Змістовий модуль 2. Нові способи з’єднання деталей одягу

Лекція на тему: «Малоопераційна технологія виготовлення швейних виробів» (2 год).

Мета: освітня – ознайомлення зі змістом малоопераційних технологій швейного виробництва, особливостями їх розроблення та впровадження;

виховна – виховувати емоційно-оціночне відношення до використання нових технологій у процесі майбутньої трудової діяльності;

розвиваюча – формування діалектичного мислення на основі логічних міркувань і доказів

Вид заняття: Лекція-інформація

Тип: тематична

Наочність: ілюстрації

Міжпредметні зв’язки: «Економіка і організація швейного виробництва», «Матеріалознавство», «Конструювання та моделювання одягу», «Обладнання та автоматизація швейного виробництва», «Технологія швейного виробництва», «Основи стандартизації і управління якістю продукції»

План лекції

1. Поняття малоопераційної технології виготовлення швейних виробів.

2. Роль нових матеріалів у процесі малоопераційної технології виготовлення швейних виробів.

3. Проблема енергомісткості швейного виробництва.

4. Автоматизація операцій швейного виробництва

Завдання на самостійну роботу: опрацювати матеріал лекції, підготуватись до виконання практичних робіт №5. Розроблення технологічної послідовності виготовлення швейного виробу (за вибором студента) за традиційною та малоопераційною технологією та №6. Дослідження переваг малоопераційної технології виготовлення швейних виробів

Рекомендована література: 1. Вісник ХНТУ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kntu.net.ua/index.php/ukr/Merezhevi-resursi2/Elektronna-biblioteka/Periodichni-vidannya-HNTU/Visnik-Hersons-kogo-nacional-nogo-tehnichnogo-universitetu;

2. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/texts.html

3. Труханова А. Основы технологии швейного производства: Учебное пособие для учащихся профессиональных учебных заведений / А. Труханова. – М. : Высшая школа, 2001. – 338 c.

Малоопераційна технологія виготовлення швейних виробів

1. Технологічна послідовність обробки швейних виробів містить перелік неподільних операцій, відповідний порядком їх виконання при обробці деталей і вузлів, а також дані, що визначають умови виконання робіт.

Технологічно неподільна операція – це технологічно закінчений цикл роботи, розчленовування якого на складові частини неможливо або недоцільно внаслідок технологічної пов'язаності.

Всі операції виготовлення виробу поділяються на: заготівельні, пов'язані із заготівлею окремих деталей (Обробка клапанів, підбортов, коміра і т.д.); монтажні, пов'язані із збіркою вузлів (вшивання коміра в горловину, рукавів в пройму і т.д.); оздоблювальні, які є остаточним етапом виготовлення швейного виробу (остаточне ВТО, чистка від виробничого сміття, упаковка виробів і т.д.)

Значно поширилася останнім часом малоопераційна технологія, що дозволяє за один прохід виконувати кілька неподільних операцій або здійснювати монтаж вузлів, минаючи попереднє з'єднання окремих деталей.

Під малоопераційною технологією розуміють використання:

• раціональних пакетів нових видів основних, прикладних, прокладкових та допоміжних матеріалів;

• нового високопродуктивного швейного обладнання, в тому числі з електронними системами управління (мікропроцесорами);

• відповідних цьому обладнанню нових економічних методів обробки деталей і вузлів (у тому числі хімічних методів).

2. Нові види швейних матеріалів дозволяють знизити кількість технологічних операцій шляхом використання безниткових способів з’єднання (клейові матеріали та термопластичні матеріали); використання комплексних матеріалів тощо.

3. Сучасна швейна промисловість має високий рівень енергомісткості. Енергомісткість – величина споживання енергії та палива на основні та допоміжні технологічні процеси виготовлення продукції.

Під час визначення енергомісткості враховується використання усіх видів палива та енергії за усіма напрямами витрат, включаючи опалення, вентиляцію, водопостачання.

Числовим вираженням енергомісткості є показник, що є відношенням кількості витраченої енергії та палива до величини, що характеризує результат виробництва.

Зниження енергомісткості – важливий напрям інтенсифікації виробництва, енергозбереження, що досягається здійсненням системи технічних, технологічних, організаційних, економічних та виховних заходів, направлених на вдосконалення процесів виробництва та споживання енергії.

4. Основні шляхи зростання продуктивності праці на ділянках заготівлі та обробки деталей швейних виробів пов'язані з подальшою автоматизацією процесів, а на монтажних ділянках – з новими методами комплектування операцій, складання послідовності їх виконання, а також з широким застосуванням універсальних зшиво-обметувальних машин, що доповнені наборам автоматизованих функцій.

Велике значення для вдосконалення технологічних процесів мають створення комплексно-механізованих та автоматизованих машин, які оснащені комплектами спеціалізованого обладнання для виконання, майже всіх конкретних технологічних операцій.

Для забезпечення ефективності сучасні швейні технології передбачають використання спеціалізованих машини, напівавтоматів, машин-автоматів та машин з елементами малої механізації.

Спеціалізовані машини – це конструктивно видозмінені універсальні та спеціальні машини (машина для вшивання рукавів у пройму, розметування пройм, обшивання бортів тощо).

Швейні напівавтомати характеризуються тим, що робочий процес та робочі переміщення виконуються автоматично, а встановлення та знімання напівфабрикату – вручну або за допомогою засобів механізації. За принципом дії напівавтоманти поділяють на три групи:

1. В яких автоматичний цикл роботи включає виконання однієї строчки (петлі, закріпки)

2. В яких виконується з’єднання деталей по заданій траєкторії або строчок складної конфігурації

3. В яких автоматичний цикл включає виконання декількох строчок, переміщення напівфабрикату або шиючої головки від строчки до строчки.

Так, наприклад під час виготовлення прорізних кишень у автоматичному режимі виконуються наступні операції: згинання обшивки, позиціювання деталей кишені на основній деталі, пришиваня деталей кишені двома паралельними строчками з виконанням закріпок, розрізання входу в кишеню та прорізання кутів.

Машини-автомати виконують всю технологічну операцію в автоматичному режимі, включаючи подачу, знімання та вкладання в пачку оброблюваних деталей.

Засоби малої механізації – це спецприладдя, що кріпляться на платформі або у рукаві машини неавтоматичної дії. Їх використання дозволяє знизити витрати часу на виконання технологічних операцій шляхом ліквідації допоміжних прийомів (підгинання деталей, урівнювання зрізів) та суміщення операцій (замість обшивання, вивертання, прокладання оздоблювальної строчки по поясу – зашити пояс по довжині, підгинаючи зрізи всередину).

Засоби малої механізації поділяються на 6 груп:

1. Пристосування для з’єднання деталей та виконання оздоблювальних строчок (без підгинання матеріалу);

2. Пристосування для підгинання зрізу напівфабрикату (без з’єднання деталей)

3. Пристосування для з’єднання декількох деталей з одночасним підгинанням зрізів

4. Пристосування для окантовування

5. Пристосування для обметування петель, пришивання ґудзиків, крючків, іншої фурнітури

6. Інші пристосування

Лекція на тему: «Види з’єднання текстильних матеріалів» (2 год).

Мета: освітня – ознайомлення з видами з’єднань текстильних матеріалів, що використовуються у процесі виготовлення одягу;

виховна – виховувати емоційно-оціночне відношення до використання нових технологій у процесі майбутньої трудової діяльності;

розвиваюча – формування діалектичного мислення на основі логічних міркувань і доказів

Вид заняття: Лекція-інформація

Тип: тематична

Наочність: ілюстрації

Міжпредметні зв’язки: «Економіка і організація швейного виробництва», «Матеріалознавство», «Конструювання та моделювання одягу», «Обладнання та автоматизація швейного виробництва», «Технологія швейного виробництва», «Основи стандартизації і управління якістю продукції»

План лекції

1. Традиційні та нові види з’єднань.

2. Сфери їх застосування.

3. Термопластичні матеріали та шви на їх основі

Завдання на самостійну роботу: опрацювати матеріал лекції, підготуватись до виконання практичної роботи №7. Порівняльна характеристики видів з’єднання текстильних матеріалів. Проаналізувати одяг своєї сім’ї на предмет використання різних видів з’єднання матеріалів.

Рекомендована література: