Анкета для батьків г.П.Лаврентьєвої і т.М.Титаренко

Мета: виявити схильність до гіперактивної поведінки у дітей середнього дошкільного віку.

Батькам пропонується відповісти на 20 питань-твердженнь. Позитивна відповідь на кожне запропоноване твердження оцінюється в 1 бал. Підраховується підсумкова сума балів, на підставі чого робиться висновок про рівень гіперактивності дитини (чим більше підсумкова сума, тим вище рівень гіперактивності дитини).

Шкала оцінок результатів

Підвищений рівень гіперактивності - 16-20 балів.

Високий рівень гіперактивності - 11-15 балів.

Середній рівень гіперактивності - 6-10 балів.

Слабкий рівень гіперактивності -1-5 балів.

Після проведення опитуваня нами було отримано наступні результати, які оформили у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Оцінка рівня гіперактивності дітей-дошкільників за методикою Лаврент’євоїТ.М.

№	П.І. дитини	Кіл-ть балів	Рівень агресивності
			Слабкий	Середній	Високий	Підвищений
1.		10
2.		9
3.		10
4.		10
5.		2
6.		4
7.		7
8.		4
9.		12
10.		1
11.		6
12.		3
13.		4
Всього	8	8	2	0

Кількісний аналіз, проведений на підставі анкетування батьків по даній методиці, показав, що в групі дітей виявлено:

– 2 дітей мають високий рівень гіперактивності;

– 8 дітей із середнім рівнем гіперактивності

– 8 дітей з низьким рівнем гіперактивності.

Якісний аналіз показав, що в даній групі дітей наймасовішими порушеннями поведінки є: відмова ділиться, поступитися (12 дітей), бажання помститися (11 дітей), упертість в досягненні своїх цілей (9 дітей), сварки, бійки (8 дітей), псування іграшок (8 дітей).

Шановні батьки, будь-ласка, дайте відповіді на запитання, що стосуються поведінки вашої дитини

1.Часом здається, що до неї вселився злий дух.

• Так

• Ні

2. Вона може промовчати, коли чимось незадоволена.

• Так

• Ні

3. Коли хтось чинить їй на зло, вона обов'язково намагається відплатити тим самим.

• Так

• Ні

4. Іноді їй без жодної причини хочеться лаятися.

• Так

• Ні

5. Буває, що вона з задоволенням ламає іграшки, щось розбиває, випорожнює.

• Так

• Ні

6. Іноді вона наполягає на чомусь так, що оточуючі втрачають терпіння.

• Так

• Ні

7. Їй подобається дрзнити тварин.

• Так

• Ні

8. Дитину важко в чомусь переконати.

• Так

• Ні

9. Дуже сердиться, коли їй здається, що хтось з неї жартує.

• Так

• Ні

10. Іноді в неї зявляється бажання зробити щось погане, шокуюче оточуючих.

• Так

• Ні

11. У відповідь на звичайні розпорядження намагається зробити усе навпаки.

• Так

• Ні

12. Часто буркотлива.

• Так

• Ні

13. Сприймає себе, немов самостійну і рішучу.

• Так

• Ні

14. Любить бути першою, командувати, підкоряти собі інших.

• Так

• Ні

15. Невдачі викликають у неї сильне роздратування, бажання знайти винних.

• Так

• Ні

16. Легко свариться, починає бійку.

• Так

• Ні

17. Намагається спілкуватися із молодшими дітьми як фізично слабшими.

• Так

• Ні

18. В неї досить часті напади похмурої дратівливості.

• Так

• Ні

19. Не рахується з однолітками, не поступається, не ділиться.

• Так

• Ні

20. Упевнена, що будь-яке завдання виконає найкраще.

• Так

• Ні

Додаток Б

ТВЕРДЖЕННЯ:

1) Тобі запропонували на вибір подивитися на екрані телевізора:

а) Мультфільм «Віні Пух на гостинах у кролика»;

б) Мультфільм «Людина – Павук»;

в) Мультфільм «Дика сімейка Торнберри»;

г) свій варіант.

2) Яку дорослу передачу на екрані телевізора ти дивишься з великим задоволенням:

а) «Про тварин»;

б) «Нехай свідчать»;

в) «Кримінальна хроніка»;

г) свій варіант.

3) У якому телевізійному фільмі тобі хотілося б знятися:

а) «Пригоди Електроніка»;

б) «Менти»;

в) «Мортал Комбат смертельна битва»;

г) свій варіант.

4) Якби ти був головним режисером про що ти придумав дитячу передачу:

а) про дружбу для людей;

б) про бійки для людей;

в) дитячий бойовик;

г) свій варіант.

Додаток В

Ігри для розвитку уваги

“Коректор”

Мета: концентрація уваги.

Цю гру діти зазвичай люблять за те, що вона дає їм можливість відчути себе дорослими і важливими. Для початку потрібно пояснити їм сенс незрозумілого слова “коректор”. Згадайте з дитиною її улюблені книги та дитячі журнали. Чи зустрічались у них коли-небудь друкарські помилки? Звичайно, ні, якщо мова йде про хороше видавництво. Але ж автори теж можуть допускати помилки. Хто ж займається їх виправленням? Ця важлива людина і є коректор. Запропонуйте дитині попрацювати на такій відповідальній посаді.

Візьміть стару книгу або журнал, де є великі тексти. Домовтеся з дитиною про те, яка буква сьогодні буде умовно "неправильною", тобто яку літеру він буде викреслювати. Потім виберіть фрагмент тексту або відведіть час роботи (не більше десяти хвилин). Коли пройде цей час або буде перевірений весь вибраний уривок, перевірте текст самі. Якщо діти відшукали всі потрібні букви, то обов’язково похваліть їх. Такому коректору можна навіть видати премію (наприклад, у вигляді солодощів або маленьких сюрпризів)!

Якщо ж вашим коректором були допущені пропуски або помилки, то теж не засмучуйтеся - йому є в чому вдосконалюватися! Візьміть листок в клітинку і накресліть на ньому систему координат. Вгору по вертикальній осі відкладіть стільки клітинок, скільки помилок допустила дитина. Коли будете проводити цю гру повторно, то на цьому ж кресленні правіше відкладіть наступну кількість помилок. З’єднайте отримані точки. Якщо крива поповзла вниз, значить, дитина сьогодні працює більш уважно, ніж раніше.

Примітка. Описану гру бажано проводити з неуважними дітьми систематично. Тоді вона стане ефективним інструментом, здатним виправити цей недолік. Якщо дитина вже без зусиль справляється із завданням, то можна його ускладнити наступними способами. По-перше, можна запропонувати коректора викреслювати не одну букву, а три, причому різними способами. Так, наприклад, букву “М” потрібно викреслювати, літеру “С” підкреслювати, а “І” обводити в гурток. По-друге, можна вносити шумові перешкоди, які будуть відволікати дитину від роботи над завданням. Тобто у відведений для “коректури” час ви замість того, щоб зберігати мовчання і допомагати дитині зосередитися, будете грати роль “шкідника”: шуміти, шарудіти, розповідати історії, упускати предмети, включати і вимикати магнітофон і виконувати інші дії в стилі старої Шапокляк .

“Сміятися заборонено” (Фопель К)

Мета: заспокоїти збуджену групу, налаштувати на роботу, яка вимагає концентрації уваги.

Сядьте, будь ласка, широким колом. Хтось один встане посередині, і буде водити. Його завдання полягає в тому, щоб вибрати кого-небудь з тих, що сидять, і змусити його заговорити або посміхнутися. Для досягнення своєї мети він може пробувати все, що завгодно, однак він не повинен ні до кого доторкатися, і, зрозуміло, сам він не має права говорити. Ті, хто сидить у колі, не повинні відвертатися або закривати очі.

Кожен водить не більше однієї хвилини. Якщо ведучий домагається успіху, він міняється місцями з тим, кого змусив посміхнутися або заговорити.

“Лови-не лови”

Мета: розвиток уваги, швидкості обробки почутої інформації.

Правила цієї гри схожі на всім відомий спосіб грати в “Їстівне –неїстівне”. Тільки умова, коли дитина ловить м'яч, а коли ні, може змінюватися на кожному етапі гри. Наприклад, зараз ви домовляєтеся, що якщо ведучий кидає м’яч, вимовляючи слово, що відноситься до рослин, то гравець ловить його. Якщо ж слово не є рослиною, то відбиває м’яч. Наприклад, один етап гри міг би називатися “Меблі – не меблі”. Аналогічно можна грати в такі варіанти, як “Риба – не риба”, “Транспорт – не транспорт”, “Літає – не літає” і безліч інших. Кількість обираних умов гри залежить тільки від вашої фантазії. Якщо вона раптом вичерпається, запропонуйте дитині самій вибрати умову гри, тобто категорію слів, які він буде ловити. Діти іноді дають зовсім свіжі і творчі ідеї!

Примітка. Як ви, напевно, помітили, ця гра розвиває не тільки увагу, але й здатність до узагальнення. Тому з метою інтелектуального розвитку дитини постарайтеся, щоб категорії цих узагальнюючих понять були різноманітні і говорили про різні сфери, а не обмежувалися побутовими і часто використовуваними словами.

“Графічний диктант” (Локалова Н.П.)

Мета: розвиток уміння підкорятися словесним вказівкам дорослого; розвиток рухової сфери та концентрації уваги.

Матеріал до завдання. Індивідуальний набір бланків (4 штуки 10x15 см). На кожному бланку зображені 3 ряду дрібних геометричних фігур: верхній ряд складається з 17 трикутників, середній ряд – з 16 гуртків, нижній ряд – з 17 квадратів. Фігури верхнього та нижнього рядів розташовані один проти одного, середнього – у проміжку між ними.

Учитель каже: “Ми будемо малювати візерунки. У вас на листочках намальовані ряди трикутників, квадратів і гуртків. Ви будете з’єднувати їх, щоб вийшов візерунок. Запам’ятайте три правила:

1) два трикутника, два квадрати або квадрат з трикутником можна з'єднувати лише через гурток;

2) лінія візерунка повинна йти тільки вперед;

3) кожне нове з’єднання треба починати з тієї фігурки, на якій зупинилася лінія, тоді у візерунку не вийде проміжків. Намалюємо перший візерунок разом”.

Разом з учнями вчитель виконує тренувальний візерунок і аналізує його. Потім учні під диктовку вчителя малюють три основних візерунка.

“Я весь в увазі”

Мета: концентрація уваги.

У цій грі дитині знадобиться артизтизм, а вчителю – винахідливість. Можна ввести учасників в гру за допомогою подання, дія якого відбувається на кінопробах. Юним акторам пропонують зобразити людину, яка “вся в увазі”, тобто повністю оточена своїми думками і почуттями, тому вона абсолютно не помічає того, що відбувається навколо неї. Підкажіть починаючому акторові, що вийде краще зосередитися, якщо він уявить, що дивиться дуже цікавий фільм або читає книгу. Але цим роль не обмежується. У починаючої зірки екрану є конкуренти. Вони будуть всіляко заважати йому добре виконти свою роль. Для цього вони можуть розповідати анекдоти, звертатися до актора за допомогою, намагатися здивувати або розсмішити його, щоб привернути до себе увагу. Єдине, чого вони не мають права робити, - це доторкатися до актора. Але і в актора є обмеження в правах: він не може закривати очі або вуха.

Після того як режисер скаже: “Стоп”, всі учасники перестають грати. Можна навіть взяти інтерв'ю у початківця артиста, нехай він розповість, як йому вдалося бути уважним і не відволікатися на спеціально створювані перешкоди.

Примітка. Звичайно, ця гра буде ще веселіше, якщо підключити до неї декількох дітей. Щоправда, тоді потрібно буде стежити за порядком, щоб “конкуренти” не перестаралися в прагненні відвернути “актора”. Також участь дорослого може показати дітям несподівані й цікаві ходи, які вони можуть використовувати. Якщо ви помітите, що спроби відвернути актора обмежуються криками і кривляння, то підкажіть гравцям більш оригінальні способи. Так можна повідомляти особисті новини, показувати нову іграшку, робити вигляд, що всі йдуть і т. д.

“Шалтай-Балам”

Мета: гра допоможе дитині розслабитися, зняти напругу.

Персонаж цієї гри напевно сподобається гіперактивній дитині, так як їх поведінка в дечому схожа. Щоб діти краще увійшли в роль, запитаєте, чи читали вони вірш С.Маршака про Шалам-Балам. А може бути, вони бачили мультфільм про нього? Якщо це так, то нехай дитина розповість про те, хто такий Шалтай-Балам, чому його так називають і як він поводиться. Тепер можете починати гру. Ви будете читати уривок з вірша Маршака, а дитина стане зображати героя. Для цього потрібно буде повертати тулуб вправо і вліво, вільно розмовляючи м’якими, розслабленими руками. Кому цього недостатньо, може крутити ще й головою.

Отже, дорослий у цій грі має читати вірш:

Шалтай-Балам

Сидів на стіні.

Шалтай-Балам

Звалився уві сні.

Коли ви скажете останній рядок, дитина повинна різко нахилити тіло вперед і вниз, переставши базікати руками і розслабившись. Можна дозволити дитині для ілюстрації цієї частини вірша впасти на підлогу.

Примітка. Чергування швидких, енергійних рухів з розслабленням і спокоєм дуже корисні для гіперактивної дитини, тому що в цій грі вона отримує певне задоволення від розслабленого падіння на підлогу, а значить, від спокою. Щоб добитися максимального розслаблення, повторіть гру кілька разів поспіль.

“Подорож на хмарі” (Фопель К).

Мета: вправа на релаксацію, дає дітям заспокоїтися і налаштуватися на роботу.

Матеріали: В якості супроводу бажано використовувати спокійну інструментальну музику.

Вихователь звертається до дітей: Сядьте зручніше і закрийте очі. Два-три рази глибоко вдихніть і видихніть ... Я хочу запросити вас у подорож на хмарі. Стрибніть на білу пухнасту хмару, схожу на м’ку гору з пухких подушок. Відчуйте, як ваші ноги, спина, ручкизручно розташувалися на цій великій хмарній подушці. Тепер починається подорож. Ваша хмара повільно піднімається в синє небо. Відчуваєте, як вітер обвіває ваше обличчя? Тут, високо в небі, все спокійно і тихо. Хай ваша хмара перенесе вас зараз у таке місце, де ви будете щасливі.

Постарайтеся подумки “побачити” це місце як можна більш точно. Тут ви відчуваєте себе абсолютно спокійно і щасливо. Тут може статися щось чудове і чарівне ... (30 секунд.)

Тепер ви знову на своїй хмарі, і вона везе тебе назад, на твоє місце в кімнаті. Спустіться з хмари і подякуйте їй за те, що вон так добре тебе покатала ... Тепер подивіться, як вона повільно розтане в повітрі ... Потягнітьсяся, випрямтеся і знову будьте бадьорі та уважні.

“Швидкі перетворення” (Фопель К.)

Мета: вправа на зняття напруги після «сидячої» роботи

Матеріали: Аудіокасета із записом бадьорої інструментальної музики.

Вихователь звертається до дітей: Зараз зазвучить музика, і ви почнете ходити по кімнаті. Коли музика зупиниться, ви теж повинні зупинитися. У цей момент я скажу вам, кого ви повинні зобразити ... (Увімкніть музику і зупиніть її приблизно через одну хвилину.) Тепер ви всі повинні перетворитися на Бабу-Ягу. (Знову включіть музику на 30 секунд.)

Тепер все – до роботи. Станьте парами і покажіть один одному, що ви роботи ... (Знову поставте музику на 30 секунд.)

Інші перетворення: сумний клоун, веселий танцюрист, нервовий грабіжник, стомлений бігун на коротку дистанцію, усміхнений манекен, боксер перед боротьбою, співак.

“Дотик”

Мета: Ця гра допоможе дитині розслабитися, зняти напругу, підвищить її тактильну сприйнятливість.

Підготуйте предмети, зроблені з різних матеріалів. Це можуть бути шматочки хутра, скляні речі, дерев’яні вироби, вата, що-небудь з паперу і т.д. Покладіть їх на стіл перед дитиною. Коли вона їх розгляне, запропонуйте їй закрити очі і спробувати здогадатися, чим ви торкаєтеся до його руки.

Примітка. Можна також доторкатися до щоки, шиї, коліна. У будь-якому випадку ваші торкання повинні бути лагідними, неквапливими, приємними.

Додаток Г