1. Прості двоскладні та односкладні речення.

2. Тире між підметом і присудком.

3.Тире між підметом і присудком

Односкладні речення

Види речення з одним головним членом речення співвідносним з присудком

Означено – особові

Головний член означає дію, яка виконує певна особа (я, ти, ми, ви), на неї вказує закінчення дієслова присудка;

виражений: 1) дієсловом у формі 1-ї / 2-ї особи одн. чи мн. тепер. або майб. часу дійсного способу; 2) дієсловом наказового способу:

Пригадай собі голос матері, як хочеш почути совість…

Нахилися до мене і дай мені жменьку суниць.

Неозначено – особові

Головний член означає дію осіб, які мисляться неозначено (якихось, умисне не названих)

Виражений дієсловом у формі 3-ї особи множини теперішнього і майбутнього часу; у формі множини минулого часу.

Цю церкву збудували в минулому столітті.

Про них ще складуть легенди.

Узагальнено – особові

Головний член означає дію, яку може виконувати будь – яка особа (всі, кожний), вказує, що порада, заклик стосується будь – кого, кожного.

Виражений дієсловом у формі 2-ї особи (рідше в інших особах):

Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся».

Решетом воду не носять.

Безособові

Головний член означає дію або стан, незалежно від діючої особи (ця дія відбувається ніби сама собою);

виражений: 1) безособовим дієсловом; особовим дієсловом у формі 3-ї ос. однини, вжитим у безособовому значенні;

2) прислівником на -о, -е; словами сором, гріх, лихо, час та ін.;

3) словами треба, немає бракує + Р. в. їм.;

4) дієсл. формами на -но, -то:

Ну та й капіталу тут угачено!

Сонця не видко, світу бракує... сіро, димно, моторошно!..

Інфінітивні (за шкільною програмою входять до безособових)

Головний член означає різноманітні модальні значення: необхідність, неминучість, бажання, нездатність виконати дію, спонукання.

Виражений самостійним (синтаксично незалежним) інфінітивом:

Не відступатися. І не покласти лжу на струни.

Школярських днів нам не забуть ніколи.

Тире між підметом і присудком

Ставиться

1. Якщо підмет і присудок виражені називним відмінком іменика або числівника:

Життя без книг - це хата без вікна.(Д. Павличко)

Двічі по три - шість.

2. Якщо один або обидва головні члени речення виражені неозначеною формою дієслова:

Жити - Вітчизні служити. (Нар. тв.)

3. Перед вказівними частками це> то,ось, якщо вони стоять перед присудком, вираженим іменником:

Вірний приятель - то найбільший скарб. (Нар. тв.)

Не ставиться

1. Коли підмет виражений особовим займенником: Я сирота з Вільшаної... ( Т. Шевченко )

2. Коли іменна частина присудка виражена прикметником, дієпрщсметником або іменником із прийменником: Місто наше невелике.

3. Коли присудок виражений іменником у Н. в. з часткою НЕ:

Кров людська не водиця... (М. Стельмах. )

4. Коли присудок стоїть перед підметом:

Дуже добра жінка наша бабуся.

Питання для самоперевірки:

1. Що називається реченням?

2. Які речення називаються простими двоскладними? Односкладними?

3. Які є головні члени речення?

4. Дайте визначення підмета. Які є підмети?

5. Дайте визначення присудка. Які є присудки?

6. Коли між підметом та іменним складеним присудком ставиться тире? Коли не ставиться?

не ставиться.

Література:

1. Козачук Г.О. Українська мова 10-П кл. - К. «Вища школа», 1994.

2. Міляновський Е. Шкільний довідник з укр. мови 5-11 кл. - Т., «Підручники £ таблиці», 2000.

3. Олійник О. Б. Українська мова для абітурієнтів. - К. «Альфа», 1993.

4. Правопис української мови. - К. «Наукова думка», 1996.

Тема. Однорідні члени речення. Розділові знаки при них.

План