Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
12.9 Кб
Скачать

В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English    Русский Вiктор Михайлович Глушков.

Життя та творчiсть. Iз книжок Б.М.Малиновського.

В них використанi розповiдi самого В.М.Глушкова.

Коментарi Б.М.Малиновського поданi курсивом. "Нехай надiшле танк!" Розповiдь про ЗДАС (загальнодержавна автоматизована система) була останньою iз записаних донькою Ольгою. Пiсля статтi в газетi "Правда" у вченого появилася надiя, що ЗДАС, нарештi, стане справою всiєї країни. Чи не це змусило людину, яка втрачає свiдомiсть, триматися i диктувати останнi рядки?

У цей день до нього, обкладеного трубками i проводами вiд приладiв, якi ледь пiдтримували життя, у реанiмацiйну палату прийшов помiчник Д.Ф.Устинова - мiнiстра оборони СРСР i запитав - чи не може мiнiстр чим-небудь допомогти?

Вчений тiльки що закiнчив розповiдь про своє "ходiння по муках", про ту стiну бюрократiї i нерозумiння, що так i не зумiв протаранити, намагаючись "пробити" ЗДАС, гнiвно вiдповiв: - "Нехай надiшле танк!". Мозок його був ясний i у цi важкi хвилини, але терпiнню переносити душевнi i фiзичнi муки уже приходив кiнець...

Iсторiя пiдтвердила, що слова В.М.Глушкова про те, що радянська економiка наприкiнцi 70-х рокiв стикнеться з величезними труднощами, стали пророчими.

До кiнця життя вiн залишався вiрним своїй iдеї створення ЗДАС, реалiзацiя якої могла б врятувати соцiалiстичну економiку. Може, вiн був безнадiйним мрiйником? Ученим-романтиком? Iсторiя ще скаже своє останнє слово. Вiдзначимо лише, що суперники його iдей на Заходi пiшли його шляхом i зараз не соромляться посилатися на те, що здiйснюють його задуми. Виходить, правий був вчений, кажучи про причини критики, яку закордоннi засоби iнформацiї звалили на його голову!

Його розповiдь про боротьбу за створення ЗДАС - це обвинувальний акт на адресу керiвникiв держави, що не зумiли повною мiрою використати могутнiй талант ученого. Якби лише Глушкова! Немає сумнiвiв, що це одна з важливих причин, з якої велика країна спiткнулася на порозi XXI столiття, надовго позбавивши мiльйони людей впевненостi у завтрашньому днi, у гiдному майбутньому своїх дiтей, вiри у те, що вони жили, живуть i будуть жити не даремно.

"Наявнiсть планового господарства у колишньому СРСР дозволило створити саму ефективну систему керування економiкою. Розумiючи це, В.М.Глушков зробив ставку на ЗДАС. За оцiнкою фахiвцiв iснуюча в СРСР система керування була втроє дешевше американської, коли США мали такий же валовий нацiональний продукт. Неприйняття ЗДАС було стратегiчною помилкою нашого керiвництва, нашого суспiльства, тому що створення ЗДАС давало унiкальну можливiсть об'єднати iнформацiйну i телекомунiкацiйну структури в країнi у єдину систему, що дозволяло на новому науково-технiчному рiвнi вирiшувати питання економiки, охорони здоров'я, екологiї, зробити доступними для всiх iнтегральнi банки даних i знань з основних проблем науки i технiки, iнтегруватися у мiжнародну iнформацiйну систему.

Реалiзацiя ЗДАС за життя В.М.Глушкова могла б вивести країну на новий рiвень розвитку, що вiдповiдає постiндустрiальному суспiльству.

Перешкоджали створенню ЗДАС некомпетентнiсть вищої ланки керiвництва, небажання середньої бюрократичної ланки працювати пiд жорстким контролем i на основi об'єктивної iнформацiї, яка збирається та обробляється за допомогою ЕОМ, неготовнiсть суспiльства у цiлому, недосконалiсть технiчних засобiв, iснуючих на той час, нерозумiння, а то i протидiя вчених економiстiв новим методам керування". (iз листа Ю.Є.Антипова.)

Можна погоджуватися i не погоджуватися з одним iз яскравих представникiв командно-адмiнiстративної системи, прихильника Глушкова у боротьбi за ЗДАС, але ясно одне: Глушков був безумовно правий, ставлячи завдання iнформатизацiї i комп'ютеризацiї країни. Але у тих умовах вiн не мiг будь-що зробити без великомасштабного рiшення уряду i ЦК КПРС, що i стало бар'єром на його шляху. Ясно i те, що вчений випередив час: держава i суспiльство не були готовi до сприйняття ЗДАС. Це обернулося трагедiєю для вченого, що не бажав скоритися з нерозумiнням того, що для нього було абсолютно очевидним.

Ранком 30 сiчня на очах у I.А.Данильченко i Ю.А.Михеєва, що знаходились у палатi, блакитнi сплески на екранi монiтора, який фiксував роботу серця, раптом зникли, їх замiнила пряма лiнiя - серце вченого перестало битися...

Для заключної оцiнки особистостi В.М.Глушкова найкраще пiдходять слова президента Нацiональної академiї наук України Б.Є.Патона:

"В.М.Глушков - блискучий, iстинно видатний вчений сучасностi, який зробив величезний внесок у становлення кiбернетики та обчислювальної технiки в Українi i колишньому Радянському Союзi, та й у свiтi в цiлому.

В.М.Глушков, як мислитель, вiдрiзнявся широтою i глибиною наукового бачення, своїми роботами передбачив багато чого з того, що зараз з'явилося у iнформатизованому захiдному суспiльствi.

Вiктор Михайлович мав величезнi рiзнобiчнi знання, а його ерудицiя просто вражала усiх, хто стикався з ним. Вiчний пошук нового, прагнення до прогресу у науцi, технiцi, суспiльствi були чудовими його рисами.

В.М.Глушков був справжнiм подвижником у науцi, володiв гiгантською працездатнiстю i працьовитiстю. Вiн щедро дiлився своїми знаннями, iдеями, досвiдом iз оточуючими його людьми.

В.М.Глушков зробив великий внесок у розвиток АН України, будучи з 1964 року її вiце-президентом. Вiн iстотно впливав на розвиток наукових напрямкiв зв'язаних iз природничими i технiчними науками. Великий його внесок у комп'ютеризацiю та iнформатизацiю науки, технiки, суспiльства.

Вiктора Михайловича можна вiднести до державних дiячiв, якi вiддавали усього себе служiнню Батькiвщинi, своєму народу. Його знали i шанували люди у всiх кутках Радянського Союзу. Вiн не шкодував сил для пропаганди досягнень науки, науково-технiчного прогресу, спiлкувався з ученими багатьох закордонних країн. Його роботи i досягнення, керованого їм Iнституту кiбернетики АН України, були добре вiдомi за кордоном, де вiн користувався заслуженим авторитетом.

Добре розумiючи значення укрiплення обороноздатностi своєї країни, В.М.Глушков, разом iз керованим ним Iнститутом, виконав великий комплекс робiт оборонного значення. i тут вiн завжди вносив своє, нове, долаючи численнi труднощi, а iнодi i просте нерозумiння. Вiн дiйсно вболiвав за країну, їй i науцi вiддав своє чудове життя".

  

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi | 

Соседние файлы в папке GL_HALL2