Тема: Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр. План:

1. Воєнні дії у 1914 році.

2. Воєнні дії у 1915 році.

3. Воєнні дії у 1916 році.

4. Воєнні дії у 1917 році.

5. Воєнні дії у 1918 році.

1. 2 серпня німецький уряд направив ультиматум бельгійському урядові з вимогою пропустити війська.

4 серпня 1914 р. Велика Британія вступила у війну. 6 серпня Австро-Угорщина оголосила війну Росії. Японія оголосила війну Німеч­чині 23 серпня 1914 р., після чого успішно захопила німецькі колоніальні володіння у Китаї. Усього в Першій світовій війні брало участь 36 країн.

План Шліффена(1892 р.): уникнути одночасного веден­ня війни на двох фронтах, "бліцкригу".

4 серпня німецька армія вторглася до Бельгії.

21 серпня німці вийшли на франко-бельгійський кордон й розпочали наступ на Париж. Німецькі війська вийшли на річку Марна з метою оточити французів - 5 - 12 вересня; війська Антанти змусили їх відходити до р. Ена. Результатом битви став провал "блискавичної війни".

У серпні Росій­ська армія розпочала наступ на Східну Прусію він виявився невдалим. Наступ російських армій в Галичині та на Буко­вині був вдалим - з 5 серпня по 13 вересня 1914 р. відкинули австрійські війська від Львова, а потім змусили їх покинути територію Галичини.

На Балканському фронті бойові дії відбувалися між Австро-Угорщиною та Сербією і Чорногорією - до осені 1915 р., сили Сербії та Чорногорії захищали свої тери­торії.

30 жовтня германо-турецький флот розпочав обстріл Севастополя, Феодосії, Но­воросійська, російська кавказька армія 2 листопада 1914 р. вирушила вглиб турецької тери­торії. Турецькі війська вторглися до Батум­ської області. Сарикамишська операція (22 грудня 1914 р. по 7 січня 1915 р.) скін­чилася повним знищенням 3-ої турецької армії.

Воєнні дії 1914 р. завершились на користь Антанти. Німці не досягли Парижа, австрійці зазнали поразки в Сербії та Галичині, турецькі війська — біля Сарикамиша. Японці в Китаї захопили німецькі території. В Африці спільними зусиллями Франції та Британії було захоплено німецькі колонії Того, Камерун та Східну Африку. Плани "блискавичної війни" зазнали краху.

2. Головні воєнні дії 1915 р. розгорнулися на Східному фронті. 2 травня німці прорвали позиції росіян у районі Горлиці. Австро-німецькі війська просунулися вглиб ро­сійської території подекуди на 300 і більше кілометрів. Одночасно німецькі війська розпочали наступ на північній дільниці фронту у напрямку Риги. В липні вони повели наступ на Варшаву, в серпні — на Ковно, у вересні — на Вільнюс. Російська армія була змушена залишити Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву й Курляндію. Наприкінці вересня наступ вдалося зупи­нити. Росія за цей час втратила 3 млн. чоловік, з них 300 тис. убитими, а також 15 % своєї території, ЗО % промислових потужностей.

На Західному фронті 22 квітня 1915 р. під містом Іпр німецьке командування вперше використало проти англійців отруй­ні гази (хлор).

18 березня 1915 р. кораблі Антанти увійшли в протоки, та прорватись не змагли.

25 квітня союзні війська висадилися в районі Галіполі, але змушені були відступити.

14 жовтня 1915 р. Болгарія вступила у війну, німецькі, австрійські та болгарські вій­ська перейшли в наступ на Сербію.

23 травня 1915 р. Італія вступила у війну на боці Антанти.

3. Верденська битва. Німецьке командування розраховувало прорвати оборону союзників під Верденом блискавичною атакою і зосередило величезні сили: 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів. 21 лютого після 9-годинної артилерій­ської підготовки кайзерівські війська пішли в атаку. За 70 днів німці просунулися лише на 7 км. "Верденська м'ясорубка" перемолола майже 120 дивізій, з них 69 французьких і 50 німецьких. Операція тривала до кінця 1916 р. Втрати з обох боків становили 1 млн. чоловік.

Війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли у наступ 3 червня 1916 р. на фронті 480 км. Було звільнено майже всю Галичину з м Луцьк й Буковину з м Чернівці. Проте розтягнутість комунікацій і брак боєприпасів перешкодили подальшому наступові російських військ.

27 серпня 1916 р. румунський уряд оголошує війну Цент­ральним державам. На кінець року Румунія втратила 2/3 своєї території.

1 липня – наступ військ Антанти в районі р. Соммі. Перевага англо-французів над німцями в місці прориву (7- км.) становила: в піхоті — більше ніж в 4,6; в артилерії — в 2,7; в авіації — майже в 3 рази. У вересні 1916 р. англійці вперше використали танки Бойові дії точилися до кінця листопада, біля 4 місяців, поглинувши величезну кількість людей. Німці втратили до 538 тис, французи — 341 тис, англійці — 453 тис. чол.

Підводна війна розпочалася 1914 р., у вересні—жовтні 1914 р. німецькі підводні човни потопили 5 британських крейсерів, 1 під­водний човен, декілька торгових суден та десятки риболовецьких. 1915 р. німці розгорнули підводну блокаду Британії. Вже з січня 1915 р. вони розпочали необмежену війну проти торгового судноплавства. У 1916 р. підводна війна тривала. Після Ютландської морської битви 31 травня — 1 червня 1916 р., в якій німецький флот зазнав поразки, з 1 лютого 1917 р. розпочалася необмежена підводна війна.

В 1915-1916 рр. жодній із воюючих сторін не вдалося схилити чашу терезів на свій бік.

4. Вплив революції в Росії на хід війни. В лютому 1917 р. ліквідували самодержавний лад і проголосили парламент­ську республіку. Тимчасовий уряд продовжував війну. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. зумовив вихід Росії з війни. 5 грудня 1917 р. між Росією та Центральними держава­ми було підписано перемир'я. За умовами миру (3 беоезня 1918 р.) німці окупували понад 1 млн. кв. км території. Росія вийшла з війни для того, щоб зосередити сили на придушенні національно-визвольних рухів.

6 квітня 1917 р. Сполучені Штати оголосили війну Німеччині. Приводом до цього стала необмежена підводна війна. Причини вступу США у війну: американські правлячі кола надавали велику матеріальну допомогу країнам Антанти, кредитів на 2 млрд. дол..; у випадку поразки Антанти Німеччина перетворювалася на найбільш небез­печного й могутнього конкурента. Військово-морський флот на момент початку війни налічував 197 кораблів. Амери­канський уряд вирішив направити свої війська до Європи лише влітку 1917 р.

16 квітня 1917 р. війська Антанти підготували наступ у районі м. Аррас, він був невдалий, втратили 280 тис. убитими.

Бої точилися на території Італії, при Капоретто італійці втратили 130 тис. убитими і пораненими й близько 300 тис. полоненими. Антанта мала здобутки лише на Близькому Сході, де англійські війська зайняли Багдад і вигнали німецькі армії з колоній Східної Африки.

5. На середину березня 1918 р. німецьке командування зосередило на Західному фронті 13 армій, 15,7 тис. гармат, 2,8 тис. літаків. Німецький наступ розпочався 18 березня. 9 квітня німці завдали ще одного удару по Фландрії, а 27 травня вони прорвали фран­цузьку оборону на р. Ена і вдруге вийшли на р. Марна.

18 липня 1918 року розпочався контрнаступ проти німців.

8 серпня союзні війська під командуванням маршала Фоша розпочали наступ у районі Арраса. У вересні війська Антанти перейшли у наступ на всьому фронті.

28 ве­ресня Болгарія вийшла з війни. З листопада - Австро-Угорщина. 31 жовтня - Османська імперія. 11 листопада 1918 р. німецька делегація підписала акт про перемир'я в Комп'єнському лісі. Комп'єнське перемир'я передбачало припинення воєнних дій, евакуацію протягом 14 днів окупованих німецькими військами районів Франції, Бельгії та Люксембургу, Ельзаса і Лотарингії. Війська Антанти займали лівий берег Рейна, а на правому березі передбачалася демілітаризована зона. Німеччина зобов'язувалася негайно повернути на батьківщи­ну всіх військовополонених, а також евакуювати свої війська з територій країн, що входили раніше до складу Австро-Угорщини, з Румунії, Туреччини й Східної Африки.

Німеччина повинна була видати Антанті велику кіль­кість озброєння та військової техніки, в тому числі 2 тис. літаків, 10 тис. вантажних автомобілів, значну частину кораблів військово-морського флоту.

Закріплення вивченого матеріалу.