Програма ігрової терапії для корекції гіперактивної поведінки дітей середнього дошкільного віку

Дошкільний вік – класичний вік гри, провідного виду діяльності дитини, він є для нього актуальним і цікавим проведенням часу.

Враховуючи думку психологів про те, що рекомендується включати гіперактивних дітей в спільні ігри з негіперактивними, наш вибір зупинився на методі групової ігрової корекції.

На основі аналізу закономірностей психічного розвитку чотирирічних дітей було зроблено припущення, що для роботи з ними недоцільно проводити кожний з етапів по зниженню рівня гіперактивності окремими серіями по 4-5 занять. Недоцільність обумовлюється недостатньою сформованістю стійкості уваги і високою стомлюваністю дітей, що займаються одноманітною діяльністю, і, внаслідок цього, зниженням мотивації до подальшої діяльності.

Тому була розроблена програма, що складається з 5 занять по 25 хвилин, згідно якої на кожному занятті послідовно проводяться 3 вищезгадані етапи, які в сукупності повинні були викликати ефект зниження гіперактивності у дітей.

В процес коректувальної роботи була включена вся група обстежених дітей. Участь в іграх дітей з не гіперактивною поведінкою мала важливе значення психологічної підтримки, створювало відчуття згуртованості в групі.

Перспективний план ігрової терапії

№	Дата	Назва запланованих занять			Примітка
		1 етап	2 етап	3 етап
1		3	4	5	6
	07.05.14	«Мішечок для вигуків»	«Подорож на хмарі»	«Говори по сигналу»
		«Сміятися заборонено»	«Я весь в увазі»	«Дракон»
		«Лови - не лови»	Робота з демонстраційним матеріалом	«Дотик»
2	10.05.14	«Швидкі перетворення»	«Говори по сигналу»	«Графічний диктант»
		«Сміятися заборонено»	«Я весь в увазі»
		«Швидкі перетворення»	Робота з демонстраційним матеріалом	«Дотик»
3	15.05.14	«Коректор»	«Подорож на хмарі»	«Дотик»
		«Сміятися заборонено»	«Я весь в увазі»	«Графічний диктант»
		«Лови - не лови»	Робота з демонстраційним матеріалом
4	18.05.14	«Дотик»	«Говори по сигналу»	«Дотик»
		«Сміятися заборонено»	«Я весь в увазі»	«Коректор»
		«Швидкі перетворення»	Робота з демонстраційним матеріалом
5	20.05.14	«Лови - не лови»	«Подорож на хмарі»	«Лови - не лови»
		«Сміятися заборонено»	«Я весь в увазі»	«Графічний диктант»
		«Швидкі перетворення»	Робота з демонстраційним матеріалом	«добра тварина»

Як ввідний етап була запланована гра з «мішечком для вигуків», в якому діти, за пропозицією вихователя, могли залишити свій крик на час проведення занять, і забрати його назад після закінчення. Оскільки залишати і забирати крик було запропоновано дітям добровільно, то після третього заняття необхідність в цьому початковому етапі відпала внаслідок відсутності в ньому потреб дітей.

На першому етапі роботи з гіперактивними дітьми з 5 ігор, що входять в програму по коригуванню уваги, використовувалося 3 на кожному занятті. Зміна ігор проводилася для ефекту новизни з метою зацікавлення дітей і мотивації їх на ігрову діяльність.

Другий етап був реалізований так, щоб гіперактивні діти познайомилися з різноманітною палітрою людських емоцій і мали приклади виразу як негативних, так і позитивних відчуттів, а також могли по мові тіла, міміці, «прочитувати» емоції.

Метою ігор третього етапу було наступне: навчити гіперактивних дітей бути менш рухливими, дати їм унікальну можливість подивитися на себе очима оточуючих, не замислюючись про це. Починаючи з третім заняттям, програма доповнилася його обговоренням з дітьми у вільній формі.

На підставі процесу групової ігрової терапії була виявлена наступна динаміка поведінки гіперактивних дітей в групі.

По-перше, протягом п’яти занять був виражений процес легального випліскування енергії: активні імпульси виявилися на першому занятті, наростали з подальшими, досягли піку на четвертому і на завершальному пішли на спад.

По-друге, виявлено, що невміння дітей розпізнавати і контролювати свої дії пов'язано з вузьким набором їх поведінкового репертуару. Після курсу з п'яти занять діти розширили свій репертуар реагування на різні ситуації, майже безпомилково навчилися визначати валентність емоції і стали обігравати не тільки негативні, але і позитивні емоції за власною ініціативою.

До кінця занять вони усвідомили поведінку, яка може призвести до негативних наслідків , стали менш різкими по відношенню до дітей групи, проте одиничні гіперактивні тенденції мали місце.

Діти, виявлені діагностикою, як гіперактивні, в процесі занять показали переконливу динаміку. Хлопчик на заняттях першого етапу проявляв підвищену активність, а на 5 занятті продемонстрував помітний спад. Дівчинка стала описувати свої емоції словами і навіть прагнула описати емоції інших дітей, з якими грала, демонструвала свої уміння розпізнавання емоцій близьким дорослим, в житті і вихователі і батьки помітили зниження агресивних проявів, скарги з боку дітей на поведінку дівчинки знизилися.

Необхідно підкреслити, що програма занять, що містить протягом всього експериментального дослідження відносно стабільний каркас, що складається з трьох етапів роботи з гіперактивною поведінкою, мала динаміку. Пристосовуючись до потреб дітей, що йдуть по шляху зниження рівня гіперактивності, що актуалізуються, програма коректувалася, з неї був видалений ввідний етап, запланований бути ритуалом на початку кожного заняття; починаючи з третього заняття, був введений завершальний етап сумісного обговорення заняття. На кожному з етапів, призначених власне для зменшення рівня гіперактивності, погоджено із завданнями конкретного етапу, по ходу групової роботи, вносилися деякі зміни.

Виходячи з одержаних результатів, можна стверджувати, що методи надання корекцій виявилися достатньо ефективними. Діти змогли прийнятними способами зосереджувати свою увагу.

Слід припустити, що збільшення числа занять до 9-12 підвищить результативність консультування в плані зміцнення і закріплення змін в поведінці.

Другий напрямок включав в себе змістовну роботу з сім'єю гіперактивної дитини.

У зв’язку з цим з батьками були проведені індивідуальні консультації з виникаючих проблем у розвитку та вихованні дошкільнят; бесіди з метою розширення знань батьків про синдром гіперактивності, особливості розвитку дитини і можливості психолого-педагогічного супроводу. Нами була розроблена пам’ятка для батьків по вихованню гіперактивної дитини (див. Додаток).

Проведення узгодженої, структурованої розвивально-корекційної роботи дозволило відстежити помітні зміни в поведінці і діяльності гіперактивних дошкільнят, а також позначити суттєві покращення у взаєминах дітей з симптомами гіперактивності та їх батьками.