2.1 Облік необоротних активів

В цьому розділі викладено порядок бухгалтерського обліку основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів у підрозділах колійного господарства.

Бухгалтерський облік необоротних активів у підрозділах колійного господарства здійснюється відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996 - XIV (із змінами та доповненнями), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПБО) 7 „Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 (із змінами та доповненнями), Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 р. № 561 (із змінами та доповненнями), Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті ПБО 7 „Основні засоби", затверджених наказом Укрзалізниці від 03.07.2000р. № 254Ц (із змінами та доповненнями), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПБО) 8 „Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. №242 (із змінами та доповненнями), Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті ПБО 8 „Нематеріальні активи", затверджених наказом Укрзалізниці від 30.12.1999 р. № 379-Ц (із змінами та доповненнями), Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій залізничного транспорту України (далі - План рахунків), затвердженого наказом Укрзалізниці від 19.01.2000 р. №17-Ц (із змінами та доповненнями), Облікової політики Укрзалізниці, затвердженої наказом Укрзалізниці від 19.01.2000р. №17-Ц (із змінами та доповненнями) та іншими нормативними та розпорядчими документами.

Бухгалтерський облік повинен забезпечити:

- своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку повної інформації про оцінку, переоцінку і надходження необоротних активів, їх переміщення із складу в цех (відділ), з цеху в цех, із відділу в відділ, вибуття (реалізація, ліквідація, безоплатна передача, нестача, псування та інше);

- відображення даних про нарахування зносу (амортизації) за звітний період;

- визначення витрат, пов'язаних з підтриманням основних засобів в робочому стані;

- визначення витрат, пов'язаних з модернізацією, модифікацією, добудовою,

дообладнанням об'єктів;

- інформацію для складання звітності.

2.2 Визнання та оцінка основних засобів і їх класифікація

Для господарської діяльності кожного підрозділу колійного господарства, крім матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, потрібні основні засоби.

Основними засобами вважаються матеріальні необоротні активи, очікуваний термін використання яких становить більше одного року, які утримує підрозділ з метою використання їх у виробничому процесі, здавання в оренду іншим особам тощо.

Одиницею обліку основних засобів є окремий об'єкт. Окремим об'єктом основних засобів є: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного рівня призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; незавершені капітальні інвестиції; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин (компонентів), строки корисного використання яких різні, то кожна з цих частин може визнаватися бухгалтерському обліку окремим об'єктом основних засобів. При цьому, для кожної частини об'єкту розробляються та застосовуються окремі строки для нарахування амортизації з виділенням окремого шифру.

Планом рахунків введені рахунки другого та третього порядку, які дозволяють вести облік за більш розширеними групами класифікації основних засобів, ніж встановлено ПБО 7.

Із цього Плану рахунків в бухгалтерському обліку основних засобів підрозділів колійного господарства застосовуються такі субрахунки:

Субрахунки		Назва
1	2	3
103		Будинки, споруди та передавальні пристрої
	1030	Будинки виробничі
	1031	Приватизований житловий фонд
	1032	Будинки споруди та передавальні пристрої невиробничої сфери
	1033	Земляне полотно
	1034	Верхня будова колії
	1035	Інші споруди господарства колії
	1039	Передавальні пристрої інших господарств
104		Машини та обладнання
	1040	Машини та обладнання (крім обчислювальної техніки)
	1041	Обчислювальна техніка
	1042	Машини та обладнання невиробничої сфери
105		Транспортні засоби
	1054	Дизельні поїзди та автомотриси
	1058	Автомобілі
	1059	Інші транспортні засоби
106		Інструменти, прилади та інвентар
	1060	Інструменти, прилади та інвентар
	1061	Інструменти, прилади та інвентар невиробничої сфери
108		Багаторічні насадження
109		Інші основні засоби
	1090	Інші основні засоби
	1091	Інші невиробничі основні засоби
	1092	Транспортні засоби невиробничої сфери

Враховані на балансах підрозділів об'єкти основних засобів, їх коротка характеристика і особливості складу стосовно окремих груп і підгруп приведено нижче.

