Львівський національний

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

кафедра ендокринології

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ

для студентів V курсу

медичного факультету

Львів – 2014

Тестові завдання складені у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками і освітньо-професійними програмами підготовки фахівців, експериментальним навчальним планом, розробленим на засадах кредитно-трансферної системи і ухвалені на засіданні циклової методичної комісії з терапевтичних дисциплін ЛНМУ (протокол № 24 від 28.04.14 р.).

Тестові завдання з клінічної фармакології для студентів 5 курсу медичного факультету /За ред. Доц.. А.М. Урбанович, доц. М.Є. Гоцко. – Львів, 2014. – 139 с.

Автори:

А.М.Урбанович, к.мед.н., доцент, зав. кафедри;

М.Є. Гоцко, к.мед.н., доцент;

О.В. Сафонова, к.мед.н., доцент;

Р.Д. Макар, к.мед.н., доцент;

О.В. Снітинська, асистент;

Відповідальний за випуск:

проректор з навчальної роботи ЛНМУ ім. Данила Галицького

член-кореспондент НАМН України, проф. М.Р. Гжегоцький.

Рецензенти:

завідувач кафедри пропедевтичної медицини № 1 ЛНМУ ім. Данила Галицького, д.мед.н., проф. Р.Я. Дутка;

завідувач кафедри фармакології ЛНМУ ім. Данила Галицького, д.мед.н., проф. О.Р. Піняжко.

Тема 1

1. Додаткові позитивні ефекти від використання статинів всі, окрім:

1. Інгібування тромбоутворення

2. Підвищення активності ліпопротеїнліпази ендотелію

3. Виснаження та фізико-хімічна стабілізація ліпідного ядра атеросклеротичної бляшки

4. Протизапальна дія

5. Покращення функціонування ендотелію.

2. Протипоказанням для прийому статинів є:

1. Хронічний пієлонефрит

2. Грибкові захворювання

3. Підвищення рівня трансаміназ

4. Підвищення рівня гемоглобіну

5. Зниження швидкості клубочкової фільтрації.

3. До препаратів, які впливають на ліпідний спектр крові належать всі, крім:

1. Флувастатин

2. Ципрофібрат

3. Пробукол

4. Бетаксолол

5. Розувастатин.

4. Які повинні бути цільові показники при проведенні первинної і вторинної профілактики атеросклерозу (за даними Об'єднаного комітету Європейського кардіологічного товариства, Європейського товариства з атеросклерозу та Європейського товариства з артеріальної гіпертензії)?

1. ЗХС <5 ммоль/л, ХCЛПНЩ < 3 ммоль/л, ТГ < 1,7 ммоль/л, ХCЛПВЩ > 1,2 ммоль/л

2. ЗХС <6,5 ммоль/л, ХCЛПНЩ < 3 ммоль/л, ТГ < 3ммоль/л, ХCЛПВЩ > 4 ммоль/л

3. ЗХC <5 ммоль/л, ХCЛПНЩ < 4 ммоль/л, ТГ < 1ммоль/л, ХCЛПВЩ > 1,5 ммоль/л

4. ЗХC <4 ммоль/л, ХCЛПНЩ < 3 ммоль/л, ТГ < 2ммоль/л, ХCЛПВЩ > 1 ммоль/л

5. ЗХC <5 ммоль/л, ХCЛПНЩ < 3 ммоль/л, ТГ < 5ммоль/л, ХCЛПВЩ > 1 ммоль/л

5. Який ефект у механізмі гіпохолереринемічної дії не властивий для фібратів?

1. Підвищення активності ліпопротеїнліпази ендотелію+

2. Інгібування синтезу холестерину на стадії утворення мевалонової кислоти

3. Пригнічення кількості ліпопротеїнових рецепторів і стимуляція ендоцитозу ЛПНЩ у печінці+

4. Пригнічення синтезу в печінці та надходження у кров ЛПВНЩ +

5. Зменшення процесів окиснення ЛПНЩ.+

6. До побічних дій фібратів належать всі, крім:

1. Лейкопенія+

2. Холестаз

3. Диспепсія+

4. Еозинофілія+

5. Утворення конкрементів у жовчевому міхурі.+

7. Механізм дії нікотинової кислоти полягає у:!!!!!

1. Пригніченні ферменту 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензим А-редуктази

2. Підвищенні кількості ліпопротеїнових рецепторів

3. Пригніченні активності тканинного ліполізу

4. Активації печінкових ферментів які метаболізують холестерин в жовчні кислоти

5. Підвищують інтенсивність катаболізму в печінці.

8. Який фармакологічний ефект виникає від застосування омега 3 - поліненасичених жирних кислот?

1. Активація синтезу протизапальних ейкозаноїдів

2. Зменшення синтезу фактора агрегації тромбоцитів, фактора некрозу пухлини та інтерлейкіну-1

3. Зменшення агрегації еритроцитів

4. Стимуляція розслаблення ендотеліальних клітин стінок кровоносних судин

5. Все вище сказане.

9. Який гіполіпідемічний лікарський засіб протипоказаний при цукровому діабеті?

1. Нікотинова кислота

2. Аторвастатин

3. Безафібрат

4. Холестирамін

5. Пробукол

10. Яке твердження не властиве для фібратів?

1. Позитивно впливають на перебіг цукрового діабету 2-го типу на ранніх етапах захворювання без маніфестації ІХС

2. Є альтернативою статинам при їх непереносності

3. Практично не зв'язуються з білками крові

4. Сприяє скороченню мікросудинних ускладнень діабету

5. Добра переносність у комбінації зі статинами.

11. До побічних дій нікотинової кислоти не відноситься…..

1. Ульцирогенність

2. Гінекомастія

3. Гіперемія шкіри

4. Гіперурикемія

5. Диспепсія.

12. Показаннями до призначення статинів є:

1. Гіперліпопротеїдемія ІIа, ІІb типу

2. Гіперліпопротеїдемія І, ІІІ, ІV, V типу

3. Гіперліпопротеїдемія І, V типу

4. Гіперліпопротеїдемія ІIа, ІІІ, ІV типу

5. Жоден з варіантів.

13. Виберіть правильне твердження щодо фібратів:

1. Протипоказана комбінація зі статинами

2. Призначають при гіперліпопротеїдемії ІIа, ІІІ, ІV типу

3. Застосовують не більше одного місяця_

4. Конкурентно блокують альфа-адренорецептори коронарних судин

5. Не впливають на ХСЛПНЩ.-

14. В комбінаціїї з яким ЛЗ не можна застосовувати статини?

1. Глімепірид

2. Диклофенак

3. Холестирамін

4. Еналаприл

5. Жодна з відповідей.

15. З чим пов'язане зниження ефективності секвестрантів жовчевих кислот при тривалій терапії?

1. Зменшенням афінності рецепторів

2. Активацією ензиму протеїнліпази

3. Зростанням концентрації атерогенних дрібних щільних частинок ЛПНЩ

4. Розвитком периферичної інсулінорезистентності

5. Вторинною стимуляцією ферменту – ГМГ-КоA-редуктази.

16. Фібрати чинять тригерний вплив на нуклеарні α-рецептори проліфераторів пероксисом (РРАRα), і це в свою чергу впливає на:

1. Ліпідний метаболізм

2. Клітинну диференціацію

3. Обмін глюкози

4. Окиснення жирних кислот

5. Всі відповіді вірні.

17. Механізм дії лікарських засобів вивчає:

1. Фармакокінетику

2. Фармакогенетику

3. Розподіл ЛЗ

4. Фармакодинаміку

5. Фармакологічний вплив ЛЗ.

18. Терапевтичний діапазон - це різниця між…..

А. Мінімальною терапевтичною і максимальною токсичною концентрацією ЛЗ в плазмі крові

B. Максимальною терапевтичною і мінімальною токсичною концентрацією ЛЗ в плазмі крові

C. Мінімальною терапевтичною і мінімальною токсичною концентрацією ЛЗ в плазмі крові

D. Максимальною терапевтичною і максимальною токсичною концентрацією ЛЗ в плазмі крові

E. Жодна з відповідей

19.Терапевтичний індекс відображає співвідношення:

1. Середньої летальної дози до середньої терапевтичної дози

2. Середньої терапевтичної до середньої летальної

3. Біодоступності до дози препарату

4. Об’єму розподілу до константи елімінації

5. Загального кліренсу до печінкового і ниркового кліренсу.

20. Терапевтичний моніторинг ліків - це:

1. Визначення часу необхідного для отримання терапевтичного ефекту ЛЗ

2. Повторне визначення концентрації ЛЗ в рідинах організму з терапевтичною метою

3. Оцінка загального стану хворих після призначення їм ЛЗ

4. К-сть побічних реакцій після призначення ЛЗ

5. Виникнення бажаного терапевтичного ефекту.

21. Значення терапевтичної дози не залежить від:

1. Віку хворого

2. Шляху введення

3. Бажаного терапевтичного ефекту

4. Стану елімінуючи органів

5. Вартості курсу лікування.

22. Середні дози лікарських засобів, що вказані у довідниках:

1. Розраховані за формулами з урахуванням особливостей фармакокінетики

2. Отримані в процесі клінічних дослідів

3. Отримані в процесі дослідів на тваринах

4. Отримані в процесі клінічних дослідів на тваринах і перераховані за допомогою формул на людей

5. Розраховані за формулами з урахуванням особливостей фармакодинаміки.

23. Пресистемна елімінація ЛЗ при прийомі його всередину — це:

1. Інактивація ЛЗ в системному кровотоці

2. Інактивація ЛЗ в нирках

3. Інактивація ЛЗ в печінці після його потрапляння в системний кровообіг

4. Інактивація ЛЗ в просвіті і клітинах слизової оболонки ШКТ, і в печінці до його потрапляння в системний кровообіг

5. Жоден з варіантів.

24. До головних переваг ін’єкційного способу введення ліків не відносять:

1. Швидке настання ефекту+

2. Меншу небезпеку передозування

3. Велику точність дозування+

4. Відсутність впливу на ШКК+

5. Жоден з варіантів.

25. Виберіть правило, якого не потрібно дотримуватись при ендолімфатичному шляху введення ЛЗ:

1. Не можна проводити лімфотерапію при наявності трофічних порушень на місці передбачуваного введення

2. Не можна вводити висококонцентровані розчини

3. Не можна вводити попередньо неохолоджений ЛЗ

4. Не можна вводити два рази в одне і те ж місце

5. Жоден з варіантів.

26. Біодоступність, це частина прийнятого всередину ЛЗ:

1. Що всмокталася в ШКК

2. Що поступила в орган мішень з крові

3. Що потрапила в системний кровообіг в неактивному стані

4. Що потрапила в системний кровообіг в активному стані

5. Жоден з варіантів.

27. Якщо біодоступність ЛЗ, призначеного всередину, менше 30%, тоді:

1. Висока вірогідність розвитку небажаних взаємодій

2. Низька вірогідність розвитку небажаних взаємодій

3. Для досягнення лікувального ефекту доцільно призначати препарат в/м або в/в

4. Для досягнення лікувального ефекту доцільно призначати великі дози ЛЗ

5. Збільшити частоту приймання ліків.

28. Зв’язування ЛЗ з білками крові не залежить від:

1. Ширини терапевтичного діапазону

2. Ступеню ураження печінки

3. Ступеню ураження нирок

4. Рівня білірубіну в крові

5. Наявності вагітності.

29. Якщо зв’язування ЛЗ з білками плазми крові перевищує 80%, то:

1. Препарат не покидає кровотік

2. На дозування цього препарату треба звернути особливу увагу

3. Ефект препарату знижений при гіпопротеїнемії-

4. При інтоксикації даним препаратом застосовують гемодіаліз

5. Препарат достатньо швидко потрапляє в тканини.-

30. Об’єм розподілу ЛЗ відображає:

1. Співвідношення між кількістю ЛЗ в крові, інших рідинах організму і тканинах

2. Ступінь всмоктування, біозасвоюваності і біотрансформації ЛЗ

3. Розподіл ЛЗ між кров’ю і м’язами

4. Кількість препарату що поступила в орган мішень

5. Жоден з варіантів.

31. Якщо об’єм розподілу ЛЗ менший ніж 0,15 л/кг, то:

1. Препарат переважно знаходиться в позаклітинній рідині

2. Препарат переважно знаходиться в крові

3. Препарат переважно знаходиться в тканинах

4. Препарат практично вивівся з організму

5. Жоден з варіантів.

32. При біотрансформації ЛЗ в організмі, як правило, утворюються:

1. Більш ліпофільні метаболіти

2. Більш гідрофільні метаболіти

3. Більш активні метаболіти

4. Метаболіти не утворюються

5. Жоден з варіантів.

33. Ліки, що є слабкими кислотами, швидше екскретуються:

1. В нейтральній сечі

2. В лужній сечі

3. В кислій сечі

4. Залежить від гідрофільності метаболітів

5. Жоден з варіантів.

34. При нирковій недостатності, корекцію режиму дозування ЛЗ виконують за допомогою:

А. Біохімічного аналізу сечі

В. Визначення добового діурезу

С. Розрахунку кліренсу ендогенного креатиніну

D. Розрахунку загального кліренсу ЛЗ

E. Розрахунку ниркового кліренсу препарату.

35. При печінковій недостатності корекцію режиму дозування ЛЗ проводять за допомогою:

1. Розрахунок печінкового кліренсу ЛЗ

2. Розрахунок загального кліренсу ЛЗ

3. Визначення ступеня ушкодження печінки (тимолова, сулемова та інші проби)

4. Оцінки клінічних, параклінічних і лабораторних ефектів ЛЗ

5. Жоден з варіантів.

36. Кратність призначення ЛЗ визначається виходячи з:

1. Величини періоду напіввиведення препарату

2. Часу визначення максимальної концентрації препарату в крові

3. Часу збереження терапевтичної концентрації препаратів в крові

4. Величини коефіцієнту елімінації препарату

5. Жоден з варіантів.

37. Через скільки періодів напівелімінації ЛЗ як правило виникає його рівноважна концентрація в крові:

1. Через 1-2 T ½

2. Через 3-5 T ½

3. Через 6-8 T ½

4. Через 9-11 T½

5. Через 12-24 T ½.

38. Коефіцієнт елімінації ЛЗ відображає:

1. Кількість ЛЗ, що визначається в сечі за добу

2. Кількість ЛЗ, що визначається в калі за добу

3. Кількість ЛЗ, на який припадає зменшення його концентрації в організмі за добу:

4. Зменшення вдвічі концентрації ЛЗ в крові за добу

5. Зменшення вдвічі концентрації ЛЗ в крові за 12 годин.

39. Небезпека виникнення небажаних ефектів ЛЗ невелика:

1. У хворих, що тривало отримують ЛЗ

2. У хворих з ураженням органів біотрансформації

3. У літніх людей

4. У людей що отримують одночасно менше 4-х препаратів

5. У хворих, що отримують ЛЗ з подібними ефектами.

40. Під фармакокінетичною взаємодією лікарських препаратів між собою розуміють:

1. Вплив ЛЗ на різні рецептори

2. Підсилення фармакологічних ефектів

3. Ослаблення фармакологічних ефектів

4. Зміна в крові концентрації одного препарату під впливом другого ЛЗ

5. Вплив ЛЗ одного на другий при одному шляху введенні препаратів.

41. Методи, які використовують для оцінки ефективності та безпеки застосування ЛЗ це:

1. Лабораторні

2. Інструментальні

3. Клінічні

4. Аналіз скарг хворого

5. Всі вище перераховані.

42. До механізмів всмоктування ЛЗ при ентеральному введенні належать всі крім:

1. Пасивна дифузія

2. Екзоцитоз

3. Активний транспорт

4. Піноцітоз

5. Фільтрація через пори.

43. Перевагами трансдермального введення ЛЗ над ентеральним є всі крім:

1. Уникнення ефекту проходження в печінці або в ШКТ

2. Можливість швидко перервати надходження ЛЗ

3. Зменшення індивідуальної варіабельності всмоктування, що зазвичай спостерігається при застосуванні ЛЗ per os

4. Швидкий початок настання фармакологічного ефекту

5. Довготривалість дії.

44. У який кінетичний процес не залучаються молекули ЛЗ при надходженні у місце дії:

1. Можуть взаємодіяти зі специфічними рецепторами

2. Можуть залишатися у вільній розчинній формі

3. Потрапляють зворотньо у плазму крові незмінені

4. Можуть проходити біотрансформацію

5. Всі відповіді вірні.

45. До етапів схеми типової роботи рецептора належать усі, крім:

А. Етап «вмикання» молекули-мішені

В. Зв'язування ЛЗ з рецептором, що розташований на клітинній поверхні

С. Зміна конформації рецептора, внаслідок утворення комплексу ЛЗ-рецептор

4. Передача сигналу від коплексу ЛЗ-рецептор через різні ефекторні системи

5. Клітинна відповідь (швидка або відтермінована).

46. До фармакологічно-важливих рецепторів ЛЗ налеть всі, крім:

А. Рецептори сполучені з G-білками

В. Глікопротеїн Р-рецептори

С. Рецептори-йонні канали

D. Рецептори що володіють тирозиновою активністю

E. Внутрішньоклітинні рецептори.

47. Окрім очікуваного фармакологічного ефекту на введення ЛЗ можуть також виникати такі наступні реакції, крім:

1. Афінність

2. Тахіфілаксія

3. Толерантність

4. Ідіосинкразія

5. Гіперреактивність.

48. Особливість особистої характеристики, яка впливає на процес всмоктування ЛЗ:

1. Тривалість розчинення лікарської форми (табл., капс.)

2. Взаємодія з їжею

3. Фізико-хімічні якості ЛЗ

4. Взаємодія з іншими лікарськими засобами, йонами

5. Швидкість спорожнення шлунку.

49. Токсичний вплив на м'язи препаратів-інгібіторів ГМК — КоА — редуктази виникає внаслідок:

1. Швидкої конвертації коензиму Q

2. Зменшення синтезу коензиму Q в поперечній мускулатурі

3. Немає жодного зв'язку з коензимом Q

4. Пригнічення передачі по нервово-м'язових волокнах коензиму Q

5. Надмірної продукції коензиму Q.

50. Механізм дії статинів полягає у:

1. Пригніченні активності транспортера NPC1L1

2. Гальмуванні перетворення ГМК-КоА в мевалонову кислоту через гальмування ГМК-КоА-каталази

3. Гальмуванні перетворення ГМК-КоА в етакринову кислоту через гальмування ГМК-КоА-редуктази

4. Прискоренні перетворення ГМК-КоА в мевалонову кислоту через гальмування ГМК-КоА-редуктази

5. Гальмуванні перетворення ГМК-КоА в мевалонову кислоту через гальмування ГМК-КоА-редуктази.

