2.Порівняння інформаційних систем з традиційними програмними продуктами.

Хоча інформаційні системи є звичайним програмним продуктом, вони мають ряд істотних відмінностей від стандартних прикладних програм і систем.

Залежно від предметної області інформаційні системи можуть дуже сильно відрізнятися за своїми функціями, архітектурою, реалізацією. Проте можна виділити ряд властивостей, які є загальними:

• інформаційні системи призначені для збору, зберігання та обробки інформації. Тому в основі будь-якої з них лежить середовище зберігання і доступу до даних;

• інформаційні системи орієнтуються на кінцевого користувача, що не має високої кваліфікації в сфері застосування обчислювальної техніки. Тому клієнтські застосування інформаційної системи повинні мати простий, зручний, легко засвоюваний інтерфейс, який надає кінцевому користувачеві усі необхідні для роботи функції, але в той же час не дає йому можливість виконувати зайві дії.

Таким чином, при розробці інформаційної системи доводиться вирішувати дві основні задачі:

• завдання розробки БД, призначеної для зберігання інформації;

• завдання розробки графічного інтерфейсу користувача.

3.Основні складові корпоративних інформаційних систем.

У складі корпоративних інформаційних систем можна виділити дві відносно незалежних складових:

• комп'ютерну інфраструктуру організації – сукупність, що є, мережевої, телекомунікаційної, програмної, інформаційної і організаційної інфраструктур. Ця складова зазвичай називається корпоративною мережею.

• взаємопов'язані функціональні підсистеми, що забезпечують вирішення завдань організації і досягнення їх цілей.

Перша складова відображає системно-технічну та структурну сторону будь-якої інформаційної системи. По суті, це основа для інтеграції функціональних підсистем, що повністю визначає властивості інформаційної системи, що визначають її успішну експлуатацію. Вимоги до комп'ютерної інфраструктури єдині і стандартизовані, а методи її побудови добре відомі і багаторазово перевірені на практиці.

Друга складова корпоративної інформаційної системи повністю відноситься до прикладної області і сильно залежить від специфіки завдань та цілей підприємства. Ця складова повністю базується на комп'ютерній інфраструктурі підприємства і визначає прикладну функціональність інформаційної системи. Вимоги до функціональних підсистем складні і часто суперечливі, оскільки висуваються фахівцями з різних прикладних областей. Проте, саме ця складова важливіша для функціонування організації, оскільки для неї, власне, і будується комп'ютерна інфраструктура.

4.Співвідношення між складовими інформаційної системи

Взаємозв'язки між двома вказаними складовими інформаційної системи досить складні. З одного боку, ці дві складові в певному значенні незалежні. Наприклад, організація мережі і протоколи, використовувані для обміну даними між комп'ютерами, абсолютно не залежать від того, які методи і програми планується використовувати на підприємстві для організації бухгалтерського обліку.

З іншого боку, вказані складові в певному значенні все ж залежать один від одного. Функціональні підсистеми в принципі не можуть існувати без комп'ютерної інфраструктури. В той же час комп'ютерна підсистема та інфраструктура сама по собі є обмежена, оскільки не має необхідної функціональності. Неможливо експлуатувати розподілену інформаційну систему за відсутності мережевої інфраструктури. Хоча, маючи розвинену інфраструктуру, можна надати співробітникам організації ряд корисних загальносистемних служб (наприклад, електронну пошту, доступ в Інтернет тощо), що спрощують роботу і роблять її ефективнішою (зокрема, за рахунок використання розвиненіших засобів зв'язку).

Таким чином, розробку інформаційної системи доцільно починати з побудови комп'ютерної інфраструктури (корпоративній мережі) як найбільш важливою складовою, що опирається на апробовані промислові технології і гарантовано реалізовується.

Нема сенсу будувати корпоративну мережу як деяку самодостатню систему, не зважаючи на прикладну функціональність. Якщо в процесі створення системно-технічної інфраструктури не проводити аналіз і автоматизацію управлінських завдань, то засоби, інвестовані в розробку корпоративної мережі, не дадуть згодом реальної віддачі.

Корпоративна мережа створюється на багато років вперед, капітальні витрати на її розробку і впровадження настільки великі, що практично унеможливлюють повної або часткової модернізації існуючої мережі. Функціональні підсистеми, на відміну від корпоративної мережі, мінливі за своєю природою, оскільки в предметній області діяльності організації постійно відбуваються більш менш істотні зміни. Функціональність інформаційних систем сильно залежить від організаційно-управлінської структури організації, її функціональності, розподілу функції, прийнятих в організації фінансових технологій і схем, існуючої технології документообігу і безлічі інших чинників.

Розробку і впровадження функціональних підсистем можна виконувати поступово. Наприклад, спочатку на найбільш важливих і відповідальних ділянках виконувати розробки, що забезпечують прикладну функціональність системи (впроваджувати системи фінансового обліку, управління кадрами і тому подібне), а потім поширювати прикладні програмні системи і на інші, спочатку менш значущі області управління підприємством.