До групи „Будівлі" відноситься кожна будівля, призначена для виконання адміністративно-господарських функцій підрозділом, проживання або створення умов для соціально-культурного обслуговування населення, включаючи внутрішню систему опалення, освітлення, водо-газопроводу і каналізації, телефонна, радіо і сигналізаційні мережі, ліфти та інше внутрішнє обладнання, що входить до складу будівлі.

Якщо будівлі прилягають одна до одної і мають спільну стінку, але кожна із них має своє призначення, то вони вважаються окремими інвентарними об'єктами.

Надвірні будівлі, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будинок (хлів, комора, криниця, помийна яма та ін.) складають разом з ним один інвентарний об'єкт. Наприклад, до складу інвентарного об'єкту – будинок колійного майстра - входять: хлів, помийна яма, туалет, криниця, льох і огородження.

Якщо ці споруди і будівлі обслуговують два або більше будинків, то вони вважаються окремими інвентарними об'єктами.

За групою „Будівлі" також враховуються залізничні вагони на колесах, а також кузови вагонів, зняті з коліс, що використовуються для майстерень, комор і т.п.

За групою „Споруди" в підрозділах колійного господарства інвентарними об'єктами є:

а) земляне полотно головних колій на перегонах і головних колій станцій (між вхідними стрілками), включаючи кювети, водовідвідні канави за кожним напрямком в межах дистанції колії;

б) земляне полотно кожної станції, крім головних колій, включаючи кювети, водовідвідні канави, земляне полотно сортувальних гірок і підвищеної колії;

в) верхня будова колії (рейки зі скріпленнями, шпали, баласт, стрілочні переводи, перевідні бруси, урівнювальні прилади, знаки колійні і сигнальні, рейкові з'єднувачі і т.п.) за кожним напрямком в межах дистанції колії;

г) верхня будова колії кожної станції (рейки зі скріпленнями, шпали, баласт, стрілочні переводи, перевідні бруси, башмакоскидувачі, рейкозмащувачі, колійні підпори, рейкові з'єднувачі, колійні і сигнальні знаки і т.п.).

Якщо на одному напрямку в межах дистанції колії є ділянки з різним числом головних колій, різною шириною колії (в т.ч. змішані колії на загальних шпалах), то інвентарним об'єктом є кожний із перерахованих вище елементів залізничної колії кожної одноколійної, двохколійної, трьохколійної, чотирьохколійної і змішаної дільниці кожного напрямку і кожної ширини колії;

д) кожний вид дренажних, водовідвідних і закріплювальних споруджень земляного полотна головних і станційних колій кожного напрямку в межах дистанції колії: лотки водовідвідні, колектори, вбирні колодязі, дренажі підкюветні, закюветні, відносні, кільцеві, поперечні осушувальні прорізи в насипі, подушки шлакові, піщані, азбестові та ін.;

е) закріплювальні пристрої відкосів, насипу, викопів;

є) закріплювальні пристрої кюветів і канав;

ж) постійні снігозахисні і вітрозахисні огорожі колії на перегонах і станціях, огорожі для запобігання виходу худоби на колію на перетинах і станціях кожного напрямку колії в межах дистанції колії;

з) переносні снігозахисні щити і стовпчики, необхідні для огородження колії в межах дистанції колії.

На об'єкти (елементи залізничної колії), що перераховані вище, інвентарні картки відкриваються окремо за кожним роком побудови, а на об'єкти, що відносяться до пункту „д", „е", „є", „ж" картки, крім цього, діляться в залежності від матеріалу, з якого вони побудовані.

Інвентарним об'єктом по штучних спорудах є кожна інженерна споруда:

а) штучні споруди (залізничний міст, шляхопровід, віадук, пішохідний міст залізничний тунель, тунель поштово-багажний, труба, поперечний лоток під залізничною колією, дюкер і інші споруди з усіма пристроями, що відносяться до них. Наприклад, до складу інвентарного об'єкту „міст залізничний" входять : фундамент, опори, прогонові споруди, листове полотно, мостовий і охоронний брус, контрольний і мостовий настил, контррейки, а також додаткові прибудови опор, що прилягають щільно до існуючих з укладеними на них прогоновими спорудами;

б) регулювальні споруди (дамби, траверзи, укріпні споруди конусів земляних насипів, берегів, дна русел річок і інші);

в) берегоукріплювальні і берегозахісні споруди (хвилевідбійні стіни, траверси, хвилеломи, морські берми, дамби, шпори, тюфяки і інші);

г) підтримуючі і захисні споруди (підпорні, вловлювальні стіни, вловлю вальні траншеї, протиобвальні стіни і протилавинні та снігозахисні галереї і т.п.);

Кожний переїзд через залізничні колії є самостійним інвентарним об'єктом. До його складу входять: настил, контррейки, водовідвідні споруди, шлагбауми ручні механічні (автоматичні шлагбауми є самостійним інвентарним об'єктом), підходи до переїзду автомобільних шляхів (на відстані, що знаходяться на балансі дистанції колії), габаритні ворота на електрифікованих залізничних коліях, пост чергового по переїзду, сигнальні знаки і інші.

Автоматичні пристрої переїздів відповідно до Вказівки ЦФ МШС від 18.09.67 р. № 68/64-ЦФМ враховуються на балансі дистанції сигналізації та зв'язку.

Окремим інвентарним об'єктом є кожна підзвітна залізнична колія на всьому протязі, включаючи земляне полотно з дренажними, водовідвідними, укріпними і захисними спорудами, мости довжиною до 10 м., верхня будова колії, переїзди і інші. Мости довжиною більше 10 м. є самостійними інвентарними об'єктами.

У підрозділах колійного господарства за групою „Машини і обладнання" враховуються баластувальні, виправно-підбивально-опоряджувальні, виправно- підбивально-рихтувальні, прибиральні, баласто-ущільнувані, рейкоочищувальні, снігоприбиральні, контактно-зварювальні, шліфувальні машини, машини для заміни шпал, щебеневі та баластоочисні машини, колійні моторні гайковерти, землеснігоприбиральні піввагони, колієукладальники (колієукладальні крани), снігоочисники, хопер-дозатори, екскаватори, компресори, електрозварювальні агрегати, дефектоскопи, ланкоскладальні та ланкорозбірні технологічні лінії, машини для подрібнювання та сортування щебеню, просочувальні циліндри та інші.

Снігозахисні, водорегулюючі та загороджувальні насадження враховуються за групою „Багаторічні насадження".

Крім цього, в бухгалтерському обліку підрозділів кожна група (підгрупа) основних засобів ділиться на основні засоби власні, орендовані і такі, що перебувають в експлуатації, запасі, ремонті, на модернізації, реконструкції, добудові, частковій ліквідації тощо.

Для аналітичного обліку та контролю за використанням основних засобів в місцях експлуатації кожному об'єкту присвоюється інвентарний номер.

Якщо частина (компонент) основних засобів в бухгалтерському обліку визнана окремим об'єктом, то їй також присвоюється інвентарний номер.

Інвентарний номер закріплюється за об'єктом основних засобів на весь час його знаходження на даному підрозділі. Після вибуття об'єктів із підрозділу, для запобігання подвійного присвоєння інвентарних номерів, їх інвентарні номери не присвоюються іншим об'єктам, які надійшли протягом певного періоду (наприклад, протягом терміну зберігання документів).

Форми первинних документів для обліку основних засобів і вказівки щодо їх заповнення затвердженні наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №352.

Для аналітичного обліку основних засобів застосовується картка форми № 03-6 „Інвентарна картка обліку основних засобів", в яку заносяться всі дані про інвентарний об'єкт основних засобів. Картка відкривається на кожний об'єкт основних засобів на підставі „Акта приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" форми № 03-1, технічної та іншої документації.

Підставою для відміток у картці про вибуття об'єктів при передачі їх іншому підрозділу колійного господарства та на сторону, а також при внутрішньому переміщенні є „Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" (форма № 03-1); при списанні об'єкта основних засобів внаслідок морального старіння або зносу - „Акт на списання основних засобів" (форма № ОЗ- 3).

