53

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

« ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»

Факультет педагогіки та психології

Кафедра психології і педагогіки дошкільної освіти

Курсова робота

на тему:

«ГІПЕРАКТИВНІ ДІТИ ТА КОРЕКЦІЯ ЇХ ПОВЕДІНКИ»

Виконала: студентка III курсу

групи ДО-12 , заочної форми навчання,

напряму підготовки

0101 Педагогічна освіта

6.01010101 «Дошкільна освіта»

Кузьмич Наталія Павлівна

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук , доцент кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти

Борисова Олена Олександрівна

Переяслав-Хмельницький, 2015

Оцінка: __________________________

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………	4
РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІ ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ …………………………	7
1.1. Психолого-педагогічна характеристика порушень поведінки у дітей дошкільного віку ……………….……………………………	7
1.2. Особливості поведінки гіперактивних дітей в ДНЗ ………………	10
1.3. Профілактична робота з гіперактивними дітьми дошкільного віку……………………………………………………………………	13
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ГІПЕРАКТИВНИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ.……………………………………………….	16
2.1. Дослідження проблеми гіперактивності у дітей середнього дошкільного віку.……….............................................................	16
2.2. Корекційна програма подолання гіперактивності у дітей п’ятого року життя та її впровадження у роботу з дітьми середнього дошкільного віку…….………………………………........................	18
2.3. Аналіз отриманих результатів………………………………………	27
ВИСНОВКИ………………………………………………………………	28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….........…	29
ДОДАТКИ…………………………………………………………………	33

ВСТУП

Вивчення і профілактика негативних явищ поведінки людей в будь-якому суспільстві проблема першорядної важливості. Особлива значимість цієї проблеми стоїть у державах, що у стані соціально-економічної кризи. На початку ХХІ сторіття проблема поведінкових порушень залишається популярна як в зарубіжній так і вітчизняній психології.

Фахівці багатьох наук про людину – нейрофізіологи, психологи, соціологи, юристи, психіатри, займаються вивченням порушень поведінки. Кожна дисципліна виділяє власний ракурс аналізу. Психологи відносять до порушень поведінки такі прояви, як підвищена агресивність, аутизація, надмірна замкнутість, тривожність та інші. Нині дедалі більше уваги приділяють проблемам вивчення психологічних причин порушень поведінки в дітей в різних вікових групах, розробки програм психопрофілактики і корекції.

Особливо актуальною є проблема дитячої гіперактивності. Цьому питанню приділяли увагу вітчизняні психологи О.М.Гаспарова, А.Д.Кошелева, Н.Д.Левитова, Т.Г.Румянцева, І.А.Фурманова та зарубіжні психологи А.Адлер, А.Бандура, Х.Хеккаузен [6, c.12].

Під гіперактивністю прийнято розуміти занадто неспокійну фізичну і розумову активність у дітей, коли збудження переважає над гальмуванням.

Лікарі вважають, що гіперактивність є наслідком дуже незначного ураження мозку, яке не визначається діагностичними тестами.Кажучи науковою мовою, ми маємо справу з мінімальною мозковою дисфункцією. Ознаки гіперактивності виявляються у дитини вже в ранньому віці. Піки прояву гіперактивності співпадають з піками психомовного розвитку: в 1-2 роки, 3 роки, 6-7 років;

Виділяють три основні форми синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю:

- (СДУГ/У) – синдром дефіциту уваги з гіперактивністю з перевагою порушень уваги;

- (СДУГ/Г) – синдром дефіциту уваги з гіперактивністю з перевагою гіперактивності та імпульсивності;

- (СДУГ/УГ) – синдром дефіциту уваги з гіперактивністю з однаковими виявами гіперактивності та порушень уваги.

Найяскравіше гіперактивність проявляється у дітей в старшому дошкільному і молодшому шкільному віці. У цей період здійснюється перехід до ведучої – навчальної діяльності і в зв’язку з цим збільшуються інтелектуальні навантаження: від дітей потрібні уміння концентрувати увагу на тривалішому відрізку часу, доводити розпочату справу до кінця, досягати певного результату. Саме в умовах тривалої і систематичної діяльності гіперактивність заявляє про себе дуже переконливо. Батьки раптом виявляють багаточисельні негативні наслідки непосидючості, неорганізованості, надмірної рухливості свого малюка і, стурбовані цим, шукають контактів з психологом.

За даними психологів, гіперактивність серед дітей від 4 до 5 років в середньому складає 16,5%: серед хлопчиків – 22%, серед дівчаток – близько 10%. Чому гіперактивних хлопчиків значно більше, ніж дівчаток? [1, c.23]

Причини можуть бути такими: велика вразливість мозку плоду чоловічої статі по відношенню до різних видів патології вагітності і пологів, при яких страждає мозок, що розвивається. Можливо, свою роль грають функціональні і генетичні чинники.

Стійкі прояви гіперактивних дітей та їхньої поведінки є наслідками неправильного виховання та взаємодії дорослих з дитиною, проблеми яких вивчали відомі педагоги, психологи такі як: К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, А.С.Макаренко, Роберт Оуєн [4, c.32].

Об’єкт дослідження – процес формування позитивних якостей особистості гіперактивних дітей.

Предмет дослідження – психологічні особливості поведінки гіперактивних дітей.

Мета дослідження – полягає у визначенні психолого-педагогічних умов розвитку позитивних рис характеру гіперактивних дітей.

Актуальність даної теми – полягає у навчанні гіперактивних дітей навичкам самоконтролю та вмінню володіти собою. ·

Завдання дослідження:

1. провести аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми гіперактивності;

2. експериментально перевірити отримані дані і виробити методичні рекомендації вихователям дошкільних навчальних закладів та батькам.

3. визначити найбільш сприятливі умови формування гіперактивності дітей дошкільного віку;

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем дослідження;

- емпіричні: спостереження, бесіда, формуючий експеримент.

Практичне значення дослідження – пов’язане з можливістю використання його результатів для роботи з гіперактивними дітьми в ДНЗ.

Експерементальна база дослідження середня группа, дошкільний навчальний заклад “Казка”, м. Володимир-Волинський, Волинська область.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел із 33 найменувань, а також із 8 додатків. Загальний обсяг роботи – 54 сторінки. Основний зміст викладено на 30 сторінках.