51. Хворий 58 р. 3 роки тому переніс гострий ІМ. Об’єктивно: підвищеного живлення, ксантелазми. Пульс 70/хв, АТ 150/90 мм.рт.ст. На ЕКГ ознаки перенесеного ІМ по задній стінці ЛШ. Підвищення рівня холестерину і В-ліпопротеїдів. Оберіть групу препаратів для вторинної профілактики коронарного синдрому?

1. Статини

2. Інгібітори АПФ

3. Нітрати

4. Прямі антикоагулянти

5. Фібрати.

52. У чоловіка 38 років надлишкова маса тіла. АТ 130/80 мм рт. ст. Симптомів ІХС не має. Загальний холестерин крові - 5,2 ммоль/л, ХЛНЩ - 3,8 ммоль/л, ТГ - 1,7 ммоль/л. Проведення яких засобів профілактики атеросклерозу необхідно у цьому випадку?

1. Дієта, що знижує рівень ліпідів в організмі

2. ЛЗ, що впливають на синтез ліпідів в організмі

3. ЛЗ, що впливають на синтез холестерину в печінці

4. ЛЗ, що впливають на всмоктування холестерину в кишках

5. Препарати, які містять есенціальні фосфоліпіди.

Тема 2

1. Назвіть групу анти аритмічних засобів, які збільшують тривалість потенціалу дії:

А. Антагоністи кальцію

В. Бета-адреноблокатори

С. Серцеві глікозиди

D. Блокатори калієвих каналів

Е. Препарати калію.

2. Який з перелічених препаратів спричиняє найбільш виражену негативну інотропну дію?

А. Верапаміл (ізоптин)

В. Метопролол (спексикор)

С. Флекаїнід

D. Дизопірамід (ритмінен)

Е. Надолол.

3. Який з препаратів можна застосовувати у пацієнтів з печінковою недостатністю?

А. Лідокаїн

В. Токаінід

С. Мексилетин (мекситил)

D. Пропафенон (ритмонорм)

Е. Орнід.

4. Які з некардіальних побічних ефектів характерні для більшості препаратів 1С класу?

А. Гепатотоксичність

В. Гіпоглікемічна дія

С. Нефротоксичність

D. Гіперглікемічна дія

Е. Зниження тонусу матки.

5. При терапії дизопірамідом можуть загострюватись наступні захворювання:

А. Виразкова хвороба

В. ДГПЗ з порушенням сечовипускання

С. Хронічні обструктивні захворювання легень

D. Гіпотиреоз.

Е. Хронічний тонзиліт.

6. В яких випадках дозування лідокаїну повинно бути змінено в порівнянні зі стандартом?

А. При ХНН

В. У пацієнтів з печінковою недостатністю

С. При гіпоальбумінемії

D. При гіпертонічному кризі

Е. При гастриті.

7. Лікування фібриляції передсердя має наступні цілі, окрім:

А. Контроль частоти скороення шлуночків

В. Нормалізація синусового ритму

С. Покращення проведення через АV – вузол

D. Профілактика тромбоемболічних ускладнень

Е. Нормалізація біохімічних показників крові.

8. При використанні аміодарона виникають різні побічні ефекти, назвіть нехарактерний побічний ефект:

А. Інтерстициальний пневмоніт

В. Фотодерматити

С. Антихолінергічна дія

D. Порушення функції щитовидної залози

Е. Брадикардія.

9. Які зміни на ЕКГ не характерні при застосуванні 1А класу ?

А. Розширення комплексу QRS

В. Збільшення інтервалу P-R

С. Розширення QT

D. Скорочення інтервалу QT

Е. Розширення зубця Р.

10. Як часто потрібно контролювати стан бронхо - легеневої системи на фоні терапії аміодароном?

А. Кожні три місяці від початку терапії

В. Тільки коли є скарги пацієнта

С. Кожні шість місяців від початку лікування

D. Контроль не обов’язковий

Е. Кожен місяць від початку терапії.

11. Біодоступність при прийомі в середину складає для всіх препаратів більше 90%, крім препарата:

А. Пропафенон

В. Флекаїнід

С. Прокаінамід

D. Мексилетин

Е. Ізадрин.

12. У якому випадку збільшується ризик появи аритмогенної дії (проаритмічної) при застосуванні препаратів 1 класу?

А. При застосуванні менших доз препаратів

В. На фоні гіперкаліємії

С. При використанні двох антиаритмічних препаратів

D. В осіб до 50 років і фракцією викиду 45%

Е. На фоні підвищенного АТ.

13. Виберіть найбільш оптимальний режим дозування хінідину пацієнту з дуже повільним типом печінкового ацетилювання:

А. Разова доза 0,46 г, кратність прийому кожні 4 години

В. Разову дозу збільшити до 0,92 г, кожні 8 години

С. Разова доза 0,46 г, кратність прийому кожні 8 години

D. Разова доза 0,46г, кратність прийому кожні 12 години

Е. Разову дозу збільшити в три рази, кожні 12 години.

14. У хворого з хронічною серцевою недостатністю і шлуночковою екстрасистолією з’явилися епізоди групової екстрасистолії. Виберіть необхідний препарат:

А. Пропафенон

В. Хінідин

С. Аміодарон

D. Флекаінід

Е. Новокаїнамід.

15. Вкажіть стан при якому необхідна медикаментозна терапія:

А. Шлуночкова екстрасистолія (більше 30 екстрасистол/год)

В. Прискорений ідіовентрикулярний ритм або ритм атріовентрикулярного вузла з нормальною ЧСС

С. Передсердна екстрасистолія без ознак органічного захворювання серця

D. SA-блокада і AV-блокада 1 ступеня

Е. Поодинокі шлуночкові екстрасистоли.

16. У пацієнта на фоні синдрому брадикардії-тахікардії (с-м Шорта) виник пароксизм миготіння передсердь з частотою скорочення шлуночків 140 в хв. Виберіть ”стартовий” препарат:

А. Верапаміл

В. Пропранолол

С. Дігоксин

D. АТФ

Е. Анаприлін.

17. На фоні прийому анаприліну розвинулась виражена синусова брадикардія, вкажіть найбільш активний в даному випадку препарат:

А. Атропін

В. Астмопен (орципреналін)

С. Глюкагон

D. Ефедрин

Е. Дігоксин.

18. Препарати 1 класу за механізмом дії є:

А. Блокаторами натрієвих каналів

В. Блокаторами швидких кальцієвих каналів

С. Блокаторами хлорних каналів

D. Блокаторами калієвих каналів

Е. В-адренаблокатори.

19. Гострий фармакологічний тест у хворих з екстрасистолією вважається позитивним у випадку, коли:

А. Кількість екстрасистол зменшується на половину у порівнянні з вихідним

В. Кількість екстрасистол зменшується більше ніж на 70% від вихідного

С. Кількість екстрасистол за добу більше 700, але не більше 8600

D. Кількість екстрасистол більше 6 в хв

Е. Кількість екстрасистол зменшується на 30% порівняно з початковою кількістю.

20. При оцінці ефективності курсової антиаритмічної терапії ефект слід оцінювати:

А. Через два дні від початку лікування

В. Через 5-7 діб

С. Через 15-20 днів від початку терапії

D. Через 1 місяць

Е. Через добу від початку лікування.

21. Виберіть найбільш ефективну комбінацію антиаритмічних засобів при неефективності монотерапії суправентрикулярної екстрасистолії:

А. Хінідин і дигоксин

В. Хінідин і верапамін

С. Бета-адреноблокатори і дигоксин

D. Будь яка з приведених комбінацій

Е. Метапролол і целанід.

22. Характерною особливістю фармакокінетики аміодарона є:

А. Відсутність фармакологічних активних метаболітів

В. Відсутність залежності між концентрацією в плазмі та антиаритмічним ефектом

С. Короткий латетний період настання ефекту

D. Короткий період напіввиведення

Е. Довгий період напіввиведення.

23. Виберіть препарат який сповільнює проведення в AV-вузлі :

А. Верапаміл

В. Пропранолол

С. Дигоксин

D. Хінідин.

Е. Всі препарати

24. Виберіть правильну послідовність лікувальних заходів при купіруванні пароксизмальної шлуночкової тахікардії:

А. Лідокаїн-прокаїнамід-аміодарон-анаприлін-електроімпуль-сна терапія

В. Верапаміл-прокаїнамід-аміодарон-лідокаїн

С. Електроімпульсна терапія-аміодарон-верапаміл-дигоксин

D. Хінідин-прокаїнамід-лідокаїн- електроімпульсна терапія

Е. Анаприлін.

25. Визначте препарат вибору для зняття і профілактики ідіопатичної шлуночкової тахікардії:

А. Аймалін (гілуритмал)

В. Праймалін (неогілуритмал)

С. Токаїнід

D. Верапаміл

Е. Етазицин.

26. Яке з наступних тверджень є помилковим?

А. Есмолол-неселективний короткодіючий β-адреноблокатор

В. Есмолол-подовжує рефрактерний період AV-вузла

С. Есмолол-метаболізується плазменими естеразами

D. Есмолол-пригнічує активність синусового вузла

Е. Есмолол-селективний блокатор бета-адренорецепторів.

27. Абсорбція призначеного в середину мексилитену може бути знижена за рахунок деяких факторів, крім:

А. Їжі

В. Алюміній-вмісних антацидів

С. Метаклопроміду

D. Антихолінергічних засобів.

Е. Анацидного гастриту.

28. Виберіть правильне твердження:

А. Препарати 1А класу найбільш ефективні в лікуванні шлуночкових аритмій

В. Препарати 1С класу найбільш ефективні в лікуванні аритмій рефрактерних до препаратів 1А класу

С. Препарати 1А класу найбільш ефективні в лікуванні рефрактерних аритмій

D. Препарати 1С класу немають значних переваг перед препаратами 1А класу

Е. Препарати 1А класу мають найменше побічної дії.

29. Вкажіть бета-блокатор, який подовжує потенціал дії міокардіальних клітин:

А. Соталол

B. Окспреналол (тразикор)

С. Піндолол (віскен)

D. Надолол (коргард)

Е. Анаприлін.

30. Виберіть правильне твердження:

А. Антиаритмогенна (проаритмічна) дія найбільш характерна для препаратів 1 класу

В. Аритмогенна дія найхарактерніша для препаратів 3 класу

С. Аритмогенна дія найбільш характерна для пропафенону

D. Будь-який антиаритмічний препарат може проявити аритмогенну дію

Е. Аритмогенна дія найхарактерніша для препаратів 2 класу.

31. Вкажіть найбільш ефективні і безпечні групи препаратів для купірування пароксизму антидромної надшлуночкової тахікардії на фоні синдрому WPW:

А. Амідарон, гілуритмал

В. Верапаміл, серцеві глікозиди

С. АТФ, серцеві глікозиди

D. Верапаміл, АТФ, аденозин

Е. АТФ, аймалін, серцеві глікозиди.

32. Причиною набутого подовження інтервалу QT можуть бути наступні препарати, крім:

А. Хінідин, прокаїнамід, дизопірамід

В. Флекаїнід, енкаїнід, етмозин

С. Антидепресанти, дроперидол,

D. H2-гістаміноблокатори, препарати вісмута

Е. Еритроміцин, пробукол.

33. Вкажіть недопустиму дозу препарату, який застосовують при пароксизмі миготливої аритмії з метою зниження ЧСС:

А. Верапаміл-10 мг внутрішньовенно

В. Анаприлін-15 мг внутрішньовенно

С. Дигоксин-0,5 мг внутрішньовенно

D. Аміодарон-300 мг внутрішньовенно

Е. Анаприлін-40 мг внутрішньовенно.

34. Вкажіть препарати, які є безпечними при порушенні провідності в системі Гіса-Пуркіньє:

А. Всі препарати 1-го класу

В. Препарати 1С підкласу

С. Препарати 2-го класу

D. Тільки препарати 1А-підкласу

Е. Тільки серцеві глікозиди.

35. Виберіть антиаритмічні препарати, які взаємодіють з натрієвими каналами клітини в фазу активації (відкриття каналу):

А. Всі препарати 1-го класу

В. Тільки препарати 1А і 1С підкласів

С. Тільки препарати 1В підкласу

D. Амідарон і бретилій

Е. Верапаміл.

36. Кардіоміоцити:

А. Провідної системи електрично негативні в діастолі

В. SA-вузол деполяризується з такою ж швидкістю, як і AV-вузол

С. Катехоламіни зменшують швидкість деполяризації

D. Кардіоміоцити самовільно деполяризуються

Е. Кардіоміоцити розслабляються, коли настає деполяризація.

37. Правдиві наступні твердження:

А. Препарати 1-го класу мають мембраностабілізуючу дію

В. Препарати 1А класу зменшують рефрактерний період

С. Препарати 1В класу подовжують рефрактерний період

D. Препарати 2 класу блокують кальцієві канали

Е. Препарати 3 класу підвищують активність симпатичної нервової системи.

38. Цизопірамід (ритмілен):

А. Блокатор калієвих каналів

В. Вкорочує рефрактерний період

С. Протипоказаний при синдромі WPW

D. Проявляє позитивний інотропний ефект

Е. Небажано призначати при глаукомі.

39. Правдиві твердження:

А. Пропранолол не використовується при тяжких формах серцевої недостатності

В. При передозуванні виникають блокади

С. Дія неодикумарина підсилюється у хворих, які отримують аміодарон

D. Перед призначенням аміодарона необхідно визначити функцію щитовидної залози

Е. Всі вище перераховані.

40. Справедливі наступні твердження:

А. Верапаміл має позитивний ізотропний ефект

В. Верапаміл призначають при AV-блокадах високого ступеня

С. Верапаміл призначають при AV-блокадах

D. Дилтіазем може викликати набряк гомілок

Е. Ніфедипін протипоказаний при синдромі Рейно.

41. Антиритмічні препарати:

А. Класу 2 мають мембраностабілізуючу дію

В. Класу 3 впливають на деполяризуючу дію іонів Ca 2⁺ у клітині

С. Класу 4 подовжує ефективний рефрактерний період і тривалість потенціалу дії серцевих клітин

D. Можуть мати властивості препаратів двох класів

Е. Класу 4 можуть підсилювати свої ефекти шляхом захисту серця від адреностимулюючих ектопічних вогнищ.

42. Хінідин:

A. Подовжує ефективний рефрактерний період клітин серця

B. Подовжує інтервал QT на ЕКГ

C. Викликає діарею

D. Використовується для попередження шлуночкової тахікардії

E. Все вище перераховане.

43. Прокаїнамід:

A. Має мембраностабілізуючу дію

B. Подовжує ефективний рефрактерний період

C.Може викликати гіпотензію

D. Викликає «вовчаковий синдром» у повільних ацетиляторах

E. Все вище перераховане.

44. Лідокаїн:

A. Має мембраностабілізуючу дію

B. Вкорочує ефективний рефрактерний період

C. Не приймається p/os, оскільки не абсорбується із ШКТ

D. При стандартних дозах досягає більш високих концентрацій в крові хворих на серцеву недостатність, ніж у хворих без неї

E. Все вище перераховане.

45. Яке з тверджень відносно антиаритмічних лікарських препаратів вірне:

A. Хінідин має менший Т ½, ніж лідокаїн

B. Аймалін нагадує хінідин за своїми антиаритмічними ефектами

C. Найбільш важливий ефект верапамілу – його втручання в деполяризацію мембран Na

D. Неефективність антиаритмічних засобів може виникнути внаслідок гіпокаліємії

E. Хінідин в нормі повинен призначатись в/в, а не per os.

46. Пароксизмальна передсердна або вузлова тахікардія:

A. Може бути викликана стимуляцією вагуса

B. При рецидиві можна попередити бета - адреноблокаторами

C. Може бути викликана дигоксином

D. Може бути внаслідок тиреотоксикозу

E. Викається всіма вище перерахованими факторами.

47. Тріпотіння або фібриляція передсердь:

A. Може купіруватись дигоксином per os, якщо немає необхідності в екстреній терапії

B. Після їх купірування електрошоком, може призвести до артеріальної емболії

C. Купірується набагато швидше дефібриляцією, якщо хворий приймає дигоксин

D. Якщо лікується лише хінідином

E. Виникає на фоні ревматичного ураження клапанів має сприятливу дію до відновлення синусового ритму.

48. Яке з тверджень відносно серцевих аритмій не вірне:

A. Синусову брадикардію, що виникла після інфаркту міокарда, необхідно лікувати в обов'язковому порядку

B. Шлуночкова тахікардія часто призводить до появи фібриляції шлуночків і зупинки серця

C. Шлуночкові екстрасистоли можуть бути розцінені як небезпечні, якщо виникають на вершині зубця Т на ЕКГ

D. Атропін може бути ефективним препаратом при невідкладному лікуванні блокади серця.

E. Деякі газоподібні анестетики можуть взаємодіяти з ендогенними катехоламінами і викликати фібриляцію шлуночків.

49. Стимуляція симпатичної нервової системи викликає:

A. Тахікардію внаслідок збільшення швидкості імпульсації SA - вузла

B. Збільшення провідності пучка Гіса

C. Зниження сили серцевих скорочень

D. Подовження рефрактерного періоду клітин серця

E. Зниження автоматизму серця.

50. Вкажіть препарат вибору для купірування шлуночкових порушень серцевого ритму у хворих з гострим інфарктом міокарда:

A. Аміодарон

B. Лідокаїн

C. Хінідин

D. Верапаміл

E. Дилтіазем.

51. Призначення якого антиаритмічного препарату небажано при аденомі передміхурової залози:

A. Хінідин

B. Дизопірамід

C. Аміодарон

D. Верапаміл

E. Етацизин.

52. Яке з тверджень про дію антиаритмічних препаратів є вірним:

A. Препарати 1С класу більше, ніж препарати 1А класу збільшують тривалість рефрактерного періоду

B. Препарати 3 класу не впливають на тривалість рефрактерного періоду

C. Препарати 2 класу зменшують активність симпатичної нервової системи

D. Препарати 4 класу блокують калієві канали

E. Анаприлін переважно блокує кальцієві канали.

53. Які твердження про фармакокінетику антиаритмічних засобів є вірними:

A. Аміодарон має найбільший період напіввиведення

B. Пропранолол володіє пре системним метаболізмом

C. Дизопірамід має високу біодоступність

D. Пропафенон не має властивостей мембраностабілізатора

E. Етмозин є селективним блокатором кальцієвих каналів.

54. Зв'язок дифеніну з білками плазми складає:

A. 20%

B. 50%

C. 95%

D. 10%

E. 70%.

55. Який відсоток виведення прокаїнаміду нирками:

A. 5 – 10%

B. 50 -60%

C. 80 – 90%

D. 20 – 30%

E. 70 – 80%.

56. Для профілактики шлуночкової тахікардії протягом першого року після інфаркту міокарда показано:

A. Етмозин

B. Етацизин

C. Атенолол

D Хінідин

E Лідокаїн.

57. Найбільш ефективний препарат для купірування суправентрикулярної тахікардії:

A. Верапаміл

B. Аймалін

C. Мексилітин

D. Дигоксин

E. Атенолол.

58. При AV – блокаді застосовують:

A. Атропін

B. Хінідин

C. АТФ

D. Верапаміл

E. Дигоксин.

59. Які препарати, що використовуються з метою купірування пароксизми миготіння передсердь, можуть призвести до пришвидшення ритму серцевих скорочень:

A. Хінідин

B. Аймалін

C. Прокаїнамід

D. Дизопірамід

E. Всі перераховані.

60. Протипокази до застосування дизопіраміда:

A. Гіпотиреоз

B. Хронічний обструктивний бронхіт

C. Цукровий діабет з періодами гіпоглікемії

D. Аденома передміхурової залози

E. Хронічний панкреатит.

61. Погіршення внутрішньошлуночкової провідності викликають всі препарати, крім:

A. Хінідин

B. Верапаміл

C. Етацизин

D. Дизопірамід

E. Етмозин.

62. Всі антиаритмічні препарати підвищують рівень дігоксину, крім:

A. Аміодарону

B. Хінідину

C. Верапамілу

D. Аллапініну

E. Дифеніну.

63. Аритмогенною дією володіють:

A. Прокаїнамід

B. Хінідин

C. Пропранолол

D. Мексилетин

E. Всі перераховані.

64. Вовчаків синдром може виникнути при застосуванні:

A. Аллапініну

B. Пропафенон

C. Прокаїнаміду

D. Хінідину

E. Дігоксину.

65. Фіброзуючий альвеоліт може виникнути при застосуванні:

A. Аймаліну

B. Аллапініну

C. Етацизину

D. Аміодарону

E. Всі перераховані препарати.

66. Вкажіть дозу верапамілу і спосіб введення, що застосовують для купірування суправентрикулярних тахікардій:

A. 40 мг перорально

B. Внутрішньовенна інфузія 10 мг на протязі 2-х хвилин

C. Внутрішньовенно краплинно 5 -10 мг

D. Внутрішньомязево 15 мг

E. Підшкірно 10 – 15 мг.

67. При яких видах порушення серцевого ритму застосування верапамілу є протипоказаним:

A. Передсердна екстрасистолія

B. Тріпотіння передсердь

C. Пароксизм миготливої аритмії при синдромі WPW

D. Миготлива аритмія

E. Шлуночкова екстрасистолі.

68. Як зміниться концентрація серцевих глікозидів при додаванні в терапію антагоністів кальцію при лікуванні серцевої недостатності:

A. Знизиться

B. Підвищиться

C. Не зміниться

D. Незначно підвищиться

Е. Незначно знизиться.

69. Назвіть препарат, який має холінолітичні побічні ефекти:

A. Лідокаїн

B. Хінідин

C. Аміодарон (кордарон)

D. Верапаміл

E. Прокаїнамід (новокаїнамід).

70. Вкажіть групи антиаритмічних засобів, що виявляють антифібриляторну дію:

A. Серцеві глікозиди

B. Антагоністи кальцію (IV група)

C. Бета – блокатори ( ІІІ група )

D. Препарати калію

E. Хінідин, прокаїнамід та інші препарати 1А групи.

71. Вкажіть препарати, які можуть спровокувати приступ передсердної тахіаритмії при синдромі WPW:

A. Дігоксин

B. Аміодарон

C. Пропанолол

D. Етмозин

E. Все вище перераховане.

72. Вкажіть препарати, яким властивий аритмогенний ефект:

A. Аймалін

B. Мексилетин

C. Пропафенон

D. Пропанолол

E. Всі антиаритмічні препарати.

73. Виберіть препарат, який є найбільш ефективним для відновлення синусового ритму у хворої з затяжним пароксизмом миготливої аритмії:

А. Дігоксин

В. Етацизин

С. Кордарон

D. Хінідин

E. Ізоптин.

74. Який шлях введення хінідину:

А. в/м

В. в/в

С. пероральний

D. п/ш

E. в/а.

75. При захворюваннях щитоподібної залози не бажано призначати:

A. Аміодарон

B. Хінідину сульфат

C. Верапаміл

D. Лідокаїн

E. Пропранолол.

76. Для профілактики фібриляції шлуночків в гострому періоді інфаркту міокарда препаратом вибору є:

A. Лідокаїн

B. Етацизин

C. Аміодарон

D. Прокаїнамід

E. Ніцетамід.

77. Хворому з гострим інфарктом міокарду передньої стінки лівого шлуночка, частою шлуночковою екстрасистолією. Вирішено призначити лідокаїн. Який препарат слід призначити у наступному?

A. Ніцетамід.

B. Пропранолол

C. Дизопірамід

D. Ефедрин

E. Етазицин

78. Який шлях введення етазицину слід обрати хворому із гострим інфарктом міокарду передньої стінки лівого шлуночка, частою шлуночковою екстрасистолою?

A. в/в краплинний у поєднанні з в/в струминним

B. в/в струминно

C. в/м

D. Перорально

E. Перорально та в/м.

79. У яких клінічних ситуаціях є доцільним використання типових антиаритмічних засобів:

A. Приступи пароксизмальної суправентрикулярної тахіаритмії

B. Приступи миготливої аритмії

C. Екстрасистолія

D. Шлуночкова тахікардія

E. Атріовентрикулярна блокада.

80. У хворої дифузний токсичний зоб 3 ст., важкої форми, ускладнений тиреотоксичною кардіоміопатією з тахісистолічною формою миготливої аритмії, обструктивний синдром. Який анти- аритмічний препарат буде адекватний?

A. Атенолол

B. Ніфедипін

C. Новокаїнамід

D. Аміодарон

E. Пропанолол.

81. Хворий К., 58 років скаржиться на різко виражену задишку інспіраторного характеру. Об-но: ЧД 30 за хвилину, АТ 230/130 мм рт.ст. Акроціаноз, клекочуче дихання. При аускультації серця - акцент другого тону над легеневою артерією. Оберіть комбінацію медикаментів для лікування.

A. Строфантін, панангін

B. Сальбутамол, атропін

C. Еуфілін, преднізолон

D. Морфін, фуросемід

E. Корглікон, ізадрин.

82. У 55-річного хворого з артеріальною гіпертонією (АТ - 150/110 мм рт. ст., ЧСС – 100/хв.). При обстеженні виявлено ІХС, стенокардію, II ФК, часті надшлуночкові екстрасистоли, СН. Виберіть засіб для лікування артеріальної гіпертонії?

A. Атенолол

B. Ніфедипін

C. Празозин

D. Гіпотіазид

E. Клофелін.

83. Хворого, 56 років, госпіталізовано до лікарні, де виявлено підйом сегменту ST на 5 мм з формуванням зубця QS у відведеннях V1—V4. У першу добу мав місце стан клінічної смерті, у подальшому — часті епізоди екстрасистолії. Який препарат вибору для постійного прийому в амбулаторних умовах для даного хворого?

A. Дигоксин

B. Верапаміл

C. Атенолол

D. Нітросорбіт

E. Новокаїнамід.

84. У хворої 65 років після фізичного навантаження, з’явились різка задишка, виник приступ ядухи. Об-но: ЧСС 120 в хв., АТ 200/120 мм Hg, ЧД 34за хв. Cor-тони глухі, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне, ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи. Яка з наведених схем є найбільш доцільною?

A. Морфін, строфантин внутрішньовенно

B. АТФ, лазикс внутрішньовенно

C. Строфантин, лазикс внутрішньовенно

D. Лазикс, нітрогліцерин внутрішньовенно

E. Еуфілін, дибазол внутрішньовенно.

85. Хворий 56 років скаржиться на пекучий біль за грудиною, що виникає при фізичному навантаженні, проходить через 2-3 хв. після прийому нітрогліцерину. В анамнезі бронхіальна астма. Об-но: стан задовільний. Пульс-78 за 1 хв., ритмічний, АТ–130/80мм.рт.ст. Над легенями жорстке дихання, видих подовжений, поодинокі сухі хрипи. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?

A. Пропранолол.

B. Нітросорбіт.

C. Сальбутамол.

D. Каптоприл.

E. Мілдронат.

86. Хвора 48 років хворіє на стенокардію напруги близько 10 років. 2 роки тому почав підвищуватися AT. Об-но: Серцеві тони ритмічні, ЧСС 110/хв., АТ 160/100 мм рт.ст. Легені N, Загальні аналізи крові та сечі-N. З якого препарату слід починати лікування?

A. Метопролол

B. Клофелін

C. Дібазол

D. Ніфедипін

E. Еналаприл.

87. Чоловік 43 років скаржиться на значну задишку у спокої, відчуття важкості у грудях. Захворювання пов`язує з перенесеним 2 тижні тому грипом. Об-но: положення вимушене – сидить, нахилившись у перед. Обличчя одутловате, ціанотичне, шийні вени набряклі. Межі серця поширені в обидві сторони, тони серця глухі, ЧСС=112/ хв., АТ=95/60 мм.рт.ст. В крові ШОЕ-46 мм/год. На ЕКГ – низький вольтаж, на Rtg – трапецевидна тінь серця, ознаки застою у легенях. Який препарат треба вживати з метою попередження тампонади серця?

A. Метопролол

B. Гіпотиазид

C. Еналаприл

D. Верошпірон

E. Фуросемід.

88. Хворий С., 46 років скаржиться на задишку та нестерпний стискаючий біль за грудиною. Такий біль виникає періодично 1-2 рази на місяць, частіше між 5 і 6 годинами ранку, триває від 15 до 20 хвилин. Вдень почуває себе здоровим. Об’єктивно: пульс 55/хв., АТ 150/90 мм.рт.ст. Межі серця не змінені. Тони серця ритмічні, дещо ослаблені. При реєстрації ЕКГ у спокої і після навантаження (велоергометрії) зміни не виявлені. Вночі, під час приступу, було зареєстроване короткочасне підвищення сегменту ST у відведеннях І,ІІ, aVL, V2-V6, брадикардію. Призначення якого середника є найбільш доцільним?

A. Ніфедипіну

B. Нітрогліцерину

C. Анаприліну

D. Строфантину

E. Атропіну.

89. Хворий, 58 років, переніс трансмуральний передній інфаркт міокарда. Скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, загальну слабість, набряки гомілок. Об’єктивно: в легенях вологі хрипи в нижніх відділах. ЧСС 106/хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ритм галопу. АТ 110/85 мм.рт.ст. Печінка +4,0см. На ЕКГ відсутні гострі ознаки порушення коронарного кровообігу. На рентгенограмі кардіальний індекс 65%. Який препарат може посилити прояви серцевої недостатності?

A. Верошпірон

B. Еналаприл

C. Верапаміл

D. Карведілол

E. Фуросемід.

90. Хворий К., 56 років протягом тривалого часу страждає на цироз печінки з ознаками портальної гіпертензії. Відмічалися явища кровотечі з варикозно розширенних вен стравоходу. Під впливом терапії кровотечу було зупинено. Який з препаратів найбільш доцільно призначити для профілактики зазначенного ускладнення?

A. Контрикал

B. Вазопресин

C. Феррум-лек

D. Пропранолол

E. Гепарин.

91. Хворий 28 років. Скарги на періодичні стискаючі болі у серці. Брат хворого помер у 34 роки від захворювання серця з аналогічними проявами. Об’єктивно: шкіра бліда. Межі серця суттєво не зміщені. Тони серця гучні, над усіма точками вислуховується систолічний шум з максимумом над аортою. При ЭхоКГ – потовщення міжшлуночкової перетинки у базальних відділах, зменшення порожнини лівого шлуночка. Засобом профілактики прогресування захворювання буде:

A. Каптоприл

B. Дігоксин

C. Нітрогліцерин

D. Метопролол

E. Фуросемід.

92. У 45-річного чоловіка з`явився приступ миготіння передсердь з аритмічною роботою шлуночків біля 150-160/хв. і зниженням АТ. У цьому випадку найкраще застосувати:

A. Ізопин в/в

B. Новокаінамід в/в

C. Серцеві глікозиди

D. Електроімпульсну терапію

E. Лідокаїн в/в крап.

93. Хворий С., 44 років, скарги на стискаючі болі за грудиною, задишку, періодичні запаморочення. При обстеженні виявлена гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія з діастолічним варіантом серцевої недостатності. Яким ЛЗ треба надати перевагу?

A. Бета-адреноблокаторам

B. Нітратам

C. Ингібіторам АПФ

D. Діуретикам

E. Серцевим глікозидам.

94. При раптовій смерті за межами стаціонару шанс вижити не перевищує 10%. Тому велике значення має її первинна профілактика. Призначення яких препаратів буде ефективним для зниження ризику раптової смерті у хворого з СН?

A. Антагоністи Са

B. Серцеві глікозиди

C. Нітрати

D. В-блокатори

E. Сечогінні.

95. Чоловік 29 років, після фізичного навантаження відчув сильне серцебиття, запаморочення. При огляді лікарем констатовано: Ps – 200 за 1 хв., ритмічний, ниткоподібний. АТ 90/60 мм рт. ст. На ЕКГ: зубці Р не визначаються, R/R однакові та складають 0,3 сек., QRS – 0,08 сек. У відведеннях V4-V6 косовисхідна депресія сегменту ST. Який із препаратів в даному випадку є препаратом вибору?

A. Хінідин

B. Мезатон

C. Кордарон

D. Строфантин

E. Лідокаїн.

96. У хворого 54 років на 3 день повторного інфаркту міокарда несподівано погіршався стан з непритомністю, зупинкою серцевої діяльності та дихання, АТ- 0 мм рт. ст. На ЕКГ: часті нерегулярні хвилі, відмінні за формою та амплітудою. Завдяки терміново проведеним реанімаційним заходам серцева діяльність відновлена. З метою попередження розвитку ускладнення необхідно залучити в терапію:

A. Новокаїнамід

B. Кордарон

C. Етацизин

D. Лідокаїн

E. Верапаміл.

97. Хворий 58 років, який на протязі 8 років страждає артеріальною гіпертензією, переніс рік тому інфаркт міокарда, при фізичному навантаженні відчув серцебиття. Об-но: набряків немає, I тон послаблений, ЧСС 148, PS 102, АТ 140/90, дихання везикулярне. На ЕКГ: зубець Р відсутній, частота шлуночкових скорочень 132-168. Ритм було відновлено внутрішньовенним введенням етацизину. Для попередження виникнення порушення ритму доцільно використовувати:

A. Панангін

B. Мекситіл

C. Етацизін

D. Верапаміл

E. Метопролол.

98. Хворий 43 р., слюсар-сантехнік, скаржиться на блювоту сгустками крові, слабкість, головокружіння. Об-но: шкіра бліда, тони серця приглушені, ЧСС-104 в 1 хв, АТ–100/50 мм.рт.ст. Живіт здутий, печінка +5 см зі щільним загостреним краєм, неболюча, селезінка на 2 см виступає з-під краю реберної дуги. ФГДС–розширення вен нижньої третини стравоходу зі згустками крові. Для профілактики даного ускладнення хворому необхідно тривало застосовувати:

A. Антиоксиданти (вітамін Е)

B. Гепатопротектори (сілімарин)

C. Глюкокортикостероїди (преднізолон)

D. Нітрати пролонгованої дії (нітросорбід)

E. Антациди (альмагель).

99. Жінка 64 років, з нестабільною стенокардією під час ходьби раптово впала. Черговим лікарем при огляді хворої констатована відсутність свідомості, пульсації на a.carotis та тонів серця; вузькі зіниці та рідке, поверхневе дихання. З чого в даному випадку необхідно починати реанімаційні заходи?

A. З удару кулаком по грудині

B. В/в введення адреналіну

C. В/в введення атропіну

D. З проведення черезстравохідної кардіостимуляції

E. Інтубації та проведення ШВЛ.

100. Ви спостерігаєте хвору 64 років з діагнозом ІХС: стабільна стенокардія ФК II, СН IIA. Приймаючи призначений Вами комплекс лікування (нітрати, інгібітори АПФ, статини), вона відмітила зменшення частоти і сили приступів стенокардії, але появився біль голови, головокружіння. Ці явища можуть бути спровоковані прийомом:

A. Анаприліну

B. Ренітеку

C. Ловастатину

D. Нітросорбіду

E. Аспірину.

101. У хворого 66 років 3 години назад появився пекучий біль за грудиною з іррадіацією в шию, ліве передпліччя. Наростає задишка. Нітрогліцерин біль не зняв, але дещо зменшив задишку. Багряний ціаноз обличчя. ЧД - 28/хв. Дихання везикулярне, поодинокі свистячі хрипи. Тони серця глухі, ритм галопу. Пульс - 100/хв, АТ- 100/65 мм рт.ст. На ЕКГ – від’ємний зубець Т в V2-V6. Який лікарський препарат здатен зменшити потребу міокарда пацієнта в кисні, не погіршуючи перебіг захворювання?

A. Ізосорбіту динітрат

B. Корінфар

C. Атенолол

D. Стрептокіназа

E. Еуфілін.

102. У хворого 70 років, з ІХС та постінфарктним кардіосклерозом раптово з'явився напад серцебиття. Пульс - 140/хв, слабкий. АТ - 100/60 мм рт. ст. На ЕКГ - розширення комплексу QRS (0.13 сек) та негативні зубці Т в класичних відведеннях. Рефлекторні засоби, які застосовуються для зняття нападів серцебиття, ефекту не дали. Який препарат найдоцільніше використати в цьому випадку?

A. Лідокаїн

B. Норадреналін

C. Строфантин

D. Верапаміл

E. Дигітоксин.

103. У зв’язку з тривалим болем стенокардитичного характеру хворого 56 років госпіталізовано до лікарні, де виявлено підйом сегменту ST на 5 мм з формуванням зубця QR у відведеннях V1 –V4. У першу добу мав місце стан клінічної смерті, у подальшому - часті епізоди екстрасистолії. Який препарат вибору для постійного прийому в амбулаторних умовах для даного хворого?

A. Верапаміл

B. Атенолол

C. Дигоксін

D. Нітросорбіт

E. Новокаїнамід.

104. У хворого 56 років з дифузним токсичним зобом спостерігається миготлива аритмія з пульсом 110/хв, артеріальна гіпертензія, АТ - 165/90 мм рт.ст. Яке лікування в комбінації з мерказолілом слід рекомендовати в даному випадку?

A Радіоактивний йод

B. Анаприлін

C. Новокаїнамід

D. Верапаміл

E. Корінфар.

105. Жінка 62 років хворіє на бронхіальну астму. Скаржиться на появу болі за грудиною стенокардитичного характеру, перебої в роботі серця. Об'єктивно: t-36,6 С, пульс - 78/хв, екстрасистолічна аритмія, АТ - 160/95 мм рт. ст., ЧД - 18/хв. В легенях вислуховується жорстке дихання з подовженим видохом, розсіяні сухі хрипи. Який з препаратів протипоказаний в даній ситуації?

A. Ритмілен

B. Корінфар

C. Нітросорбід

D. Сустак

E. Обзидан.

106. Хворого 62-х років госпіталізовано зі скаргами на сильний біль за грудиною, який триває 1 годину і не знімається нітрогліцирином. Страждає на стенокардію, раніше напад усувувався нітратами. Інших захворювань немає. Об'єктивно: ціаноз губ. Тони серця глухі, діяльність ритмічна. На ЕКГ: гостра фаза трансмурального інфаркту передньої стінки лівого шлуночка. Що треба негайно ввести хворому довенно?

A. Актилізе

B. Анальгін

C. Но-шпу

D. Корглікон

E. Дімедрол.

107. Жінка 59 років 2 дні перебуває у відділенні реанімації з трансмуральним інфарктом міокарда. Поскаржилась на ядуху, різку слабкість. Об'єктивно: ціаноз. ЧД - 34/хв, ЧСС = Рs-124/хв, АТ - 140/80 мм рт.ст. Дихання над легенями ослаблене, у нижніх відділах вологі хрипи. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Почати лікування найбільш доцільно з призначення:

A. Лазіксу

B. Гіпотіазиду

C. Верошпірону

D. Тріампуру

E. Манітолу.

108. Пацієнт 50 років хворіє на ішемічну хворобу серця, стенокардію напруги, ФК II, СН I ст. Виник пароксизм шлуночкової тахікардії. ЧСС – 180/хв, АТ –100/60 мм рт.ст. Яка схема лікування є найбільш обгрунтована?

A. Вагусні прийоми, дігоксин

B. Мезатон, строфантин

C. Пропранолол, калію хлорид

D. Лідокаїн, калію хлорид

E. АТФ, кордарон.

109. У хворого гострий крупновогнищевий інфаркт міокарда ускладнився кардіогенним шоком. Останній протікає при низькому загальному периферійному опорі та зниженому серцевому викиді. Який антигіпотензивний лікарський засіб слід ввести хворому в першу чергу?

A. Норадреналін

B. Дофамін

C. Адреналін

D. Мезатон

E. Преднізолон.

110. У хворого виник напад складного порушення ритму серця: миготіння передсердь, пароксизм шлуночкової тахікардії. Назвіть універсальний протиаритмічний лікарський засіб, до сфери діяльності якого входить наведена патологія.

A. Строфантин

B. Лідокаін

C. Верапаміл

D. Новокаїнамід

E. Панангін.

111. У хворого 65 років з гострим інфарктом міокарда на 2-у добу захворювання розвинулася повна атріовентрикулярна блокада з ЧСС 32/хв. Який з препаратів найбільш показаний хворому для надання невідкладної допомоги?

A. Преднізолон

B. Міофедрін

C. Атропін

D. Ніфедіпін

E. Еуфілін.

112. Хворий скаржиться на давлячий біль за грудиною, задишку, перебої в роботі серця. Об‘єктивно: систолічний шум на верхівці. На ЕКГ: від’ємний Т у V2-4. Гіпертрофія лівого шлуночка. Шлуночкова екстрасистолія. Дані ЕхоКГ: ТМШП 18мм, ФВ 79%. Який з перерахованих груп препаратів найбільш доцільно призначити в даному випадку?

A. Нестероїдні протизапальні засоби

B. Седативні засоби

C. Пролонговані нітрати

D. Антибіотики

E. Бета-адреноблокатори.

113. У жінки 67 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з'явилися головний біль, задишка. Об’єктивно: бліда, на чолі краплини поту, АТ – 210/140 мм рт ст., ЧСС – 120 уд./хв., над легенями поодинокі сухі хрипи, в нижніх ділянках – вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у даному випадку?

A. Нітрогліцерин в/в +Фуросемід в/в

B. Еналаприл в/в + Фуросемід в/в

C. Дігоксин в/в + Нитрогліцерин в/в

D. Лабеталол в/в + Фуросемід в/в

E. Нітрогліцерин в/в + Капотен всередину.

114. Чоловік 42 років скаржиться на інтенсивний головний біль в потиличній ділянці, почервоніння лиця, відчуття тремтіння тіла. Впродовж 3 років - періодичні епізоди підвищення АТ до 180/90 мм рт. ст. Об-но: Пульс - 108 за хв. АТ 200/100 мм рт. ст. Ліва межа серця зміщена вліво на 1,5 см. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. ЕКГ: порушення процесів реполяризації передньо-бічної стінки ЛШ. Введення якого з перерахованих препаратів є найбільш ефективним:

A. Фуросемід

B. Верапаміл

C. Клофелін

D. Метопролол

E. Пентамін.

115. Хворого, 56 років, госпіталізовано до лікарні, де виявлено підйом сегменту ST на 5 мм з формуванням зубця QS у відведеннях V1—V4. У першу добу мав місце стан клінічної смерті, у подальшому — часті епізоди екстрасистолії. Який препарат вибору для постійного прийому в амбулаторних умовах для даного хворого?

A. Нітросорбіт.

B. Верапаміл.

C. Дигоксин.

D. Атенолол.

E. Новокаїнамід.

116. Хвора 48 років хворіє на стенокардію напруги близько 10 років. 2 роки тому почав підвищуватися артеріальний тиск. Об-но: Серцеві тони ритмічні, ЧСС 110 в 1 хв., АТ 160/100 мм рт.ст. Легені в нормі. Загальні аналізи крові та сечі без змін. З якого препарату найбільш доцільно починати лікування?

A. Метопролол

B. Клофелін

C. Дибазол

D. Ніфедипін

E. Еналаприл.

117. У хворого 56 років на ІХС, СН II А періодично (2-3 рази на тиждень) виникають напади миготливої аритмії, які самостійно проходять, супроводжуються болем за грудиною. Об-но: стан задовільний. Пульс-82 за 1 хв., ритмічний, АТ–130/80 мм.рт.ст. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку для попередження нападів аритмії?

A. Новокаїнамід.

B. Лідокаїн.

C. Аміодарон.

D. Дігоксин.

E. Ритмілен.

118. Хворий 65 років відчуває перебої в роботі серця. На ЕКГ передчасні розширені і спотворені комплекси QRS з довгою паузою після них. ЧСС - 100/хв. АТ-100/60 мм.рт.ст. Який препарат з перерахованих найкраще застосувати у хворого?

A. Верапаміл

B. Нітронг

C. Аміодарон

D. Хінідин

E. Лідокаїн.

119. Хворий С., 46 років скаржиться на задишку та нестерпний стискаючий біль за грудиною. Такий біль виникає періодично 1-2 рази на місяць, частіше між 5 і 6 годинами ранку, триває від 15 до 20 хвилин. Вдень почуває себе здоровим. Об’єктивно: пульс 55/хв., АТ 150/90 мм.рт.ст. Межі серця не змінені. Тони серця ритмічні, дещо ослаблені. При реєстрації ЕКГ у спокої та після навантаження (велоергометрії) зміни не виявлені. Вночі, під час приступу, було зареєстроване короткочасне підвищення сегменту ST у відведеннях І, ІІ, aVL, V2-V6, брадикардію. Призначення якого середника є найбільш доцільним?

A. Нітрогліцерину

B. Ніфедипіну

C. Анаприліну

D. Строфантину

E. Атропіну.

120. Хворий, 58 років, переніс трансмуральний передній інфаркт міокарда. Скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, загальну слабість, набряки гомілок. Об’єктивно: в легенях вологі хрипи в нижніх відділах. ЧСС 106/хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ритм галопу. АТ 110/85 мм.рт.ст. Печінка +4,0см. На ЕКГ відсутні гострі ознаки порушення коронарного кровообігу. За даними рентгенограми кардіальний індекс 65%. Який препарат може посилити прояви серцевої недостатності?

A. Карведілол

B. Еналаприл

C. Верошпірон

D. Верапаміл

E. Фуросемід.

121. Хвора 28 років скаржиться на втому, плаксивість, похудіння, перебої в роботі серця. Хворіє 5-6 років, вище описані симптоми наростали поступово. Об’єктивно пониженого відживлення, очні щілини розширені, позитивні симптоми Штельвага, Грефе, Елінека. Щитоподібна залози побільшена до 3 ступеня, гладка, неболюча, помірно рухома. Пульс аритмічний, 95 на хв., дефіцит – 20. АТ – 140/90 мм рт.ст. Тони серця чисті, аритмічні. Печінка +2 см, край рівний, гладкий. На ЕКГ: ЧСС – 115 на хв., миготіння передсердь. Обрати препарат для лікування аритмії.

A. Анаприлін

B. Дігоксин.

C. Новокаїнамід.

D. Хінідин.

E. Ритмілен.

122. Хворий 52 років скаржиться на перебої в роботі серця, задишку при фізичному навантаженні, набряки на нижніх кінцівках під вечір. Хворіє 2-3 роки, симптоми наростали поступово. Пульс аритмічний, 90 в хв., дефіцит – 20. АТ – 130/70 мм рт.ст. Серце помірно розширене вліво, тони глухі, аритмічні. Печінка + 2 см, край гладкий. На ЕКГ миготіння передсердь, ЧСС – 110 на хв. Вибрати препарат для монотерапії.

A. Новокаїнамід.

B. Еналаприл

C. Анаприлін.

D. Дігоксин

E. Фуросемід.

123. Чоловік 45 років с гіпертонічною хворобою 2 ст. і щлуночковими екстрасистолами відмічає появу стенокардитичних приступів при фізичному навантаженні. Об’єктивно: пульс - 80/хв, АТ - 170/100 мм рт.ст. Який препарат найдоцільніше призначити даному пацієнту?

A. Еналаприл

B. Пропранолол

C. Ніфедипин

D. Ізосорбіту динітрат

E. Верапаміл.

124. Хворий 66 років скаржиться на задишку, серцебиття, набряки ніг. Хворіє 7 років, симптоми наростали поступово. Ліва межа серця зміщена на 1 см, тони глухі, аритмічні. Печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см. Гомілки набряклі. ЕКГ: миготлива аритмія, ЧСС – 110 за хв, зміни у фазі реполяризації. Оберіть препарат для монотерапії.

A. Дігоксин

B. Анаприлін

C. Корглікон

D. Строфантин

E. Новокаїнамід.

Тема 3

1. Методом контролю за ефективністю гіпотензивної терапії є:

А. Добове моніторування ЕКГ

В. Разове вимірювання АТ

С. Динаміка ліпідного спектру

D. Добове моніторування АТ

E. Вимірювання АТ в ортостазі.

2. Вкажіть побічні ефекти ніфедипіну:

A. Брадикардія

B. Бронхоспазм

C. Набряк нижніх кінцівок (гомілок і стоп)

D. Розвиток АВ-блокади

E. Ульцерогенність

3. Вкажіть препарат, механізмом гіпотензивної дії якого є блокада α-рецепторів:

A. Клофелін

B. Празозин

C. Пропранолол

D. Каптоприл

E. Верапаміл.

4. Препаратом вибору у хворого з гіпертензією і застійною недостатністю кровообігу є:

A. Еналаприл

B. Нітросорбіт

C. Клофелін

D. Адельфан

E. Пентамін

5. Назвіть групу препаратів, комбінація яких з інгібіторами АПФ є протипоказана:

A. Антагоністи кальцію

B. Нітрати

C. Салуретики

D. Інгібітори рецепторів до ангіотензину 2

E. β – адреноблокатори.

6. Зменшують активність ренін- ангіотензин-альдостеронової системи всі групи гіпотензивних препаратів, окрім:

A. Інгібіторів АПФ

B. Бета-адреноблокаторів

C. Інгібіторів альдостерону

D. Інгібітори рецепторів до ангіотензину ІІ

E. Антагоністів кальцію.

7. Вкажіть гіпотензивний препарат, який необхідно із обережністю застосовувати при поєднанні цукрового діабету і гіпертонічної хвороби:

A. Верапаміл

B. Лозартан

C. Дилтіазем

D. Гіпотіазид

E. Еналаприл.

8. Який антигіпертензивний засіб найдоцільніше використовувати для лікування початкової нефропатії:

1. Петлеві діуретики

2. Антагоністи кальцію

3. Β-блокатори

4. Тіазидні діуретики

5. Інгібітори АПФ.

9. Який гіпотензивний препарат є засобом вибору в лікуванні діабетичної нефропатії?

1. Резерпін

2. Лізиноприл

3. Верошпірон

4. Дихлортіазид

5. Клофелін.

10. Препаратами вибору в лікуванні діабетичної нефропатії є:

A. Ангіопротектори

B. Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту

C. Неселективні бета-адреноблокатори

D. Альфа-адреноблокатори

E. Селективні бета-адреноблокатори.

11. Визначте антигіпертензивний засіб, найдоцільніший для лікування початкової нефропатії:

1. Петлеві діуретики

2. Антагоністи кальцію

3. Β-блокатори

4. Тіазидні діуретини

5. Блокатори АПФ

12. Які зі вказаних гіпотензивних засобів найбільш доцільно призначити за мікроальбумінурії?

1. Діуретики.

2. Бета-адреноблокатори.

3. Блокатори повільних кальцієвих каналів

4. Інгібітори АПФ.

5. Альфа-адреноблокатори.

13. У хворої 56 років, котра впродовж 20 років страждає на цукровий діабет 2 типу і 10 років гіпертонічною хворобою з'явились ортостатичні гіпотонії. Для нормалізації АТ хвора користується трирезидом К. Який зі вказаних препаратів найбільш доцільний у вказаному випадку?

1. Анаприлін

2. Гіпотіазид

3. Верошпірон

4. Лізиноприл

5. Гемітон.

14. Який з гіпотензивних препаратів є препаратом вибору для лікування гіпертонічного приступу при феохомоцитомі?

1. Альфа адреноблокатори

2. Бета адреноблокатори

3. Клофелін

4. Інгібітори АПФ

Е. Антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ.

15. Протипоказанням до застосування бета-адреноблокаторів є:

A. Артеріальна гіпертензія В. Страх, неспокій

С. Гіпотиреоз

D. Порушення серцевого ритму

Е. Глаукома.

16. Абсолютними протипоказаннями для призначення інгібіторів АПФ є:

А. Вагітність

В. Інфаркт міокарда

С. Реноваскулярна гіпертнзія

D. Хронічна серцева недостатність І – ІІ ст.

Е. Діабетична нефропатія.

17. У харчуванні хворого гіпертонічною хворобою необхідно обов'язково обмежити:

А. Воду

В. Цукор

С. Кухонну сіль

D. Спеції (перець, хрін, гірчицю)

Е. Все перераховане

18. Хворий 45 років страждає гіпертонічною хворобою ІІ стадії. При дослідженні центральної гемодинаміки виявлено збільшений серцевий викид, а також схильність до тахікардії. Які препарати слід рекомендувати хворому для зниження АТ?

А. Гідрохлортіазид

В. Метопролол

С. Ніфедипін

D. Еналаприл

Е. Верошпірон.

19. Вкажіть гіпотензивний препарат, механізмом якого є стимуляція І₁ імідазолінових рецепторів:

А. Допамін

В. Верапаміл

С. Рілменідин

D. Ділтіазем

Е. Каптоприл.

20. При відміні якого з нижче перерахованих гіпотензивних лікарських засобів може розвинутися гіпертензивний криз?

А. Верапаміл

В. Каптоприл

С. Клонідин*

D. Ділтіазем

Е. Вальсартан.

21. До гангліоблокаторів відноситься :

А. Клонідин

В. Гемітон

С. Арфонад

D. Празозин

Е. Доксазозин.

22. Який з перерахованих лікарських засобів відноситься до блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ (типу АТ₁)?

А. Лізиноприл

В. Каптоприл

С. Телмісартан

D. Раміприл

Е. Амлодипін.

23. Який з нижче перерахованих гіпотензивних середників, здійснює симпатичну регуляторну діяльність через α₂-адренорецептори (знижує АТ)?

А. Пропраналол

В. Лізиноприл

С. Телмісартан

D. Клонідин

Е. Амлодипін.

24. Вкажіть гіпотензивний лікарський засіб, який необхідно із обережністю застосовувати при поєднанні цукрового діабету та гіпертонічної хвороби.

A. Верапаміл

В. Телмісартан

С. Ділтіазем D. Гіпотіазид Е. Еналаприл

25. Вкажіть побічний ефект ніфедипіну:

A. Брадикардія В. Бронхоспазм

С. Набряки гомілок і стоп D. Розвиток AV блокади Е. Ульцерогенність.

26. Який із антагоністів

АПФ блокує рецептори до ангіотензину 2 (АТ₁ рецептори)?

A. Еналаприл В. Лізиноприл

С. Лозартан D. Каптоприл

Е. Торасемід.

27. Гіпотензивна дія клонідину пов'язана із:

A. Блокадою бета- адренорецепторів

В. Зменшенням вмісту реніну у лазмі крові

С. Стимуляцією альфа-адренорецепторів ЦНС D. Зменшення об'єму цикулюючої плазми

Е. Всі відповіді правильні.

28. При реноваскулярній гіпертензії протипоказано призначення: .

A. Верошпірону В. Каптоприлу

С. Міноксидилу D. Гідралазину

Е. Телмісартану.

29. Добова доза верапамілу при лікуванні хворих з артеріальною гіпертензією складає:

A. 120-480 мг В. 40-80 мг

С. 80-100 мг D. 20-60 мг

Е. 5- 10 мг.

30. Який сечогінний лікарський засіб, найбільш сприятливий для довготривалої терапії артеріальної гіпертензії?

A. Індапамід В. Фуросемід

С. Етакриновая кислота (урегіт) D. Ацетазоламід (діакарб)

Е. Хлортіазид

31. Хворому молодого віку з артеріальною гіпертензією найбільш показані наступні препарати, крім:

A. Клонідину В. Каптоприлу

С. Атенололу

D. Лозартану

Е. Бісопрололу.

32. Гіпотензивний лікарський засіб вибору у період лактації і вагітності є:

A. Метилдопа В. Каптоприл

С. Торасемід

D. Амлодипін

Е. Лізиноприл.

33. Назвіть лікарський засіб який застосовують у хворого з феохромоцитомою для зниження АТ.

A. Каптоприл

В. Нітроглицерин

С. Фентоламін

D. Пропранолол

Е. Небіволол.

34. Каптоприл, лізиноприл є:

A. Інгібітором ферменту, який конвертує активний ангіотензин ІІ в неактивний ангіотензин І.

В. Інгібітором ферменту який переводить неактивний ангіотензин І в активний ангіотензин ІІ

С. Конкурентний антагоніст ангіотензивних рецепторів - АТ₁

D. Конкурентний антагоніст ангіотензивних рецепторів - АТ ₂

Е. Ефективний агоніст ангіотензину із меншими побічними ефектами.

35. Вкажіть гіпотензивний препарат, який знижує рівень АТ за рахунок зниження серцевого викиду.

А. Атенолол

В. Ніфедипін

С. Гідралазин

D. Валсартан

Е. Клонідин.

36. Який із перерахованих нижче лікарських засобів, найбільш показаний хворому із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом?

A. Лізиноприл

В. Гідрохлоротіазид

С. Фуросемід D. Пропранолол

Е. Атенолол.

37. Вкажіть лікарський засіб для зняття гіпертонічного кризу, який ускладнений набряком легенів?

A. Резерпін

В. Пропранолол

С. Пентамін D. Атенолол

Е. Клонідин.

38. Вкажіть протипоказання до призначення ніфедипіну:

A. Гіпотонія

В. AV-блокада I ступеня

С. Бронхіальна астма Г. Цукровий діабет

Е. Ішемічна хвороба серця.

39. Погіршення ліпідного спектру крові відмічається при довготривалому прийомі:

A. Празозину

В. Пропранололу

С. Ніфедипіну Г. Резерпіну

Е. Небівололу.

40. Середня добова доза атенололу складає:

A. 50-100 мг В. 100-200 мг

С. 200-300 мг D. 300-400 мг

Е. 500- 600 мг.

41. Для зняття нападу гіпертонічного ризу у хворого з розшаровуючою аневризмою аорти не застосовується:

1. Гідралазин

2. Нітропруссид натрію

3. Індапамід

4. Нітрогліцерин

5. Каптоприл.

42. Тривалість дії клофеліну (клонідину) при внутрішньовенному введені з метою зняття гіпертонічного кризу:

A. 2-5 хвилин В. 2-8 годин

С. 20-30 хвилин D. 1-2 години

Е. 24 години.

43. При реноваскулярній гіпертензії не рекомендується призначати:

A. Верошпірон В. Каптоприл

С. Міноксидил D. Небіволол

Е. Телмісартан.

44. Вкажіть гіпотензивний препарат, механізмом якого є стимуляція І₁ імідазолінових рецепторів:

1. Пропранолол

2. Верапаміл

3. Моксонідин

4. Празозин

5. Каптоприл.

45. Вкажіть гіпотензивний лікарський засіб, який необхідно із обережністю застосовувати при поєднанні цукрового діабету та гіпертонічної хвороби.

A. Верапаміл В. Телмісартан

С. Дилтіазем D. Пропранолол Е. Еналаприл.

46. Який з перерахованих лікарських засобів відноситься до блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ (тип АТ₁)?

А. Лозартан

В. Каптоприл

С. Лізиноприл

D. Раміприл

Е. Дилтіазем.

47. До високоселективних блокаторів бета₁–адренорецепторів з вазодилятуючими властивостями відносять такі лікарські засоби:

А. Пропранолол

В. Надолол

С. Окспренолол

D. Небіволол

Е. Піндолол.

48. Вкажіть лікарський засіб, комбінація якого не рекомендована з інгібіторами АПФ:

A. Антагоністи кальцію

В. Нітрати

С. Тіазидові діуретики

D. Калійзберігаючі діуретики

Е. Бета-адреноблокатори.

49. Вкажіть лікарський засіб, механізм гіпотензивної дія якого є блокада α-адренорецепторів:

A. Клофелін В. Празозин

С. Пропранолол D. Капоприл

Е. Верапаміл.

50. Хворий з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю для зниження АТ, доцільно рекомендувати:

A. Клонідин

В. Пропранолол

С. Метилдопа D. Лізиноприл

Е. Верапаміл.

51. Хворому з гіпертонічною хворобою при наявності обструктивного бронхіту, протипоказаний такий лікарський засіб:

A. Метилдопа

B. Прапроналол

C. Клонідин

D. Гідрохлотіазид

E. Лозартан.

52 Який із лікарських засобів показаний у лікуванні хворих з артеріальною гіпертензією та аденомою предміхурової залози?

А. Клонідин В. Каптоприл С. Празозин

D. Квінаприл

Е. Верапаміл.

53. Який ефект Ви отримаєте при стимуляції альфа-адренорецепторів ?

A. Збільшення ЧСС. В. Гіпокаліємію

С. Спазм артеріол D. Спазм бронхів Е. Аритмію.

54. Побічна дія у виді в'ялості, сонливості, депресії можуть викликати наступні лікарські засоби, окрім:

A. Метилдопи В. Клонідину

С. Резерпину D. Ніфедипіну

Е. Клофеліну.

55. Вкажіть найбільш раціональну комбінацію лікарських препаратів у хворого з гіпертонічним кризом та серцевою недостатністю:

1. Каптоприл+дилтіазем

2. Атенолол+клонідин

3. Резерпін+клонідин

4. Пропранолол+верапаміл

5. Каптоприл+фуросемід.

56. Вкажіть гіпотензивний лікарський засіб, який знижує АТ, за рахунок зниження активності ренін ангіотензинової системи:

1. Верапаміл

2. Пропранолол

3. Ніфедипін

4. Атенолол

5. Лізиноприл.

57. Який лікарський засіб може бути використаний з метою зняття гіпертонічного кризу, ускладнений нападом серцевої астми ?

1. Адельфан

2. Бендазол (дібазол)

3. Капотен

4. Пропранолол

5. Верапаміл.

58. При реноваскулярній гіпертензії не рекомендовано призначення:

1. Небіволол

2. Каптоприл

3. Міноксидил

4. Гідралазин

5. Верошпірон.

59. Вкажіть лікарський гіпотензивний засіб, який вибірково діє на рецептори ангіотензину ІІ:

A. Каптоприл В. Небіволол

С. Атенолол D. Лозартан

Е. Еналаприл.

60. З якими лікарським препаратом недоцільно поєднувати дилтіазем для посилення гіпотензивного ефекту?

A. Метилдопа В. Ефедрин

С. Резерпін D. Клонідин

Е. Індапамід.

61. З яким лікарським препаратом не рекомендують поєднувати каптоприл для посилення гіпотензивного ефекту?

1. Гіпотиазид

2. Верошпірон

3. Тріамтерен

4. Клопамід

5. Клонідин.

62. Основна побічна дія каптоприлу:

1. Збільшення маси тіла

2. Сухий кашель

3. Тромбоцитопенія

4. Лейкопенія

5. Периферичні набряки гомілок.

63. Яке положення відносно інгібіторів АПФ е неправильним:

A. Володіє нефропротекторною дією

В. У мінімальних дозах погіршує функцію нирок і викликає розвиток ХНН

С. При довготривалому застосуванні приводить до регресії гіпертрофованого міокарда

D. Не підвищує вмісту сечової кислоти у плазмі

Е. Попереджує ремоделювання лівого шлуночку у хворих які перенесли інфаркт.

64. При гіпертонічних кризах у невідкладних станах вводять парентерально всі наступні препарати, окрім:

A. Клонідин

В. Клофелін

С. Пропранолол

D. Нітропруссид натрію

Е . Гангліоблокатори.

65. Пацієнтам похилого віку не слід застосовувати:

A. Ніфедипін В. Каптоприл

С. Амлодипін D. Резерпін

Е. Небіволол.

66. Вкажіть, яка біодоступність ніфедипіну:

1. 10-20%

2. 20-45%

3. 45-70%

4. 80-100%

5. 100%.

67. Який із наведених лікарських засобів застосовують при виникнення гіпертонічного клонідинового кризу?

А. Каптоприл

В. Клофелін

С. Пропронолол

D. Дилтіазем

Е.Тріамтерен.

68. До селективних гіпотензивних альфа₁-адреноблокаторів відноситься:

А. Клонідин

В. Доксазозин

С. Допегіт

D.Клофелін

Е. Амлодипін.

69. До неселективних гіпотензивних альфа₁ і альфа₂ – адренорецепторів відноситься:

А. Клонідин

В. Доксазин

С. Допегіт

D. Фентоламін

Е. Амлодипін.

70. До селективних бета-адренорецепторів відносять такі лікарські засоби, окрім:

А. Метопролол

В. Надолол

С. Бетаксолол

D. Пропранолол

Е. Бісопролол.

71. Який із ЛЗ відносять до блокаторів повільних кальціцєвих каналів?

А. Амлодипін

В. Клонідин

С. Вальсартан

D. Доксазозин

Е. Фентоламін.

72. Показом до застосування периферичних вазодилятаторів є все, окрім одного:

А. Застійна серцева недостатність, рефрактерна до традиційної терапії

В. Гостра наростаюча недостатність кровообігу

С. Пароксизми, миготіння передсердь

D Набряк легень

Е. Гостра лівошлуночкова недостатність.

73. У 66-річного хворого з артеріальною гіпертонією (АТ 190/110 мм рт. ст.) при обстеженні виявлено ІХС, стенокардію, II ФК, генералізований атеросклероз судин нижніх кінцівок. Глюкоза крові 6,7 ммоль/л, холестерин 7 ммоль/л, тригліцериди- 3 ммоль/л. Виберіть засіб для лікування артеріальної гіпертензії:

A. Еналаприл

B. Гіпотіазид

C. Атенолол

D. Резерпін

E. Метилдопа.

74. У 55-річного хворого з артеріальною гіпертонією (АТ - 150/110 мм рт. ст., ЧСС – 100/хв.). При обстеженні виявлено ІХС, стенокардію, II ФК, часті надшлуночкові екстрасистоли, СН. Виберіть засіб для лкування артеріальної гіпертонії?

A. Празозин

B. Ніфедипін

C. Атенолол

D. Гіпотіазид

E. Клофелін.

75. Хвора на хронічний гломерулонефрит з артеріальною гіпертонією звернулась зі скаргами на головний біль, задуху при навантаженні. При обстеженні: АТ 190/110 мм рт. ст., клубочкова фільтрація 60 мл/хв., креатинін крові 0,2 ммоль/л, калій 4,7 ммоль/л,холестерин 8,6 ммоль/л. Призначення якого гіпотензивного засобу є найбільш доцільним?

A. Ніфедипін

B. Еналаприл

C. Гіпотіазид

D. Атенолол

E. Клонідин.

76. У Хворої 65 років після фізичного навантаження, з’явились різка задуха, виник приступ ядухи. Об-но: ЧСС 120 в хв., АТ 200/120 мм Hg, ЧД 34 за хв. Cor-тони глухі, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне, ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи. Яка з наведених схем є найбільш доцільною?

A. Морфін, строфантин внутрішньовенно

B. АТФ, лазикс внутрішньовенно

C. Строфантин, лазикс внутрішньовенно

D. Лазикс, нітрогліцерин внутрішньовенно

E. Еуфілін, дибазол внутрішньовенно.

77. Чоловік 42 років скаржиться на інтенсивний головний біль в потиличній ділянці, почервоніння лиця, відчуття тремтіння тіла. Впродовж 3 років - періодичні епізоди підвищення АТ до 180/90 мм рт. ст. Об-но: Пульс – 108/хв. АТ 200/100 мм рт. ст. Ліва межа серця зміщена вліво на 1,5 см. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. ЕКГ: порушення процесів реполяризації передньо-бокової стінки ЛШ. Введення якого з перерахованих препаратів є найбільш ефективним:

A. Метопролол

B. Верапаміл

C. Клофелін

D. Фуросемід

E. Пентамін.

78. Хворий 68 років поступив в інфарктне відділеня з болями у лівій половині грудної клітки. На ЕКГ ритм синусовий, ЧСС - 102/хв., патологічний зубець Q у I, aVL, V1-V5 відведеннях та дугоподібний підйом ST з від’ємним T. Який препарат слід обов’язково призначити незалежно від успіху тромболізису, щоб вплинути на ремодулювання міокарду та запобігти систолічній дисфункції лівого шлуночка?

A. Антагоністи кальцієвих рецепторів

B. В-блокатори

C. Антагоністи рецепторів ангіотензину 2

D. Інгібітори АПФ

E. Серцеві глікозиди.

79. Хворий Л., 72 років звернувся до лікаря зі скаргами на головний біль, головокружіння. Об'єктивно: пульс 54 уд за 1 хв, АТ 160/100 мм рт. ст. На основі клініко-лабораторних та інструментальних даних у хворого діагностовано м'яку артеріальну гіпертензію без ускладнень. Якому препарату в якості монотерапії доцільно надати перевагу?

A Верапаміл

B Метопролол

C Фуросемід

D Молсидомін

E Амлодипін.

80. Хворий М, 65 років страждає на ІХС, стабільну стенокардію напруження ІІ функціональний клас. Регулярно приймає аспірин, нітросорбід, анаприлін. На цьому фоні з’явилися ознаки декомпенсації кровообігу (набряки на ногах). Які медикаменти варто додати до лікування?

A. Статини

B. Антагоністи кальцію

C. Серцеві глікозиди

D. Інгібітори ангіотензин перетворюючого ферменту

E. Сечогінні тіазидного ряду.

81. Хворий 74-х років, ГХ біля 20-ти років. Скаржится на частий головний біль, запаморочення, приймає еналаприл. О-но: акцент II тону на аорті, Ps-84/хв., ритмічний, АТ- 180/120 мм рт.ст. Яку групу препаратів доцільно призначити додатково з урахуванням віку?

A. Петлеві діуретики

B. Тіазидні діуретики

C. Бета-адреноблокатори

D. Альфа-адреноблокатори

E. Центральні симпатолітики.

82. У хворої 35 років під час диспасерного огляду АТ при вимірюванні вперше в житті - 150/100 мм рт.ст. Щоб ви їй порадили?

A. Ще раз звернутися на обстеження

B. Сечогінні препарати

C. Седативні засоби

D. Бета- адреноблокатори

E. Інгібітори АПФ.

83. Хворий В., 35 років скаржиться на головний біль, епізодичні напади різкої слабкості м'язів, періодичну спрагу. Хворіє впродовж останніх 3-х років, коли вперше виявлено підвищення артеріального тиску. Об'єктивно: пульс 80 в хв., ритмічний, АТ - 200/110 ммрт.ст. Ан.сечі: питома вага - 1007, осад без змін. Натрій плазми крові - 150 ммоль/л,калій - 3 ммоль/л. Який препарат буде ефективним при лікуванні такої симптоматичної артеріальної гіпертензії у цього хворого?

A. Верапаміл

B. Гіпотіазид

C. Атенолол

D. Верошпірон

E. Еналаприл.

84. Хворому на артеріальну гіпертензію 75 рокiв. АТ 180/80 мм рт. ст. ЧСС 90 в хв. У ньоготакож стенокардія напруги, Ш функціональний клас. Антигіпертензивний препарат якого класу ви би призначили?

A. Альфа-блокатор

B. антагоніст Са

C. Інгібітор АПФ

D. Бета-блокатор

E. Агоніст імідозалону.

85. На прийом до кардіолога звернувся хворий С., 48 років, який знаходиться на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби. Два тижні тому йому було поступово відмінено прийом клофеліну (0,00015 г) та призначено каптопрес (25 мг 2 р/д).Через 3 дні з’явився сухий кашель. Протягом першого тижня відмічалося коливання АТ.Чим може бути зумовлена така симптоматика?

A. Дією гіпотіазиду

B. Відміною клофеліну

C. Хронічним бронхітом

D. Дією каптоприлу

E. Тютюнопалінням.

86. Хворий Р., 30 років, скаржиться на головну біль та серцебиття після емоційного стресу. Хворіє на гіпертонічну хворобу на протязі 2 років. При обстеженні хворий збуджений, обличчя гіперемоване, шкіра зволожена. Пульс 100 уд/хв, АТ180/90 мм рт.ст. Що треба призначити хворому в першу чергу для припинення кризу?

A. Фуросемід

B. Апресин

C. Пропранолол

D. Клофелін

E. Дібазол.

87. У хворого 46-ти років діагностовано стенокардію напруги ІІ функціонального класу на фоні гіпертонічної хвороби ІІ стадії. Артеріальний тиск в межах 160/105 мм рт.ст. Якому антигіпертензивному препарату надасте перевагу?

A. Метопролол

B. Еналаприл

C. Доксазозин

D. Клофелін

E. Адельфан.

88. Хворий 52 років хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ стадії. Палить. Регулярно не лікується. При обстеженні АТ - 175/105 мм рт.ст., ЧСС - 92/хв., в легенях розсіяні сухі хрипи на фоні ослабленого везикулярного дихання. Печінка +2 см, набряки в ділянці гомілковостопних суглобів. Виберіть оптимальний гіпотензивний препарат:

A. Пропранолол

B. Еналаприл

C. Ніфедипін

D. Адельфан

E. Клофелін.

89. Хворий 38 р. поступивзі скаргами на головну біль, головокружіння, часте сердцебиття при фізичному навантаженні. Підвищення АТ відмічає протягом 3-х років, до 180/110 мм рт.ст. Об’єктивно: АТ- 160/100 мм рт.ст., ЧСС 97 уд в 1 хв. На ЕКГ: синусовий ритм с ЧСС- 98 в 1 хв., горизонтальне положення електричної осі серця, рідка суправентрикулярна екстрасистолія. З якого ЛЗ слід почати лікування?

A. Папазол

B. Ніфедипін

C. Клофелін

D. Атенолол

E. Каптоприл.

90. Хвора 58-ми років скаржиться на періодичний біль голови і шум у вухах. Протягом 15-ти років хворіє на цукровий діабет. Об’єктивно: тони серця ритмічні, ЧСС- 76/хв., акцент II тону над аортою, АТ- 180/110 мм рт.ст. В сечі: питома вага 1,014. Добова втрата білка з сечею до 1,5 г. Препаратом вибору для лікування артеріальної гіпертензії в даної пацієнтки буде:

A. Тіазидний діуретик

B. Бета-блокатор

C. Антагоніст кальцієвих каналів

D. Інгібітор АПФ

E. Альфа-блокатор.

91. У хворого 56 років з дифузним токсичним зобом спостерігається миготлива аритмія з пульсом 110/хв, артеріальна гіпертензія, АТ - 165/90 мм рт.ст. Яке лікування в комбінації з мерказолілом слід рекомендовати в даному випадку?

A. Анаприлін

B. Радіоактивний йод

C. Новокаїнамід

D. Верапаміл

E. Корінфар

92. Ч., 65 років скаржиться на головний біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. О-но: пульс - 62/хв, ритмічний. АТ - 165/90 мм рт.ст. Перкуторно: ліва межа серця на 1,0 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка N. Набряки (-). Який препарат доцільно використати в якості монотерапії даного пацієнта?

A. Адельфан

B. Пропранолол

C. Клофелін

D. Гіпотіазид

E. Раунатин.

93. У 45-річного хворого на артеріальну гіпертонію (АТ 140/100 мм рт. ст.) виявлено ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз СН ІIБ, ІІІ ФК, ЦД 2 типу, субкомпенсований. Який з ЛЗ слід застосувати?

A. Гідралазин

B. Верапаміл

C. Атенолол

D. Гіпотіазид

E. Еналаприл.

94. У жінки 67 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з'явилися головний біль, задишка, що швидко перейшла в задишку. Об’єктивно: бліда, на лобі краплини поту, АТ – 210/140 мм рт ст., ЧСС – 120 уд./хв., над легенями поодинокі сухі хрипи, в нижніх ділянках – вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у даному випадку?

A. Нітрогліцерин в/в +Фуросемід в/в

B. Еналаприл в/в + Фуросемід в/в

C. Дігоксин в/в + Нітрогліцерин в/в

D. Лабеталол в/в + Фуросемід в/в

E. Нітрогліцерин в/в + Капотен всередину.

95. У хворої Н., 50 років, яка страждає гіпертонічною хворобою понад 10 років на тлі стресу раптово підвищився артеріальний тиск до 200/110 мм рт.ст.Стан супроводжувався тремтінням тіла, головним болем, тахікардією, загальним збудженням,відчуттям жару та сухості в роті. Призначення яких препаратів є найбільш огрунтованим?

A. Сечогінних

B. Антагоністів кальцію

C. Бета-адреноблокаторів

D. Інгібіторів АПФ

E. Блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ.

96. Пацієнт 50-ти років хворіє на гіпертонічну хворобу 20 років. Протягом 2-х днів відмічає погіршення стану: головний біль, нудоту, запаморочення, набряк обличчя, задишку при незначних навантаженнях, які пов'язує з надмірним споживанням солоної їжі та перериванням прийому призначеної антигіпертензивної терапії. Об-но: АТ- 180/120 мм рт.ст., ЧСС- 88/хв., ЧДР- 24/хв., послаблення дихання в задньо-базальних відділах легень. Надання допомоги пацієнту в стаціонарі слід розпочати з:

A. Сублінгвального прийому 10 мг корінфару

B. В/м введення 2 мл седуксену

C. В/в крапельного введення ізокету

D. В/в введення 80 мг фуросеміду

E. В/в введення лабеталолу.

Тема 4

1. Вкажіть який препарат з групи адреноміметиків не є селективним:

1. Сальбутамол

2. Фенотерол

3. Орципреналін

4. Тербуталін

5. Формотерол.

2. Усі вказані симпатоміметики мають пролонговану дію крім:

1. Орципреналіну

2. Кленбутеролу гідрохлориду

3. Сальметеролу

4. Формотеролу

5. Сальбутамолу.

3. Вкажіть початок дії сальбутамолу у інгаляціях:

1. На 1-й хвилині

2. На 2-й хвилині

3. На 3-й хвилині

4. На 4-5-й хвилині

5. На 10-й хвилині.

4. При якій концентрації теофіліну в крові можливий розвиток коматозного стану?

1. 10 мг/л

2. 20 мг/л

3. 30 мг/л

4. 40 мг/л

5. 50 мг/л.

5. Яка особливість ферментативного окислення теофіліну у новонароджених?

1. Ферментативне окислення знижене

2. Швидкість елімінації знижена

3. Ферментативне окислення прискорене

4. Елімінація прискорена

5. Ферментативне окислення та швидкість елімінації знижені.

6. Що продовжує виведення теофіліну із організму людини?

1. Гіпертиреоз

2. Прийом препарату зранку

3. Легеневе серце

4. Цироз печінки

5. Табакокуріння.

7. Яка група антибіотиків сприяє підвищенню концентрації теофіліну в крові?

1. Фторхінолони

2. Лінкозаміди

3. Пеніциліни

4. Ріфампіцин

5. Цефалоспорини

8. Сприяють підвищенню концентрації теофіліну в крові усі групи препаратів, крім:

1. Н₂ гістаміноблокаторів

2. Похідних барбітурової кислоти

3. Макролідів

4. Фторхінолонів

5. Бета-адреноблокаторів.

9. Сприяють зниженню концентрації теофіліну в крові усі групи препаратів, крім:

1. Похідних барбітурової кислоти

2. Ізоніазиду

3. Пероральних контрацептивів

4. Лінкозамідів

5. Макролідів.

10. Вкажіть механізми, що не беруть участі у бронхолітичній дії теофіліну:

1. Активує скорочення гладеньких м’язових клітин дихальних шляхів

2. Активує вивільнення гістаміну з клітин легень

3. Гальмує вивільнення катехоламінів з нервових закінчень

4. Блокує аденазинові рецептори клітин

5. Гальмує вивільнення медіаторів запалення.

11. Чи правомірним буде ствердження, що при дії на шлунково-кишковий тракт теофілін викликає:

1. Зниження моторики тонкої та товстої кишок

2. Загострення виразкової хвороби шлунку

3. Підвищення шлункової секреції

4. Зниження шлункової секреції

5. Підвищення плазмової концентрації гастрину.

12. З якими лікарськими засобами спостерігається несумісність інгібіторів фосфодіестерази ?

1. Фторхінілонами

2. Солями кальцію

3. Діуретиками

4. Н₂гістаміноблокаторами

5. Тіаміну хлоридом.

13. Клінічні ефекти, що викликають інгібітори фосфодіестерази проявляються в усіх випадках крім:

1. Збудження дихального центру

2. Дилятації печінкових шляхів

3. Зменшення сили та частоти серцевих скорочень

4. Стимуляції діуретичного ефекту

5. Зменшення бронхоспазму.

14. При якому захворюванні застосування інгаляційних форм холіноблокаторів буде найбільш ефективним?

1. Хронічний обструктивний бронхіт

2. Пневмосклероз

3. Бронхіальна астма

4. Емфізема легень

5. Бронхоектатична хвороба.

15. Біодоступність іпратропія броміда при інгаляційному введенні складає:

1. 10%

2. 20%

3. 30 %

4. 80%

5. 100%.

16. Для припинення приступу бронхіальної астми препаратом вибору є:

1. Орципреналін

2. Сальметерол

3. Формотерол

4. Тербуталін

5. Сальбутамол.

17. Для припинення бронхоспазму будь-якого генезу призначають:

1. Альфа- та бета-адреностимулятори

2. Неселективні бета-адреностимулятори

3. Селективні адреностимулятори короткої дії

4. Селективні адреностимулятори тривалої дії

5. М-холіноблокатори.

18. Який препарат володіє седативною та антигістамінною дією?

1. Кромогліциєва кислота

2. Кромоглікат натрію

3. Недокроміл натрію

4. Хлоропірамід

5. Фексофенадину гідрохлорид.

19. Вкажіть інгаляційний глюкокортикоїд:

1. Беклометазону дипропіонат

2. Преднізолон

3. Бетаметазон

4. Дексаметазон

5. Флуоцинолону ацетонід.

20. Протипоказами до призначення інгаляційних глюкокортикоїдів є усе крім:

1. Туберкульозу легень

2. Грибкових інфекцій

3. Бактеріальних інфекцій

4. Вірусних інфекцій

5. Хронічного гепатиту.

21. Якою буде біотрансформація флутиказону при першому проходженні через печінку?

1. 60%

2. 70%

3. 80%

4. 90%

5. 100%.

22. При тривалому застосуванні інгаляційних глюкокортикоїдів можливий розвиток небажаних ефектів, крім:

1. Порушення толерантності до глюкози

2. Пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-наднирники

3. Розвиток гінекомастії

4. Розвиток остеопорозу

5. Затримки росту у дітей.

23. Який відхаркуючий лікарський засіб протипоказаний при загостренні виразкової хвороби шлунку у пацієнтки з хронічним обтураційним бронхітом?

1. Терпінгідрат

2. Калію йодид

3. Натрію гідрокарбонат

4. Хімотрипсин

5. Бромгексин.

24. Який лікарський засіб нормалізує внутрішньоклітинне утворення бронхіального секрету та нормалізує синтез сурфактанту?

1. Корінь солодки

2. Амонію хлорид

3. Амброксол

4. Ацетилцистеїн

5. Препарати іпекакуани.

25. У хв. орої з хронічним дифузним бронхітом явища хронічного риніту. Який відхаркуючий засоб небажаний у цьому випадку?

1. Терпентинна олія

2. Натрію йодид

3. Рибонуклеаза

4. Амброксол

5. Бромгексин.

26. Відхаркуючі лікарські засоби якої групи протипоказані у важких хворих, які не здатні активно відкашлювати мокротиння?

1. Препарати рефлекторної дії

2. Засоби резорбтивної дії

3. Протеолітичні ферменти

4. Мукорегулятори

5. Ацетилцистеїн.

27. Який з відхаркуючих засобів підсилюють бронхіальну обструкцію?

1. Бромгексин

2. Трипсин

3. Препарати термопсису

4. Амброксол

5. Ацетилцистеїн.

28. Вкажіть протикашльовий засіб ненаркотичної дії ?

1. Кодеїн

2. Ацетилцистеїн

3. Бутамірат

4. Декстрометоморфан

5. Етилморфін.

29. Які клічні ефекти не характерні для протикашльових засобів наркотичної дії?

1. Мають пригнічуючу дію на кашлевий центр

2. Мають аналгезуючу дію

3. Мають пригнічуючу дію на дихальний центр

4. Можуть викликати сухість слизової дихальних шляхів

5. Викликають фізичну залежність.

30. Скільки респіраторного секрету за добу виділяє здорова людина?

1. 10 мл

2. 20 мл

3. 50 мл

4. 100 мл

5. 200 мл.

31. Який з наведених препаратів не є відхаркуючим?

1. Глауцин

2. Калію йодид

3. Алтея

4. Іпекакуана (блювотний корень)

5. Ацетилцистеїн.

32. Які протикашльові лікарські засоби протипоказані хворим з бронхолегеневою патологією та глаукомою?

1. Кодеїн

2. Носкапін

3. Карбетапентамін

4. Бензонат

5. Глауцин.

33. У лікуванні астматичного статусу показане застосування:

1. Атропіну

2. Кромогліцевої кислоти

3. Преднізолону

4. Сальбутамолу

5. Теофіліну.

34. До селективних бета_г-агоністів тривалої дії слід віднести:

1. Флутиказон

2. Сальметерол

3. Сальбутамол

4. Фенотерол

5. Тербуталін.

35. При синдромі «запирання» застосовують:

1. Сальбутамол

2. Фенотерол

3. Теопек

4. Теофілин

5. Епінефрин.

36. Яка група антибактеріальних лікарських засібів підвищує концентрацію теофіліну у крові при одночасному їх застосуванні?

1. Фторхінолони

2. Пеніциліни

3. Цефалоспорини

4. Аміноглікозиди

5. Сульфаніламіди.

37. При внутрішньолегеневій гіпертензії у хворої з бронхіальною астмою показаний:

1. Верапаміл

2. Ніфедипін

3. Дігоксин

4. Кромогліциєва кислота

5. Беклометазон.

38. При бронхіальній астмі на фоні хронічного бронхіту показаний:

1. Іпратропію Бромід

2. Епінефрин

3. Ефедрин

4. Кетотіфен

5. Хлорпірамін.

39. Який інгаляційний глюкокортикоїдний препарат володіє найближчою схильністю до глюкокортикоїдних рецепторів легень людини?

1. Беклометазону дипропіонат

2. Будесонід

3. Флунізолід

4. Тріамцинолону ацетат

5. Флутиказону пропіонат.

40. Який з глюкокортикоїдних препаратів найбільш сприяє розвитку міопатії при тривалому його застосуванні?

1. Дексаметазон

2. Тріамцинолону Ацетат

3. Бетаметазон

4. Метилпреднізолон

5. Преднізолон.

41. Мінералокортикоїдний ефект (підсиленння виведення з організму калію та гальмування виведення натрію) характерний для:

1. Преднізолону

2. Тріамцинолону ацетату

3. Дексаметазону

4. Метилпреднізолону

5. Флудрокортизону.

42. Яка відповідь буде вірною? Глюкокортикоїди:

1. Не впливають на вуглеводний обмін

2. Не є антагоністами інсуліну

3. Підсилюють дію інсуліну

4. Підсилюють дію цукрознижуючих сульфаніламідів

5. Підсилюють дію бігуанідів.

43. Яке твердження буде вірним при застосуванні глюкокортикоїдів всередину? Вони діють:

1. Швидко, але їжа зменшує їх всмоктування до 70%

2. Поступово на протязі всього кишківника, в цілому на 70%

3. Поступово протягом 2-3 годин їжа порушує всмоктування

4. Швидко, але їжа зменшує всмоктування їх до 50%

5. Повністю і швидко у тонкому кишківнику.

44. Небажана дія глюкокортикоїдів на кістково-м’язову систему проявляється:

1. Міопатією

2. Патологічними переломами

3. Остеосклерозом

4. Судомним синдромом

5. Остеопетрозом фаланг кистей рук.

45. Яка доза глюкокортикоїдів при тривалому застосуванні безпечна щодо ризику розвитку вторинної наднирникової недостатності:

1. 6-8 мг/добу преднізолону або 30-45 мг/добу гідрокортизону

2. 0,5-1,5 мг/добу преднізолону або 10-30 мг/добу гідрокортизону

3. 2,5-5 мг/добу преднізолону або 10-30 мг/добу гідрокортизону

4. 2 мг/добу преднізолону або 10-30 мг/добу гідрокортизону

5. 0,1 – 0,5 мг/добу преднізолону або 2-10 мг/добу гідрокортизону.

46. Фактором ризику розвитку вторинної наднирникової недостатності після тривалого прийому глюкокортикоїдів є:

1. Прийом нефторованих препаратів (преднізолон, гідрокортизон, метилпреднізолон)

2. Прийом фторованих препаратів (тріамцинолону ацетат, дексаметазон, бетаметазон)

3. Залежить від дози, а не від препарату

4. Залежить від фірми-виробника лікарського препарату

5. Залежить від тривалості прийому препарату.

47. Що не відносять до засобів профілактики розвитку вторинної наднирникової недостатності при прийомі глюкокортикоїдів?

1. Прийом в першій половині дня за їх циркадним ритмом

2. Використовують альтернуючу терапію

3. Поступово знижують дозу при відміні препарату

4. Не застосовують фторованих глюкокортикоїдів

5. Не застосовують глюкокортикоїдів у великих дозах.

48. Пульс - терапія призначається при:

1. Гострих невідкладних станах

2. Для досягнення швидкого ефекту з можливістю подальшого використання низької підтримуючої дози

3. Для профілактики розвитку вторинної надниркової недостатності

4. Для пацієнтів з важкими захворюваннями у великих до 1000 мг дозах преднізолону на добу

5. Для лікування хронічних захворювань бронхолегеневої системи

49. При проведенні пульс-терапії застосовують:

1. Преднізолон

2. Тріамцинолону ацетат

3. Дексаметазон

4. Бетаметазон

5. Метилпреднізолон.

50. Механізми дії глюкокортикоїдів при бронхіальній астмі полягають в усьому крім:

1. Пригніченні продукції антитіл

2. Блокуванні активності біологічно активних речовин

3. Потужному бронхолітичному ефекті

4. Зменшенні набряку слизової бронхів

5. Покращенні мукоциліарного транспорту.

51. Який глюкокортикоїд володіє найменшим пригнічувальним ефектом на надниркові залози?

1. Гідрокортизон

2. Бетаметазон

3. Тріамцинолону ацетат

4. Беклометазон

5. Дексаметазон.

52. Який глюкокортикоїд володіє найменшою ульцирогенною дією?

1. Метилпреднізолон

2. Бетаметазон

3. Тріамцинолону ацетат

4. Флутиказон

5. Дексаметазон.

53. Рання побічна дія глюкокортикоїдів проявляється у розвитку:

1. Хронічного панкреатиту

2. Стероїдної виразки шлунка

3. Остеопорозу

4. Кушингоїдного синдрому

5. Глаукоми.

54. Який клінічний ефект не є притаманний глюкокортикоїдам:

1. Протизапальний

2. Протиалергічний

3. Протишоковий

4. Анальгетичний

5. Імуносупресивний.

55. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗ) показані при усіх синдромах крім:

1. позасуглобових запальних захворювань (міозиту, тендовагініту, синовіїту)

2. Ревматоїдного артриту

3. Дерматоміозиту

4. Дисменореї

5. Ревматизму.

56. У порівнянні з індометацином у ацетилсаліцилової кислоти більш виражена:

1. Анальгетична дія

2. Пригнічення синтезу простагландинів

3. Антиагрегаційна дія на тромбоцити

4. Жарознижуюча дія

5. Активація фагоцитозу.

57. Для індометацину притаманно:

1. Максимальна концентрація в плазмі крові після однократного прийому всередину визначається через 3 години

2. Зв’язок з білками плазми складає 88-90%

3. Концентрація в плазмі в 20 - 40 разів менша, ніж у синовіальній рідині

4. Концентрація препарату у синовіальній рідині перевершує концентрацію у плазмі крові

5. Повністю метаболізується в організмі та виводиться нирками.

58. До побічної дії індометацину не відноситься:

1. Біль голови

2. Нудота та блювота

3. Порушення вуглеводного обміну

4. Порушення зору

5. Гастралгії.

59. Фармакокінетичні особливості піроксикаму не включають:

1. Максимальна концентрація настає через 1 -2 год.

2. Максимальна концентрація настає через 5-7 діб

3. Концентрація у синовіальній рідині складає 40-50% від концентрації у крові

4. Після однократного прийому ефективність препарату зберігається протягом доби

5. Метаболізується у печінці та повністю виділяється нирками.

60. Для піроксикаму не є характерним те, що:

1. Протизапальна активність у 20 разів більша, ніж фенілбутазону

2. Анальгетичний ефект при поліартритах в 2 рази сильніший, ніж у ібупрофена

3. Разове застосування забезпечує тривале гальмування агрегації тромбоцитів

4. Антиагрегантна активність не перевершує активності ацетилсаліцилової кислоти

5. Жарознижуюча активність перевершує активність ацетилсаліцилової кислоти

61. Для диклофенаку характерно, усе крім:

1. Препарат пригнічує агрегацію тромбоцитів

2. За анальгетичною активністю поступається індометацину

3. За протизапальною активністю не поступається індометацину

4. Побічні реакції зі сторони ЦНС зустрічаються менше ніж у індометацину

5. Викликає однакову кількість побічних ефектів в порівнянні з індометацином зі сторон ШКТ.

62. Одночасний прийом ацетилсаліцилової та аскорбінової кислот призводить до:

1. Послаблення клінічної ефективності ацетилсаліцилової кислоти

2. Порушення толерантності до вуглеводів

3. Збільшення концентрації ацетилсаліцилової кислоти у плазмі крові за рахунок зниження швидкості її виведення нирками

4. Збільшення концентрації ацетилсаліцилової кислоти за рахунок порушення печінкового метаболізму

5. Зниження концентрації ацетилсаліцилової кислоти за рахунок порушення абсорбції у ШКТ.

63. Індометацин у вагітних не викликає:

1. Пригнічення передчасних скорочень матки у зв’язку з пригніченням синтезу простагландинів

2. Передчасне закриття Боталового протоку у плода

3. Концентрація препарату у амніотичній рідині складає 50-60% від концентрації препарату у плазмі жінки

4. Індометацин не проникає в амніотичну рідину

5. Підвищення АТ в судинах малого кола кровообігу у плода при тривалому його застосуванні вагітними.

64. Які препарати показані для призначення при гострому приступі подагри?

1. Аллопуринол

2. Етамід

3. Колхіцин, диклофенак натрію

4. Бензбромарон

5. Целекоксиб.

65. Яку побічну дію корегує мізопростол введений у комбінований з диклофенаком натрію препарат "артротек"?

1. Кровотечу

2. Ульцирогенну, тому що інгібує секретіию HCI у шлунку

3. Апластичні анемії

4. Набряковий синдром

5. Цитопенії.

66. Які препарати є найбільш ефективними при лікуванні хвороби Бехтєрева:

1. Ібупрофен, парацетамол

2. Піроксикам, кетопрофен

3. Диклофенак натрію, індометацин

4. Фенілбутазон

5. Німесулід.

67. Покази для призначення базисних препаратів хворим з ревматоїдним артритом:

1. перебіг РА погано контролюється НПЗ, активність процесу зберігається протягом 1 місяця

2. захворювання прогресує: захоплення нових суглобів, поява ознак руйнування хряща (звуження міжсуглобових щілин), кісткові ерозії при рентгенологічному дослідженні

3. виражений больовий синдром

4. високий титр ревматоїдного фактора

5. виразкова хвороба 12-ти палої кишки.

68. Основним механізмом дії НПЗ є:

1. Вплив на рилізінг-фактори

2. Антибактеріальний

3. Антигістамінний

4. Гальмування реакції антиген-антитіло

5. Антипростагландиновий.

69. Гепатотоксична дія виражена в усіх НПЗ лікарських засобах, крім:

1. Індометацину

2. Ацетилсаліцилової кислоти

3. Диклофенаку натрію

4. Фенилбутазону

5. Ібупрофену.

70. Найбільш виражена гепатотоксичність у:

1. Індометацину

2. Парацетамолу

3. Диклофенаку

4. Піроксикаму

5. Рофекоксибу.

71. Препарат з найбільш вираженою нефротоксичністю це:

1. Рофекоксиб

2. Целекоксиб

3. Ібупрофен

4. Напроксен

5. Німесулід.

72. При комбінованому призначенні яких препаратів можлива поява токсичної дії саліцилатів?

1. Глюкокортикоїдів

2. Барбітуратів

3. Антацидів

4. Гідрокарбонату натрію

5. Аскорбінової кислоти.

73. Які НПЗ частіше викликають цитопенії?

1. Тіапрофенова кислота

2. Диклофенак натрію

3. Целекоксиб

4. Фенілбутазон

5. Мелоксікам.

74. У хворого на гострий бронхіт після прийому відхаркуючого препарату виникла блювота. Який з препаратів може це викликати?

A. Терпінгідрат

B. Бромгексин

C. Амброксол

D. Термопсис

E. Калію йодид.

75. Який з препаратів після застосування його з метою купування астматичного статусу може ускладнити перебіг виникненням гіпертонічного кризу?

А. Сальбутамол

В. Ефедрину гідрохлорид

С. Теофілін

D. Ізопреналіну гідрохлорид

E. Ефедрину гідрохлорид.

76. Після прийому таблеток ізопреналіну, які пацієнт приймав для лікування бронхіальної астми виник біль за грудиною. Який механізм виникнення цього ускладнення?

А. Стимуляція бета-1-адренорецепторів

В. Пригнічення бета-1-адренорецепторів

С. Стимуляція альфа-1-адренорецепторів

D. Пригнічення альфа-1-адренорецепторів

E. Стимуляція М-холінорецепторів.

77. Показами до призначення препаратів золота, як базисних протизапальних засобів є все крім:

1. Швидкопрогресуючий ревматоїдний артрит

2. Ювенільний ревматоїдний артрит

3. Червоний вовчак

4. Ревмокардит

5. Псоріаз.

78. Циклофосфамід, як імунодепресант для базисної протизапальної терапії є препаратом вибору при всіх захворюваннях крім:

1. Псоріазу

2. Системних васкулітах

3. Ревматоїдного васкуліту

4. Червоному вовчку

5. Склеродермії.

79. Який специфічний імуносупресор, що використовується для базисної протизапальної терапії, селективно впливає на Т-хелпери?

А. Солі золота

В. Пеніцилламін

С. Циклоспорин

D. Циклофосфамід

E. Азатіоприн.

80. Показами до призначення пеніцилламіну, як базисного протизапального засобу є все крім:

1. Паліндромний ревматизм

2. Ювенільний ревматоїдний артрит

3. Системна склеродермія

4. Хронічний гепатит

5. Дерматоміозит.

81. Хворій 19 років, що страждає на системний червоний вовчак з гострим перебігом, ураженням нирок, міокарду, плеври, суглобів, планується призначити патогенетичне лікування. В аналізі крові еритроцитів - 3,8 х 10¹²/л, Нв- 120 г/л, лейкоц.-2,9 х 10⁹/л, тромбоц.– 150 х 10⁹/л, сечовина 6,9 ммоль/л. Оберіть правильний варіант лікування.

A. Циклофосфан 200 мг в/в через день

B. Преднізолон 60 мг/добу

C. Тимолін 10 мг в/м щоденно

D. Лаферон 5 млн од.в/м 2 рази на тиждень

E. Левамізол 150 мг/добу за схемою.

82. Хвора К. звернулась зі скаргами на свистяче утруднене дихання, ядушний кашель. Відмічає появу приступів ядухи вночі 3-4 рази на місяць, та вдень 2-3 рази на тиждень. Об’єктивно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При обстеженні: ОФВ1 60% від норми, добові коливання ПШВ 28%. Що потрібно призначити для припинення приступу на цій стадії бронхіальної астми?

A. Серевент

B. Фліксотид

C. Теопек

D. Сальбутамол

E. Тавегіл.

83. Хворий 56 років скаржиться на задишку з утрудненням видиху, виділення харкотиння вранці протягом 22 років. Викурює 1 пачку цигарок вдень з 18-річного віку. Під час проведення проби на ФЗД оборотність обструкції становить 10%. Які препарати слід призначити на початку лікування?

A. Мембраностабілізатори (інтал, тайлед)

B. Антибіотики

C. Інгаляційні симпатоміметики (беротек)

D. Інгаляційні холінолітики (атровент)

E. Інгаляційні глюкокортикостероїди.

84. Хворого 27 років, в анамнезі якого бронхіальна астма, вкусила бджола. З’явилися відчуття тиску у грудях, нестачі повітря, утруднення видиху, відчуття жару в верхній половині тулуба, запаморочення, виражений свербіж, судоми. Об-но: дихання шумне, свистяче, АТ – 90/60 мм рт.ст., ps – 110/хв., серце – тони ритмічні, ослаблені, над легенями – жорстке дихання, сухі свистячі хрипи. Яку групу препаратів слід застосувати першочергово ?

A. Серцеві глікозиди

B. Метилксантини

C. Глюкокортикоїди

D. Протисудомні

E. Анальгетики.

85. Хвора 52 років, більше 10 років страждає на бронхіальну астму. Приступи ядухи виникають вночі. Окрім задишки, утрудненного дихання, приступів ядухи спостерігаються мармуровість шкіри, гіпергідроз долоней, брадикардія, артеріальна гіпотензія. Який з препаратів ви б застосували під час нападів ядухи першочергово ?

A. Ізадрин

B. Беродуал

C. Адреналін

D. Інтал

E. Амброксол.

86. Хворий С., 53р., скаржиться на задишку, кашель з виділенням незначної кількості харкотиння. Хворіє хронічним обструктивним бронхітом впродовж 15 р. Палить з 18 років. ЧД 26за хв. В легенях коробковий звук, дихання везикулярне з жорстким відтінком, розсіяні сухі хрипи. Приймає еуфілін. З якого препарату слід почати лікування?

A. Атровент

B. Алупент

C. Інгакорт

D. Преднізолон

E. Тайлед.

87. Хвора 20 років. Після ужалення оси розвинувся набряк Квінке, на тулубі з’явився висип у вигляді пухирів, папул. Невідкладну допомогу треба починати з:

A Свіжозаморожена плазма, α–амінокапронова кислота

B Реополіглюкін, гемодез

C Норадреналін, мезатон

D Преднізолон, антигістамінні препарати

E Гіпотіазид, фуросемід.

88. Жінка 36 років страждає полінозом на протязі 7 років. Останні 2 роки у серпні-вересні (період цвітіння амброзії) пацієнтка відмічає 2-3 напади ядухи, котрі усуваються 1 дозою сальбутамолу. Об'єктивно: температура - 36,5^оС, ЧДР - 18 за хв., пульс - 78 уд./хв., АТ -115/70 мм рт.ст. Над легенями - везикулярне дихання. Тони серця звучні, ритм правильний. Застосування якого препарату дозволить найбільш ефективно запобігти приступам ядухи у критичний для хворої сезон?

A. Інгаляції інталу

B. Інгаляції беротеку

C. Інгаляції атровенту

D. Прийом супрастину

E. Прийом теопеку.

89. Хворий 28 років, хворіє 2 місяці після перенесеної ангіни. Скарги на ранішню скутість, біль проксимальних міжфалангових II та III пальців рук, колінних, ліктьових суглобів. лабораторно – гіпохромна анемія, ШОЕ 40 мм/год, реакція Ваалер-Роузе1:128. Який препарат слід використати для внутрішньосуглобового введення?

A. Румалон

B. Афлутоп

C. Апізартрон

D. Депо-медрол

E. Лідаза.

90. Після укусу бджоли у хворого з'явились свербіж шкіри, осиплість голосу, гавкаючий кашель, неспокій,Об-но: набряк губ, повік, ціаноз. Які з перерахованих ліків застосовують у першу чергу?

A. Еуфілін

B. Адреналін

C. Преднізолон

D. Лазікс

E. Седуксен.

91. Хворому на БА, який постійно приймає преднізолон в таблетках та інгаляції фарматеролу з приєднанням бронхолегеневої інфекції були призначені еритроміцин, бромгексин та теофіллін. На третій день з’явився головний біль, серцебиття, зниження АТ, нудота та блювання. З токсичною дією якого препарату пов’язані ці симптоми?

A. Преднізолон

B. Теофілін

C. Еритроміцин

D. Форматерол

E. Бромгексин.

92. У чоловіка 27 років, що хворіє на поліноз, 2 роки тому з’явилися напади експіраторної задишки. Приймає тайлед(недокроміл натрію) 4 рази на добу. При нападах задишки, що виникають 3-4 рази на тиждень додатково використовує сальбутамол. Який оптимальний варіант подальшого лікування хворого?

A. Призначити кортикостероїди перорально

B. Призначити інгаляційні кортикостероїди

C. Розпочати специфічну імунотерапію

D. Замінити тайлед інталом(кромоглікат)

E. Продовжити ту ж саму терапію.

93. Госпіталізована хвора з приступом бронхіальной астми, що затягнувся. В легенях ослаблене везикулярне дихання, маса сухих хрипів. ЧД - 32 в 1хв., АД - 140/90 мм рт.ст., пульс - 90 в 1 хв. Зроблена в/м ін’єкція 1мл адреналіну. Стан не покращав: зберігається задишка 28 в 1 хв., в легенях зменшилась кількість сухих хрипів. АД піднялось до 170/110 мм.рт.ст., тахікардія 130 в 1 хв. Для надання невідкладної допомоги Ви надасте перевагу:

A. Верапаміл в/в

B. Атенолол в/в

C. Атровент через небулайзер

D. Корінфар розжувати(ніфедипін)

E. Нітросорбід.

94. Хворий 56 років скаржиться на задишку з утрудненням видиху, виділення харкотиння вранці протягом 22 років. Викурює 1 пачку цигарок вдень з 18-річного віку. Під час проведення проби на ФЗД оборотність обструкції становить 10%. Які препарати слід призначити на початку лікування?

A. Антибіотики

B. Інгаляційні холінолітики (атровент)

C. Інгаляційні симпатоміметики (беротек)

D. Мембраностабілізатори (інтал, тайлед)

E. Інгаляційні глюкокортикостероїди

95. Хвора 20 років. Після ужалення оси розвинувся набряк Квінке, на тулубі з’явився висип у вигляді пухирів, папул. Невідкладну допомогу треба починати з:

A. Норадреналін

B. Реополіглюкін, гемодез

C. Преднізолон, антигістамінні препарати, мезатон

D. Свіжозаморожена плазма, α-амінокапронова кислота

E. Гіпотіазид, фуросемід.

96. Після укусу бджоли у хворого з'явились свербіж шкіри, осиплість голосу, гавкаючий кашель, неспокій. Об-но: набряк губ, повік, ціаноз. Який з перерахованих ліків застосовують у першу чергу?

A. Седуксен

B. Адреналін

C. Еуфілін

D. Лазікс

E. Преднізолон

97. У хворого 47 років, який тривалий час спостерігався з приводу бронхіальної астми інфекційної етіології, почастішали приступи останньої, які не знімались інгаляціями астмопенту(орципреналін) і беротеку. З призначення якого лікарського засобу доцільно починати інтенсивну терапію?

A. Оксигенотерапія

B. Бронходилятатори

C. Глюкокортикоїди

D. Інфузійна терапія

E. Серцеві глікозиди.

98. Пацієнт 38 років хворіє на бронхіальну астму близько 5 років. Напади задишки легкі, знімаються таблеткою еуфіліну або двома вдихами дозованого симпатоміметика. Щоночі між 4 і 5 годиною виникає затруднене дихання, яке знімається дозованим симпатоміметиком. Який бронхолітик доцільно рекомендувати хворому перед сном з метою попередження нічних симптомів?

A. Теопек

B. Сальбутамол

C. Антровент(іпратропій)

D. Еуфілін

E. Беротек.(фенотерол)

99. Хвора 27-ми років хворіє на ревматоїдний артрит протягом 7-ми місяців об'єктивно має набряки ліктьових, променевоп'ястних, колінних та гомілковостопних суглобів, ревматоїдні вузлики в ділянці ліктьових суглобів. В крові: ШОЕ- 56 мм/г, СРП +++. На рентгенограмах суглобів виявляється виражений остеопороз. Яка базисна терапія є обґрунтованою в даній ситуації?

A. Індометацин

B. Метотрексат

C. Диклофенак натрію

D. Преднізолон

E. Мелоксикам.

100. В оранжерії ботанічного саду чоловік 28-ми років після того як понюхав орхідею зблід, втратив свідомість. ЧСС 115 на хвилину. Артеріальний тиск – 50/0 мм рт.ст. Який препарат потрібно ввести хворому в першу чергу?

A. Преднізолон

B. Кордіамін

C. Строфантин

D. Мезатон

E. Дімедрол.

101. Жінка 40 років поступила в клініку зі скаргами на носові та маткові кровотечі, наявність синців на шкірі, геморагічну висипку на слизових. 2 тижні тому перехворіла на вірусну інфекцію. Стан хворої важкий, на шкірі тулуба і кінцівок – синці. Змін внутрішніх органів не виявлено. В аналізі крові: ер-2,6х10¹²/л, Hb-70 г/л, тромбоцити-25х10⁹/л, лейк-6,8х10⁹/л. Лейкоцитарна формула без змін. ШОЕ-30 мм/год. Час кровотечі за Дюке – 13 хв. Яка оптимальна тактика лікування?

A. Антигемофільний глобулін

B. Трансфузії еритроцитарної маси

C. Пересадка кісткового мозку

D. Глюкокортикоїди

E. Препарати вітаміну К.

102. У 52-ї річної хворої з поширеним остеохондрозом хребта, після підняття вантажу, з'явився біль у попереку та по ходу лівого сідничого нерва. Об'єктивно: зліва позитивний симптом Ласега і знижений ахіловий рефлекс. Призначення якого препарату патогенетично найбільш виправдане?

A. Спазмалгон

B. Аспірин

C. Анальгін

D. Новокаїн

E. Диклофенак

103. Хвора 52 років, більше 10 років страждає на БА. Приступи ядухи виникають вночі. Окрім задишки, утрудненного дихання, приступів ядухи є мармуровість шкіри, гіпергідроз долоней, брадикардія, артеріальна гіпотензія. Який ЛЗ Ви б застосували підчас нападів ядухи?

A. Беродуал (ІПРАТРОПІЙ І ФЕНОТЕРОЛ)

B. Ізадрин

C. Адреналін

D. Інтал

E. Амброксол.

104. Хвора К. звернулась зі скаргами на свистяче утруднене дихання, ядушний кашель. Відмічає появу приступів ядухи вночі 3-4 рази на місяць та вдень 2-3 рази на тиждень. Об’єктивно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При обстеженні: ОФВ1 60% від норми, добові коливання ПШВ 28%. Що потрібно призначити для припинення приступу на цій стадії бронхіальної астми?

A. Теопек.(теофілін)

B. Фліксотид. (флутиконазол небули)

C. Сальбутамол

D. Серевент. (сальметерол)

E. Тавегіл.

105. Хворий С., 53р., скаржиться на задишку, кашель з виділенням незначної кількості харкотиння. Хворіє хронічним обструктивним бронхітом впродовж 15 років. Палить з 18 років. ЧД 26 за хв. В легенях перкуторно коробковий звук, дихання везикулярне з жорстким відтінком, розсіяні сухі хрипи. Тривалий час приймав еуфілін. З якого

препарату необхідно почати лікування?

A. Алупент

B. Атровент

C. Інгакорт

D. Преднізолон

E. Тайлед

106. Чоловік 61 року скаржиться на задуху, що підсилюється при фізичному навантаженні, постійний кашель з незначною кількістю харкотиння. Палить понад 45 років. Об`єктивно: температура - 36,5 С, ЧДР - 24 за хв., пульс - 84 уд./хв., АТ - 125/85 мм рт. ст. Астенічний, шкіра блідо-рожевого кольору, видих подовжений через зімкнені губи, грудна клітина бочкоподібна, дихальні м`язи приймають активну участь у диханні. Аускультативно - над легенями невелика кількість сухих хрипів. Абсолютна тупість серця не визначається. Спірограма: ЖЄЛ - 71%, ОФВ1 -45% від належних величин. Застосування якої терапії є найбільш ефективним методом вторинної профілактики емфіземи легень у хворого?

A. Вакцинотерапія

B. Інгаляційні стероїдні гормон

C. Муколітичні засоби

D. Бронхолітики подовженої дії

E. Низькопотокова киснева терапія.

Тема 5

1. До препаратів інсуліну належать усі, наведені ЛЗ, крім:

1. Аспарт (Лізпро)

2. Гларгін (Ланус)

3. Лізпро (Хумалог)

4. Глулізин (Епайдра)

5. Ексенатид (Байетта).

2. Препарати інсуліну володіють такими ефектами, крім:

1. Збільшує концентрацію вільних жирних кислот в плазмі крові

2. Стимулюють утилізацію глюкози тканинами

3. Зменшують ендогенну продукцію глюкози

4. Пригнічують ліполіз

5. Активують синтез білків.

3. Препарати інсуліну за тривалістю дії поділяються на:

1. Короткої, тривалої діїі

2. Короткої, середньої, тривалої дії

3. Полярні, неполярні, нейтральні

4. Ультракороткої, короткої, середньої, тривалої дії

5. Субполярні, полярні, неполярні.

4. До безпікового інсуліну відноситься препарат:

1. Глулізин (Епайдра)

2. Гларгін (Лантус)

3. Ізофан (Протафан)

4. Двофазний (Фармасулін) Н 30/70

5. Аспарт (Новорапід).

5. До препарату інсуліну ультракороткої дії відноситься:

1. Гларгін (Лантус)

2. Розчинний людський (Хумодар Н)

3. Лізпро (Хумалог)

4. Ізофан людський (Фармасулін НNP)

5. Детемір (Левемір).

6. До препаратів з цукрознижувальною дією відносяться усі, крім:

1. Похідні сульфасечовини

2. Бігуаніди

3. Інгібітори фосфодіестерази

4. Тіазолідиндіони

5. Інгібітори альфа-глюкозидази.

7. Який з нижче поданих препаратів не відноситься до похідних сульфанілсечовини?

1. Гліклазид

2. Глімепірид

3. Гліквідон

4. Глібенкламід

5. Піоглітазон.

8. Який з нижче поданих препаратів відноситься до похідних сульфанілсечовини?

1. Натеглінід

2. Піоглітазон

3. Глімепірид

4. Репаглінід

5. Метформін.

9. Оберіть схему для лікування пацієнта з цукровим діабетом 2 типу та ожирінням:

1. Актрапід(інсулін короткої дії) та протазан( інсулін середньої дії)

2. Метформін(бігуанід) та ситагліптин(інгібітор ДПП4)

3. Глібенкламід(сульфонілсечовина) та протафан

4. Глібенкламід та глібомет(глібенкламід)

5. Гліклазид(сульфонілсечовина) та актрапід

10. !!!!!Оберіть препарат для лікування пацієнта на цукровий діабет та супутньою серцево-судинною патологією:

1. Глімепірид

2. Акарбоза(не впливає на ссс)

3. Піоглітазон -

4. Глібенкламід

5. Метформін.

11. Які побічні ефекти не зустрічаються при застосуванні похідних сульфонілсечовини?

1. Гіпоглікемічні стани+

2. Головні болі+

3. Головокружіння+

4. Потіння

5. Розлади ШКТ.+

12. Застосування похідних сульфонілсечовини протипоказане усім, окрім:

1. Пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу+

2. Пацієнтів з наявними важкими ураженнями нирок+

3. Пацієнтів з наявними важкими ураженнями печінки+

4. Вагітних+

5. Пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

13. Протипоказаннями до призначення метформіну є усі стани, крім:

1. Надвага пацієнта

2. Схильність до лактацидозу+

3. Діарея, розлади ШКТ+

4. Вагітність+

5. Годування груддю.+

14. Показання до призначення акарбози, є всі стани, окрім:

1. Цукровий діабет 2 типу, монотерапія

2. Цукровий діабет 1 типу, монотерапія

3. Цукровий діабет 1 типу, комбінація з інсуліном

4. Цукровий діабет 2 типу, комбінація з глімепіридом

5. Цукровий діабет 2 типу, комбінація з інсуліном.

15. Властивостями натеглініду є всі, окрім:

1. Швидкий час напіввиведення

2. Мінімальний ризик розвитку гіпоглікемій

3. Виводиться з жовчю

4. Відновлює ранню секрецію інсуліну

5. Виводиться нирками.

16. Показами до призначення натеглініду є:

1. Виснаження бета-клітин підшлункової залози

2. Високий рівень постпрандіальної глікемії(відновлює ранню секрецію інсуліну що призводить до зменшення постпрандіальноїконцентрації глюкози)

3. Схильність до кетоацидозу

4. Резистентність до похідних сульфонілсечовини

5. Інсулінорезистентність.

17. Для тіазолідиндіонів вірними є всі твердження, окрім

1. Впливає на інсулінорезистентність+

2. Викликає часті гіпоглікемічні стани

3. Сповільнює ниркову дисфункцію та АГ+

4. Знижує рівень вільних жирних кислот у крові+

5. Покращує перебіг метаболічних процесів в організмі+.

18. Для інгібіторів глюкозидази характерними є нижче подані означення, крім:

1. Блокує кишкові альфаглюкозидази+

2. Знижує ферментативне перетворення оліго- в моносахариди+

3. Зменшує постпрандіальну глікемію+

4. Викликає розлади ШКТ+

5. Може провокувати розвиток гіпертонічного кризу.

19. Протипоказаннями до призначення інгібіторів альфа-глюкозидази є всі подані, окрім:

1. Діабетичний кето ацидоз+

2. Цироз печінки+

3. Гіпертонічна хвороба

4. Крупні кили черевної стінки+

5. Виразковий коліт.+

20. Знижують активність інгібіторів альфа-глюкозидази всі подані нижче препарати, крім:

1. Ферментні ЛЗ+

2. Адреноблокатори

3. Пероральні контрацептиви+

4. Тіазидні діуретини+

5. Ізоніазид.+

21. Посилюють дію похідних сульфонілсечовини всі нижче подані засоби, окрім:

1. Анаболічні стероїди+

2. Інгібітори АПФ+

3. Саліцилати+

4. Салуретики

5. Тетрацикліни.+

22. Посилюють дію бігуанідів всі нижче подані засоби, окрім:

1. Інгібітори МАО+

2. Інгібітори АПФ+

3. Бета-адреноблокатори+

4. Блокатори повільних кальцієвих каналів

5. Тетрацикліни.+

23. Який ефект не характерний для бігуанідів?

1. Збільшують поглинання глюкози м’язовою тканиною

2. Можуть зменшувати базальний рівень інсуліну

3. Сповільнюють всмоктування глюкози в тонкому кишківнику

4. Можуть провокувати розлади ШКТ

5. Зменшують рівень лактату в організмі.

24. Який з поданих нижче засобів не володіє гіпоглікемічною активністю (не потенціює дію інсуліну)?

1. Салуретики

2. Аналоги соматостатину+

3. Інгібітори МАО+

4. Інгібітори АПФ+

5. Бета-адреноблокатори.+

25. Який з поданих нижче засобів не володіє гіпоглікемічною активністю (не потенціює дію інсуліну)?

1. Гліцисед

2. Саліцилати +

3. Сульфаніламіди+

4. Етанол+

5. Флуоксетин.+

26. Який з поданих нижче засобів не володіє гіперглікемічною активністю (не послаблює дію інсуліну)?

1. Антагоністи кальцію+

2. Бета2 адреноміметики+

3. Пентоксифілін

4. Блокатори Н2 гістамінових рецепторів+

5. Ізоніазид.+

27. Який з поданих нижче засобів не володіє гіперглікемічною активністю (не послаблює дію інсуліну)?

1. Кальцитонін

2. Морфіну сульфат +

3. Нікотин +

4. Бетадин +

5. Тиреоїдні гормони. +

Гипогликемическое действие инсулина усиливают пероральные гипогликемические препараты, ингибиторы МАО, ингибиторы АПФ, ингибиторы карбоангидразы, неселективные бета-адреноблокаторы, бромокриптин, сульфонамиды, анаболические стероиды, тетрациклины, клофибрат, кетоконазол, мебендазол, пиридоксин, теофиллин, циклофосфамид, фенфлурамин, препараты лития, препараты, содержащие этанол.

Гипогликемическое действие инсулина ослабляют пероральные контрацептивы, ГКС, тиреоидные гормоны, тиазидные диуретики, гепарин, трициклические антидепрессанты, симпатомиметики, гормон роста (соматропин), даназол, клонидин, блокаторы медленных кальциевых каналов, диазоксид, морфин, фенитоин, никотин.

28. Показами до призначення інсуліну є всі, крім:

1. Стан після панкреатектомії+

2. Цукровий діабет 2 типу з синдромом діабетичної стопи +

3. Цукровий діабет 1 типу+

4. Гестаційний діабет +

5. Цукровий діабет 2 типу.

29. Побічними ефектами при застосуванні препаратів інсуліну можуть бути всі стани, окрім:

1. Гіпоглікемічна кома

2. Інсулінорезистентність

3. Втрата маси тіла !!!!

4. Збільшення маси тіла

5. Ліподистрофія в місцях введення інсуліну.

30. Як проводять розрахунок дози інсуліну при кетоацидотичній комі?

1. 0,1 од/кг/год у дітей

2. 1 од /кг/год

3. 80-100 од/добу

4. 40-60 од/добу

5. 100-200 од/добу.

31. Тиреоїдні гормони володіють усіма властивостями, крім:

1. Активують синтез РНК та амінокислот!!!

2. Посилюють основний обмін +

3. Пригнічують еритропоез +

4. Посилюють теплопродукцію +

5. Стимулюють розпад інсуліну. +

32. Тиреоїдні гормони володіють усіма властивостями, крім:

1. Активують процеси глюконеогенезу

2. Активують діяльність дихального центру+

3. Інгібують синтез ТТГ в гіпофізі+

4. Пригнічують процеси глюконеогенезу !!!

Е. Посилюють основний обмін+

33. Побічним ефектами при застосуванні тиреоїдних гомонів є всі, окрім:

1. Непереносимість жари

2. Збільшення маси тіла

3. Гіпергідроз

4. Дратівливість

5. Безсоння.

34. Побічним ефектами при застосуванні тиреоїдних гомонів є всі, окрім:

1. Втрата маси тіла

2. Тахікардія

3. Пригніченння сухожилкових рефлексів

4. Діарея

5. Тахісистолічна аритмія.

35. Протипоказами до застосування тиреоїдних препаратів є всі стани, крім:

1. Хронічна серцева недостатність

2. Нелікований гіпертиреоз

3. Нелікована надниркова недостатність

4. Гострий інфаркт міокарда

5. Некомпенсована тахіаритмія.

36. Збільшення дози тиреоїдних препаратів повинно застосовуватись при одночасному прийомі всіх нижче поданих ЛЗ, крім:

1. Естрогени+

2. Клофібрат+

3. 5 метилфторурацил

4. Андрогени

5. Тамоксифен+.

37. Для антитиреоїних препаратів достовірні всі твердження, крім:

1. Блокують транспорт йоду в середину фолікула

2. Порушують синтез тиреоїдних гормонів

3. Інгібують вивільнення тиреоїдних гормонів

4. Стимулюють синтез тиреоїдної пероксидази

5. Руйнують фолікули щитовидної залози.

38. Побічними ефектами при застосуванні тіонамідів (тіамазолу) належать всі, крім:

1. Артеріальна гіпертензія

2. Агранулоцитоз+

3. Нудота+

4. Артралгії+

5. Токсичний гепатит.+

39. Дію тіонамідів (тіамазолу) потенціюють всі нижче подані засоби, крім:

1. Антикоагулянти

2. Бета-адреноблокатори+

3. Сульфасалазин

4. Інгібітори АПФ

5. Теофілін.

40. Який з побічних ефектів зі сторони ендокринної системи не є характерним при застосуванні глюкокортикоїдів:

1. Розвиток синдрому Кушінга+

2. Посилення потенції у чоловіків

3. Затримка росту та розвитку дітей+

4. Зниження толерантності до вуглеводів+

5. Порушення оваріально-менструального циклу у жінок.+

41. Який з побічних ефектів зі сторони водно-електролітного обміну не є характерним при застосуванні глюкокортикоїдів:

1. Затримка натрію

2. Затримка рідини

3. Артеріальна гіпертензія

4. Застійна серцева недостатність

5. Затримка калію.

42. Який з побічних ефектів зі сторони травної системи не є характерним при застосуванні глюкокортикоїдів:

1. Пептидна виразка

2. Шлунково-кишкові кровотечі

3. Розвиток гемороїдальних вузлів

4. Панкреатит

5. Здуття живота.

43. Який з побічних ефектів зі сторони опорно-рухового апарату не є характерним при застосуванні глюкокортикоїдів:

1. М’язова слабість

2. Нарощування м’язової маси

3. Остепороз

4. Патологічні переломи трубчастих кісток

5. Компресійні переломи хребта.

44. Яке твердження є неправильним при застосуванні глюкокортикоїдів?

1. Посилюють дію антикоагулянтів

2. Потенціюють дію дезагрегентів

3. Потенціюють дію гіпоглікемічних засобів

4. Знижують ефективність гіпоглікемічних засобів

5. Посилюють побічні дії анаболічних стероїдів.

45. З метою профілактики йододефіцитних захворювань препаратами вибору є йодовмісні препарати у таких дозуваннях (виберіть невірний постулат):

1. Лактуючим матерям 200 мкг/добу

2. Вагітним 200 мкг/добу

3. Підліткам і дорослим 100-200 мкг/добу

4. Дітям 50-100 мкг/добу

5. Особам розумової праці 300 мкг/добу.

46. При дворазовому прийомі глюкокортикоїдів як розподіляється добова доза між прийомами?

1. Половина вранці, половина ввечері

2. Дві третини вранці, третина в обід

3. Третина вранці, дві третини ввечері

4. Половина вранці, половина в обід

5. Третина в обід, дві третини ввечері.

47. Діагностовано гіперлактацидемічну кому. Які лікарські засоби слід застосуати в першу чергу?

1. Введення 8,5% розчину гідрокарбонату натрію, 1% розчину метиленового синього

2. Введення інсуліну короткої дії 20-25 од внутрішньовенно струминно

3. Введення інсуліну короткої дії 40-60 од підшкірно

4. Введення 40% розчину глюкози 50-100 мл

5. Введення 5% розчину глюкози 400-500 мл.

48. Найбільш подовжений період дії з перелічених препаратів має:

1. Глібенкламід

2. Гліквідон

3. Репаглінід

4. Метформін

5. Гліклазид MR.

49. Який гіпотензивний засіб є препаратом вибору при лікуванні діабетичної нефропатії:

1. Резерпін

2. Адельфан

3. Кристепін

4. Гемітон

5. Лізиноприл.

50. У хворого розвинулась тиреотоксична криза. Який препарат доцільно призначити?

1. Введення 50-60 мг мерказолілу через шлунковий зонд

2. Введення інсуліну короткої дії 40-60 од підшкірно

3. Введення 40% розчину глюкози 40-060 мл

4. Введення 1% розчину метиленового синього

5. Введення 0,9% розчину хлориду натрію 400 мл.

51. При розвитку гіпоглікемічної коми який з препаратів потрібно призначити?

1. Введення інсуліну 20 од підшкірно

2. Введення в/венно 40-80-100 мл 40% р-ну глюкози

3. Введення інсуліну 20 од внутрішньовенно

4. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози внутрішньовенно

5. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно.

52. Які лікарські препарати не використовуються в лікуванні феохромоцитоми?

1. Гангліоблокатори

2. Блокатори повільних кальцієвих каналів

3. Альфа-адреноблокатори

4. Бета-адреноблокатори

5. Хлодитан.

53. У якому триместрі вагітним з наднирковою недостатністю слід збільшити дозу глюкокортикоїдів?

1. У першому

2. У другому

3. У третьому

4. У першому і другому

5. У першому і третьому.

54. Який з препаратів протипоказаний при хворобі Аддісона?

1. Преднізолон

2. Дексаметазон

3. ДОКСА

4. АКТГ

5. Гідрокортизон.

55. У хворого на фоні лікування дифузного токсичного зоба виникли риніт і кон'юнктивіт. З яким із препаратів це може бути пов'язано?