1. Біографічні відомості.

2. Огляд творчості.

3. Аналіз поеми «Чорнобильська мадонна».

4. Аналіз віршів.

5. Контрольні запитання.

І. Біографічні відомості.

17 жовтня 1936 р. - народився в с. Теліжинці на Київщині.

50 - 60-ті роки - учителювання, служба в армії, вступ до Київського університету імені Т.Г. Шевченка.

1962 р.- перша збірка «Соняшник».

1964 р. - навчання на Вищих сценарних курсах у Москві.

1965 р. - збірка «Протуберанці сонця».

1967 р. - збірка «Балади буднів».

1972 - «До джерел».

1974 р.- збірка «Корінь і крона».

1976 р. - стає лауреатом Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка.

1976 р. - збірка «Київське небо». .

1978 р. - збірка «Сонячний фенікс».

1980 р. - збірка «Американський зошит».

1981 р. - збірка «Шабля і хустина».

1983 р. - стає лауреатом Державної премії СРСР.

1983 р. - книга нарисів і есе «Духовний меч».

1985 р. - збірка «Теліжинці».

1988 р. - «Храм сонця».

1995 р. - збірка «Вогонь з попелу».

90-і рр. - активна громадська робота (голова Народного Руху України, депутат Верховної Ради).

1997 р. - документальна драма «Гора».

1999 р.- збірка «Сізіфів меч: вірші дев'яностий».

2002 р.- збірка «Анатомія блискавки». Іван Драч - голова Конгресу української інтелігенції, голова Світового конгресу українців.

ІІ. Огляд творчості

Особливості творчого стилю І. Драча:

- основні жанри творчості: балада («Балада про соняшник», «Крила»), вірш, поема, поема-мозаїка («Чорнобильська мадонна»), поема-симфонія («Смерть Шевченка»), притча, драматична поема («Дума про Вчителя»), етюд («Етюд про хліб», «Сонячний етюд»), кіноповість, кіносценарій («Пропала грамота», «Вечори на хуторі біля Диканьки»), літературно-критична розвідка та ін.;

- поєднання епічності з напруженим драматизмом та ліричністю;

- різноплановість художнього мислення: прозорі образи (часто фольклорні), складні ме­тафори (інколи переростають у символи), філософічність роздумів про загальнолюдські цін­ності з одночасним зображенням приземлених картин;

- поетична мова збагачена науковою лексикою, незвичайними асоціативними рядами, метафорами, символами;

- модернізує класичну форму балади (зображення історичних, героїчних ситуацій з еле­ментами фантастики): приземлює сюжети, вводить в реалії побуту, моделює незвичайні ситуації духовного вибору;

- сонцепоклонницькі мотиви.

Провідні теми і проблеми:

• кохання не тільки в межах суб'єктивного, а й об'єктивного (в космічному дійстві бут­тя);

• тема засудження фашизму в усіх проявах;

• роздуми над призначенням поета і поезії, сутністю мистецтва;

• творча свобода;

• екологічні проблеми;

• хліб - святиня, символ міцної родини, життя, гостинності;

• краса і потворність людської душі;

• велич Кобзаря - одного з найкращих українських синів;

• доля звичайної людини та ін.

ІІІ. Поема «Чорнобильська мадонна»

(із збірки «Храм сонця», 1988 р.)

В основі - Чорнобильська катастрофа.

Поему побудовано на роздумах про моральний бік трагічних подій. Твір складається з 25 окремих різножанрових розділів, поєднаних тематично:

- лірика («Пролог»);

- прозова вставка («З канадської листівки "Мадонна атомного віку" Василя Курилика», 1971 p.);

- своєрідна балада - улюблений жанр І. Драча («Хрещатицька мадонна»);

- відроджений міф («Солдатська мадонна»);

- епічна картина, приправлена «чорним гумором» («Баба в целофані»);

- сатира («Бенкет в пору СНІДу», «Мати і христопродавці», «Ода молодості»).

Ідея твору: нагадування людству про те, що через свої гріхи, через недбале ставлення до природи, до самих себе трапляються катастрофи, що виносять людину за межі існування. Паралельно з руйнуванням екології руйнується свідомість особи, нищиться психологічна цілісність.

ІV. Аналіз віршів

«Балада про соняшник»

Перша збірка І. Драча «Соняшник» ознаменувала новий етап у розвитку української лірики своїм жанровим новаторством.

«Балада про соняшник» (1962), що увійшла до збірки, була перекладена багатьма мова­ми світу. Поет реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні легендарно-істо­ричні, героїчні й фантастичні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напруже­ний сюжет. Поет розширює просторові координати художнього світу, сміливо відштовхую­чись від побутових, буденних реалій житія і піднімаючись до широких узагальнень.

У баладах І. Драча ліричний суб'єкт вміє миттєво осягнути світ, побачити в ньому щось дивовижне, неповторне, якусь нову грань, яка не всім відкривається.

У «Баладі про соняшник» побутова конкретика, універсальність і велич життя поєднані в цілісність, читацьке світосприймання пов'язане відчуттям неперервності руху й відкрит­тям краси у повсякденному житті. Уже на початку балади соняшник (невід'ємний атрибут українського пейзажу й національного світовідчуття) зазнає метаморфоз

Поет застосовує фольклорний мотив перевтілення: у творі соняшник - це хлопець. Зі вдяки асоціаціям реальні предмети стають символами. Образ сонця набуває метафоричного смислу і символізує Поезію, тобто сонце-поезія трансформується в образ звичайнісінького сільського дядька. Миттєві порушення пропорцій, неочікувані просторові й смислові зміщення, асоціативні комбінації явищ і предметів стають важливим інструментом для вираження ідеї твору. У цих видозмінах важливу роль відіграє момент сенсації. Це своєрідний ний психологічний «зоровий план», адже зіставлені події і картини вражають свідомість читача.

Образи соняшника і сонця надзвичайно прозорі: читачеві зрозуміло, що поет нероздільні пов'язаний з реальним життям, яке дає можливість самореалізуватися творцеві. Відкритті краси, духовності, що набувають космічного, сонячного виміру, неможливі без «земного» реального буття, яке творча особистість втілює у витворах мистецтва. Твір завершується монологом:

Поетика твору є модерною. Баладу написано верлібром, ритмічна розкріпаченість якого давала можливість авторові вільно передати рух складних картин, думок і почуттів.

Балада - жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально побутової тематики з драматичним сюжетом.

Метаморфоза - перетворення однієї форми чого-небудь в іншу; видозміна.

Верлібр - вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

Аналіз поезій «Етюд про хліб», «Крило», «Смерть Шевченка».