ЗАХВОРЮВАННЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА ТА ЖОВЧОВИВІДНИХ

ШЛЯХІВ

Варіант І

1. Основні фактори розвитку ЖКХ:

А. Запалення жовчовивідних шляхів.

Б. Порушення метаболізму жовчі.

В. Застій жовчі.

Г. Правильно А, В.

Д. Все правильно.

2. Внутрішньовенна холецистографія є інформативним методом діагностики:

А. Розширення загальної жовчної протоки.

Б. Хронічного калькульозного холециститу.

В. Хронічного активного гепатиту.

Г. Вірно А і Б.

Д. Все вірно.

3. До засобів, що підсилюють утворення жовчі, належать усі перераховані окрім:

А. Дехоліну.

Б. Аллохолу.

В. Ксиліту.

Г. Холензиму.

Д. Холаголу.

4.Яка в нормі рН жовчі?

А. 5,1- 6,0.

Б. 6,0 – 7,3.

В. 7,3 – 8,0.

Г. 8,0 – 9,1.

Д. 9,1 – 9,9.

5. Жовч піддається реабсорбції у:

А. Дванадцятипалій кишці.

Б. Єюнальному відділі тонкої кишки.

В. Початковому відділі товстої кишки.

Г. У всіх перерахованих відділах.

Д. Вірно Б і В.

ЗАХВОРЮВАННЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА ТА ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ

Варіант ІІ

1. Внутрішньовенна холецистографія є інформативним методом діагностики:

А. Розширення загальної жовчної протоки.

Б. Хронічного калькульозного холециститу.

В. Хронічного активного гепатиту.

Г. Вірно А і Б.

Д. Для всього перерахованого.

2.Яке захворювання біліарної системи - найчастіша причина холангіту?

А. Стеноз загальної жовчної протоки.

Б. Здавлення загальної жовчної протоки.

В. Дискінезії жовчних шляхів.

Г. Жовчно-кам’яна хвороба.

Д. Міхурно-кишкова нориця.

3. Жовчний міхур скорочується під впливом:

А. Гастрину.

Б. Панкреатичного соку.

В. Холецистокініну.

Г. Секретину.

Д. Всіх перерахованих факторів.

4. Для лікування гіперкінетичної форми дискінезії жовчного міхура використовують:

А. Н₂-блокатори гістаміну.

Б. Сукральфат та його аналоги.

В. Спазмолітичні засоби.

Г. Беззондові тюбажі.

Д. Хірургічне лікування.

5.Основною причиною дискінезії жовчного міхура є:

А. Перенесений вірусний гепатит.

Б. Токсичний вплив.

В. Наявність в організмі вогнищ хронічної інфекції.

Г. Зміни нервово-рефлекторної регуляції жовчного міхура.

Д. Нічого з перечисленого.

.

Захворювання жовчного міхура та жовчовивідних шляхів

Варіант ІІІ

1. Для лікування гіпокінетичної форми дискінезії жовчного міхура використовують:

А. Холекінетики.

Б. Спазмолітики.

В. Хірургічне лікування.

Г. Антациди.

Д. Ферменти.

2. Гіпокінетична форма дискінезії жовчного міхура характеризується:

А. Ниючими болями у правому підребер'ї.

Б. Подовженим та уповільненим випорожненням жовчного міхура, що виявляється за рентгенологічним дослідженням.

В. Частим поєднанням з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та гастродуоденітом.

Г. Вірно А, Б, В.

Д. Вірно Б і В.

3. Діагноз дискінезії жовчного міхура ґрунтується на:

А. Клінічних даних.

Б. Результатах п’ятифазного дуоденального зондування.

В. Рентгенологічних даних.

С. Вірно А, Б, В.

Д. Вірно А і Б.

4.Діагностовано жовчнокам’яну хворобу з наявним холестериновим каменем (2-5 см у діаметрі) рекомендовано хенотерапія. Препаратом вибору для хенотерапії є:

А. Алохол.

Б. Фенобарбітал.

В. Ліобіл.

Г. Урсофальк.

Д.Ліпостабіл.

5.При проведенні холеграфії не можна виявити:

А. Розмір жовчного міхура.

Б. Порушення скоротливої здатності міхура.

В. Перегин міхурної протоки.

Г. Наявність холестеринових каменів.

Д. Нерівномірність заповнення міхурної протоки.

Захворювання жовчного міхура та жовчовивідних шляхів

Варіант ІV

1. До "міхурових" симптомів належить:

А. Симптом Поргеса.

Б. Симптом Мейо – Робсона.

В. Симптом Ортнера.

Г. Симптом Образцова.

Д. Усі перераховані симптоми.

2. Хронічний холецистит може ускладнюватися:

А. Усім перерахованим.

Б. Холелітіазом.

В. Водянкою жовчного міхура.

Г. Перитонітом.

Д. Холангітом.

3. До основних принципів лікування холециститу належать:

А. Дієтотерапія.

Б. Фармакотерапія.

В. Фізіотерапія.

Г. Санаторно-курортне лікування.

Д. Усі перераховані.

4. Для лікування холециститу використовують наступні препарати:

А. Но-шпу.

Б. Еуфілін.

В. Ранітидин.

Г. Промедол.

Д. Усі перераховані.

5. Основними патогенетичними ланками утворення каменів у жовчовивідній системі є:

А. Порушення метаболізму холестерину та білірубіну.

Б. Зміна рН жовчі.

В. Холестаз.

Г. Продукція печінковою клітиною літогенної жовчі.

Д. Усі перераховані.