- •Курсова робота
- •Історіографія
- •Об’єднання волинських земель данилом, його відносини угорських князів
- •Участь данила в боротьбі за австрійську спадщину. Кінець австрійського епізоду й подальші відносини з угорщиною
- •Відносини данила галицького з польщею
- •Віднносини литовські в 1-й пол. Хііі ст., союз міндовгом, окупація ятвяжскої землі
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
Міністерство освіти і науки
Чорноморський державний університет імені Петра Могили
Кафедра історії
Курсова робота
з «історії України»
на тему:
«ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МІЖНАРОДНІЙ ПОЛІТИЦІ»
Студентки IІ курсу 234 групи
напряму підготовки
«Історія»
Волобуєвої Анни Віталіївни
Керівник: к.і.н. , доцент, Шевченко Наталія Володимирівна
Національна шкала __________
Кількість балів: _____________
Оцінка: ECTS ______________
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Миколаїв – 2016 рік
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ...............................................................................5
РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА ЗА ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО І ЙОГО ЗАСТУПНИКІВ.....................................................................................................10
2.1. СТОСУНКИ З ВІЗАНТІЄЮ...........................................................................10
2.2. ОБ’ЄДНАННЯ ВОЛИНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДАНИЛОМ, ЙОГО ВІДНОСИНИ ДО УГОРЩИНИ............................................................................11
2.3. УЧАСТЬ ДАНИЛА В БОРОТЬБІ ЗА АВСТРІЙСЬКУ СПАДЩИНУ. КІНЕЦЬ АВСТРІЙСЬКОГО ЕПІЗОДУ Й ПОДАЛЬШІ ВІДНОСИНИ З УГОРЩИНОЮ........................................................................................................13
2.4. ВІДНОСИНИ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО З ПОЛЬЩЕЮ.............................15
2.5. ВІДННОСИНИ ЛИТОВСЬКІ В 1-Й ПОЛ. ХІІІ СТ., СОЮЗ МІНДОВГОМ, ОКУПАЦІЯ ЯТВЯЖСКОЇ ЗЕМЛІ........................................................................18
ВИСНОВКИ...........................................................................................................20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ........................27
ВСТУП
Актуальність теми. ХІІI століття в Україні пов'язане з ім'ям Данила Романовича — сина великого князя Романа Мстиславича, що заснував у 1199 році Галицько-Волинську державу. На думку видатного українського історика першої половини XX ст. Д. Дорошенка, Галицько-Волинське князівство — це «друга велика держава на українській землі, збудована українськими руками, яка зуміла об'єднати біля себе більшу частину української етнографічної території свого часу». [6]
Політична діяльність князя Данила припала на часи величезних катаклізмів, докорінних змін геополітичної ситуації на Європейському континенті. Після смерті в 1125-му київського великого князя Володимира Мономаха припинилось існування Київської Русі — великого державного об'єднання доби раннього середньовіччя. На українських землях розгорнулася боротьба між представниками Галицького, Волинського, Чернігівського та Київського князівств за політичну спадщину Києва. Центр політичного життя переміщувався поступово з Наддніпрянщини далі на захід українських земель. Водночас на півночі також постали кілька центрів — Суздаль, Володимир, Новгород, князі яких почали будувати власну, російську державність.
Взаємовідносини римської курії і чільників Галицько-Волинського князівства (від 1253 р. королівства Русі) відображені на сторінках літописної спадщини, папських булл та інших як наративних, так і актових документів. Хоча, на перший погляд, вони дають можливість побачити доволі повну картину взаємовідносин Данила Романовича з Інокентієм IV, його значення в зовнішній політиці римського понтифіка. Однак глибше занурення істориків різних поколінь і шкіл у цю неординарну тему викликало щораз більше питань, тісно переплетених з подіями історії інших країн Центрально- Східної Європи. Ця обставина й підкреслює актуальність зазначеної теми.
Українські землі опинилися в епіцентрі протистояння між християнською цивілізацією та цивілізацією кочівників зі Сходу, між православ'ям та католицизмом. Все це ставило перед політиками XIII ст. завдання найвищої складності. Необхідність постійно «встигати» за швидкими змінами політичної ситуації вимагали поширення контактів, обміну інформацією, а, отже, відкритості і мобільності від суб'єктів політичного життя. Важливою якістю політика стало уміння постійно маневрувати в пошуках оптимальних рішень між внутрішніми і зовнішніми коаліціями, щоб не бути захопленим зненацька ворогами. Данило Романович належав саме до такого типу політичних діячів доби, які спромоглися відчути виклик часу.
Постать Данила Галицького в сучасному світі є досить актуальною. Зараз Україна переживає не найкращі часи, і можливо саме таких політиків не вистачає нашій державі.
Мета та завдання роботи полягають в аналізі історіографічних оцінок самого факту коронації, з’ясуванні його місця в історичній долі як папського престолу, так і Русі. Крім цього, автори намагаються зрозуміти місце “дорогочинської події” у системі східноєвропейської політики Інокентія IV в середині ХІІІ ст., його відносин з Литвою й татарами. Обгрунтувати міжнародну європейську політику Данила Галицького, виявити методи, якими він користувався. Згідно до мети автор виділив основні завдання:
Проаналізувати Данила Галицького як політичного діяча
Уточнити основні напрямки політики Данила Романовича
Визначити роль Данила Галицького в політиці Європи
Об’єкт дослідження. Данило Галицький та його політична діяльність.
Предмет дослідження. Політика Данила Галицького з європейськими країнами.
Хронологічні рамки. З 1230 року, коли Данило розпочав боротьбу за Галич – до 1264 р.
Географічні межі охоплюють територію Галицько-Волинського князівства, Європу та Візантію.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 2 розділи, висновки, список використаних джерел із 24 найменувань. Загальний обсяг ___ сторінок.
