Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / GL_HALL2 / MAIN-310_5_u

В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English    Русский Вiктор Михайлович Глушков.

Життя та творчiсть. Iз книжок Б.М.Малиновського.

В них використанi розповiдi самого В.М.Глушкова.

Коментарi Б.М.Малиновського поданi курсивом. Дев'ять днiв 1982 року Розповiдi В.М.Глушкова про його творчий шлях записанi на магнiтофон його донькою Ольгою у сiчнi 1982 року , коли учений пiсля двох страшних колапсiв, якi на декiлька тижнiв залишили його свiдомостi, знаходився у палатi реанiмацiї, i коли основнi життєвi органи один за одним вiдмовлялися служити гаснучому тiлу.

Якби доля дозволила Вiктору Михайловичу написати мемуари, звичайно, вони були б багато глибшi, яскравiшi, охоплювали дуже широке коло людей i проблем, що його цiкавили. Але i те, що нам залишилося, є величезною цiннiстю для iсторiї науки, для розумiння творчої бiографiї вченого i саме головне - актуально для теперiшнiх i майбутнiх поколiнь.

Можна лише схилятися перед мужнiстю вченого, що зумiв, буквально на порозi небуття, так багато сказати про головну справу свого життя, не вимовивши нi слова про те, як йому було нестерпно важко у цi останнi днi.

Хвороба пiдкралася непомiтно, коли В.М.Глушкову йшов п'ятдесят шостий рiк, i вiн був повний творчої енергiї й далекосяжних задумiв. Завдяки характеру, величезнiй силi волi вiн продовжував працювати, долаючи слабкiсть, головний бiль, болючий кашель, тиск, який весь час змiнювався. Вважаючи нездужання тимчасовим, улiтку 1981 р. полетiв на Кубу. Нервова напруга пiд час поїздки переборола хворобу. Повернувся начебто посвiжiлий, але незабаром усе вiдновилося знову. Однак, щоб пiдлiкуватися, часу не знаходилося - пiд керiвництвом Вiктора Михайловича у iнститутi завершувалося проектування давно задуманої їм макроконвеєрної ЕОМ.

"Пiсля повернення у Київ лiкар, який лiкував його, наполягає на обстеженнi, - згадує його дружина Валентина Михайлiвна Глушкова. - Вiн погодився лягти у лiкарню на десять днiв, пiсля чого збирався поїхати до Чехословаччини. Однак хвороба прогресувала. Йому ставало усе гiрше i гiрше. Лiкарi не могли здогадатися у чому справа. Спочатку вважали, що це передчасний склероз мозку, потiм дiагнози часто змiнювалися. Першими забили тривогу москвичi - головнi конструктори систем у обороннiй промисловостi, що неодноразово приїжджали до ученого на консультацiї. Бачачи безпораднiсть київської медицини, вони домовилися про переїзд чоловiка до Кремлiвської лiкарнi. Нас помiстили разом. Це було виключенням iз дуже жорстких правил. На цьому зумiли наполягти московськi колеги, з огляду на його стан i моє прохання. Друзi i соратники Вiктора Михайловича по Москвi - Iгор Антонович Данильченко, Юрiй Євгенович Антипов, Юрiй Олександрович Михеєв, Анатолiй Iванович Кiтов, а також спiвробiтники Iнституту кiбернетики АН України - Анатолiй Олександрович Стогнiй, Вiктор Олексiйович Тарасов органiзували "штаб" допомоги хворому. Вони оперативно вирiшували питання, пов'язанi з органiзацiєю консультацiй кращих лiкарiв країни, виконанням часто дуже не простих рекомендацiй.

Незважаючи на всi старання лiкарiв i їхнiх добровiльних помiчникiв, пiсля переїзду до московської лiкарнi йому стало гiрше. П'ятого листопада 1981 р. вiдбулося рiзке зниження усiх життєвих функцiй. Вiктора Михайловича перевезли у реанiмацiйне вiддiлення i пiдключили штучне дихання. Йшли днi за днями. Свiдомiсть не поверталася. Численнi консилiуми були безрезультатними. Лiкарi вважали, що це кiнець. Мене у реанiмацiйну палату не пускали. Я була у розпачi. Так продовжувалося десять болючих днiв. На одинадцятий трапилося чудо - у Вiктора Михайловича заворушилися зiницi, а у наступнi днi став вiдновлюватися подих, спав набряк легенiв, запрацювали iншi органи.

Лiкарi, як i ранiше, не могли встановити причини хвороби, висловлювали рiзнi припущення. Я наполягла на консультацiї європейської знаменитостi - професора Цюльха з Кьольна. Вiн ознайомився з симптомами, зв'язався з банками медичної iнформацiї США, Англiї та iнших країн. Аналогiчний випадок був зафiксований у Сiнгапурi. Було встановлено, що це пухлина продовгуватого мозку - органа, що управляє дiяльнiстю основних органiв тiла. Професор сказав, що у Вiктора Михайловича хвороба зайшла занадто далеко. Врятувати його неможливо...

Про висновок професора чоловiку не сказали. Але вiн сам вже усе "прорахував" i розумiв, що приречений. В однiй з останнiх розмов згадав нашi вечiрнi прогулянки у молодостi, коли дарував менi далекi сузiр'я, i, бажаючи втiшити, сказав:

Не хвилюйся! Адже через цi сузiр'я коли-небудь буде проходити свiтло з нашої Землi, i на кожному сузiр'ї ми будемо з'являтися знову молодими. Так i будемо у вiчностi завжди разом!

У 58 рокiв закiнчилося його життя - дуже яскраве, цiкаве, але i не легке".

Мабуть, багато хто пам'ятає кiнокартину "Дев'ять днiв одного року". Приречений учений-фiзик мужньо продовжує дослiдження у днi, що залишилися для життя, розумiючи, що має можливiсть отримати унiкальнi результати для науки, якiй беззавiтно служив. Останнi дев'ять днiв свiдомого життя Вiктора Михайловича, у якi вiн диктував дочцi Ользi свою "Сповiдь", - це теж днi подвигу, але не у кiнофiльмi, а у реальному життi! "Днi, що залишилися, я хочу провести з користю" - сказав вiн доньцi.

Йдучи з життя вiн залишив родинi i нам часточку самого себе - свiй голос, свої останнi розповiдi, якi пiдводять пiдсумок творчостi i спiльної роботи з численними соратниками по Iнституту кiбернетики АН України - його улюбленiй дитинi, його надiї.

Автор вдячний Валентинi Михайлiвнi за можливiсть опублiкувати їх. Авторськi коментарi поданi курсивом. Назви розповiдям наданi автором.

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |