Малиновський, 2004 | Про музей... | Мапа музею |
| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |
| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |
| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |
| Першi бортовi комп'ютери для ракет |
| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї. Минуле та майбутнє |
| Хiрург, кiбернетик, письменник |
| Унiкальнi комп'ютери |
| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |
| Фотогалерея | Книжки |
| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |