Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / DIFFERENT / KTbook7_u

Малиновський Б.М. Немає нiчого дорожче.Кiбернетична технiка Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi

Книги автора

Змiст English      Русский "Нет ничего дороже..."

Борис Малиновський К: Горобец, 2005. -336с: 200 iл. ISBN 966-8508-04-1.

Видано росiйською мовою

"Хто має право писати свої спогади?

Кожен... Для того, щоб писати свої спогади, зовсiм не потрiбно бути нi великим мужем, нi знаменитим лиходiєм, нi державною людиною, - для цього досить бути просто людиною..."

Олександр Герцен Дорога в пiвстолiття Вiхи моєї бiографiї Перший роздiл "Дорога в пiвстолiття" iз книги Бориса Малиновського "Нет ничего дороже..." (Продовження)

Старий друг краще нових двох.

Створення галузевої лабораторiї мiкропроцесорної технiки Пiсля припинення дiяльностi раднаргоспiв промисловi пiдприємства були переданi рiзним мiнiстерствам. Київський завод обчислювальних i керуючих машин (КОМ) попав в Мiнiстерство приладобудування, автоматики i систем керування (ПБА i СК). До цього часу завод КОМ був уже повнiстю побудований, освоїв серiйний випуск КМШП "Днепр", спецiалiзованих машин для рацiонального розкрою тканин "МРТ", випустив малу серiю машини "Днепр-2" i потрапив у повне пiдпорядкування мiнiстерства, яке мало намiр завантажити завод своїми розробками. Iнститут кiбернетики, при цьому власне кажучи позбавився виробничої бази i тiльки авторитет В.М.Глушкова ще допомагав "проштовхувати" на КОМ розробки СКБ iнституту.

Завод "Радiоприлад", де починався випуск КМШП, i який "породив" завод КОМ, перейшов у пiдпорядкування Мiнiстерства промисловостi засобiв зв'язку (МПЗЗ) i став усiляко нарощувати випуск радiовимiрювальної апаратури.

На змiну М.З.Котляревському директором заводу став Валентин Арсенiйович Згурский, ранiше головний iнженер заводу, з яким ми разом "вистраждали" виробництво перших КМШП. Остання зустрiч з ним була десь у 1966-1967 р. Менi запропонували виступити опонентом по його кандидатськiй дисертацiї. Робота була присвячена системi автоматизацiї гальванiчного цеху заводу. У нiй використовувалася КМШП "Днепр". Я з радiстю погодився, та й робота менi сподобалася. Пам'ятаю, йому термiново знадобився вiдгук про роботу, i вiн заходив до мене додому за ним. Захист вiдбувся в КПI i пройшов бiльш нiж успiшно.

Пишу це тому, що ще тодi було багато чого зв'язане з цiєю дуже розумною й уважною людиною. Мiй "бiг з перешкодами" по шляху в мiнiстерства ПБА i СК СРСР i в МЕП, щоб одержати вiд них путiвку в життя нашим розробкам, принiс тiльки тимчасовий успiх. Необхiдно подумати про майбутнє.

На жаль, пам'ять змiнила менi, i зараз не можу згадати обставини зустрiчi з В.А.Згурским у 1974 роцi, з якою почалося поновлення ранiше тiсного творчого союзу мiж Iнститутом кiбернетики i виробничим об'єднанням iм. С.П.Корольова (ранiше заводом "Радiоприлад"). Але сама зустрiч назавжди запам'яталася своєю емоцiйнiстю, теплотою i сердечнiстю спогадiв про спiльну роботу, а головне обопiльною згодою продовжити нашу спiльну роботу зi створення засобiв обчислювальної технiки.

Валентин Арсенiйович не став затримуватися у своєму кабiнетi i спочатку показав виставку продукцiї об'єднання. На почесному мiсцi стояв мiнiатюрний макет КМШП "Днепр", за ним численнi прилади, розробленi i випущенi в останнi роки.

Iм'я Сергiя Павловича Корольова об'єднанню було привласнено з iнiцiативи Валентина Арсенiйовича. В об'єднаннi успiшно працювали два приладобудiвних СКБ. Одним з них керував Анатолiй Iванович Слободянюк, чоловiк спiвробiтницi мого вiддiлу Тамари Федорiвни Слободянюк. Не виключаю того, що саме вiд Анатолiя Iвановича прийшла до мене iнформацiя про разючi змiни на заводi i про те, що В.А.Згурский став директором, замiнивши М.З.Котляревського.

Я запропонував Валентину Арсенiйовичу зорiєнтувати майбутню спiльну роботу на створення i застосування мiнi i мiкро-ЕОМ для автоматизацiї вимiрювальної апаратури. Вiн вiдразу ж викликав до себе А.I.Слободянюка, i ми домовилися, що найближчим часом почнемо "дiяти".

На прощання Валентин Арсенiйович показав завод. З гордiстю показав цех механообробки, у який вiн зiбрав кращих майстрiв Києва з точної механiки. Поруч з цехом була величезна оранжерея з екзотичними рослинами.

- Вiдпочивши тут, нашi вiртуози-механiки роблять чудеса, - сказав Валентин Арсенiйович.

Було очевидно, що завод перетворився - i в оранжерею, i в цех, i в завод вкладена величезна праця.

Слова В.А.Згурского не розiйшлися зi справою. У 1975 р. у вiддiлi керуючих машин була створена галузева лабораторiя МПЗЗ з мiкропроцесорної технiки. Завiдувачем було призначено О.В. Палагiна.

До цього часу СКБ, кероване А.I.Слободянюком, перетворилося в Науково-дослiдний iнститут радiовимiрювальної апаратури КНДIРВА.

З iнiцiативи А.I.Слободянюка в КНДIРВА i галузевiй лабораторiї розгорнулася робота з мiнi-ЕОМ "СОУ-1" з напiвпровiдниковою пам'яттю. На жаль, КНДIРВА не уник сформованої в цей час у МЕП тенденцiї повторення ("совєтизацiї") закордонних мiнi-ЕОМ. Як аналог була визначена мiнi-ЕОМ 2100 фiрми "Hewlett Packard".

В КНДIРВА з Iнституту кiбернетики була переведена група iнженерiв В.П.Денисенко, А.А.Юрасов, О.А.Присяжнюк. Науковими керiвниками вiд Iнституту кiбернетики були О.В.Палагiн i я. Вiд КНДIРВА - А.I.Слободянюк.

За рiк напруженої працi вчених та iнженерiв КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова i IК АН УРСР мiнi-ЕОМ "СОУ-1" була створена i проведенi її iспити, що завершилися успiшно. Було прийняте рiшення про її серiйний випуск. Згодом колективом КНДIРВА пiд керiвництвом В.П.Денисенко був створений ряд моделей ЕОМ сiмейства СОУ:

- "СОУ-2" (мала у своєму складi нагромаджувачi на магнiтних дисках i вiдповiдно дискову операцiйну систему реального часу "ДОС РВ");

- "Процесор-M" (мав архiтектуру "СОУ-2", але були iстотно полiпшенi основнi технiчнi параметри i конструктивно вiн був реалiзований для використання в складi систем з жорсткими умовами експлуатацiї i вiйськових мобiльних систем та комплексiв).

В тi роки стало очевидним, що розвивати тiльки напрямок розробки апаратних засобiв обчислювальних систем зовсiм недостатньо. У КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова дозрiло рiшення створити пiдроздiл фахiвцiв в областi програмних засобiв обчислювальних систем. Спiльним рiшенням вiддiлення кiбернетичної технiки IК АН УРСР i КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова в 1978 р. у КНДIРВА був створений науково-дослiдний сектор, а згодом науково-дослiдний вiддiл системного i функцiонального програмного забезпечення, що очолив кандидат технiчних наук Сергiй Дем'янович Погорелий (нинi доктор технiчних наук), що працював до цього в IК АН УРСР. Вiн зiграв видатну роль у розвитку цих робiт. Першими розробками, виконаними пiд керiвництвом С.Д.Погорелого, стали операцiйнi системи мiнi-ЕОМ "СОУ-1". Наукове керiвництво створеним пiдроздiлом здiйснював IК АН УРСР, а розробки виконувалися по тематицi КНДIРВА. Така форма спiвробiтництва багаторазово довела свою ефективнiсть i результативнiсть.

У КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова в цей час почалася розробка цiлої гами радiовимiрювальних приладiв: аналiзаторiв спектра сигналiв; частотовимiрювальної апаратури; медичних приладiв i систем кардiологiчного i дихального профiлю; генераторiв сигналiв.

Зростання складностi таких приладiв i свiтовi тенденцiї розвитку вимiрювальної технiки вимагали якiсно нових пiдходiв до їх проектування. Наприклад, кардiоаналiзатор припускає обчислення близько 60 рiзних параметрiв кардiологiчного i дихального тракту людини, аналiзатори спектра сигналiв - обчислення десяткiв рiзних параметрiв спектра i гармонiк. Класичне рiшення цiєї задачi зажадало використання вбудованих засобiв мiкропроцесорної технiки. Для радiовимiрювальних приладiв вбудовування розумiлося не як використання автономних мiнi - чи мiкро-ЕОМ у складi систем, а як вбудовування окремих електронних плат чи мiкропроцесорних контролерiв безпосередньо в прилад. У цьому випадку користувач радiовимiрювального приладу мiг i не знати про використання мiкропроцесорного контролера в складi приладу, а одержувати лише додатковi можливостi i сервiснi функцiї, завдяки програмному забезпеченню, що було досить складним i записувалося в постiйний запам'ятовуючий пристрiй (ПЗП).

На той час Мiнiстерство електронної промисловостi СРСР розпочало серiйний випуск комплектiв мiкропроцесорних ВIС серiї КР580ИК80 (вiтчизняний аналог мiкропроцесорного комплекту ВIС Intel 8080). I в 1976 р. вперше в iсторiї взаємин Iнституту кiбернетики АН УРСР, ВО iм. С.П.Корольова i ПТО "Кристал" з'явився наступний дуже важливий документ, пiдписаний керiвниками вищезгаданих органiзацiй.

ДОГОВIР про науково-технiчне спiвробiтництво мiж промислово-технiчним об'єднанням "Кристал", Iнститутом кiбернетики АН УРСР i виробничим об'єднанням iм. С.П.Корольова

Даний договiр передбачає:

1. Розробку спецiалiзованих мiкро-ЕОМ на базi мiкропроцесорiв МП-К-25 для вбудовування в радiовимiрювальнi прилади й iнформацiйно-вимiрювальнi системи.

2. Розробку додаткового набору мiкропроцесорних ВIС для побудови мiкро-ЕОМ по п.1.

3. Розробку математичного забезпечення для застосування i проектування мiкропроцесорiв.

4. Розробку мiкропроцесорного набору ВIС i модульного мiкро-ЕОМ.

5. Розробку устаткування для налагодження i контролю параметрiв мiкропроцесорних ВIС.

Термiн дiї даного договору - 5 рокiв.

Хiд виконання робiт за договором розглядається сторонами не рiдше одного разу в пiврiччя.

Невiд'ємною частиною даного договору є План заходiв, складений сторонами щорiчно термiном на один рiк.

У результатi спiльної роботи ПТО "Кристал", ВО iм. С.П.Корольова й Iнституту кiбернетики АН УРСР у 1977-1979 р. був створений i став випускатися промисловiстю модульний набiр мiкропроцесорної технiки "МНМТ", що включав мiкроконтролер "МК01" i мiкрокомп'ютер "УВС 01". На їхнiй базi в 1978-1984 р. були розробленi налагоджувальнi системи "СО-01" - "СО-04" i багато вимiрювальних приладiв.

Розробку програмного забезпечення для них, включаючи кросове i резидентське програмне забезпечення виконав вiддiл С.Д.Погорелого. В IК АН УРСР дослiдження i розробки по створенню мiкропроцесорних засобiв здiйснювала лабораторiя О.В.Палагiна. Головним конструктором систем налагодження був спiвробiтник лабораторiї Валерiй Йосипович Сигалов1. I знову альянс академiчної i галузевої науки дав свої плоди.

Фактично на той момент в СРСР не було аналога розробленим системам налагодження. Необхiднiсть у них була настiльки насущною, що в КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова зверталися десятки науково-дослiдних органiзацiй приладобудiвного профiлю з проханнями про постачання таких систем i програмного забезпечення. I в КНДIРВА максимально йшли назустрiч розроблювачам. Були складенi договори про науково-технiчне спiвробiтництво з цiлим рядом iнститутiв: Каунаським НДI радiовимiрювальної технiки (КНДIРВТ); Вiльнюським НДI радiовимiрювальних приладiв (ВНДIРВП); КБ заводу "Пунане Рет" у мiстi Таллiннi; Центральним науково-дослiдним технологiчним iнститутом (ЦНIТI); Митищинським НДI вимiрювальних приладiв (МНIВП) та iн.

Такий альянс фактично дозволив паралельно пiдготувати до серiйного випуску в ВО iм. С.П.Корольова системи налагодження "С-01" з необхiдним програмним забезпеченням, мiкропроцесорнi контролери "МК-01", радiовимiрювальнi прилади, а на iнших пiдприємствах Мiнiстерства промисловостi засобiв зв'язку цiлу гаму радiовимiрювальних приладiв нового поколiння.

Новою задачею, що була поставлена в зв'язку з цим перед колективами вiддiлення обчислювальної технiки КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова та IК АН УРСР було створення персональних ЕОМ (ПЕОМ). Нова ПЕОМ повинна була стати базовою при створеннi комплексiв i систем у Мiнiстерствi промисловостi засобiв зв'язку. По технiчних характеристиках i архiтектурних рiшеннях вона повинна була бути сумiсною з ПЕОМ IBM PC фiрми IBM. Головним конструктором створюваної першої вiтчизняної ПЕОМ був призначений А.I.Слободянюк, заступником головного конструктора по програмному забезпеченню С.Д.Погорелий. Роботи над створенням ПЕОМ були розпочатi в 1984 р. У той час намiтилася тенденцiя до унiфiкацiї створюваних ПЕОМ, i на базi НДIЕОМ (м.Мiнськ) була створена Рада головних конструкторiв ПЕОМ, що розроблялися в країнi. До складу цiєї ради вiд КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова були включенi А.I.Слободянюк i С.Д.Погорелий. Координацiя робiт ставала обов'язковою, оскiльки ряд мiнiстерств почав аналогiчнi роботи. Так, у Мiнрадiопромi створювалися ПЕОМ серiї "ЄС-1840"2, у Мiнприладi "Iскра-1030", у КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова Мiнпромзв'язку - "Нейрон И9-66", у Мiнелектронпромi - "Электроника".

Варто пiдкреслити, що в рамках СРСР цi роботи викликали дуже серйознi проблеми - вiдсутнiсть цiлого ряду мiкропроцесорних БIС, практично повна вiдсутнiсть необхiдних периферiйних пристроїв, абсолютно рiзна технiчна полiтика мiнiстерств в областi унiфiкацiї i стандартизацiї та ряд iнших. Проте ПЕОМ "Нейрон И9-66" i "Нейрон И9-69" (до складу входив накопичувач вiнчестерского типу) у КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова були створенi. ПЕОМ були оснащенi ефективними на той час програмним забезпеченням, розробленим у вiддiлi С.Д.Погорелого, що включало:

-операцiйнi системи НЕЙРОН ДОС1 (сумiсна з операцiйною системою PC DOS) i НЕЙРОН ДОС (сумiсна з операцiйною системою СР/М-86);

-транслятори з мов програмування Бейсик, Паскаль, Си, Фортран, Ассемблер;

-широкий набiр пакетiв прикладних програм (електроннi таблицi, система керування базами даних, текстовi редактори). Крiм стандартних пакетiв у комплект ПЕОМ "Нейрон И9-66" входив розроблений разом з IК АН УРСР (доктор технiчних наук професор Г.Є.Цейтлин) пакет автоматизованого синтезу програмного забезпечення по схемах його алгоритмiв (НЕЙРОН-МСП).

Пiсля завершення розробки ПЕОМ "Нейрон И9-66" створена документацiя була передана в ВО iм. С.П.Корольова для органiзацiї серiйного випуску. Важливо пiдкреслити, що багато проблем розроблювачiв КНДIРВА повторилися в ВО iм. С.П.Корольова - практично повна вiдсутнiсть периферiйних пристроїв i дефiцитна комплектацiя. Поступово цi проблеми були вирiшенi в основному за рахунок придбання iмпортного устаткування i ВIС (Болгарiя, Польща, НДР i т. iн.). Пiсля проведення великого циклу пiдготовчих робiт, що очолив головний iнженер ВО iм. С.П.Корольова Микола Павлович Стародуб, об'єднання почало випускати першi вiтчизнянi ПЕОМ.

Пiсля випуску перших партiй ПЕОМ резонанс у країнi був дуже великий. ПЕОМ "Нейрон И9-66" були представленi на мiжнародних виставках у рiзних країнах: ТЕЛЕКОМ 87 (м.Женева, Швейцарiя, 1987 р.), Наука i технiка СРСР (м.Пекiн, Китай, 1988 р.), Наука i технiка СРСР (м.Делi, Iндiя, 1989 р.) i рядi iнших. ПЕОМ "Нейрон И9-66" випускалися ВО iм. С.П.Корольова понад 7 рокiв i користувалися великим попитом. У КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова були розробленi модернiзованi варiанти ПЕОМ "Нейрон И9-66М", ПЕОМ для використання в системах з жорсткими умовами експлуатацiї, але серiйний випуск цих комп'ютерiв не був реалiзований.

Закiнчуючи, хотiв би пiдкреслити видатну роль в успiху спiльних робiт ВО iм. С.П.Корольова й Iнституту кiбернетики АН УРСР наших чудових партнерiв Валентина Арсентiйовича Згурского, Анатолiя Iвановича Слободянюка, Сергiя Дем'яновича Погорелого.

Пам'ятне п'ятнадцятирiччя "Сьогоднi - фундаментальнi дослiдження, завтра - технiчна полiтика мiнiстерства з ключових питань розвитку галузi" - цi слова В.М.Глушкова, узятi з одного з останнiх виступiв, пiдбили пiдсумок масштабної, воiстину новаторської п'ятнадцятирiчної роботи з комп'ютеризацiї цiлої галузi промисловостi засобiв зв'язку на базi мiкропроцесорної технiки. Вона була виконана Мiнiстерством промисловостi засобiв зв'язку, що пiдключило до цiєї роботи Головне технiчне управлiння i цiлий ряд своїх органiзацiй. Науково-методичне керiвництво масовою комп'ютеризацiєю галузi здiйснювалося вiддiленням кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики АН УРСР. Базовими органiзацiями в процесi робiт з переозброєння галузi стали Київське ВО iм. С.П.Корольова та Київський науково-дослiдний iнститут радiовимiрювальної апаратури КНДIРВА i вiддiлення кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики АН УРСР.

Усе почалася з того, що В.М.Глушков, побувавши в Москвi, сказав менi:

- Ерлен Кирикович Первишин (мiнiстр промисловостi засобiв зв'язку) зацiкавився роботами з мiкропроцесорної технiки, що виконуються у Вашому вiддiленнi. Їдьте до Москви i домовтесь у мiнiстерствi про Вашу доповiдь на цю тему.

До цього часу в лабораторiї мiкропроцесорної технiки вiддiлу керуючих машин уже були виконанi ряд цiкавих робiт, про якi можна було, i розповiсти, i показати реальнi результати дослiджень.

Пiдготувавши _рунтовну доповiдь, я поїхав до Москви. З'явившись у секретаря науково-технiчної ради мiнiстерства (прiзвище, на жаль, забув) я став перед ним, готовий зустрiти розумiння i пiдтримку. Але, не все так просто.

- Нiяких доповiдей нам не треба, - вiдрiзав вiн. - Набридло витрачати час дарма. Тiльки що виступав у нас вiдомий учений, - ну i що? Нiчого корисного ми не почули! Я був буквально ошелешений, але справився iз собою i розповiв про доручення В.М.Глушкова. Секретар змилостивився. Доповiдь була намiчена на наступний день.

Прийшовши до готелю (разом зi мною приїхали два спiвробiтники, для демонстрацiї слайдiв i експонатiв), я розповiв їм про "теплу" зустрiч i всю нiч переробляв доповiдь. Я ще на вiйнi зрозумiв, що в неординарних випадках людина може зробити значно бiльше, нiж думає сама. У мене, пiдстьобнутого словами секретаря ради, вистачило сил не тiльки пiдготуватися, але i виступити так, що аудиторiя (а було чоловiк двiстi) слухала доповiдь немов заворожена, а сердитий секретар ради пiсля доповiдi змiнив тон розмови зi мною. Як виявилося, на мою доповiдь були запрошенi всi заступники мiнiстра, керiвники головних управлiнь, директори НДI i заводiв МПЗЗ. Мiнiстр, побачивши мене пiзнiше i виразивши подяку за доповiдь, сказав, що не змiг бути i дуже про це шкодує.

Виступаючи, я говорив "не по папiрцю", а по пам'ятi, вiльно спiлкуючись з аудиторiєю, використовуючи допомогу своїх помiчникiв, що привезли i продемонстрували роботу тiльки що створених мiкропроцесорних вiдеотермiналiв, i це теж допомогло сприйняттю доповiдi. Незважаючи на безсонну нiч, мої думки як би цiлком охоплювали змiст доповiдi, що дозволяло завчасно орiєнтуватися в матерiалi, пiдбирати найбiльш вагомi слова та удалi фрази. У мене не зберiгся текст доповiдi. Вiн довго "прокручувався" у головi, але цiлком його не пам'ятаю. Врiзалися в пам'ять останнi фрази. Закiнчуючи доповiдь, я згадав, що виступаю 22 червня. Тридцять п'ять рокiв тому в цей фатальний день почалася Велика Вiтчизняна вiйна.

- У 1941 роцi над нашими мiстами i селами, зайнятими окупантами, стояла суцiльна заграва пожеж, я це бачив, - сказав я. - Країна понесла величезнi втрати. Але зараз, коли пройшло багато рокiв, усе давно вiдбудовано, вiдновлено. I не вiйна винна, що ми вiдстали вiд Заходу в створеннi i використаннi мiкропроцесорної технiки, а ми самi, у тому числi ваше мiнiстерство. Пора це зрозумiти i будь-що-будь надолужити упущене!

Емоцiйнiсть останнiх слiв мого тригодинного виступу пiдсилила враження вiд доповiдi. Я вiдчув, що мої слова зачепили слухачiв "за живе".

При наступному вiдвiдуваннi мiнiстерства секретар ради став моїм добрим другом. Виявилося, що вiн, до того ж, воював на так запам'ятавшомуся менi Пiвнiчно-захiдному фронтi. Коли ми обговорили пропозицiю про те, щоб у проектах, намiчених мiнiстерством, замiнити (де це можливо) мiнi-ЕОМ на мiкропроцесорнi засоби, це знайшло повну пiдтримку i не тiльки в нього. Гарячим прихильником таких масштабних змiн у проектах став начальник головного технiчного управлiння мiнiстерства В.В.Симаков. Але як це зробити, якщо керiвники i фахiвцi мiнiстерства ще не освоїли нову технiку? Адже мова йшла про перехiд цiлої галузi до розробки нового поколiння технiчних засобiв зв'язку i вимiрювальної технiки на базi мiкро-ЕОМ, про наступний серiйний випуск їх на багато сотень мiльйонiв карбованцiв у кiлькостях, вимiрюваних багатьма десятками тисяч екземплярiв.

Робота почалася з проведення в 1978 р. у Києвi (з моєї iнiцiативи) трьох "шкiл" з мiкропроцесорної технiки. Вони проводилися в ВО iм. С.П.Корольова, що стало базовою органiзацiєю мiнiстерства з мiкропроцесорної технiки МПТ i разом з нами розгорнуло активну роботу в цiй галузi. "Школи" органiзовувалися наказом по мiнiстерству, учителями були спiвробiтники вiддiлення кiбернетичної технiки, спiвробiтники ВО iм. С.П.Корольова i представники ряду органiзацiй МПЗЗ.

На першiй "школi" були присутнi керiвнi кадри мiнiстерства (50 осiб) на чолi з заступником мiнiстра Г.Д.Колмогоровим. На нiй вивчалося питання, що дає використання МПТ для галузi i як органiзувати основнi етапи нашої спiльної роботи. На вiдкриття занять я вирiшив запросити В.М.Глушкова. Коли вiн з'явився, я познайомив його з членом Колегiї мiнiстерства Ю.М.Слуховим, що вiдповiдає за проведення школи. Зненацька для мене Вiктор Михайлович вiдразу задав йому питання:

- Що Вас бiльше всього цiкавить, про що треба виступити?

- А Ви скажiть приблизно про те, що говорив Малиновський, виступаючи в мiнiстерствi! - не задумуючись вiдповiв високий чиновник.

Я стояв поруч i був готовий провалитися крiзь землю, не знаючи як поставиться до цiєї поради Вiктор Михайлович. На щастя, пора було вiдкривати роботу "школи". Як завжди, Вiктор Михайлович виступив блискуче, i, думаю, пропустив мимо ушей дану йому "пораду".

На другiй "школi", на яку приїхало 60 керiвникiв НДI i пiдприємств галузi i керiвництво технiчних управлiнь мiнiстерства на чолi з начальником головного технiчного управлiння В.В.Симаковим, вирiшувалося питання про вибiр засобiв МПТ. Це була сама вiдповiдальна "школа". На нiй "слухачi" ознайомилися з усiєю МПТ, що випускалася в той час МЕП: сiмейством мiкро-ЕОМ "Электроника С5", мiкро-ЕОМ "Электроника-60", сiмейством "Электроника НЦ", мiкропроцесорними комплектами К589, К580 та iн. Було продемонстровано та вивчено також модульний набiр мiкропроцесорної технiки, розроблений до цього часу вiддiленням кiбернетичної технiки разом iз КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова.

Було переконливо показано, що саме вiн на даному етапi найбiльш придатний для масової комп'ютеризацiї галузi. I що мiнiстерству необхiдно:

- мати МПТ, побудовану по модульному принципу, що дозволяє мати рiзнi конфiгурацiї засобiв i забезпечену периферiйними пристроями, налагоджувальними засобами, ПЗО, резидентним та кросовим МЗ;

- органiзувати в галузi розробку i випуск мiкропериферiї;

- органiзувати власне виробництво засобiв МПТ в обсягах, потрiбних для галузi.

Завершальним етапом було проведення обговорення питання про вибiр засобiв МПТ разом з МЕП, на якому керiвництво МПЗЗ переконалося в правильностi нашого спiльного рiшення i домовилося про постачання для галузi необхiдної кiлькостi ВIС для масового серiйного випуску модульного набору МПТ.

На третю "школу" були запрошенi фахiвцi - майбутнi розроблювачi приладiв i систем з використанням модульного набору МПТ. Вiд учасникiв попередньої "школи" вони одержали завдання на розробку намiчених у своїх органiзацiях приладiв i систем, вивчили склад модульного набору МПТ, його програмне забезпечення й одержали консультацiї вiд "шкiльних" учителiв.

Оскiльки "школи" закiнчилися, я запросив Вiктора Михайловича на пiдсумкову зустрiч "школярiв", їхнiх учителiв, представникiв МПЗЗ. Вiн тiльки приїхав ранком з Москви i, з'явившись, вiдразу почав свiй виступ. I отут трапилося непередбачене. Правда, я вже знав, що з Вiктором Михайловичем щось вiдбувається. Але iншi не знали, що i подумати. Вiн раптом майже втратив голос. Його слова переходили в шепiт. Час вiд часу голос вiдновлювався, але знову зривався. Неймовiрною напругою сил вiн якось справився iз собою i зумiв закiнчити доповiдь. Бiльшiсть не надали тому що трапилося великого значення, подумали - це буває!

На великий жаль, до Вiктора Михайловича вже пiдбиралася невилiковна хвороба, i цей виступ виявився одним з останнiх у його життi...

Вiдчувши активну пiдтримку мiнiстерства спiвробiтники вiддiлення кiбернетичної технiки i спiвробiтники КНДIРВА робили все можливе, щоб забезпечити проведення "шкiл" якiсними лекцiями, своєчасним завершенням розробки засобiв мiкропроцесорної технiки, необхiдних не тiльки для демонстрацiї на практичних заняттях при проведеннi "шкiл", а головне для органiзацiї їхнього серiйного виробництва пiдприємствами галузi. Це удалося зробити!

Зi спiвробiтникiв вiддiлення кiбернетичної технiки особливо вiдзначилися О.В.Палагiн, В.I.Сигалов, Ю.С.Яковлев, В.П.Боюн, М.В.Семотюк та iн.

Нашим гiдним партнером з розробки та застосування мiкропроцесорної технiки i по проведенню "шкiл" стало КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова. Я хотiв би ще раз пiдкреслити роль Анатолiя Iвановича Слободянюка i Сергiя Дем'яновича Погорелого. Усi п'ятнадцять рокiв плiдного спiвробiтництва вони були воiстину нашими соратниками, що вiддають усi свої сили, знання, органiзаторськi здiбностi загальнiй справi. Зацiкавленiсть мiнiстерства в роботi стала могутнiм фактором прискорення робiт. Керiвники Мiнiстерства, його технiчне управлiння, директори iнститутiв i пiдприємств галузi, вкрай зацiкавленi в найшвидшiй реалiзацiї мiкропроцесорної технiки у своїх розробках, пiдхоплювали буквально "зльоту" результати наших наукових дослiджень i починали проведення дослiдно-конструкторських робiт i пiдготовку серiйного виробництва не чекаючи завершення дослiджень. Виробниче об'єднання iм. С.П.Корольова стало базовим пiдприємством мiнiстерства з випуску i застосуванню мiкропроцесорної технiки. Звичайно, це вимагало дуже напруженої роботи вiддiлення кiбернетичної технiки i КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова в цiлому, в умовах твердих строкiв, необхiдностi ув'язування стикування НДР, ОКР, пiдготовки виробiв до серiї, але замiсть звичайних п'яти - семи рокiв, робота, розпочата всього два роки тому, закiнчувалася серiйним випуском засобiв мiкропроцесорної технiки в ВО iм. С.П.Корольова з обсягом випуску за XI п'ятирiчку 50 тис. комплектiв, для кожного з який була намiчена система чи прилад, з використанням мiкропроцесорiв.

На вершинi Пам'ятною для багатьох вершиною виконаної роботи стало спiльне засiдання наукової ради вiддiлення кiбернетичної технiки i науково-технiчної ради мiнiстерства за пiдсумками результатiв i перспектив подальшого використання в галузi виконаних дослiджень. Воно доповнювалося виставкою розроблених у вiддiленнi кiбернетичної технiки численних пристроїв i приладiв, створених на базi мiкропроцесорної технiки.

Нараду вiдкрив заступник мiнiстра Г.Д.Колмогоров, потiм виступив начальник головного технiчного управлiння мiнiстерства В.В. Симаков. У своїй доповiдi я розповiв про виконану вiддiленням роботу, вiдзначивши внесок кожного з розроблювачiв представленого на виставцi устаткування. У перервi та пiсля засiдання учасники наради уважно знайомилися з виставкою. У мене збереглися фотографiї рiзних епiзодiв спiльного засiдання. Коли дивлюся на них, спогади будоражать пам'ять. Фотографiї, тих хто виступав на засiданнi, розмiщенi в книзi. Я впевнений, що подивившись їх, багато хто згадає це пам'ятне засiдання i теж залишаться не байдужими до справ минулих. Нижче дано перелiк основних експонатiв виставки.

Експонати виставки: 1. Мiкро-ЕОМ "Электроника С5-01"

2. Мiкро-ЕОМ "Электроника С5-12"

3. Мiкро-ЕОМ "Электроника С5-21"

4. Модульний набiр засобiв мiкропроцесорної технiки "Прокат"

5. Система налагодження мiкропроцесорних засобiв "СО-01"

6. Комплекс мiкропроцесорних засобiв "Нейрон" i системи налагодження "СО-01", "СО-04"

7. Модульний набiр засобiв сполучення з об'єктами "Прокат-2"

8. Мiкроконтролер "МК-01"

9. Мiкро-ЕОМ "УВС-01"

10. Мiкро-ЕОМ iз гнучкою архiтектурою

11. Мультиплексорна проблемно-орiєнтована система

12. Моноканальна мережа мiкро-ЕОМ

13. Керуючий обчислювальний комплекс КОК "Сокiл" (ЕОМ "М-180")

14. Система технiчних засобiв сполучення ЕОМ з об'єктами "Сектор"

15. Пристрiй пам'ятi й обробки "УПО К732"

16. Процесор реального часу "ПРВ"

17. Мiнi-ЕОМ "СОУ-1"

18. Обчислювальна мережа "Дискрет" на основi широкомовного пакетного радiозв'язку

19. Цифровий мiкрофон

20. Пристрiй введення графiчної iнформацiї

21. Система пiдготовки, обробки i вiдображення знакової i кольорової графiчної iнформацiї

22. Цифровий датчик координат

23. Аналого-цифровий перетворювач з пiдвищеною перешкодозахищенiстю "АЦП-245"

24. Аналого-цифровий перетворювач "Ф5286"

25. Система автоматизацiї функцiональних iспитiв гiдравлiчних виробiв

26. Автоматизована проблемно-орiєнтована лабораторiя для екологiчних дослiджень "ФИТОН"

27. Автоматизована система "ИК - спектрофотометр - ЕОМ" для кiлькiсного аналiзу стероїдних гормонiв у багатокомпонентних сумiшах

Пiдсумки спiльних робiт органiзацiй Мiнiстерства промисловостi засобiв зв'язку та Iнституту кiбернетики iм. В.М.Глушкова АН УРСР вiдбитi в рядi документiв, зберiгся також мiй виступ на об'єднаному засiданнi парткомiв Iнституту кiбернетики iм. В.М. Глушкова АН УРСР та ВО iм. С.П. Корольова 20 жовтня 1982 року. Приводжу його частково.

(Вiктора Михайловича вже не стало, на засiданнi був присутнiй академiк B.C.Михалевич, який став директором iнституту.)

"Спiльне засiдання двох парткомiв проводиться напередоднi важливої подiї - виїзного засiдання Президiї АН УРСР, що буде проходити в груднi в ВО iм. С.П.Корольова.

Чим пояснити, що Президiя АН УРСР iз усiх київських об'єднань вибрала ВО iм. С.П. Корольова?

Вiдповiдь на це питання допоможе краще зрозумiти задачi спiльного парткому. Понад 20 рокiв тому завдяки спiльним зусиллям Iнституту кiбернетики iм. В.М.Глушкова (тодi ОЦ АН УРСР) i ВО iм. С.П.Корольова (тодi завод "Радiоприлад") у республiцi зародилася промисловiсть керуючих машин.

Спiльна успiшна робота на зорi розвитку ОТ дозволила швидко вiдновити нашi зв'язки, коли сiм рокiв тому перед МПЗЗ на весь зрiст стала задача масової комп'ютеризацiї галузi на базi засобiв мiкропроцесорної технiки МПТ. У чому суть цiєї задачi?

Для iснуючих технологiчних процесiв, вимiрювальних приладiв i технологiчного устаткування, розроблених i створених багато рокiв тому, резерви пiдвищення продуктивностi працi в значнiй мiрi уже вичерпанi. Це пiдтверджується статистичними даними останнiх рокiв. У країнi, у тому числi в Українi, неухильно знижується зростання продуктивностi працi, зменшуються темпи приросту нацiонального доходу, збiльшуються термiни фондовiддачi. Про це наочно i вiдверто сказала газета "Правда", помiстивши статтю академiка В.А.Трапезникова в номерi за 7 травня ц.р.

Успiхи, досягнутi в галузi мiкроелектронiки, поява iнтегральних схем, мiкропроцесорiв, мiкро-ЕОМ вiдкрили новi можливостi для високоефективної автоматизацiї виробничих процесiв, проектно-конструкторських i науково-дослiдних робiт у всiх галузях народного господарства, забезпечили технiчну базу для створення приладiв, машин, засобiв зв'язку нового поколiння, роботiв, комплексно автоматизованих виробництв, що вiдповiдають сучасним вимогам науково-технiчного прогресу. Їхня своєчасна поява повинна забезпечити iстотне пiдвищення продуктивностi працi.

З огляду на вищесказане, Центральний Комiтет КПРС i РМ СРСР 22 липня 1982 р. прийняли постанову (№682) "Про розвиток робiт з автоматизацiї машин, устаткування i приладiв iз застосуванням мiкропроцесорних засобiв i створеннi на цiй базi автоматизованих пiдприємств i технологiчних комплексiв".

МПЗЗ стало одним з перших, що зрозумiли важливiсть робiт у галузi мiкропроцесорної технiки i прийняли вiдповiднi мiри ще кiлька рокiв тому.

Ця робота iз самого початку проводилася разом з Iнститутом кiбернетики АН УРСР. У 1975 р. була створена галузева лабораторiя Мiнпромзв'язку при IК АН УРСР. Крiм 20 спiвробiтникiв лабораторiї до роботи з галуззю було пiдключено вiддiлення кiбернетичної технiки iнституту. Сполучною ланкою мiж галуззю та IК АН УРСР став Київський НДI радiоапаратури КНДIРВА, що входить до складу ВО iм. С.П.Корольова.

Разом з ВО iм. С.П.Корольова в X п'ятирiчцi була виконана перша комплексна Програма робiт зi створення мiнi-ЕОМ IV поколiння.

В даний час масштаби спiльних робiт значно розширилися. Вiдповiдно до Програми спiльних робiт на 1981-1985 р., затвердженої вiце-президентом АН УРСР i Мiнiстром МПЗЗ, у гранично зжатий термiн були виконанi розробка i передача в серiйне виробництво нового поколiння засобiв обчислювальної технiки, а також пiдготовка їх до масового впровадження в масштабах галузi промисловостi засобiв зв'язку. Головнi результати зазначених робiт полягають у наступному:

- розроблений комплекс засобiв мiкропроцесорної технiки (ЗМТ), що включає модульний набiр, на базi якого побудоване сiмейство мiкропроцесорних виробiв у складi мiкроконтролера "МК-01", керуючої мiкро-ЕОМ "УВС-01", автоматизованої системи налагодження "СО-01"; периферiйнi пристрої (дисплей, пристрої введення-виведення iнформацiї на магнiтних картах i гнучких магнiтних дисках); розпочато серiйний випуск виробiв "МК-01", "УВС-01", "СО-01";

- намiчено випуск засобiв мiкропроцесорної технiки в XI п'ятирiчцi для потреб Мiнпромзв'язку й Академiї наук УРСР в обсязi 50 тис. екземплярiв;

- виконано перший етап розробок апаратури приладiв i систем у галузi на базi розроблених ЗМТ (частотомiр, аналiзатор спектра, медична кардiологiчна система й iн.);

- здiйснена перепiдготовка керiвного i виконавського складу мiнiстерства, створено центр користувачiв ЗМТ;

- на базi вiддiлення кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики АН УРСР проведено виїзне засiдання науково-технiчної ради Мiнпромзв'язку, присвячене аналiзу стану i перспектив розвитку мiкропроцесорної технiки в XI п'ятирiчцi.

Яке значення проведених спiльних робiт для галузi, АН УРСР, для країни?

На недавньому засiданнi Колегiї МПЗЗ заступник мiнiстра Г.Д.Колмогоров вiдзначив, що якщо в 1975 р. галузь не проводила розробок i не випускала продукцiї з застосуванням мiкропроцесорної технiки, то в даний час всi основнi розробки ведуться з використанням МПТ. Проведено величезну роботу з переозброєння галузi, сказав заступник мiнiстра.

Поряд з розробкою засобiв IV поколiння поставлена задача всiлякої автоматизацiї галузi, створення i широке використання на основi мiкропроцесорної технiки роботiв, гнучких автоматизованих виробництв (360 типiв), автоматизованих робочих мiсць конструктора, у пiдсумку - перехiд до безлюдної технологiї. На однiй з нарад Ерлен Кирикович Первишин назвав приблизнi контрольнi цифри по забезпеченню iнженерiв галузi мiкропроцесорною технiкою: кожному iнженеру-розроблювачу алфавiтно-цифровий графiчний дисплей, на кожних п'ять - мiкро-ЕОМ.

Широке впровадження мiкропроцесорної технiки в АН УРСР дозволяє перейти до автоматизацiї всiх сторiн наукової дiяльностi - обчислень, експерименту, проектно-конструкторських робiт, окремих (формалiзуємих) моментiв творчого процесу. Це обiцяє новий якiсний скачок у наукових дослiдженнях, збiльшення результативностi i прискорення дослiджень.

ВО iм. С.П.Корольова - перше науково-виробниче об'єднання в Українi, що почала багатосерiйний випуск засобiв мiкропроцесорної технiки для потреб галузi i, як ми сподiваємося, також i для АН УРСР. МПЗЗ - перше мiнiстерство, що здiйснило в органiзованому порядку перехiд до масового впровадження мiкропроцесорної технiки. В.М.Глушков, характеризуючи роль IК АН УРСР, так сформував основний принцип нашої спiльної роботи з МПЗЗ: сьогоднi - фундаментальне дослiдження, завтра - технiчна полiтика галузi, широке впровадження нової технiки в промисловiсть. Досвiд показав високу ефективнiсть i своєчаснiсть такого пiдходу: прискорюються термiни виконання робiт, збiльшується роль науки у формуваннi iдеологiчних основ технiчної полiтики галузi, краще використовуються ресурси i наявнi резерви.

МПЗЗ i АН УРСР цiлком можуть стати лiдерами в справi широкого впровадження МПТ, у справi пiдвищення продуктивностi працi i результативностi науки на основi застосування МПТ.

Це, безсумнiвно, справа державної важливостi.

От чому виїзне засiдання Президiї АН УРСР намiчено провести в ВО iм. С.П.Корольова."

Наступним важливим етапом стало спiльне засiдання Колегiї мiнiстерства i Президiї Академiї наук УРСР, проведене в Києвi в 1983 р. На засiданнi були обговоренi перспективи подальшого спiвробiтництва. Були складенi великi плани подальших дослiджень органiзацiй мiнiстерства i ряду iнститутiв Академiї. Учасники засiдання ознайомилися з великою виставкою робiт ряду органiзацiй МПЗЗ, у тому числi КНДIРВА, а також Академiї. Спiльна постанова-наказ (у скороченому виглядi подана у Додатку 3.).

На основi базового комплексу мiкропроцесорної технiки завдяки вчасно створеним засобам їхнього налагодження були створенi понад 50 вимiрювальних приладiв i технологiчних систем. От лише деякi з цих приладiв:

- вимiрники частоти i часу, синтезатори частоти (КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова);

- аналiзатори спектра електричних сигналiв (КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова);

- вимiрники коефiцiєнта шуму i шумової температури (КНДIРВТ);

- багатофункцiональна медична апаратура ультразвукової дiагностики внутрiшнiх органiв людини (ВНДIРВП);

- багатофункцiональна медична апаратура кардiологiчного профiлю i вимiру параметрiв подиху людини (КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова);

- генератори сигналiв (КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова);

- системи управлiння технологiчним устаткуванням для застосування в гнучких автоматизованих виробництвах (ЦНДТI).

Програмне забезпечення таких приладiв i систем являло складнi комплекси, що нараховували десятки i сотнi тисяч операторiв мови асемблера. Проведений цикл дослiдницьких, дослiдно-конструкторських робiт, який включав створення базового комплексу мiкропроцесорної технiки i гами радiовимiрювальних приладiв на його основi був представлений на здобуття премiї Ради Мiнiстрiв СРСР у галузi науки i технiки. У 1984 р. така премiя була присуджена колективу розроблювачiв (О.В.Палагiн, В.I.Сигалов, Н.I.Алiшов, В.В.Бадашин, I.М.Сметанiн, IК АН УРСР; В.В.Садовський, С.Д.Погорелий, А.Г.Войчулис, КНДIРВА ВО iм. С.П.Корольова; Й.Ю.Бураускас, КНДIРВТ; Е.Л.Пилецкас, ВНДIРВП; та iн.).

Не можу не сказати - без всякої образи i заздростi, що в планi високої премiї менi не повезло. Одночасно я був представлений на Державну премiю СРСР, але по роботi "Траса" - дуже складної за участю однiєї з органiзацiй мiнiстерства, що використовувала мiнi-ЕОМ "СОУ-1", створеної в ВО iм. С.П.Корольова за нашою участю. "Траса" забезпечувала автоматичну установку комплектуючих елементiв на друкованi плати. На жаль, у Державному комiтетi з премiй роботу вiдхилили.

У якостi "компенсацiї" мiнiстерство включило мене до складу делегацiї на мiжнародну виставку в Швейцарiї "Телеком 83". На нiй були показанi персональнi ЕОМ i багато iнших дуже цiкавих експонатiв. Вiд вiддiлення кiбернетичної технiки був виставлений макет сигнального процесора (автор М.В.Семотюк). Очевидно, хтось був зацiкавлений у цьому експонатi - це був перший у колишньому СРСР подiбний прилад - його як говорять "вкрали". Хто i як, менi не вiдомо, експонат з виставки не повернувся.

Про пiдсумки виставки я розповiв на засiданнi вченої ради вiддiлення i передав численнi проспекти для ознайомлення з експонатами виставки.

У 1986 р. Мiнiстерство промисловостi засобiв зв'язку провело засiдання науково-технiчної ради Мiнiстерства по розробцi засобiв зв'язку нового поколiння на базi широкого використання сигнальних процесорiв. До цього часу у вiддiленнi були розробленi кiлька варiантiв таких пристроїв (М.В.Семотюк) i до порядку денного засiдання ради була включена моя доповiдь по цьому питанню. Результатом стали тiснi зв'язки вiддiлення з горьковським НДI радiозв'язку МПЗЗ. До нас були направленi два аспiранти для розвитку цiєї тематики. У свою чергу, ми (я i М.В. Семотюк) кiлька разiв були в Горькому, передали нашi розробки для використання i горьковчани успiшно цим скористалися для побудови цифрових систем бортового зв'язку в авiацiї.

На великий жаль, один з моїх аспiрантiв (Є.М.Дубровський), що успiшно захистив дисертацiю, пiзнiше трагiчно загинув.

Мiнiстерство видiлило великi кошти для пiдтримки робiт Академiї. Але вже починалася "перебудова", а пiзнiше наступив розвал Радянського Союзу. Вiд намiчених планiв i можливостi, яка вiдкрилася, упритул наблизитися до досягнень захiдних країн залишився тiльки гiркий жаль.

Коли я виступив у мiнiстерствi з першою доповiддю 22 червня 1976 р., то сказав, звертаючись до моїх слухачiв, якi були гордiстю мiнiстерства, що не наслiдки вiйни заважають розвитку країни, винуватi всi ми самi. У нашi днi, коли все кардинально змiнилося, хотiв би додати: так, ми, фахiвцi, були тодi винуватi, але за наступнi п'ятнадцять рокiв багато чого встигли зробити. А тепер, залишившись в Українi наодинцi самi iз собою, багато чого втратили, i винуватi в цьому далеко не тiльки ми, фахiвцi! "Пора це зрозумiти i надолужити упущене!" - цi слова я сказав, коли закiнчував свою доповiдь у Мiнiстерствi промисловостi засобiв зв'язку СРСР. Повторюю їх i зараз майже через тридцять рокiв. Тодi це удалося здiйснити. А зараз? Час покаже.

1В.I.Сигалов зараз проживає в США

2За участю Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова АН УРСР Борис Малиновський "Нет ничего дороже..."

К: Горобец, 2005. -336с: 200 iл. ISBN 966-8508-04-1

© Б.Н.Малиновский, 2005

Переклад з росiйської Тамара Малашок | Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї. Минуле та майбутнє |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |