Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / DIFFERENT / dkb_50_u

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi.С.О.Афанасьєв.С.Н.Конюхов.С.I.Ус Першi бортовi ЕОМ ракетно-космiчних комплексiв

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi Русский      English

Сподвижники освоєння космосу Вiктор Пилипенко академiк НАН України для "Урядового кур'єра".

"Урядовий Кур'єр". 10 квiтня 2004 року. №68-69 Державне конструкторське бюро "Пiвденне" iм. М.К.Янгеля, яке вiдзначає свiй 50-рiчний ювiлей, сьогоднi є вiзитною карткою незалежної України як космiчної держави свiту. Цей унiкальний науково-виробничий колектив досягнув свого провiдного становища в колишньому СРСР за значущiстю i кiлькiстю ракетних комплексiв, переданих на озброєння, i потiм, виживши в нелегкий перiод хаосу часiв перебудови, знайшов своє оновлене обличчя й гармонiйно вписався в програму державної космiчної дiяльностi України, ставши її основною складовою частиною.

Квiтень 1954 року. У зв'язку зi зростаючим значенням ракетної технiки, постановою ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв СРСР було створено особливе конструкторське бюро №586, яке 1966 року одержало назву конструкторське бюро "Пiвденне". Головним конструктором ОКБ був призначений Михайло Кузьмич Янгель. До цього з 1952 року вiн очолював головний iнститут ракетно-космiчної галузi НДI-88 (нинiшнiй ЦНДIМАШ).

Значними темпами став зростати кiлькiсний склад ОКБ, розвивалося експериментальне виробництво i створювалася експериментально-дослiдна база. Було вибрано новий напрямок розробок ракет стратегiчного призначення - створення рiдинних ракет на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування.

У березнi 1959 р. перша у свiтi така ракета була прийнята на озброєння. У груднi того ж року на її базi створюється новий рiд вiйськ - Ракетнi вiйська стратегiчного призначення. Ця ракета перебувала на озброєннi 29 рокiв, до липня 1989 року, коли була знята у зв'язку з пiдписанням Договору про лiквiдацiю ракет середньої i малої дальностi.

Створення першої стратегiчної ракети, яка втiлила в життя новий напрямок у ракетнiй технiцi, дало розвиток не тiльки новiй проектно-конструкторськiй органiзацiї ОКБ-586, а також новiй науково-конструкторськiй школi у ракетобудуваннi - школi М.К.Янгеля. В подальшi роки, розвиваючи взятий напрямок, ДКБ "Пiвденне" створює ряд нових зразкiв балiстичних ракет далекої дiї на високо-киплячих компонентах палива, конструктивно i технологiчно ще бiльш досконалих.

Пiд керiвництвом М.К.Янгеля в широкiй кооперацiї з науковими, конструкторськими i виробничими органiзацiями розробленi два поколiння стратегiчних мiжконтинентальних балiстичних ракет, у тому числi двоступiнчаста з орбiтальною головною частиною. Особливiстю такої ракети стала можливiсть виведення головної частини з рушiйною установкою на борту на орбiту штучного супутника Землi та подальший її спуск в будь-яку точку земної кулi. Ракета мала пiдвищенi можливостi подолання системи протиракетної оборони i пiдходу до цiлей з будь-якого напрямку. На переговорах про скорочення стратегiчних озброєнь США вимагали знищити передусiм цi ракети, позаяк вони були практично невразливi для засобiв протиракетної оборони. Наявнiсть на озброєннi цiєї ракети змусило США почати переговори про обмеження стратегiчних озброєнь, внаслiдок яких США припинили роботи з розгортання системи "Сейфгард".

До 1970 року, значною мiрою дякуючи розробкам ДКБ "Пiвденне" та серiйному виробництву ракет Пiвденним машинобудiвним заводом, був досягнутий вiйськово-стратегiчний паритет зi США. Якщо в 1960 роцi США мали п'ятикратну перевагу в кiлькостi бойових зарядiв, то до 1970 року 1800 бойових головок на ракетах США протистояли 1600 вiтчизняних бойових головок. Це стало основою для початку переговорного процесу мiж СРСР i США з обмеження стратегiчних озброєнь.

На жаль, М.К.Янгель рано пiшов iз життя - далися взнаки надмiрнi перевантаження. Вiн помер у день свого 60-рiччя. Пiсля нього начальником i головним конструктором ДКБ "Пiвденне" був призначений Володимир Федорович Уткiн, спецiалiст вищого класу, що вирiс на цьому пiдприємствi до рiвня заступника М.К.Янгеля. В.Ф.Уткiн очолював ДКБ "Пiвденне" протягом 17 рокiв, зберiгши створений М.К.Янгелем особливий творчий клiмат у колективi, де вимогливiсть поєднувалася з довiр'ям до спецiалiстiв.

За цей час ДКБ "Пiвденне" були розробленi й переданi на озброєння шiсть стратегiчних ракетних комплексiв третього й четвертого поколiнь. Це унiкальний бойовий залiзничний ракетний комплекс з твердопаливною ракетою i комплекси, якi не мали аналогiв у свiтовiй практицi, на базi важких рiдинних ракет з мiнометним стартом, з моноблочними головними частинами, що роздiлялися, включаючи найпотужнiшу в свiтi бойову ракету за класифiкацiєю НАТО - СС-18 "Сатана".

Це ракета дуже живуча - вона захищена вiд факторiв ядерного вибуху. Ось що писали в захiднiй пресi: "Мiжконтинентальна балiстична ракета СС-18 є однiєю з найбiльших i високоефективних систем подiбного типу. Блискуче досягнення радянської вiйськової технологiї...".

В американцiв не було нiчого подiбного, вони дуже боялися "Сатани" - потужної i грiзної зброї i тому доклали максимум зусиль, щоб "убити" її в процесi переговорiв про скорочення стратегiчних озброєнь.

Поряд з ракетами-носiями в ДКБ "Пiвденне" створювалися космiчнi апарати рiзного призначення. Всього на орбiти було виведено близько 400 апаратiв серiї "Космос".

Знаменною подiєю стала реалiзацiя великої програми "Iнтеркосмос", що була значним вкладом у справу спiльного дослiдження довколоземного простору вченими рiзних країн, де ДКБ "Пiвденне" взяло активну участь.

Початок "Iнтеркосмосу" було покладено 1966 року пiдписанням протоколiв про намiри мiж СРСР i Францiєю (проект "Аркад"). Далi - радянсько-французький супутник "Ореол", радянсько-iндiйськi супутники "Арiабата", "Бхаскара-1", "Бхаскара-2", серiя супутникiв "Iнтеркосмос", створених у кооперацiї з країнами Схiдної Європи.

ДКБ "Пiвденне" розпочало роботи зi створення космiчних апаратiв "Океан" у рамках державної системи дослiдження природних ресурсiв Землi. Нинi цей напрям продовжується розробкою i запуском супутникiв "Океан-О", "Сiч-1", "Сiч-1М" та iн.

Розвиток ракетно-космiчної технiки грунтується на останнiх досягненнях науки - на результатах фундаментальних i прикладних дослiджень в галузi нових матерiалiв i технологiй, мiцностi й надiйностi, теплообмiну i теплозахисту, аеро- i газодинамiки, двигунобудування, оптимiзацiї конструкцiй тощо. Отож рiшення проблемних питань тут неможливо без активної участi вчених iз усiх секторiв науки - академiчного, галузевого, вузiвського. Iз самого початку свого iснування ДКБ "Пiвденне" широко залучало до активного спiвробiтництва багато iнститутiв колишнього СРСР, у тому числi iнститути Академiї наук України. У свою чергу iнститути прагнули до того, щоб логiчним продовженням їхнiх фундаментальних дослiджень були розробки в iнтересах створення нової технiки i розвивали спiвробiтництво з ДКБ. Великий вклад у новi розробки ДКБ "Пiвденне" внесли iнститути НАН України: електрозварювання, кiбернетики, механiки, фiзичної хiмiї, Харкiвський фiзико-технiчний, радiоелектронiки, фiзико-механiчний та iн.

Для розвитку та полiпшення органiзацiї наукових дослiджень у галузях, зв'язаних з розробкою ракетно-космiчної технiки, в 1966 роцi за iнiцiативою М.К.Янгеля в Днiпропетровську було створено новий академiчний пiдроздiл - Сектор проблем технiчної механiки у складi Днiпропетровського фiлiалу Iнституту механiки АН УРСР, на базi якого 1968 року було органiзовано Днiпропетровське вiддiлення Iнституту механiки АН УРСР, а згодом у 1980 роцi був створений нинiшнiй Iнститут технiчної механiки НАН України i НКА - головний iнститут ракетно-космiчної галузi України.

У листопадi 1990 р. генеральний конструктор ДКБ "Пiвденне" В.Ф.Уткiн призначається директором головного науково-дослiдного iнституту ракетно-космiчної галузi ЦНДIМАШу. Генеральним конструктором стає Станiслав Миколайович Конюхов, який працював ранiше першим заступником В.Ф.Уткiна.

ДКБ "Пiвденне" ввiйшло у новий, надзвичайно складний етап своєї iсторiї, опинившись перед проблемами вибору шляху, збереження кадрiв, науково-технiчного i виробничого потенцiалу пiдприємства, пошуку нових напрямкiв робiт все ще численного колективу, який дуже скоротився.

Вирiшення цих найскладнiших завдань лягло на плечi генерального конструктора - генерального директора ДКБ "Пiвденне" С.М.Конюхова, який за минулi роки зумiв зробити головне, - зберегти здатнiсть керованого ним колективу працювати над створенням нової ракетно-космiчної технiки, вибравши головним стратегiчним напрямком мiжнародне спiвробiтництво в освоєннi та використаннi космiчного простору.

Останнiм часом мiжнародне спiвробiтництво в освоєннi космосу набуває дедалi ширших масштабiв. Так, наприклад, у програмi "Марс-96" брали участь ученi 18 країн. У створеннi мiжнародної космiчної станцiї "Альфа", крiм США i Росiї, беруть участь ученi Європи, Японiї i Канади. Настав час, коли дослiдження космосу потрiбно проводити на основi широкого мiжнародного спiвробiтництва. Тож вибрана ДКБ "Пiвденне" стратегiя дозволила йому зберегти багато передових позицiй в галузi ракетно-космiчної технiки.

Нинi ДКБ "Пiвденне" бере участь в найсучаснiших мiжнародних проектах, таких як спiльний зi США i Росiєю космiчний проект "Морський старт" i проект з Бразилiєю, який передбачає створення космiчного ракетного комплексу i "Циклон-4".

Розвивається спiвробiтництво ДКБ "Пiвденне" з iталiйською фiрмою "Авiо" з програми створення ракети-носiя "Вега". Участь у програмi "Вега" означає початок спiвробiтництва в рамках проекту Європейського космiчного агентства.

Виконуються роботи з мiжнародного проекту з органiзацiєю НАРСС зi створення i запуску першого єгипетського супутника Egyptsat, навчання єгипетських спецiалiстiв, створення в їхнiй країнi конструкторського мiнi-бюро проектування аналогiчних супутникiв.

ДКБ "Пiвденне" успiшно розвиває спiвробiтництво в галузi ракетно-космiчної технiки з Росiєю. Передусiм потрiбно вiдзначити роботи в рамках конверсiйної програми "Днiпро".

Своє 50-рiччя колектив ДКБ "Пiвденне" зустрiв вагомими результатами й упевнено дивиться в майбутнє, бо для цього є всi пiдстави: воля, прагнення творчо працювати, сучасна експериментально-технiчна база i, головне, високий професiоналiзм i вiдданiсть справi учених, проектантiв, конструкторiв, iнженерiв, технологiв, випробувачiв, всiх тих, хто своєю творчою працею створює найдосконалiшi зразки сучасної ракетно-космiчної технiки.

"Урядовий Кур'єр": http://uamedia.visti.net/uk/   ›››  

10.04.2004 | Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi комп'ютери промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Электронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |