Міністерство освіти і науки України
НУ «Львівська політехніка»
Кафедра АДМ
Курсовий проект з дисципліни:
«Експлуатація автомобільних доріг»
Виконав:
ст.гр.АДА-41
Федорів В.І.
Перевірив:
Гримак О.Я.
Львів – 2016
|
Вступ. 1.Визначити показники роботи автомобільного транспорту 1.1. Скласти таблицю основних параметрів доріг викресленої схеми шляхової мережі 1.2. По схемі шляхової мережі обчислити: - показники роботи автомобільного транспорту; - вантажообороти; - пасажирообороти; - середню дальність перевезень; - продуктивність автомобіля; - собівартість перевезень; |
||
2.
|
Аналіз природно-кліматичних умов та побудова дорожньо-кліматичного графіка для району розташування ділянки автомобільної дороги. |
||
3. |
Оцінка транспортно-експлуатаційного стану ділянки автомобільної дороги. |
||
3.1. |
Встановлення відповідності нормативним вимогам основних геометричних параметрів ділянки автомобільної дороги в плані, поздовжньому та поперечному профілях. |
||
3.2. |
Визначення основних показників проїзної частини ділянки дороги та виявлення забезпечення їх нормативного рівня. |
||
3.2.1. |
Коефіцієнт забезпеченості розрахункової швидкості. |
||
3.2.2. |
Коефіцієнт запасу міцності. |
||
3.2.3. |
Показник рівності. |
||
3.2.4. |
Коефіцієнт зчеплення. |
||
3.2.5. |
Коефіцієнт відповідності типу покриття. |
||
3.2.6. |
Коефіцієнт зношеності покриття. |
||
3.3. |
Оцінка стану інженерно-транспортного обладнання. |
||
3.3.1. |
Інформаційне забезпечення руху. |
||
3.3.2. |
Освітлення ділянки дороги. |
||
3.3.3. |
Автопавільйони та майданчики відпочинку. |
||
3.4. |
Встановлення рівня забезпечення безпеки руху. |
||
3.4.1. |
Побудова епюри підсумкового коефіцієнта аварійності. |
||
3.4.2. |
Побудова лінійного графіка практичної пропускної здатності дороги. |
||
3.4.3. |
Побудова лінійного графіка коефіцієнта (рівня) завантаження. |
||
3.5. |
Аналіз транспортно-експлуатаційного стану ділянки автомобільної дороги та призначення виду ремонту. |
||
3.6. |
Розробка заходів з підвищення безпеки руху і пропускної здатності ділянки дороги. Список використаної літератури
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
Вступ
Автомобільні шляхи України – це мережа доріг на території України, що об’єднує між собою автомобільні шляхи України, населені пункти, окремі об’єкти та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів та вантажів.
Мережа автомобільних доріг загального користування включає 169500 км (за даними 2016р.). Якщо порівняти цю цифру з аналогічними показниками європейських країн, то побачимо таке : мережа а/д в Англії становить 346872 км, у Франції 489783 км, а у Німеччині 487084 км. Повернімося до України і наведемо ще деякі цифри: протяжність доріг , по яких здійснюється 80% вантажних перевезень 49117 км, доріг місцевого значення: 121700 км.
На 1000 українців припадає 3-ри км автомобільної дороги. Тож не втішні перспективи чекають на нашу країну , коли таке становище з автомобільними дорогами не зміниться. Адже зменшення швидкості транспортного потоку з 40 до 20 км/год призводить до зростання викидів забруднювальних речовин в атмосферу на 20 %. Відповідно збільшується витрата паливо-мастильних матеріалів, що спричинює посилення енергетичної кризи, відтак зростають витрати на рухомий склад, на його виробництво, закупівлю, ремонт і утримання.
Не доглянута дорога – це передчасний вихід з ладу техніки, перевитрата пального, величезні збитки , оскільки на вибоїстому асфальті пального витрачається на 20-25 % більше ніж на рівній дорозі.
Якщо негайно не розпочати здійснювати таке становище, то через несвоєчасні ремонти і пов’язане з цим погіршення стану доріг прогнозується зменшення швидкості руху транспортних засобів з 40-55 до 15-25 км/год, що приведе до підвищення собівартості перевезень на 40-55% . У незадовільних дорожніх умовах вартість обслуговування автомобілів зростає у 2,5-3,5 раза. Строк служби автомобіля скорочується на 30%, а його продуктивність знижується майже вдвічі. Наша держава має унікальне географічне положення, країни транзитера, яке однак і досі не використовується з незалежною користю. За щільністю сучасних автомагістралей Україна порівняно з країнами центральної Європи посідає одне з основних місць. Недостатня міцність покриттів велика перешкода, оскільки потік міжнародних вантажів через нашу державу весь час збільшується, тож саме життя спонукає до інвестування коштів у прокладання хоча б 4 тис.км сучасних доріг, а можливості для цього не такі вже й погані, адже 50-60 % вартості дороги – це вартість матеріалів, а Україна має практично невичерпні запаси кам’яних матеріалів і сировини для виробництва цементу.
Автомобільні дороги загального користування поділяються на дороги державного значення: ( міжнародні, національні, регіональні та територіальні). Міжнародні дороги – суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та входять до європейської мережі основних , проміжних, з’єднувальних а/д та відгалужень. Мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення. Міжнародні автомобільні дороги позначаються літерою «М», вони становлять 4,9 % усіх а/д України.
Національні а/д «Н» - суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг та з’єднують місто Київ і адмін. центр АР Крим, адмін. центри областей, місто Севастополь між собою і великі промислові та культурні центри з міжнародними а/д. Регіональні дороги – з’єднують між собою 2-і або більше областей, з’єднують основні міжнародні пункти пропуску через держ.кордон, морські та авіаційні порти міжнародного значення, найважливіші об’єкти культурної спадщини, курортної зони з міжнародними та національними дорогами.
Територіальні – з’єднують адміністративні центри Криму й областей з районними центрами, містами обласного значення та районні центри між собою. «Т» а/д – сполучають з дорогами державного значення, аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, об’єкти національного і культурного надбання , та природного і курортного заповідного фонду, автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення через державний кордон.
Обласні – з’єднують адміністративні та обласні центри між собою і з залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон і місцями відпочинку, які не належать до доріг державного значення. Загальна протяжність доріг обласного значення 52,1 тис.км, що складає 30,7 %. Позначаються буквою «О».
Районні – з’єднують районні адміністативні центри з іншими населеними пунктами, а останні між собою, з підприємствами, об’єктами культури, іншими дорогами користування в межах району. Районних доріг в країні 41 %.
1. Показники роботи автомобільного транспорту
№ |
Номер дороги |
Категорія Дороги |
Довжина км |
Ширина проїзної частини |
Ширина узбіччя |
Ширина земполо- на |
Тип пок- риття |
Пло- ща тисм2 |
1 |
М1 |
ІІI |
17 |
8 |
3,0 |
12 |
а/б |
136 |
2 |
М2 |
ІІI |
43 |
8 |
3,0 |
12 |
а/б |
344 |
3 |
М3 |
ІІ |
57 |
9 |
2,5 |
15 |
а/б |
513 |
4 |
М4 |
ІІ |
80 |
9 |
2,5 |
15 |
а/б |
720 |
1 Показники роботи автомобільного транспорту
До показників роботи автотранспорту відносяться вантажооборот, пасажирооборот, середня дальність перевезень, продуктивність роботи автомобіля, вартість та об’єм перевезень.
Вантажооборот – це об’єм роботи автомобільного транспорту призначених для перевезення вантажу. Визначається як сума добутків перевезеного вантажу на відповідну віддаль.
;
Розрізняють тарифний і експлуатаційний вантажооборот. При розрахунку вантажообороту за відстань беруть тарифну, тобто мінімальну між пунктами перевезення.
Експлуатаційний вантажооборот враховує фактичну пройдену відстань із відхиленням від оптимального маршруту до заправки, об’їзд заторів і перекритих вулиць, заїзд до пунктів харчування.
Пасажирооборот – це показник роботи автомобільного транспорту по перевезенню пасажирів, визначається як сума добутків перевезення кількості пасажирів на певну віддаль.
;
Середня дальність перевезень – визначається як частка від ділення вантажообороту на загальний об’єм перевезень.
;
Швидкість поділяється на: ділянкову, середньо технічну і експлуатаційну.
Ділянкова – це швидкість автомобіля, яка характеризує середню швидкість автомобіля на окремій ділянці дороги. Залежить від геометричних параметрів дороги (категорії), пропускної спроможності дороги та інтенсивності руху.
Середньо технічна швидкість визначається відстанню, яку проходить автомобіль за одиницю часу. Вона є важливим критерієм роботи автомобільного транспорту, що впливає на його продуктивність і собівартість перевезень. Середньо експлуатаційна швидкість визначається як частка від ділення загального пробігу автомобіля на час його роботи. Характеризує швидкість доставки вантажів до місця їх призначення.
Продуктивність роботи автомобіля
Це об’єм вантажних робіт, що виконала машина за певний період і визначається за формулою:
;
n2
– кількість робочих годин у році
(n2=2000);
– середній пробіг за один рейс, км;
– вантажопідйомність автомобіля;
– це коефіцієнти використання відповідно:
пробігу, корисного часу і вантажопідйомності
автомобіля;
– середня швидкість руху, км/год;
– простої машини в пунктах навантажень
і розвантажень за один рейс (визначається
в годинах). k1=0,5;
k2=0.8;
k3=0.7.
Собівартість перевезень – це вартість перевезень одиниці вантажу (тон) на один кілометр. Визначається:
;
– приведені
річні затрати на придбання автомобіля,
його експлуатацію, будівництво та
експлуатацію доріг; П
– річна продуктивність автомобіля
|
2. Аналіз природно-кліматичних умов та побудова дорожньо-кліматичного графіка для району розташування ділянки автомобільної дороги. |
Клімат
Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.
Ріки
Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.
Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).
Дорожньо-кліматичний графік складається з верхньої – кліматичної і нижньої – технологічної частин. Кліматологічна частина графіка містить настпупні кліматологічні дані у вигляді графіків:
Річні зміни температури (С) та відносної вологості повітря (%), побудовані за середньомісячними даними;
висоту снігового покриву, мм ;
напрям переважаючих вітрів по місяцях та їх сер.шв. (м/с).
Технологічна частина графіка будується для визначення термінів виконання різних видів будівельних робіт і технологічних процесів, що є даними для технологічної частини проекту.
Характеристика природно-кліматичних умов походження дороги Район
Район проходження дороги – Київська область Таблиця
№ п/п |
Природно-кліматичні параметри |
Місяці |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
|||||||||||||||||||||||||||||||
1. |
Середньомісячна температура повітря, С |
-4,7 |
-3,6 |
1,0 |
9,0 |
15,2 |
18,3 |
19,8 |
19,0 |
13,9 |
8,1 |
1,9 |
-2,5 |
||||||||||||||||||||||||||||||
2. |
Середньомісячна відносна вологість повітря, % |
83 |
79 |
74 |
66 |
62 |
68 |
69 |
68 |
74 |
77 |
84 |
85 |
||||||||||||||||||||||||||||||
3. |
Середня кількість опадів, мм |
41 |
42 |
40 |
48 |
56 |
76 |
77 |
68 |
55 |
42 |
51 |
46 |
||||||||||||||||||||||||||||||
4. |
Середня декадна висота снігового покриву, см |
1 |
2 |
2 |
2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
5. |
Середня швидкість вітру, м/с |
2,8 |
2,9 |
2,7 |
2,6 |
2,3 |
2,2 |
2,1 |
2,0 |
2,1 |
2,3 |
2,6 |
2,7 |
||||||||||||||||||||||||||||||
6. |
Напрямок переважаючих вітрів |
Пн, 19 |
ПнЗх, 19 |
ПнЗх, 16 |
Пд, 22 |
Пд, 21 |
Пн, 20 |
ПнЗх, 22 |
ПнЗх, 20 |
Пн, 19 |
ПнЗх, 15 |
Сх, 18 |
ПнСх, 17 |
||||||||||||||||||||||||||||||
№ п/п |
Природно-кліматичні параметри |
Місяці |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VII |
IX |
X |
XI |
XII |
||||||||||||||||||||||||||||||||
7. |
|
Пн |
19 |
18 |
16 |
17 |
17 |
20 |
22 |
19 |
19 |
15 |
15 |
16 |
|||||||||||||||||||||||||||||
ПнСх |
15 |
13 |
14 |
13 |
11 |
9 |
8 |
10 |
10 |
14 |
14 |
17 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Сх |
11 |
11 |
11 |
8 |
8 |
6 |
3 |
5 |
7 |
15 |
18 |
15 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
ПдСх |
5 |
7 |
8 |
9 |
10 |
8 |
6 |
7 |
9 |
10 |
9 |
6 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Пд |
8 |
10 |
14 |
22 |
21 |
18 |
15 |
14 |
14 |
11 |
10 |
9 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
ПдЗх |
11 |
10 |
11 |
12 |
13 |
12 |
12 |
12 |
11 |
10 |
11 |
12 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Зх |
14 |
12 |
10 |
8 |
8 |
10 |
12 |
13 |
12 |
10 |
10 |
13 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
ПнЗх |
17 |
19 |
16 |
11 |
12 |
17 |
22 |
20 |
18 |
15 |
13 |
12 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
штиль |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Визначення тривалості сезону для дорожньо-ремонтних робіт
№ п/п |
Найменування дорожніх робіт |
Терміни ведення робіт (число,місяць) |
Число календарних днів |
Число неробочих днів |
|
|||||||||||
Початок |
Закінчення |
Вихідні та святкові |
Ремонт і профілактика |
З метеорологічних умов |
Число робочих днів у будівельному сезоні |
|||||||||||
1. |
Заходи щодо поліпшення умов роботи дорожнього одягу |
весняне бездоріжжя |
9.03
|
22.03
|
13
|
4
|
1 2 |
2
|
6
|
|||||||
осіннє бездоріжя |
07.11
|
23.11
|
16
|
4 6 |
1
|
2
|
9
|
|||||||||
2. |
Земляні роботи |
лінійні (Л) |
1.09 23.03 |
6.11 31.08 |
67 162 |
21 38 |
3 6 |
7 10 |
|
|||||||
Разом: |
229 |
59 |
9 |
17 |
144 |
|||||||||||
зосереджені(З) |
1.09 24.11 23.03 |
6.11 8.03 31.08 |
67 105 162 |
21 32 50 |
3 5 7 |
7 9 15 |
|
|||||||||
Разом: |
334 |
103 |
15 |
31 |
185 |
|||||||||||
3. |
Дорожньо-будівельні і ремонтні роботи з використанням матеріалів, оброблених в’язкими бітумами, та влаштуванням поверхневих обробок дорожніх покриттів |
14.05
|
31.08 |
109 |
30 |
4 |
8 |
|
||||||||
Разом: |
109 |
30 |
4 |
8 |
67 |
|||||||||||
4. |
Роботи з використанням матеріалів, оброблених органічним в’яжучим |
14.05 31.08 |
31.08 08.10 |
103 38 |
30 10 |
4 1 |
10 3 |
|
||||||||
Разом: |
147 |
40 |
5 |
13 |
89 |
|||||||||||
5. |
Роботи з використанням асфальто- й цементобетонних сумішей, а також мінеральних матеріалів, оброблених рідкими бітумами чи іншими органічними в’жучими |
1.09 19.04 |
30.10 31.08 |
61 124 |
18 30 |
3 5 |
3 8 |
|
||||||||
Разом: |
185 |
48 |
8 |
11 |
118 |
|||||||||||
6. |
Ремонт щебеневих і гравійних основ і покриттів, штучних споруд , лінійних будівель і т.д. |
1.09 09.03 |
23.11 31.08 |
84 175 |
25 42 |
4 7 |
6 10 |
|
||||||||
Разом: |
259 |
67 |
11 |
16 |
165 |
|||||||||||
7. |
Боротьба зі снігом |
1.12 |
31.03 |
121 |
- |
- |
- |
- |
||||||||
8. |
Боротьба з ожеледицею |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
||||||||