В розділ картки „Коротка індивідуальна характеристика об'єкта" технічний відділ заносить основні якісні та кількісні показники, найбільш важливі для даного об'єкта.

В разі, коли в об'єктах основних засобів є дорогоцінні метали або дорогоцінне каміння, то в картки аналітичного обліку обов'язково заноситься інформація щодо назви та кількості дорогоцінного металу або дорогоцінного каміння. Картки підписуються керівником і головним бухгалтером підрозділу та завіряються печаткою.

Дані про наявність в об'єктах основних засобів дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння заносять до картки на підставі технічних паспортів або інших документів.

В бухгалтерії підрозділу інвентарні картки розміщуються за групами основних засобів з виділенням окремої групи об'єктів, що тимчасово не експлуатуються (капітальний ремонт, реконструкція, консервація і т. д.).

Для реєстрації інвентарних карток обліку основних засобів застосовується „Опис інвентарних карток по обліку основних засобів", типова форма № ОЗ-7, затверджена наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р № 352.

Опис складається бухгалтерією в одному екземплярі з метою контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.

По закінченню місяця за даними інвентарних карток заповнюється типова форма №03-8 „Картка обліку руху основних засобів", затверджена Міністерством статистики України від 29.12.95 р № 352. На підставі даних цих карток готується інформація щодо руху основних засобів.

Для пооб'єктного обліку основних засобів за місцями їх знаходження (експлуатації) за матеріально-відповідальними особами застосовується „Інвентарний список основних засобів", типова форма № ОЗ-9, затверджена Міністерством статистики України від 29.12.95 р. № 352.

Для організації обліку основних засобів згідно з Обліковою політикою Укрзалізниці у підрозділі наказом керівника створюється постійно діюча комісія. До складу комісії входять: головний інженер, головний бухгалтер і компетентні спеціалісти.

На комісію покладаються такі обов'язки:

- здійснення контролю за визнанням і використанням основних засобів та надання обґрунтованих пропозицій щодо їх поліпшення (модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції, ремонту), а в разі невідповідності активам - списання з балансу (ліквідації, реалізації) або обміну;

- здійснення підготовчої роботи, необхідної для організації проведення переоцінки об'єктів основних засобів відповідно до пункту 16 ПБО 7 „Основні засоби" та Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті ПБО 7;

- визначення ліквідаційної вартості основних засобів;

- надання в Укрзалізницю обґрунтованих пропозицій щодо змін строків корисного використання об'єктів основних засобів;

- здійснення контролю за проведенням інвентаризації основних засобів та інших функцій, визначених Типовим положенням про постійно діючу комісію.

Основні засоби зараховуються на баланс підрозділу за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:

- суми, що сплачена постачальникам і підрядникам за устаткування, інструмент, інвентар та інші необоротні активи, за виконані проектно вишукувальні і будівельно - монтажні роботи (без непрямих податків);

- державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (будівництвом) основних засобів (якщо вони не відшкодовані підрозділу);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження і пуск основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісною вартістю безоплатно отриманих основних засобів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, пов'язаних з доведенням цих об'єктів основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання.

Первісною вартістю об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, є їх собівартість, яка визначається згідно з ПБО 9 „Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, і ПБО 16 „Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та Методичними рекомендаціями по застосуванню на залізничному транспорті ПБО 9 „Запаси" та ПБО 16 „Витрати".

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є залишкова вартість переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Подібними об'єктами вважаються об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Для визнання об'єктів, які мають однакове функціональне призначення, подібними різниця між справедливою вартістю об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 відсотків.

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта основних засобів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що належить до сплати (отримання) за обмінною операцією.

Первісна вартість об'єкта основних засобів може змінюватися у разі його поліпшення, часткової ліквідації, переоцінки і зменшення корисності.

Первісна вартість основних засобів, оцінених в іноземній валюті, визначається у грошовій одиниці України за курсом Національного банку України в порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 „Вплив змін валютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193.